Постанова

від 27.09.2022 по справі 922/3992/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/3992/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (вх.№185 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., повний текст складено 31.12.2021,

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", м. Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", в якій просила стягнути з ТОВ "Енджел Кепітал" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 291077,98 грн за використання земельної ділянки по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 за період з 01.05.2020 по 31.08.2021. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 4366,17 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 зменшенні позовні вимоги задоволені повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 за період з 01.05.2020 по 31.08.2021 у розмірі орендної плати у сумі 291077,98 грн та судовий збір у сумі 4366,17 грн. Також, рішенням суду ухвалено повернути Харківській міській раді з Державного бюджету України частину судового збору у сумі 2426,13 грн, сплаченого платіжним дорученням №3673 від 27.09.2021.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Енджел Кепітал" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (вх.№185 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21 та призначено розгляд справи на 22.02.2022, про що повідомлено учасників справи в порядку вимог статей 120, 268 ГПК України.

14.02.2022 засобами поштового зв`язку до Східного апеляційного господарського суду Харківською міською радою надіслано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1921), в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ "Енджел Кепітал" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкладено розгляд справи на 22.03.2022 о 15:45 годині.

Судова колегія зазначає, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

За таких обставин, судове засідання, призначене на 22.03.2022, не відбулося.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2022, у зв`язку із відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2022, із посиланням на вищевказані обставини, а також на перебування Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій згідно із відповідним Переліком територіальних громад, затвердженим Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було повідомлено учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров`я учасників судового процесу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022, у зв`язку із відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2022, зокрема, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (вх.№185 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21 відбудеться 27 вересня 2022 року о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

23.09.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника Харківської міської ради Дейнеги Кирила Володимировича, надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх. №5391ел.4397), в якій заявник просить надати йому можливість брати участь у судовому засіданні 27.09.2022 о 10:30 годині в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку, яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2022.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 27.09.2022 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника позивача, який заперечував проти доводів апелянта, зазначив про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник апелянта не з`явився в судове засідання суду апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зокрема, поштові відправлення, а саме ухвала суду апеляційної інстанції від 27.07.2022, були надіслані на офіційну адресу місцезнаходження апелянта та його представника адвоката Ясинецького Д.В., які зазначені в апеляційній скарзі, проте ухвали не були вручені адресатам під час доставки з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується відомостями щодо поштових відправлень з офіційного сайту АТ "Укрпошти" (трек номер 6102271016890, 6102271016882), а також ухвалу суду було надіслано засобами електронного зв`язку на зазначену в апеляційній скарзі електронну адресу відповідача.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників апелянта.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №277213061 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв.м по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові зареєстровано з 27 березня 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна б/н від 25.03.2017, виданого ТОВ "Квадро-Комерс" та ТОВ "Енджел Кепітал", договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енджел Кепітал" від 09.03.2017 №09-03-17 (т.1, а.с.29-33).

Зазначена нежитлова будівля по вулиці Євгена Котляра (колишнє найменування вулиці Чевоноармійська), будинок 5 перебувала у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" на підставі свідоцтва про право власності б/н від 12.12.2002, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" передало нерухоме майно по вул. Євгена Котляра (колишнє найменування вулиці Червоноармійська), будинок 5 у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадро Комерс" на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009, який в подальшому передав вже 27.03.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв.м на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №277212535 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 перебувала в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2141, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Харків-Петрол", зі строком дії до 01.04.2028, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,1143 га, у тому числі під забудовою 0,0170 га, інших угідь 0,0973 га.

20 серпня 2019 року за актом приймання №312/19 земельна ділянка площею 0,1143 га по вулиці Євгена Котляра, 5 (колишнє найменування вулиці Червоноармійська), кадастровий номер 6310137200:01:030:0008, яка була у користуванні ТОВ "Харків-Петрол" згідно з договором оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 7225/03 від 16.07.2003, прийнята до земель запасу міста Харкова. Цей акт складено в односторонньому порядку у зв`язку з припиненням юридичної особи орендаря - ТОВ "Харків-Петрол" (т.1, а.с. 141).

