УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 761/43772/21
провадження № 51-2588 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
встановив:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року кримінальне провадження № 12020100060002742 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 209-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Верховний Суд ухвалою від 05 вересня 2022 року касаційну скаргу прокурора залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
26 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга прокурора, у якій він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції від 27 січня 2022 року та ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2022 року та посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли до висновку про те, що звернення до суду із обвинувальним актом у вказаному кримінальному провадженні відбулось поза межами строку досудового розслідування. Так, зазначає про те, що було об`єднано кримінальні провадження, зокрема, кримінальне провадження № 42021101060000009 за частиною 1 статті 209-1 КК, приєднано до кримінального провадження № 12020100060002742 за частиною 2 статті 346-1 КК, у якому досудове розслідування відповідно до положень статті 217 КПК продовжено за правилами досудового слідства.
11 березня 2021 року в об`єднаному кримінальному провадженні № 12020100060002742 ОСОБА_1 та 12 квітня 2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 209-1 КК. При цьому, 11 травня 2021 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців.
В подальшому, за результатами проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 346-1 КК, у зв`язку з чим в цій частині кримінальне провадження 02 грудня 2021 року закрито слідчим на підставі пункт 2 частини 1 статті 284 КПК, та обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 1 статті 209-1 КК, на думку прокурора, направлено до суду у строки, передбачені КПК.
Вважає, що станом на 12 квітня 2021 року після повідомлення особам у цьому кримінальному провадженні про підозру з урахуванням вимог статей 217, 219 КПК, підстави для проведення досудового засідання та обчислення строків у формі дізнання відсутні.
Також вказує на те, що апеляційний суд всупереч вимогам статті 419 КПК не проаналізував всі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, та не надав на них відповіді з посиланням на положення закону.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
У пункті 2 частини 3 статті 219 КПК визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема, протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.
Згідно до частини 4 статті 219 КПК строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати, зокрема, одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті.
Положенням пункту 10 частини 1 статті 284 КК встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Зі змісту ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року вбачається, що у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 12020100060002742 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 209-1 КК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК.
Відповідно до вказаної ухвали районного суду від 27 січня 2022 року, місцевий суд установив, що 11 вересня 2020 року до ЄРДР за №12020100060002742 внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 190 КК.
27 лютого 2021 року слідчим винесена постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з частиною 3 статті 190 КК на частину 2 статті 364-1 КК.
В подальшому, 03 лютого 2021 року до ЄРДР за № 42021101060000009 внесено відомості за частиною 1 статті 209 КК і того ж дня прокурором прийняте рішення про об`єднання кримінальних проваджень № 42021101060000009 та №12020100060002742 під номером останнього.
05 березня 2021 року слідчим винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з частини 2 статті 364-1 та частини 1 статті 209 КК на частину 2 статті 364-1 та частину 1 статті 209-1 КК.
11 березня 2021 року ОСОБА_1 та 12 квітня 2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 209-1 КК, при цьому, останні своєї вини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнали.
Надалі, обвинувальний акт затверджений прокурором 03 грудня 2021 року, того ж дня направлений до Шевченківського районного суду м. Києва, фактично надійшов до суду 07 грудня 2021 року.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції, врахувавши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не повідомлялося про вчинення злочину, дійшов висновку про те, що строк досудового розслідування сплинув 31 березня 2021 року, а органом досудового розслідування продовжувалося вчинення процесуальних дій у вказаному провадженні, зокрема 22 червня 2021 року стороні захисту відкритий доступ до матеріалів досудового розслідування, а 02 грудня 2021 року слідчим винесена постанова про закриття кримінального провадження за частиною 2 статті 364-1 КК, після закінчення строку досудового розслідування.
При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги постанову керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва від 11 травня 2021 року, якою строк досудового розслідування продовжений до 3 місяців, оскільки згідно з частиною 4 статті 219, частиною 3 статті 294 КПК прокурор наділений такий правом виключно у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам у касаційній скарзі, підтвердив правильність висновку суду першої інстанції та вмотивовано відмовив у задоволенні заявлених апеляційних вимог.
Так, суд апеляційної інстанції, вважав, що звернення до суду з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні відбулось поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказана постанова керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва від 11 травня 2021 року обґрунтовано не взята до уваги судом першої інстанції, оскільки продовження строку досудового розслідування до трьох місяців можливо лише у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що таке повідомлення здійснювалось щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому, суд апеляційної інстанції на доводи апеляційної скарги прокурора щодо звернення з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні в строки, передбачені статтею 219 КПК, надав обґрунтовану відповідь.
Зокрема, апеляційний суд у своєму рішенні вказав про те, що оскільки в подальшому повідомлення особі про підозру відбулось саме за кримінальний проступок, то даний фактор і є головним у визначенні порядку подальшого досудового розслідування, яке повинно здійснюватися у формі дізнання, з дотриманням процесуальних норм.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Отже, оскільки обвинувальний акт в цьому кримінальному провадженні було подано поза межами строку досудового розслідування, передбаченого статтею 219 КПК, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Водночас, апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та дав на них відповідь. Висновки суду апеляційної інстанціїпро залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.
Отже, колегія суддів вважає, що в касаційній скарзі прокурора не наведено доводів, які б свідчили про те, що в цьому провадженні допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування або зміни судового рішення.
Ухвала ж апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.
Отже, з касаційної скарги прокурора та доданих до неї копій судових рішень Суд не вбачає підстав для її задоволення.
З огляду на наведене, керуючись пунктом 2частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2022 |
Оприлюднено | 06.10.2022 |
Номер документу | 106621773 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лагнюк Микола Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні