Ухвала

від 22.09.2022 по справі 755/6962/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6962/22

Провадження №: 2/755/5089/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2022 р. Дніпровського районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді- Слободянюк А.В.,

при секретарі - Бовкун М.В.,

розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд у загальному позовному провадженні справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Стракпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Стракпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з тим, 20 вересня 2022 року до суду надійшла заява позивачки про розгляд вказаної справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Свою заяву позивачка мотивує тим, що дана справа щодо усунення перешкод у користуванні майном, на її думку, потребує детального розгляду та вивченняпо суті, а також з`ясування усіх необхідних обставин справи, саме в судовому засіданні в присутності сторін, оскільки прийняте судом рішення матиме суттєве значення для позивачки, яке вплине на її права та обов`язки, а тому в даному випадку, як стверджує заявниця, є всі підстави для розгляду наведеного спору за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов до наступного.

Частиною 2 ст. 19 та п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

У відповідності до ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

В той же час, згідно ч.ч. 4-6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.

Однак слід зауважити, що дана позовна заява має немайновий характер, а її спірні правовідносини не є тими, які у відповідності до положень цивільно-процесуального закону, слід розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

В той же час, згідно ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними (тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України), передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, ч. 6 ст. 279 ЦПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, оскільки на даний спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, то така справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В той же час, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо розгляду даної справи в судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 223, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд у загальному позовному провадженні справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Стракпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк