Постанова

від 04.10.2022 по справі 453/1704/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1704/20 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/811/2214/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Колич Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області в складі судді Брони А.Л. від 06 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 06 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Вказує, що позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи. За життя ОСОБА_3 , за його клопотанням, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.10.2015 року № 9570/28-15 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07782 га розташованої на території Тухлянської сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району у власність для індивідуального дачного будівництва. Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,0791 га, розташовану в урочищі «Жолоб» у с.Тухля Сколівського району Львівської області, відповідно до чинного законодавства України, однак за життя не встиг її завершити та отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку, зокрема спадкодавцем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримано кадастровий номер (4624587800:02:000:0401). Отже, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те що спадкодавцеві не було надано дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки в матеріалах справи міститься копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.10.2015 року № 9570/28-15, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07782 га розташованої на території Тухлянської сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району у власність для індивідуального дачного будівництва і відповідно до цього наказу за замовленням спадкодавця ліцензованою установою було розроблено проект землеустрою. Стверджує, що вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належну правову оцінку, відтак дійшов хибного висновку про відмову у задоволені позовних вимог. Крім цього, із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що таке ухвалене за відсутності сторін. Однак, матеріали справи клопотання представника позивача і самого позивача про розгляд справи за їх відсутності не містять, таке клопотання представником позивача не подавалося. 06.05.2021 року представник позивача прибула в судове засідання, однак судове засідання не відбулося. Відтак вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення має місце надмірний формалізм, що проявився у неправомірному обмеженні права на доступ до суду, як елементу права на справедливий суд. Суд першої інстанції, ухваливши оскаржуване рішення за відсутності клопотання позивача та його представника про розгляд справи за його відсутності фактично позбавив сторону позивача права бути присутнім у судовому засіданні, надати пояснення по суті позовних вимог, надати оригінали документів.

В останнє судове засідання у якому було ухвалене судове рішення у справі учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, представницею позивачки було надано пояснення у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а крім цього представник Славської селищної ради Стрийського району Львівської області просив розгляд справи проводити без участі відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представниці позивачки на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1216,1217, 1218, 1220,1225 ЦК України ст.ст. 4,5,12, 13, 76, 81, 89, 90,95, ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.ст.244, 245, 258,259, 264-265, 268 ЦПК України, п. «г» ч. 1ст. 81, ст.125, ч.ч.1,2 ст.126, п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, п.п. 3,5 Листа ВССУ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», п.п.10,11Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№7від 30травня 2008року та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідно до наказу № 9570/28-15 від 09.10.2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», виданого начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0782 га, розташованої на території Тухлянської сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району, у власність для індивідуального дачного будівництва. Розроблений та погоджений відповідно до вимог чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язано подати до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області для розгляду та затвердження в установленому порядку та укласти в місячний термін договір на виконання робіт із землеустрою з ліцензованою організацією. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.02.2018 року Сколівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області відповідно до актового запису № 11. Відповідно до тексту заповіту, який 05.04.2013 року було посвідчено державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюком В.І. за реєстровим № 35, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів своїй внучці ОСОБА_2 . Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами. Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданого 12.06.1992 року Райвідділом ЗАГС Львівської області, батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 , виданого 09.11.1991 року райвідділом ЗАГС, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_4 , виданого 04.04.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сколівського районного управління юстиції у Львівській області, 04.04.2008 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано та присвоєно після реєстрації розірвання шлюбу їй прізвище ОСОБА_9 . З копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 , виданого 05.05.1973 року Райбюро ЗАГС, батьками такої записані ОСОБА_3 та ОСОБА_10 . Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_6 , виданого 29.07.2017 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, 29.07.2017 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 укладено шлюб та після реєстрації такого присвоєно дружині прізвище ОСОБА_12 . Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 05.07.2019 року за №56755746, 05.07.2019 року Сколівською державною нотаріальною конторою Львівської області заведена спадкова справа №125/2019 після смерті ОСОБА_3 . Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що згідно з наказом № 9570/28-15 від 09.10.2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», виданого начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0782 га, розташованої на території Тухлянської сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району, у власність для індивідуального дачного будівництва; розроблений та погоджений відповідно до вимог законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області для розгляду та затвердження в установленому порядку; ОСОБА_3 укласти в місячний термін договір на виконання робіт із землеустрою з ліцензованою організацією. Термін дії договору не повинен перевищувати шести місяців від дати укладення. Суд звернув увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні як проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, виконаний в установлений у вищезазначеному наказі строк, так і рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 . Надаючи оцінку аргументам сторони позивачки, суд вважав їх необґрунтованими та як до складу спадщини входять виключно ті права, які були набуті спадкодавцем за життя у встановленому законом порядку. При цьому суд наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання у приватну власність спірної земельної ділянки померлому ОСОБА_3 , а відтак ОСОБА_3 не розпочав процес приватизації спірної земельної ділянки, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати, що він набув права власності на спірну земельну ділянку площею 0,0791 га (кадастровий номер 4624587800:02:000:0401) для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в урочищі «Жолоб».

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

24.12.2020 року позивачка ОСОБА_2 звернулась в Сколівський районний суд Львівської області із позовом доТухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, правонаступником якої є Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, у якій просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0791 га (кадастровий номер 4624587800:02:000:0401) розташованої на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в урочищі «Жолоб» та одержання документів на ім`я ОСОБА_2 , що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя 05.04.2013 року склав заповіт в користь своєї внучки позивачки у справі ОСОБА_2 , відповідно тексту якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів такій. За життя ОСОБА_3 за його заявою, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.10.2015 року №9570/28-15 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,07782 га, розташованої на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області (за межами населених пунктів) Сколівського району Львівської області у власність для індивідуального дачного будівництва. Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації вказаної земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, однак за життя не встиг її завершити та отримати правовстановлюючий документ. Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті дідуся, позивачка у визначений законом строк, а саме 05.07.2019 року, звернулася до Сколівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 157/2019. Через відсутність правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, позивачка не має можливості оформити спадщину, оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до норм чинного законодавства України, однак не встиг її завершити та отримати правовстановлюючий документ. За таких обставин, позивачка 25.10.2019 року звернулася до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передачі такої у власність, але такий проект затверджений не був, в зв`язку з чим змушена звернутися в суд із вказаною позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № 9570/28-15 від 09.10.2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», виданого начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (а.с. 15), надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0782 га, розташованої на території Тухлянської сільської ради (за межами населених пунктів) Сколівського району, у власність для індивідуального дачного будівництва. Розроблений та погоджений відповідно до вимог чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язано подати до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області для розгляду та затвердження в установленому порядку та укласти в місячний термін договір на виконання робіт із землеустрою з ліцензованою організацією.

Відповідно до вказаного наказу, ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, зокрема таким у 2017 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва в ур. «Жолою» на території Тухлянської сільської ради за межами населеного пункту с. Тухля площею 0,0791 га (а.с. 89-141).

Однак, за життя ОСОБА_3 не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки та отримати правовстановлюючі документи на неї.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.02.2018 року Сколівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області відповідно до актового запису № 11.

Згідно заповіту, посвідчено державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюком В.І. за реєстровим № 35 від 05.04.2013 року було, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів своїй внучці ОСОБА_13 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданого 12.06.1992 року Райвідділом ЗАГС Львівської області, її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 , виданого 09.11.1991 року райвідділом ЗАГС, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_4 , виданого 04.04.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сколівського районного управління юстиції у Львівській області, 04.04.2008 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано та присвоєно після реєстрації розірвання шлюбу їй прізвище ОСОБА_9 .

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 , виданого 05.05.1973 року Райбюро ЗАГС, батьками такої записані ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_6 , виданого 29.07.2017 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, 29.07.2017 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 укладено шлюб та після реєстрації такого присвоєно дружині прізвище ОСОБА_12 .

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 05.07.2019 року за №56755746, 05.07.2019 року Сколівською державною нотаріальною конторою Львівської області заведена спадкова справа №125/2019 після смерті ОСОБА_3 .

Із копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_14 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним на час смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

ЗК України встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 ЗК України).

Крім того, спадкоємець нерухомого майна у разі, якщо спадкодавцю належало право користування земельною ділянкою, вправі реалізувати своє право на безоплатне набуття у власність земельної ділянки у розмірах, встановлених ЗК України та у порядку, визначеному статтями 116, 118, 122 ЗК України.

Вказане відповідає правовій позицій, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №350/67/15-ц.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України на підставі наказу № 9570/28-15 від 09.10.2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», виданого начальником Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, виготовив проект землеустрою, однак за життя не встиг завершити процедуру приватизації та отримати правовстановлюючі документи на неї, відтак, його спадкоємці, зокрема, і позивачка, яка прийняла спадщину, мають право в порядку спадкування на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Крім цього, як вбачається з доводів позивачки така звернулася до відповідача з метою завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав її спадкодавець, однак відповідачем у цьому їй відмовлено, що не заперечено під час розгляду даної справи відповідачем та своїми доводами стосовно заперечення позову підтверджено позицію невизнання такого права позивачки.

Відповідно позовні вимоги слід вважати обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на відповідних нормах закону та практиці Верховного Суду, яка повинна бути врахована під час розгляду справ з аналогічними правовідносинами, про що вказано вище.

У випадку наявності у ОСОБА_3 інших спадкоємців, окрім позивачки, які прийняли спадщину та претендуватимуть на отримання своєї частки у спадщині (хоча із спадкової справи таких не встановлено), то слід вказати про те, що при задоволенні вказаного позову, їх права не будуть порушені, зважаючи на те, що даний позов заявлений про визнання в порядку спадкування за заповітом права на завершення приватизації земельної ділянки, а не визнання права власності на земельну ділянку.

Відтак, у випадку наявності інших спадкоємців ОСОБА_3 , такі в процесі приватизації земельної ділянки вправі претендувати на визнання, також, і за ними права на завершення приватизації такої земельної ділянки та свої частки у майбутній приватизованій земельній ділянці, відповідно до прийнятої спадщини; тобто, заявляти свої вимоги про визнання за ними права на завершення приватизації цієї ж земельної ділянки та одержання у майбутньому правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку.

Позивачка ж отримує за вказаним рішенням право на завершення процедури передачі у власність земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документу на неї, а не безпосереднє майно повністю.

Враховуючи вказане,доводи позовута апеляційноїскарги слідвважати обґрунтованимита спаміпозов таскаргу слідзадовольнити.Рішення жСколівського районногосуду Львівськоїобласті від6травня 2021року слід скасувати з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.

А саме слід визнати за позивачкою в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0791 га кадастровий номер 4624587800:02:000:0401 розташованої на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в урочищі «Жолоб» та одержання по завершенні процедури приватизації документів на її ім`я, що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав її спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 06 травня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0791 га кадастровий номер 4624587800:02:000:0401 розташованої на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в урочищі «Жолоб» та одержання документів на ім`я ОСОБА_2 , що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2022 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра