Постанова

від 26.09.2022 по справі 917/304/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року м. Харків Справа № 917/304/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" (вх.№515П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2022 у справі №917/304/21 (повний текст рішення складено 01.02.2022 суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант", м.Полтава,

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", м.Полтава,

2.Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича, м.Решетилівка, Полтавська область,

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30.07.2020 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН": (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою м. Полтава, вул.Автобазівська,2/9.

01.06.2021 позивач звернувся до господарського суду, зокрема, з заявою про витребування доказів від відповідачів та зобов`язання вчинити дії, а саме, просив суд витребувати: 1) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" належним чином завірені копії документів: протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майнового комплексу, серія та номер: 3, виданий 16.05.2019, видавник ТОВ Фінансова компанія "Стокс"; договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута, серія та номер 1, виданий 27.05.2019, видавник: Державне підприємство Виробниче об`єднання "Знамя" та ТОВ "Знамя ЛМН"; акт приймання-передачі майна (передавальний акт), серія та номер: б/н, виданий 07.10.2019, видавник: Несвіт В.І., арбітражний керуючий-ліквідатор та Шаронов С.М., директор ТОВ "Знамя ЛМН"; 2) у державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської райради Верховода Костянтина Вікторовича належним чином завірені копії документів: протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майнового комплексу, серія та номер: 3, виданий 16.05.2019, видавник ТОВ Фінансова компанія "Стокс"; договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута, серія та номер 1, виданий 27.05.2019, видавник: Державне підприємство Виробниче об`єднання "Знамя" та ТОВ "Знамя ЛМН"; акт прийому-передачі майна (передавальний акт), серія та номер: б/н, виданий 07.10.2019, видавник: Несвіт В.І., арбітражний керуючий-ліквідатор та Шаронов С.М., директор ТОВ "Знамя ЛМН". Крім того, позивач просив суд зобов`язати ТОВ "Знамя ЛМН" та державного реєстратора виконавчого комітету решетилівської райради Верховода Костянтина Вікторовича надати відповіді на запитання позивача, які викладені в заяві ТОВ "БМК "Атлант" у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.06.2021 у задоволенні клопотань позивача про забезпечення доказів, залучення співвідповідача ТОВ Фінансова компанія "Стокс" та залучення в якості третьої особи ДП ВО "Знамя" відмовлено. Клопотання позивача про витребуванн доказів та залучення в якості відповідача ДП ВО «Знамя» залишено без розгляду. Призначено підготовче засідання. Залишаючи клопотання позивача про витребуванн доказів без розгляду, господарський суд з урахуванням приписів ст.164, 80, 81, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що позовна заява надійшла до суду 02.03.2021, ухвалою від 04.03.2021 суд відкрив провадження у даній справі, свої клопотання про витребування доказів позивач подав окремо від позову лише 01.06.2019. При цьому у клопотаннях не наведено причин пропуску строку на звернення до суду з клопотаннями про витребування доказів. Заява про поновлення процесуального строку для подання клопотань про витребування доказів від позивача не надходила.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2022 у справі №917/304/21 відмовлено у задоволенні позову.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що позивач, звертаючись до суду, жодним чином не обґрунтував та не вказав яким чином здійснення державної реєстрації права власності на ЦМК за відповідачем призводить до порушення, оспорювання чи невизнання прав та законних інтересів позивача. З наданих позивачем доказів неможливо встановити, чи має місце порушення прав позивача відповідачем у межах розгляду даної справи та, які ж права позивача порушені, і, яким чином рішення у даній справі у межах заявлених позовних вимог призведе до ефективного захисту позивача та відновлення його прав. Господарський суд дійшов висновку про те, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН": (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9. Господарським судом встановлено, що позивач не довів порушення відповідачем його прав і охоронюваних законом інтересів, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів у межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" з рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2022 у справі №917/304/21. Позовні вимоги - задовольнити та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНАМЯ ЛМН" (код ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9. Судові витрати - покласти на відповідачів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що стало наслідком неповноти та необ`єктивності судового розгляду. Судом порушена вимога ст.236 Господарського процесуального кодексу України про законність та обґрунтованість судового рішення. На думку позивача, щоб зробити висновок про наявність або відсутність у позивача права та законного інтересу на звернення до суду з даним позовом, потрібно спочатку встановити фактичні обставини спірних правовідносин та перевірити обґрунтованість позицій кожної сторони. Позивач звернувся до суду та постіно стверджував про порушення своїх конкретно визначених прав відповідачем, який, у свою чергу, не повідомив суду відомостей, які б спростували твердження позивача. Ні у заяві по суті справи, ні під час розгляду справи в судовому засіданні відповідач вмотивовано не заперечував проти доводів позивача та приховав усі документи, які стосуються спору. При цьому позивач неодноразово направляв відповідачу процесуальні звернення, в яких просив надати документи для встановлення дійсних обставин спірної ситуації, що повністю проігноровано відповідачем. Суд не відреагував на недобросовісну поведінку відповідача, який не виконав свої процесуальні обов`язки та намагався ввести суд в оману, не повідомляючи дійсні обставини спірної ситуації та набуття і реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс. Суд не може справедливо та законно вирішити спір за відсутності документів, які стосуються спірних правовідносин та які не можуть бути самостійно подані позивачем. Також наводить узагальнені доводи, викладені в позовній заяві, та зазначає про неналежну, на думку апелянта, поведінку відповідачів.

Одночасно заявник подав клопотання (вх.№2228 від 22.02.2022) про витребування доказів, в якому просить суд: - визнати поважними причини пропущення строку на подання заяви про витребування доказів та поновити строк; - визнати необґрунтованими відмови господарського суду у витребуванні доказів та інформації за процесуальними зверненнями позивача; - задовольнити клопотання про витребування доказів та інформації у повному обсязі та витребувати документи, зазначені у прохальній частині клопотання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" передано на розгляд колегії суддів у складі: Пуль О.А. (головуючий суддя), суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Однак у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України питання щодо подальшого руху апеляційної скарги у даній справі не було вирішено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В. для розгляду вказаної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А, суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/304/21, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено невідкладно надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №917/304/21.

22.07.2022 матеріали справи №917/304/21 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" на рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2022 у справі №917/304/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 26.09.2022 о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб №132. Встановлено учасникам справи строк до 12.08.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань, заперечень, зокрема, з приводу заявленого позивачем клопотання про витребування доказів тощо. Відзив, заяви, клопотання, заперечення можуть бути надіслані на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

08.09.2022 від представника ТОВ «Знамя ЛМН» до суду надійшло клопотання (вх.№4981) про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відзив (вх.№4980) на апеляційну скаргу.

У клопотанні представник відповідача зазначає, що лише 29.08.2022 АО «Адвос», яке представляє інтереси відповідача у суді, стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про наявність ухвали суду про відкриття апеляційного провадження, після чого у межіх п`ятиденного строку з моменту, коли адвокат дізнався про її існування, був підготовленийи та направлений до суду відзив на апеляційну скаргу. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання, поновлення пропущеного строку та про прийняття до розгляду відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції детально розглянув справу, усі доводи та аргументи сторін, перевірив їх доказами та оцінив усі обставини справи у сукупності, прийняв законне судове рішення. Позивач, звертаючись до суду, жодним чином не обгрунтував та взагалі не вказав, яким чином здійснення держваної реєстрації права власності на ЦМК за відповідачем призводить до порушення, оспорювання чи невизнання прав та законних інтересів позивача. Відсутність такого юридичного факту взагалі позбавляє права позивача на звернення до суду з цим позовом, оскільки, в іншому випадку, позивач намагається знівелювати засади господарського судочинства, поклавши на господарський суд функцію органу державного нагляду та контролю. Відповідач переконаний, що позивач не навів жодного обгрунтування, яким чином реєстрація права власності ЦМК за відповідачем впливає на права та інтереси позивача, як це визначено статтею 4 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту та спосіб, який суперечить усталеним правовим висновкам Верховного Суду. Апеляційна скарга не доводить правомірність позовних вимог, її змістом є більш розширений текст позовної заяви, жодних доказів на підтвердження вимог позивача не містять матеріали справи.

23.09.2022 відповідач до суду подав заперечення (вх.№5390) проти клопотання про витребування доказів, в яких зазначає, що позивач не реалізував надані йому права, визначені Гоподарським процесуальним кодексом України, протягом строків, визначених чиним законодавством, не надав суду достатнього обгрунтування поважності причин пропуску визначеного законом строку для реалізації своїх прав. Вважає поведінку позивача неправомірною та просить суд відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" про участь у судовому засіданні 26.09.2022 о 10:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/304/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судове засіданн 26.09.2022, яке проходило у режимі відеоконференції, з`явився представник позивача та підтримав клопотання про витребування доказів, також, посилаючись на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі №8/568(917/977/21) за позовом ДП «ВО «Знамя» до ТОВ «БМК «Атлант» про стягнення збитків, яким відмовлено у задоволенні позову, зазначив про те, що ці обставини додатково підтверджують заявні позовні вимоги та подану апеляційну скаргу у даній справі, оскільки встановлено, що у ДП ВО «Знамя» не було правовстановлюючих документів на майно, яке продали з аукціону ТОВ «Знамя ЛМН», такі обставини повинен був встановити державний реєстратор після отримання заяви ТОВ «Знамя ЛМН» про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс та відмову в ціому.

Перший та другий відповідачі у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про розгляд справи. Копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у даній справі ТОВ "Знамя ЛМН" отримало 11.08.2022, Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховод Костянтин Вікторович 12.08.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши клопотання (вх.№2228) позивача про витребування доказів та визнання поважними причин строку на подання такого клопотання, визнання необґрунтованою відмову господарського суду у витребуванні доказів, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно з приписами ст.81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.06.2021 клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду. З урахуванням приписів ст.164, 80, 81, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд виходив з того, що позовна заява надійшла до суду 02.03.2021, ухвалою від 04.03.2021 суд відкрив провадження у даній справі, свої клопотання про витребування доказів позивач подав окремо від позову лише 01.06.2019. При цьому у клопотанні не наведено причин пропуску строку на звернення до суду з клопотанням про витребування доказів. Заява про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів від позивача не надходила.

Вказана ухвала господарського суду Полтавської області від 07.06.2021 у даній справі не оскаржена сторонами у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та набрала чинності.

Отже, докази, які позивач просить суд витребувати у відповідачів, є новими доказами, які не були предметом розгляду та дослідження у суді першої інстанції, який залишив аналогічне клопотання про витребуванн доказів без розгляду через порушення заявником строків звернення з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Витребування та прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст.269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