При цьому, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2021 №277212535 право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" на земельну ділянку площею 0,1143 га по вулиці Євгена Котляра, 5 (колишнє найменування вулиці Червоноармійська) у місті Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 припинено з 11.09.2019.

Відповідно до вказаної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 1914587463101) земельна ділянка кадастровий номер 6310137200:01:030:0008 площею 0,1143 га, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом по продажу супутніх товарів, перебуває в комунальній власності Харківської міської ради, дата державної реєстрації 11.09.2019 на підставі рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48685714 від 16.09.2019, Департамент реєстрації Харківської міської ради.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 №НВ-0007180922021, земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування стаціонарного АЗС з пунктом продажу супутніх товарів, код КВЦПЗ - 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 15.09.2003 (т.1, а.с.34-36).

29.09.2021 Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 5, з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 №НВ-0007180922021, про що головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. складено відповідний акт (т.1, а.с.39-41).

В акті обстеження земельної ділянки від 29.09.2021 встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1710/20 з ТОВ "Енджел Кепітал" на користь Харківської міської ради стягнуто 134867,86 грн безпідставно збережених котів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові у період з 11.09.2019 по 30.04.2020; з 30.04.2020 по теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 площею 0,1143 га по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові використовується ТОВ "Енджел Кепітал" без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області від 25.10.2021 №46360/6/20-40-04-03-15 ТОВ "Енджел Кепітал" обліковується платником земельного податку з юридичних осіб у Головному управлінні ДПС у Харківській області на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 площею 0,1143 га; станом на 22.10.2021 згідно даних інтегрованої картки платника, сплачено земельного податку з юридичних осіб за період з 01.05.2020 по 31.12.2020 28301,28 грн, з 01.01.2021 по 31.08.2021 24763,62 грн (т.1, а.с. 113-114).

Як стверджує позивач, відповідач у період з 01.03.2020 по 31.08.2021 використовував земельну ділянку комунальної форми власності по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові, кадастровий номер 6310137200:01:030:0008, та всупереч положенням ст.206 Земельного кодексу України не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати. Встановлені позивачем обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом з посиланням на приписи ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1143 кв.м (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008) по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові від 07.05.2020 № 3711, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Енджел Кепітал" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.08.2021 у сумі 452819,68 грн (а.с. т.1, а.с. 37-38).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджував, що обов`язковою підставою застосування положень ст. 1212, 1214 ЦК України має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тоді як в даному випадку, на його думку, попередній власник нерухомого майна уклав договір оренди спірної земельної ділянки з Харківською міською радою, а тому це право оренди перейшло до нового власника нерухомості в силу вимог ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі". Крім того, відповідач зазначив про невідповідність здійснених позивачем розрахунків сум безпідставно збережених коштів Положенню про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харків. Також, зазначив про те, що ТОВ "Енджел Кепітал" протягом 01.05.2020 - 31.08.2021 сплачено земельний податок за користування спірною земельною ділянкою у сумі 56602,56 грн (т.1, а.с. 62-73).

01.11.2021 до місцевого господарського суду від позивача надійшла заява (вх. № 25518) про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 291077,98 грн за використання земельної ділянки по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 за період з 01.05.2020 по 31.08.2021 (т.1, а.с. 142-148). Зменшення розміру позовних вимог обґрунтовані тим, що внаслідок надання відповідачем експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов спірної земельної ділянки коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням « 1» замінений на «0,76» та враховано суму сплаченого відповідачем земельного податку протягом спірного періоду, а відтак розмір позовних вимог складає 291077,98 грн. До вказаної заяви додано розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова.

28.12.2021 місцевим господарським судом ухвалене оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог (т.1, а.с. 184-190).

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем в свою чергу належним чином доведено факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові без достатніх на те правових підстав. Відтак, враховуючи сплачений відповідачем земельний податок за спірну земельну ділянку за період з 01.05.2020 по 31.08.2021, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 291077,98 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.08.2021.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні та доведенні обставин, що мають істотне значення для справи. Зокрема, за твердженням апелянта, ТОВ "Енджел Кепітал" 27.03.2017 набуло право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а отже на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", статі 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України набуло право оренди вказаної земельної ділянки, яке мало ТОВ "Харків-Петрол" на підставі договору оренди від 11.07.2003. При цьому, вказаний договір припинився в частині оренди земельної ділянки для попереднього орендаря, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал". Відтак, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин приписів статті 1212 ЦК України. Крім того, посилаючись на те, що дані правовідносини врегульовані приписами статей 156-157 Земельного кодексу України (відшкодування збитків) вважає необґрунтованим застосування глави 83 Цивільного кодексу України. Також, відповідач вказує на помилковість та незаконність здійснених позивачем розрахунків спірної суми.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування за період з 01.05.2020 по 31.08.2021 без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008), на якій цей об`єкт розміщений.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Водночас, статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122- 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Суд апеляційної інстанції враховує, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття права власності на нерухоме майно) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час набуття права власності на нерухоме майно) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19 (пункт 21)).

Однак, автоматичний перехід права оренди земельної ділянки до нового власника нерухомості відбувається за наявності таких умов: 1) на момент набуття новим власником права власності на нерухомість укладений попереднім власником майна договір оренди земельної ділянки є чинним; 2) земельна ділянка призначена для експлуатації та обслуговування нерухомості, яка є предметом відчуження, та 3) є сформованою як об`єкт цивільних прав. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 922/3111/20, від 20.09.2022 у справі № 925/1082/20.

Посилання скаржника на неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 120 ЗК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі", неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18, від 18.04.2019 у справі № 913/210/18, тощо, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на таке.

За загальним правилом, закріпленим у статті 120 Земельного кодексу України і частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент придбання нерухомого майна попереднім власником у 2012 році та на момент придбання нерухомого майна відповідачем у 2017 році) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" (в редакцій, чинній з 2012 до 2017 року) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 04.10.2012 до 01.01.2016) обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Аналогічні вимоги містить положення статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 01.01.2017) щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

В силу імперативних вимог статті 125 Земельного кодексу України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди.

Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права на земельну ділянку, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права на землю до покупця будівлі (відповідача) за правилами частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", так і заміну сторони у зобов`язанні.

Аналогічний правовий висновок викладено у пунктах 36, 44 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Отже, в силу положень статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, а також судової практики Верховного Суду, перехід права на землю до нового набувача нерухомості можливий за умови, якщо право користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача чинне.

Відповідач свої заперечення проти задоволення позову як в суді першої інстанції, так й в апеляційній інстанції обґрунтовує тим, що до нього на підставі статті 120 ЗК України перейшло право оренди спірної земельної ділянки від попереднього землекористувача, в якого ТОВ "Енджел Кепітал" придбало нежитлову будівлю.

Водночас, матеріали справи містять копію договору оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2141, укладеного між Харківською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" як орендарем, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець на підставі рішення ХІІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 30.04.2003 №107/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку за адресою: місто Харків, вул. Червоноармійська, 5, загальною площею 0,1143 га; земельна ділянка надається в оренду строком до 01.04.2028 для обслуговування стаціонарної АЗС з пунктом та продажу супутніх товарів. Цей договір зареєстровано в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16.07.2003 за № 7225/03 (т.1, а.с. 80).

На момент укладення вказаного договору оренди земельної ділянки ТОВ "Харків-Петрол" було власником нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 129,5 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 5 (колишнє найменування вулиця Чевоноармійська) на підставі свідоцтва про право власності б/н від 12.12.2002, проте 26.12.2012 право власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро-Комерс" на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Т.А., та акта прийому-передачі від 22.11.2012. Про вказані обставини свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1, а.с. 29-33).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №277213061 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв.м по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові зареєстровано з 27 березня 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна б/н від 25.03.2017, виданого ТОВ "Квадро-Комерс" та ТОВ "Енджел Кепітал", договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енджел Кепітал" від 09.03.2017 №09-03-17 (т.1, а.с.29-33).

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол" передало нерухоме майно по Євгена Котляра (колишня найменування вулиця Чевоноармійська), будинок 5, у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадро Комерс" на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009, який в подальшому 27.03.2017 передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв.м на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 25.03.2017.

Матеріали справи не містять доказів державної реєстрації права оренди як речового права (стаття 126 ЗК України, частина 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі") на спірну земельну ділянку попереднім землекористувачем - ТОВ "Квадро Комерс" (продавцем будівлі) на момент передання нерухомого майна відповідачу за актом приймання-передачі нерухомого майна від 25.03.2017.

Таким чином, на момент відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро-Комерс" нежитлової будівлі та придбання права власності на вказане нерухоме майно Товариством з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (станом на 27.03.2017) право оренди земельної ділянки у ТОВ "Квадро-Комерс" ще не виникло (в силу статті 125 Земельного кодексу України), а тому не могло перейти до відповідача, як набувача нерухомого майна (схожу правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18).

З огляду на положення частини 4 статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та зважаючи на зазначені вище правові позиції Верховного Суду і встановлені фактичні обставини, апеляційний господарський суд зазначає про необґрунтованість тверджень апелянта щодо переходу до ТОВ "Енджел Кепітал", як нового власника будівлі, від ТОВ "Квадро-Комерс" (попереднього власника будівлі) права користування земельною ділянкою під цим нерухомим майном на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2441, укладеного між Харківської міською радою та ТОВ "Харків-Петрол", та обумовлене цим припинення зазначеного договору оренди стосовно відчужувача (колишнього власника).

При цьому, відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ні ТОВ "Квадро-Комерс" (попереднього власника нежитлових приміщень), ні ТОВ "Енджел Кепітал", зокрема укладення відповідних договорів оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при відчуженні об`єкта нерухомого майна право користування земельною ділянкою, якого не існувало у відчужувача цього майна до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

У зв`язку з наведеним твердження апелянта про використання відповідачем спірної земельної ділянки за наявності правової підстави (відповідно до права користування попереднього землекористувача, яке з огляду на норми статті 120 ЗК України перейшло до ТОВ "Енджел Кепітал" з моменту придбання у власність нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці), а також про наявність договірних правовідносин між сторонами спору є помилковими.

До того ж, згідно з приписами частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 921/613/17-г/17 зазначено, що закон пов`язує виникнення права оренди земельної ділянки з моментом державної реєстрації цього речового права, а з моменту реєстрації припинення речового права оренди земельна ділянка вважається повернутою.

Правове регулювання правовідносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно термінів, визначених у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Судом встановлено, що відповідно до акта приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008) від 20.08.2019 за реєстр. № 312/19 спірна земельна ділянка, яка була у користуванні ТОВ "Харків-Петрол" згідно з договором оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 7225/03 від 16.07.2003, прийнята до земель запасу міста Харкова. Цей акт складено в односторонньому порядку у зв`язку з припиненням юридичної особи орендаря ТОВ "Харків-Петрол" (т.1, а.с. 141).

Вказаний акт за своїм змістом не є правочином, а лише підтвердженням оформлення припинення договірних правовідносин із стороною, яка за рішенням суду визнана банкрутом та ліквідована (Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Петрол").

За відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 277212535 від 29.09.2021 право оренди земельної ділянки (інше речове право) ТОВ "Харків-Петрол" за договором оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2141, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.07.2003 за № 7225/03, припинено 11.09.2019. Реєстраційна дія на даний час не скасована, а її скасування не є предметом позову у даній справі.

Відтак, з 11.09.2019 правова підстава для користування земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2141 припинена в установленому порядку.

При цьому, враховуючи встановлені вище обставини щодо відсутності доказів переходу прав та обов`язків за вказаним договором оренди земельної ділянки до відповідача, з урахуванням предмета та підстав даного позову, колегія суддів не надає оцінку твердженням апелянта щодо неправомірності дій Харківської міської ради під час розірвання цього договору в односторонньому порядку, прийняття спірної земельної ділянки до земель запасу міста та внесення до реєстру відповідного запису про припинення права оренди з цих підстав за ТОВ ТОВ "Харків-Петрол", оскільки встановлення таких обставин виходить за межі позовних вимог. Доказів оскарження таких дій відповідачем або іншими особами матеріали справи не містять.

У той же час у справі № 922/1710/20 предметом позову вже було стягнення з відповідача як власника нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних правових підстав спірною земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008), на якій цей об`єкт розміщений, проте за інший період (з 01.10.2019 по 30.04.2020).

Приюдиційним фактом у розумінні приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, який зазначено у рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1710/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, та таким, що має значення для розгляду справи № 922/3992/21, на думку апеляційного господарського суду, є встановлені судами обставини щодо використання ТОВ "Енджел Кепітал" у зазначений період (01.10.2019-30.04.2020) спірної земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення належне йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки. Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Наведене також свідчить про безпідставність твердження апелянта про перехід до нього права користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди, укладеного попереднім власником будівлі, з моменту набуття права власності на нерухоме майно (27.03.2017).

Ураховуючи викладене, встановивши фактичні обставини у справі на підставі оцінених доказів, поданих сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як набувач нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Позов у цій справі подано з підстав фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у період з 01.05.2020 по 31.08.2021 без достатніх правових підстав та несплати ним коштів у розмірі орендної плати за її використання, що призвело до безпідставного збереження коштів за рахунок позивача, які відповідач зобов`язаний повернути на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 щодо застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України та порядку визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою зазначено таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д) частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Аналіз вказаних положень Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України свідчить про те, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини третьої статті 1212 ЦК України).

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Якщо тлумачити приписи статті 1212 Цивільного кодексу України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 9051680/20, провадження № 12-48 гс 21.

Судом встановлено обставини щодо реєстрації ТОВ "Енджел Кепітал" 27.03.2017 нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв.м по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові, набутої товариством у власність згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна б/н від 25.03.2017, виданого ТОВ "Квадро-Комерс" та ТОВ "Енджел Кепітал", а також відсутність оформлених ТОВ "Енджел Кепітал" прав на користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.

Отже, предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з відповідача, як власника нерухомого майна, коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з урахуванням змісту частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 .

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2021 №277213061 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 129,5 кв. м, на вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові із 27.03.2017 зареєстровано за ТОВ "Енджел Кепітал". Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1143 га, кадастровий номер 6310137200:01:030:0008.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ "Енджел Кепітал" як власник такого майна стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.09.2021 №277212535 відсутні відомості щодо наявності зареєстрованого права оренди земельної ділянки площею 0,1143 га, кадастровий номер 6310137200:01:030:0008, на вулиці Євгена Котляра, 5 у м. Харкові, у період з 01.05.2020 по 31.08.2021 за ТОВ "Енджел Кепітал" або будь-якими іншими особами.

Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із з 01.05.2020 по 31.08.2021 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, а отже ТОВ "Енджел Кепітал" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відтак суд першої інстанції у даній справі правомірно визнав, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Наведене спростовує твердження апелянта про помилкове застосування судом першої інстанції норм статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Стосовно площі спірної земельної ділянки, то відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1- 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (такий висновок викладений у постановах Верховного Суду 04.03.2021 у справі № 922/3436/19, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20).

Матеріали справі свідчать, що земельна ділянка, кадастровий номер 6310137200:01:030:0008, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний ТОВ "Енджел Кепітал", та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 15.09.2003 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

За змістом витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2019 №НВ-0003157272019, кадастровий номер земельної ділянки 6310137200:01:030:0008; місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Харківська область, м. Харків, Ленінський р-н, вул. Червоноармійська, 5 (зараз Холодногірський район, вул. Євгена Котляра); цільове призначення: 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для обслуговування стаціонарного АЗС з пунктом продажу супутніх товарів; форма власності - комунальна; площа земельної ділянки, гектарів: 0,1143; дата державної реєстрації земельної ділянки: 15.09.2003 (т.1, а.с.34-36).

Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру не має.

При цьому відповідач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

Щодо визначення суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів з урахуванням висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначає таке.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час формування витягу) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Водночас у пункті 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Судова колегія зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020. Відповідно до цього рішення базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн ї підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, як свідчать матеріали справи, розрахунок суми безпідставно збережених ТОВ "Енджел Кепітал" коштів - орендної плати міськрада здійснила на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: Харківська область, м. Харків, Ленінський р-н, вул. Червоноармійська, 5 (зараз Холодногірський район, вул. Євгена Котляра) (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008) від 07.05.2020 №3711, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Відповідно до цього витягу нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 2830123 грн. При цьому, правомірно застосовано базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в розмірі 639,78 грн, відповідно до затвердженої нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що діяла з 01.01.2020.

Крім того, відповідно до пункту 4.1 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення), зазначено землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати за видами їх цільового використання. Ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки під АЗС і АГЗС - 12%.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 №НВ-0007180922021, земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові має цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування стаціонарного АЗС з пунктом продажу супутніх товарів, код КВЦПЗ - 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій).

Вищевказана інформація щодо земельної ділянки також відображена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2020 №3711.

Оскільки відповідач використовує земельну ділянку площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові саме для експлуатації АЗС, то на цій підставі застосована ставка річної орендної плати із значенням 12%, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Наведене спростовує твердження апелянта про те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення не було встановлено правової підстави для використання позивачем під час розрахунку безпідставно збережених коштів ставки річної орендної плати у розмірі 12%

Крім того, пунктом 2.4 Положення від 27.02.2008 № 41/08 передбачено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Додатком до рішення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

За твердженням позивача, на момент звернення до суду ініціативи орендаря щодо надання документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки не було, у зв`язку з чим у розрахунках застосоване базове значення. До того, ж за відсутності інформації щодо розміру земельного податку, сплаченого відповідачем, розрахунок був проведений без цих даних.

Під час розгляду справи відповідачем було додано до матеріалів справи "Експертний висновок щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ "Енджел Кепітал" за адресою: Харківська область, м. Харків, Холодногірський район, вул. Євгена Котляра, 5. Кадастровий номер 6310137200:01:030:0008 (загальна площа 0,1143 га)" Харківського державного інженерно-геологічного відділення Державного підприємства "Український державний головний науково-дослідний інститут інженерно-технічних та екологічний вишукувань" б/н від 18.10.2021 (надалі - експертний висновок), яким визначено, що за сукупністю факторів наявності ґрунтів із специфічними властивостями (насипних та просадних) площа майданчика не може бути використана (без попередньої підготовки відповідно до результатів польових і лабораторних випробувань) у якості природних основ фундаментів проектованих будівель і споруд:

- сучасні інженерно-геологічні умови ділянки визначені як складні;

- відповідно до "Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові" (затв. XIX сесією Харківської міськради V скликання від 27.02.2008 №41/08) рекомендується застосувати понижуючий коефіцієнт К1=0,76 на складність інженерно-геологічних умов за "наявністю залягання ґрунтів із специфічними властивостями в зоні активної взаємодії будівель і споруд" для площі у межах ділянки нового будівництва або реконструкції будівель і споруд, що існують чи проектуються на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008, загальною площею 0,1143 га.

Відтак цим експертним висновком рекомендовано при розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5, у Холодногірському районі м. Харкова, застосувати коефіцієнт К1=0,76, як вказано вище (т.1, а.с.81-85).

До того ж, відповідачем надано докази на підтвердження сплати ним земельного податку за період з 01.05.2020 по 31.08.2021.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, до якої додано уточнений розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності у розмірі 291077,98 грн, а саме: коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням « 1» замінений на « 0,76», враховано сплачений земельний податок за спірну земельну ділянку (протягом позовного періоду) (т.1, а.с. 148).

Відтак, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2020 №3711 щодо земельної ділянки площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вулиці Євгена Котляра, 5 у місті Харкові, також з урахуванням норм Положення "Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами та доповненнями), та відповідає нормативним законодавчим приписам.

При цьому матеріали справи не містять доказів про подання відповідачем будь-якого контррозрахунку щодо проведеного міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених товариством грошових коштів ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Отже, суд першої інстанції, установивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування ТОВ "Енджел Кепітал" у спірний період без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення).

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/3992/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2022.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель