Рішення

від 04.10.2022 по справі 206/1995/22

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1995/22

Провадження 2/206/792/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.22 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіЧерткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Ланного В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , спадкового майна після її смерті не залишилось.

Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали спільних дітей: позивача- ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_4 .

Позивач зазначив, що він з народження мешкав та був зареєстрований у зазначеному домоволодінні разом із батьком ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_5 ; ОСОБА_4 близько сорока років тому виїхав та знявся з реєстрації, з 1980 він не з`являвся у будинку батьків, не спілкувався з батьками, не цікавився їх здоров`ям, не допомагав будь-яким чином.

Вказав, що після смерті батька до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк він не звертався, тому що вважав, що прийняв спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України.

Наприкінці 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Самарського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який було задоволено рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.202.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2021 вищевказане рішення суду скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Восьма ДДНК про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено.

Окрім того, позивач звернув увагу суду на те, що в обґрунтування позовних вимог його брат ОСОБА_4 посилався на те, що позивач прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління майном, оскільки мешкав разом із ним за однією адресою.

Позивач вказав, що окрім нього інших спадкоємців першої черги за законом немає.

Після завершення розгляду вищевказаних судових справ, позивач через свого представника звернувся до Восьмої державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та надав усі правовстановлюючі документи на спадкове майно та документи підтверджуючі наші родинні стосунки.

Постановою від 20.12.2021 нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння та земельну ділянку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 через відсутність передачі картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 в розпорядження Департаменту, тому неможливо видати довідку з підтвердження місця реєстрації позивача разом із спадкодавцем на день його смерті.

Ухвалою від 25.07.2022 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, в подальшому в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засідання позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позов, в подальшому надала до суду заяву про розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та прохав суд ухвалити рішення по справі, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши письмові докази у справі, заслухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"роз`яснено, що відповідно до статей 55,124КонституціїУкраїни та статті 4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 09.02.1967 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 1070, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер

ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.03.1989 р., виданого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-232, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» ДОР та записаного в реєстрову книгу № 17 за реєстровим № 148 та земельної ділянки, площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 1210100000:09:334:0002, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - мати позивача та дружина ОСОБА_2 , спадкова справа після її смерті не заводилась.

Встановлено, що рідним братом ОСОБА_1 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході судового розгляду встановлено, що позивач після смерті батька до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не звертався, оскільки вважав, що прийняв спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України з тих підстав, що з самого народження проживав та був зареєстрований з батьком за однією адресою.

25.05.2020 рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 206/5156/20 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 було задоволено та визначено додатковий строк для прийняття спадщини.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2021 вищевказане рішення суду скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Восьма ДДНК, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено.

З`ясовано, що позивач в подальшому звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 20.12.2021 державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонською Т.О. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння та земельну ділянку розташованих за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців через не надання довідки органу реєстрації місця проживання.

Відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В п. 23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008«Про судовупрактику усправах проспадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємецьмає право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.21 ч.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 Цивільного Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2021 було встановлено, що батько сторін у справі ОСОБА_2 проживав у належному йому на праві власності будинку АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою проживав і проживає зараз ОСОБА_1 , тому є таким, що фактично прийняв спадщину. Мати сторін у справі (дружина їх батька) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, факт постійного проживання позивача разом із батьком ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується показами свідків, допитаних в судовому засіданні, копією довідки за підписом голови квартального комітету №29 про те, що ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_9 за однією адресою: АДРЕСА_1 , а також тим, що ОСОБА_2 пенсіонер, отримував пенсію за адресою проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджено отриманою інформацією з Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч.ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимогстатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,статті 55 Конституції України,статті 16 ЦК Українипозивач має право самостійно визначати ефективний для себе спосіб захисту свого порушеного права, якщо такий спосіб захисту передбачено законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у передбаченому законом нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п.23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд, оцінивши усі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними та обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 315, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 однією сім`єю з січня 1967 року і по день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А1, прибудов літ. а2 та а3, загальною площею 79,9 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., ганку з козирком літ. а4, гаражу літ. В1, погребу з шийкою літ. Г1, альтанки літ. И1, споруд № 1-5, I в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:09:334:0002, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового

позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення судускладено 04 жовтня 2022 року.

Cуддя: Н.І. Черткова