З аналізу матеріалів справи та поданого заявником клопотання, з посиланням на зазначені процесуальні норми, убачається, що клопотання не відповідає приписам вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Щодо посилання апелянта на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі №8/568(917/977/21) за позовом ДП «ВО «Знамя» до ТОВ «БМК «Атлант» про стягнення збитків, яким відмовлено у задоволенні позову, колегія суддів зазначає, що на момент винесення оскаржуваного рішення від 12.01.2022 у даній справі, судового рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі №8/568(917/977/21) не існувало, тому у суду відсутні підстави ураховувати вказані обставини, які не досліджувались господарським судом та не зазначались апелянтом в апеляційній скарзі, що суперечить частині 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Крім того, відповідно до пукнту 7 ст.75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, заслухавши представника заявника апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Предметом спору у даній справі є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30.07.2020 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у господарському суді Полтавської області знаходиться у провадженні справа №917/79/21 за позовом ТОВ «Знамя ЛМН» до ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Атлант» про відшкодування збитків у розмірі 1195709,00 грн, які завдані нерухомому майну, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9. ТОВ «БМК «Атлант» вважає, що для забезпечення ефективного захисту своїх прав у спорі із ТОВ «Знамя ЛМН», необхідно перевірити законність набуття права власності на ЦМК, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Автобазівська,2/9. ТОВ «Знамя ЛМН» допустив істотні порушення вимог законодавства, коли звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності на ЦМК, які дають можливість зробити висновок про незаконність набуття права власності на майно за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9, та проведення державної реєстрації із порушенням вимог закону. У випадку задоволення позовних вимог - це стане окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Знамя ЛМН» у справі 917/79/21. ТОВ «БМК «Атлант» стверджує, що КНС не могла набутися у власність ТОВ «Знамя ЛМН», оскільки станом на 28.07.2020 (момент реєстрації права власності) вона вже була зруйнована, а тому не могла бути об`єктом правовідносин. При цьому ТОВ «БМК «Атлант» відомо про руйнування КНС у 2018 році, але вона знаходилася на земельній ділянці за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, де і відбувається будівництво житлового комплексу "Європейський", а не по вул.Автобазівська,2/9. Метою реєстрації права власності ТОВ «Знамя ЛМН», на думку позивача, є завдання шкоди правам та законним інтересам ТОВ «БМК «Атлант», яке здійснює будівництво за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, тобто на суміжній земельній ділянці шляхом подання до суду необгрунтованих позовів та підроблених документів, переслідуючи нелегітивну мету - неправомірне збагачення за рахунок ТОВ «БМК «Атлант». Позивач ставить під сумнів правомірність набуття права власності на майно, що описане у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, оскільки не підтверджено склад і походження такого майна. Як стверджує позивач, земельна ділянка під ЦМК взагалі не сформована, частина приміщень має адресу: м.Полтава, вул.Алмазна,4, що відрізняється від адреси: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9. Більше того, ці дві адреси у м.Полтава знаходяться між собою на значній відстані. З наданого позивачем технічного паспорта убачаться, що станом на момент переходу права власності у липні 2020 року інвентаризація ЦМК взагалі не проводилась, оскільки паспорт складено згідно з наявними в БТІ відомостями станом на 17.08.2017. Позивач стверджує, що майно ТОВ «Знамя ЛМН» існує лише на папері і не було набуте у власність в установленому законом порядку. Також позивач вважає, що порушення порядку проведення аукціону з продажу майна є окремою підставою для скасування реєстрації права власності ТОВ «Знамя ЛМН» на ЦМК. У позивача відсутні будь-які документи щодо проведення аукціону з реалізації майна боржника ДП ВО «Знамя», тому наявність порушень припускається. Перевірка дотримання процедури проведення аукціону дозволить зробити повний та обгрунтований висновок про неправомірність набуття ТОВ «Знамя ЛМН» права власності на майно за результатами аукціону.

На підтвердження своїх вимог позивач надав Інформацю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 12.02.2021 щодо права власності ТОВ «БМК «Атлант» на нежитлові приміщення (перша площадка) під літерами А-12, А-3 у виробничому корпусі та конференційна зала (з/б панелі), загальною площею 19584,7 кв.м, за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183 (а.с.23-24, том 1); також інформацію з зазначеного реєстру станом на 11.02.2021 щодо права власності ТОВ «Знамя ЛМН» на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, зі складовою частиною КНС, Р-1, загальною площею 3547,9 кв.м, зареєстроване 28.07.2020 (а.с.25-37, том 1); копію висновку №1361 експерного оціночно-будівельного дослідження по листу від 27.07.2018, який складено 21.08.2018, предметом дослідження якого були питання щодо ринкової вартості насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, станом на момент проведення дослідження, та питання вартості ліквідації насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183 (а.с.38-51, том 1); копію позовної заяви ТОВ «Знамя ЛМН» до ТОВ «Новобуд 2004 Гарант» та ТОВ «БМК «Атлант» про відшкодування збитків (а.с.52-56, том 1); копію акту огляду нерухомого майна, яке зруйновано станом на 06.11.2020 №1 комісією в складі представників ТОВ «Знамя ЛМН» та залучених представників ЛП «ВО «Знамя» щодо огляду насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС)-право власності від 28.07.2020 номер запису про право власності 37556372 та технічний паспорт (КНС) номер інвентаризаційної справи 12552 від 23.07.2020 (а.с.57 -66, том 1); копію договору оренди землі від 05.10.2017, укладеного між Полтавською міською радою та ТОВ «БМК «Анлант» (а.с.118-126, том 1).

Господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з такого.

Частиною 2 статті 4 Господарського процессуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процессуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Згідно з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Обов`язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процессуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процессуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процессуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №925/1222/19.

Позов обгрунтований тим, що відповідачем нібито завдається шкода правам та законним інтересам ТОВ «БМК «Атлант», яке здійснює будівництво за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, тобто на суміжній земельній ділянці шляхом подання до суду необгрунтованих позовів та підроблених документів, переслідуючи нелегітивну мету - неправомірне збагачення за рахунок ТОВ «БМК «Атлант», при цьому таке твердження позивача не доводиться жодним доказом.

Разом з тим, надані до позову документи підтверджують ті обставини, що позивач є власником іншого нерухомого майна, яке знаходиться за іншою адресою, по вул Європейскої, 183, а саме, під літерами А-12, А-3 у виробничому корпусі та конференційна зала (з/б панелі), загальною площею 19584,7 кв.м; та для обслуговування саме цих нежитлових об`єктів йому надана земельна ділянка, загальною площею 11283 кв.м, за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 183, у користування за договором оренди землі від 05.10.2017 (а.с.118-126, том 1).

Окрім того, згідно з даними державних реєстрів за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, відсутні відомості про наявність зареєстрованого за позивачем права власності на спірний обєкт- КНС Р-1, однак містяться відомості про право власності ТОВ «Знамя ЛМН» на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, зі складовою частиною КНС, Р-1, загальною площею 3547,9 кв.м, зареєстроване 28.07.2020 (а.с.25-37, том 1).

У наданому позивачем висновку №1361 експерного оціночно-будівельного дослідження по листу від 27.07.2018, який складено 21.08.2018, предметом дослідження були питання щодо ринкової вартості насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183, станом на момент проведення дослідження, та питання вартості ліквідації насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Європейська,183 (а.с.38-51, том 1).

Отже, колегія суддів зазначає, що з наданих доказів неможливо дійти до беззаперечного висновку, що спірна насосна станція (КНС) є одним і тим же об`єктом, оскільки не співпадають ані площа, ані адреса, ані інвентарний номер цього об`єкту.

З огляду на встановлені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач, звертаючись до господарського суду, жодним чином не обґрунтував та не вказав, яким чином здійснення державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс за відповідачем призводить до порушення, оспорювання чи невизнання прав та законних інтересів позивача.

З наданих позивачем доказів неможливо встановити, чи має місце порушення прав позивача відповідачем у межах розгляду даної справи та які права позивача порушені, і яким чином рішення у даній справі, у межах заявлених позовних вимог, призведе до ефективного захисту позивача та відновлення його прав.

Отже, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30.07.2020 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07), на підставі якого у ТОВ "Знамя ЛМН" виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9.

Таким чином, встановивши відсутність порушення прав та інтересів позивача, у господарського суду не було необхідності надавати оцінку правомірності набуття відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс на підставі договорів про продаж майна, за якими відповідач набув його у власність, у тому числі компресорної насосної станції (КНС Р-1), а також порядку проведення аукціону з реалізації майна боржника ДП ВО "Знамя".

Висновок господарського суду про недоведеність порушення прав позивача внаслідок здійснення державної реєстрації права власності на ЦМК за відповідачем не спростовано апелянтом і свідчить про обґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє аргументи заявника, наведені у апеляційній скарзі, які зводяться до перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час здійснення оцінки законності набуття права власності відповідачем цілісного майнового комплексу за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська,2/9.

Отже, господарський суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з недоведеністю порушення прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2022 у справі №917/304/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2022.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна