Рішення

від 31.01.2023 по справі 755/6962/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/6962/22

Провадження №: 2/755/962/23

"31" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Курінного Сергія Юрійовича (а.с.68,69), звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Старкпром», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 , в якому просила суд заборонити відповідачам вчиняти дії, спрямовані на здійснення перешкод позивачці у користуванні об`єктом незавершеного будівництва судового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху (а.с.72,73).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.87,88).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (91-95).

22 вересня 2022 року адвокатом Курінним С.Ю. в інтересах позивачки подано заяву про зміну предмета позову, у якій просять ухвалити судове рішення, яким заборонити відповідачам вчиняти такі дії, на здійсненні перешкод позивачці у користуванні її майном,

а саме: незавершеним будівництвом судового будинку, загальною площею 288,2 кв.м. та матеріалами, обладнанням тощо, які були використані у процесі цього будівництва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , такі як: змінювати дверні замки в будинку, встановлювати ланцюги перед будинком чи інші обмежувальні або огороджувальні засоби, встановлювати пости охорони та/або інші перешкоди, що унеможливлюють прохід до вказаного майна (а.с.106-112).

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 03 жовтня 2022 року прийнято заяву про зміну предмету позову, постановлено в подальшому розгляд справи проводити з урахуванням змін предмету позову (а.с.113-114).

Так, позов обґрунтовано тим, що у 2008 року позивачка ОСОБА_1 розпочала будівництво вказаного садового будинку на підставі Розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації у м.Києві «Про надання дозволу на будівництво» від 19 березня 2008 року № 227 та Витягу з протоколу від 19 жовтня 2008 року № 23/1 засідання правління Садового товариства «ДВРЗ». Садовий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,062 га, кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, цільове призначення: ведення садівництва. Позивачкою отримано наступні документи: договір на підключення об`єкту до системи газопостачання, проект будівництва, висновок Київської міської санепидемстанції, договір на користування електроенергією, експертний висновок Дніпровського РУ ГУ МНС України в м. Києві; технічний паспорт на будинок.

Позивачкою зазначається, що на підставі вказаних документів вона є власником незавершеного будівництва садового будинку, який не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З 2016 року позивачці перешкоджають у користуванні вказаним об`єктом, так як власником земельної ділянки стало ТОВ «Старкпром» на підставі договору іпотеки від 26 січня 2007 року. 09 червня 2021 року ТОВ «Старкпром» на підставі договору купівлі-продажу відчужило земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 .

У 2017 році ТОВ «Старкпром» уклало з ТОВ «Венбест-Охорона» договір охорони садового будинку, на підставі цього договору позивачку не допускають до будинку.

Також, у позові вказується, що під час відвідування будинку, позивачка дізналась, що в ньому перебувають невідомі люди, що стало приводом звернення до органів поліції. Відповідачі без належних на те підставах вчиняють незаконні дії, спрямовані на здійснення перешкод позивачці у користуванні її майном: незавершеним будівництвом садового будинку.

Судом відповідачам направлялись копії ухвали суду про відкриття провадження з додатками, конверти повернулись без вручення з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.96-99).

Відповідачам фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення направлялись на адресу їх реєстрації місця проживання (а.с.85,86).

Відповідно до інформації № 83753088 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних Подільської РДА від 30 серпня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою, яка вказується і позивачкою (а.с.85).

Судом розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.qov.ua. (а.с.119).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Таким чином, відповідачі вважаються належним чином повідомлені про розгляд справи судом, відзиву на позовну заяву не надано.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, установленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За матеріалами справи, розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації «Про надання дозволу на будівництво садового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 » від 19 березня 2008 року № 327, ОСОБА_1 надано дозвіл на виконанню робіт по будівництву садового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ЯД № 925864 від 06 липня 2007 року, за умови виконання п. 2 вказаного розпорядження. Зобов`язано ОСОБА_1 розробити та погодити проектну документацію; оформити дозвіл на проведення будівельних робіт в Інспекції Держархбудконтролю м.Києва та отримати у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста та ордер на виконання робіт; виконати технічні умови експлуатаційних органів на приєднання об`єкту до інженерних мереж міста; укласти договір на вивезення побутових відходів (а.с.8).

