Постанова

від 05.10.2022 по справі 522/21747/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/572/22

Справа № 522/21747/20

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жукова Тимура Вікторовича, на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2021 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки та договору відступлення прав вимог,

встановив:

08.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та змінивши вимоги, просила суд визнати недійсним договір іпотеки та договір відступлення прав вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року, яке набрало чинності 08.09.2009 року, у цивільній справі № 2-9147/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 визнано:

- недійсним договір дарування, укладеного 12.12.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за умови якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_1 ;

- дійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2003 року кв. АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- право власності на кв. АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1 .

Між тим, у травні 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що 20.12.2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Альянс - Юг» укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 250 000,00 доларів США. 25.12.2007 року в забезпечення зобов`язань ТОВ «Альянс - Юг» між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки на кв. АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 та вона не укладала договір іпотеки від 25.12.2007 року, позивачка просила її позовні вимог задовольнити.

04.10.2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат Івановський В.В. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 2-9147/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу (а.с. 96-98).

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалами Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року у справі №2-9147/09.

Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 року у справі №2-9147/09 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвали Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року.

Матеріали справи не мають доказів того, що на даний час суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним обґрунтовані рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року у справі № 2-9147/09, представник ОСОБА_3 просив його клопотання задовольнити.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 задоволено, провадження у справі зупинено до вирішення Верховним Судом цивільної справи № 2-9747/09.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жуков Т.В. ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2021 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання, у тому числі позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Жукова Т.В. (а.с. 150, 152-155).

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 30.09.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 05.10.2022 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції майже рік (а.с. 136), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі № 522/21747/20, суд першої інстанції виходив із того, що 09.08.2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-9147/09 за касаційною скаргою на ухвали Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року.

Оскільки у справі № 522/21747/20 підставою позову є рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що від розгляду справи № 2-9147/09 залежить вирішення справи № 522/21747/20 (а.с.107-108).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Така підстава, як зупинення провадження у справі відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, у порядку цивільного судочинства застосовується судом у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених вимог у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з приводу визнання недійсним договору іпотеки від 25.12.2007 року, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 , та визнання недійсним договору про відступлення прав вимог від 13.02.2017 року (а.с. 3-9).

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року у цивільній справі № 2-9147/09 визнано недійсним договір дарування, визнано дійсним договір купівлі-продажу та право власності на спірне нерухоме майно визнано за ОСОБА_1 .

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на вищевказане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року у справі № 2-9147/09.

Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 року у справі № 2-9147/09 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвали Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року (а.с. 102).

Матеріали справи не мають доказів того, що на даний час суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 .

Таким чином, зважаючи на те, що на розгляді Верховного Суду знаходиться цивільна справа № 2-9147/09 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвали Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року, предметом перегляду якої є позовні вимоги про визнання договору дарування та визнання права власності, та висновок якого буде врахований при розгляді цивільної справи № 522/21747/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки та договору відступлення прав вимог, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про зупинення провадження у цивільній справі №522/21747/20 до розгляду Верховним Судом справи № 2-9147/09.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не зазначено, як саме судове рішення Верховного Суду у справі № 2-9147/09 може у майбутньому вплинути на розгляд справи № 522/21747/20, оскільки згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що від касаційного розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвали Одеського апеляційного суду від 18.11.2020 року та від 06.04.2021 року буде залежати питання про можливість перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2009 року у цивільній справі № 2-9147/09, яким визнано недійсним договір дарування, визнано дійсним договір купівлі-продажу та визнано право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу незаконності оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала прийнята у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жукова Тимура Вікторовича, залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2021 року про зупинення провадження у цивільній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра