Постанова

від 05.10.2022 по справі 914/3110/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. Справа №914/3110/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Квадратний метр" б/н та дати

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2022, головуючий суддя Трускавецький В.П., м. Львів, повний текст додаткового рішення складено - 19.07.2022,

в справі за позовом приватного підприємства "Тепло-Інвест", м. Вінниця

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Квадратний метр", м. Червоноград Львівська область

про стягнення 127 386,35 грн

ВСТАНОВИВ:

19.10.2022 приватне підприємство "Тепло-Інвест" звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Квадратний метр" про стягнення 127 386,35 грн. за виконані роботи на підставі договору № 06-01/05-21 від 06.05.2021.

Одночасно заявлено про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з попереднім орієнтовним розрахунком в сумі 30 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2022 позов ПП "Тепло-Інвест" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь ПП «Тепло-Інвест» 109 425,97 грн. основного боргу, 4 616,88 грн. пені, 1 202,15 грн. інфляційних втрат, 872,41 грн. 3% річних, та 2 069,10 грн. судового збору

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 574,03 грн. основного боргу, 1 277,16 грн. пені, 9 740,44 грн. інфляційних втрат та 251,34 грн. 3 % річних відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2022 у справі № 914/3110/21 заяву про ухвалення додаткового рішення ПП «Тепло-Інвест» задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь ПП «Тепло-Інвест» 7000,00 грн., у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з тих підств, що представником позивача (адвокатом), у випадках передбачених законом та на підставі договору надано докази, що підтверджують понесені ним витрати.

З врахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, судом зменшено судові витрати на професійну правничу допомогу з суми 30 000,00 грн. до 7 000,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 3000,00 грн.

Скаржник посилається на правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищена та не відповідає критерію реальності та розумності адвокатських витрат.

Окрім того, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В підтвердження своїх доводів апелянт посилається на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду викладений в постанові від 18.04.2022 у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) щодо обов`язковості скасування рішення суду в разі неповідомлення учасника справи про слухання справи.

Позивач не скористався своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві за вх. №3391 від 19.10.2022 (перша заява по суті) позивачем заявлено про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з попереднім орієнтовним розрахунком в сумі 30 000,00 грн. (а.с. 1-4).

14.02.2022 до завершення судових дебатів представником позивача зроблено усну заяву, в якій останній просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 статті 129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з долученими до неї доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, подано 21.06.2022 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 98-99), тобто у строк, передбачений вимогами ч. 8 статті 129 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Хейніс О.Г. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВН №183435 від 27.09.2021, виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 20.09.2021 (а.с. 45).

20.09.2021 ПП «Тепло-Інвест» (клієнт) та адвокат Хейніс Олександр Григорович (адвокат) уклали договір про надання правової допомоги (а.с. 38-40), відповідно до якого предметом договору є надання адвокатом правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду), у фіксованому розмірі, за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та додаткових витрат, пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та визначається додатковою(ми) угодою(ми) до цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 (п. 3.1. договору).

Згідно з додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 20.09.2021 сторони погодили, що адвокат на виконання умов основного договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2021 року зобов`язується надати клієнту послуги щодо підготовки та подання до Господарського суду Львівської області позовну заяву до ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» про стягнення заборгованості (основного боргу, пені, 3% річних, втрат від інфляції) за договором на виконання робіт № 06-01/05-21 від 06.05.2021, в строк до 15.10.2021 (п. 1.1 додаткової угоди), здійснювати представництво інтереси клієнта в Господарському суді Львівської області.

Сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за надання послуг, передбачених п. 1 додаткової угоди становить 30000,00 грн. (фіксований розмір).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар може бути встановлений у фіксованій формі (п. 3 додаткової угоди).

На виконання п. 5 додаткової угоди клієнтом сплачено адвокату

- 10000,00 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 23/09/2021 від 23.09.2021;

- 10000,00 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 24/09/2021 від 24.09.2021;

- 10000,00 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27/09/2021 від 27.09.2021.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, адвокатом зазначено опис виконаних робіт (наданих послуг):

1) вивчення документів, наданих для написання позовної заяви - 3 000,00 грн.;

2) надання усних консультацій клієнту - 3 000,00 грн.;

3) підготовка та написання позовної заяви, підготовка додатків - 7 000,00 грн.;

4) представництво інтересів позивача в суді першої інстанції 17 000,00 грн.

Таким чином, адвокат Хейніс О.Г. надав, а ПП "Тепло-Інвест" прийняло послуги у справі №914/3110/21 на суму 30 000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, в тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Виходячи з вищенаведених критеріїв , судом першої інстанції правильно встановлено, що відображена у доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не в повній мірі відповідає критеріям реальності (дійсності) та розумності.

При цьому судом першої інстанції правильно оцінено складність і обсяг часу для підготовки позовної заяви, те, що спір є незначної складності, виникає при укладенні договорів, нормативно є визначеним та не потребує затрати значних зусиль, а відтак заявлена сума до стягнення є частково необгрунтованою та неспівмірною.

Крім того, виокремлення адвокатом «вивчення документів, наданих для написання позовної заяви» як самостійного виду адвокатської послуги є необгрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки та написання позовної заяви, підготовки додатків», а тому визначення оплати на суму 3000,00 грн. є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та підлягає виключенню із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги про що правильний висновок зробив суд першої інстанці.

Отже, судом першої інстанції правильно застосовані як норми матеріального так і процесуального права. Додаткове рішення суду першої інстанції є мотивованим та обгрунтованим, а тому підстав зменшення судових витрат із суми 7000,00 гривень на 3000,00 гривень, апеляційний суд не вбачає.

У відповідності до вимог ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

Спростовуючи доводи апелянта про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2022 розгляд заяви ПП «Тепло-Інвест» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/3110/21 призначено в судовому засіданні на 13.07.2022. Ухвала Господарського суду Львівської області від 29.06.2022 відправлена відповідачу (ТОВ "Холдингова компанія "Квадратний метр") на офіційну електронну адресу xk.kvadratnyi.metr@gmail.com, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (а.с.107), відміткою Господарського суду Львівської області про надіслання (зворот а.с. 106).

Отже, і ці доводи апеляційної скарги не відповідають встановленим обставинам по справі, а тому відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2022 у справі № 914/3110/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування чи зміни немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника є не обґрунтованими, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Квадратний метр" б/н та дати - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2022 у справі № 914/3110/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.