Відповідно до витягу з протоколу № 23/1 засідання правління Садового товариства «ДВРЗ» від 19 жовтня 2008 року погоджено проведення будівництва житлового будинку на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 на праві власності, площею 300,00 кв.м., розташований по АДРЕСА_3 (а.с.9).

Як вбачається з договору № 366 від 28 серпня 2008 року, укладеним між Товариством садівників-пайщиків «Садівник» (далі Товариство) і ОСОБА_1 (Пайщик), Товариство зобов`язується по завданню Пайщика виконати роботи з підготовку об`єкту (АДРЕСА_2) до газифікації. Вимоги щодо допроектної розробки газифікації об`єкта, включають: отримання пайщиком довідки про отримання техумов у ВАТ «Київгаз», дозволи від РДА Дніпровського району м.Києва, від Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в м.Києві. Пунктом п.2.1.2 визначено, до 21 грудня 2014 року ОСОБА_1 (Пайщик) зобов`язана отримати технічні умови в ВАТ «Київгаз» (а.с.10).

Позивачкою надано копію проекта садового будинку за адерсою: АДРЕСА_2. 2008/10/6 -АР (а.с.11-14).

Проект садового будинку погоджено висновком № 65 від 02 лютого 2009 року заступником головного державного санітарного лікаря м.Києва С.Пастушенко, висновок дійсний чотири роки (а.с.15,16).

Згідно експертного висновку Дніпровського районного управління ГУ Міністерства надзвичайних ситуацій України № 13/Н-32 від 27 лютого 2009 року дотримано правильність і повнота протипожежних вимог нормативно-правових актів, у проектній документації порушень вимог пожежної безпеки не виявлено (а.с.20).

ОСОБА_1 12 лютого 2009 року уклала з Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» договір № 101054 32005 про постачання електроенергії, АДРЕСА_2 (а.с.17).

Додатком 1 до Договору про приєднання, Технічні умови № 34088/5-16 на приєднання об`єкта до електричних мереж, яким є садовий будинок АДРЕСА_2, п.3 зазначено, початок терміну будівництва - 2008 рік, термін введення в експлуатацію 2- 008 рік (а.с.18).

Технічний паспорт садового (дачного) будинку (адреса: АДРЕСА_1 ) на замовлення ОСОБА_1 виготовлено 20 вересня 2021 року, з якого вбачається, що відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиного державної електронної системи у сфері будівництва, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД 925864 від 06 липня 2007 року, примітка інший номер 459 від 09 червня 2021 року (а.с.24), виданий Татаринцевою Є.А. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (а.с.23-26).

Відповідно до довідки Садівницького Товариства «ДВРЗ» № 23 від 18 березня 2009 року, яка видана ОСОБА_1 , садовий будинок АДРЕСА_2 побудований господарчим способом в 2008 році, в експлуатацію не ведений. Довідка містить примітку про те, що довідка видана для оформлення свідоцтва про право власності (а.с.21).

За матеріалами справи, 26 січня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Кредобанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашиною В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 70, за умовами якого предметом іпотеки є майнові права на земельну ділянку площею 0,0620 га, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_3 . Цей договір забезпечує виконання зобов`язань Іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) за Кредитним договором № 10 від 26 січня 2007 року, відповідно якого ОСОБА_1 надається кредит в сумі 85 000,00 доларів США на строк до 01 січня 2027 року (а.с.27,28). Пунктом 1.3 цього договору зазначено, що земельна ділянка (предмет іпотеки) стане власністю ОСОБА_1 (Іпотекодавця) після оформлення Державного акту на право власності на земельну ділянку. Майнові права Іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) на набуття ним у власність предмету іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним між Іпотекодавцем та попереднім власником земельної ділянки та посвідченим 26 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашиною В.В. за реєстровим № 68 та зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів. Після реєстрації Іпотекодавцем право власності на предмет іпотеки у Головному управлінні земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та отримання Державного акту на право приватної власності на землю вищезазначена земельна ділянка залишається предметом згідно цього договору (а.с.27).

Іпотечний договір містить застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання (розділ 5 договору).

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 29 грудня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. проведено державну реєстрацію права власності відповідача ТОВ «Старкпром» на вказану земельну ділянку, дане право набуто відповідачем на підставі договору іпотеки, серія та номер 70, виданий 26 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинною В.В.; договір про відступлення прав за договором іпотеки № 2359, виданий 27 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П.; договір про відступлення прав за договором іпотеки № 2365, виданий 27 травня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. (а.с.31 зворот).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 червня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. та зареєстрований в реєстрі за № 459, ТОВ «Старкпром» продав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 0,062, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 8000000000:66:598:0030. Як вбачається з пункту 2 договору, земельна ділянка належить ТОВ «Старкпром» на підставі договору відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. від 27 травня 2016 року за реєстровим № 2359 та на підставі договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. від 27 травня 2016 року за реєстровим № 2365 (а.с.29,30).

Як вбачається з договору № 8926-ВООП від 04 січня 2017 року, укладеного між ТОВ «Старкпром» та ТОВ «Венбест-Охорона», предметом договору є спостереження за станом тривожної сигналізації, яка встановлена на об`єкті: АДРЕСА_3 , земельна ділянка кадастровий номер: 8000000000:66:598:0030 (а.с.35,36).

У позові вказується, що 23 листопада 2021 року позивачка прибула до садового будинку та виявила у своєму будинку недовідомих їй осіб та викликали поліцію.

За матеріалами справи, відносно відповідача ОСОБА_3 23 листопада поліцейським в1р3б3 п2 УПП м.Києва ДПП складено протокол АЗ № 109605 за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КУпАП (а.с.39,40).

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У відповідності з вимогами ч.2 цієї статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Главі 29 ЦК України «Захист права власності», визначені наступні способи захисту порушених, оспорених чи не визнаних прав: витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов, ст.ст.387-390 ЦК України); усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов, ст.391 ЦК України); визнання права власності (ст.392 ЦК України); визнання незаконним акту, що порушує право власності (ст.393 ЦК України); відшкодування шкоди (ст.394 ЦК України).

Фактично, зі змісту позову слідує, що позивачкою пред`явлено негаторний позов, оскільки позовними вимогами є заборона чинити перешкоди у праві користування майном (майновими правами) (ст. 391 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-709цс16, зроблено висновок, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статтей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

За матеріалами справи відповідно до довідки Садового товариства «ДВРЗ» № 23 від 18 березня 2009 року, яка видана ОСОБА_1 , вона є членом садового товариства, садовий будинок АДРЕСА_2 побудований господарчим способом у 2008 році, в експлуатацію не введений. Довідка видана для оформлення свідоцтва про право власності (а.с.21).

07 вересня 2021 року на замовлення ОСОБА_5 виготовлено технічний паспорт садового будинку, в якому вказано: адресу розташування будинку: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:598:0030. Технічний паспорт не містить відомостей про право власності на нерухоме майно у ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимога бо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивачкою у позові вказується, що на підставі вищенаведених документів вона є власником незавершеного будівництва садового будинку, власником матеріалів обладнання тощо. Право власності на об`єкт незавершеного будівництва не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.107).

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судом достовірно встановлено, що спірний садовий будинок є об`єктом незавершеного будівництва, право власності на який не оформлювалось.

Позивачкою на підтвердження заявлених вимог не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували визнання за нею право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва та будівельні матеріали, обладнання.

Суд, дослідивши надані матеріали справи, з огляду на відсутність доказів, які б у своїй сукупності дали змогу встановити наявність обставин, які входять до предмету доказування та підтверджують доводи позову, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 182,319,331,391,393 Цивільно Кодексу України, ст.ст.4,12,13,76,77,81, 274,279,358 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_6 , реєстраційний обліковий номер платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний обліковий номер платника податків - НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний обліковий номер платника податків - НОМЕР_4 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкпром», місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.4-А, ЄДРПОУ 40486447;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Венбест-Охорона», місцезнаходження: 03062, м.Київ, просп. Перемоги, буд.73/1, ЄДРПОУ 37311652.

Повний текст рішення складено 31 січня 2023 року.

Суддя А.В. Слободянюк