Постанова

від 03.10.2022 по справі 904/3789/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/3789/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/3789/19

за позовом Фермерського господарства "Паничеве"

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство "Паничеве" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із позовом про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки, укладеного 17.02.09р. Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Фермерським господарством "Паничеве", державна реєстрація якого здійснена 13.03.09р. за №04:09:126:00685, на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди щодо земельної ділянки площею 35,480 га (кадастровий номер 1223281000:02:150:0001), розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 17.02.09р., зареєстрованого 13.03.09р. за №04:09:126:00685, на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені Договором у редакції Позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 (суддя Юзіков С. Г.) позов задоволено.

Суд визнав поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір оренди від 17.02.2009; визнав укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди від 17.02.2009 у редакції, запропонованій позивачем до укладення, викладеній у резолютивній частині рішення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 року по справі № 904/3789/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що, суд при винесенні рішення не врахував всіх обставин справи в результаті чого, через незаконно винесене судове рішення, місцевий бюджет недоотримає значну частину коштів, які міг би отримати в результаті збільшення орендної плати до 12 % за Договором оренди земельної ділянки, як того вимагав Відповідач під час судового розгляду справи.

Також, Відповідач вважає, що суд не звернув уваги на те, що агрохімічний паспорт та витяг про нормативну грошову оцінку був наданий Позивачем вже до суду, а не безпосередньо на його вимогу, а документів щодо належного виконання обов`язку за даним Договором не надав взагалі.

До того ж, Відповідач посилається на те, що Позивач до грудня 2018 року не виконував умову рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року щодо надіслання Додаткових угод про поновлення Договору оренди, оскільки він не надав відповідних доказів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 року по справі № 904/3789/19.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2021 (судді: Чус О. В. головуючий, Кощеєв І. М., Орєшкіна Е. В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 скасовано.

У задоволенні позовних вимог Фермерське господарство "Паничеве" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія суддів виходила з того, що у наведеному випадку відсутні юридичні факти, необхідні для поновлення спірного договору оренди в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції), а саме, як зазначив суд, наявне своєчасне письмове повідомлення орендодавцем орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Фермерського господарства "Паничеве" задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 904/3789/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому, скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду, Верховний Суд виходив з того, що висновки апеляційного господарського суду про відмову у позові є передчасними, оскільки судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження не було встановлено тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та ненадання їм належної правової оцінки.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що скасовуючи рішення у справі та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції в порушення принципу неприпустимості суперечливої поведінки, а також положень статей 13, 74, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України не дав належної правової оцінки діям (поведінці) відповідача у спірних правовідносинах щодо поновлення договору оренди землі від 17.02.2009 з огляду на справедливість та добросовісність, з урахуванням доктрини заборони суперечливої поведінки, хоча наведене має суттєве значення для правильного вирішення спору про поновлення договору оренди землі на підставі положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 року колегією суддів у складі:Березкіна О.В. ( доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/3789/19. Розгляд справи №904/3789/19 призначено в судовому засіданні на 10.08.2022 року об 09:30 год.

19.07.2022 року розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3789/19 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022, справу №904/3789/19 передано колегії суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), судді: Іванов О.Г., Кузнецов В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022року призначено провести судове засідання у справі №904/3789/19 з представником позивача (адвокатом Ямковим В.Ф., 10.08.2022 об 09:30 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

09.08.2022 року розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3789/19 у зв`язку з вирішення питання, пов`язаного з рухом апеляційної скарги та повернення раніше визначеного судді Дарміна М.О. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2022 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022, справу №904/3789/19 передано колегії суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2022року прийнято апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/3789/19 - до свого провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.08.2022 року о 09:30год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2022року розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.08.2022рік.

31.08.2022 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів членів колегії Дарміна М.О. та Іванова О.Г. у відпустці ( інформаційна довідка).

19.09.2022 суддя Іванов О.Г. та Дармін М.О. вийшли на роботу, в зв`язку з чим колегія суддів призначила нову дату судового засідання, а саме на 03.10.2022 рік о 10:00 год.

Позивачем - Фермерським господарством «Паничеве» до суду подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив суд апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 у справі № 904/3789/19 - залишити без змін ( а.с.27,т.2).

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

03.10.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2009 між Новомосковською районною державною адміністрацією (далі Новомосковська РДА) (орендодавцем) і ФГ "Паничеве" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Кадастровий номер земельної ділянки 1223251000:02:150:0001.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 35,48 га, з них: 34,68 га ріллі, 0,8 га під господарськими шляхами і прогонами (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 3 договору оренди від 17.02.2009 нормативна грошова оцінка землі становить 4681,65 грн за 1 га.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 спірного договору).

У пункті 7 договору оренди від 17.02.2009 сторони погодили, що орендна плата відповідно до Закону України "Про плату за землю", статті 21 Закону України "Про оренду землі" та розпорядження голови Новомосковської РДА від 17.02.2009 за № 256 становить 4870,81 грн на рік, які орендар сплачує щомісячно рівними частинами на рахунок Васільківської сільської ради Новомосковського району.

Відповідно до пункту 30 цього договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір оренди було зареєстровано Новомосковським районним відділом ДРФ ЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі № 4 вчинено запис від 13.03.2009 за № 04-09-126-00685.

За актом прийому-передачі земельної ділянки орендодавець передав орендареві зазначену земельну ділянку.

Отже, вказаний договір оренди діяв із 13.03.2009 по 13.03.2014.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.14р. у справі №904/7418/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, визнано поновленим на 5 років - до 13.03.19р. Договір оренди земельної ділянки від 17.02.09р., на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

27.12.18р. Позивач направив Відповідачеві лист-повідомлення про укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки про його поновлення №1/12-18 від 26.12.18р. та примірник Додаткової угоди.

Відповідач, листом №П-9359/0-306/0/20 від 28.01.19р., повідомив, що питання, порушене Позивачем у зверненні, буде розглянуто Відповідачем після надання витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

04.02.2019 позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Новомосковському районі ГУ Держгеокадастру із заявою про видачу витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Після отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який датований 06.05.2019, позивач в цей же день направив його ГУ Держгеокадастру.

19.02.19р. Позивач направив Відповідачеві лист-повідомлення від 13.02.19р. про поновлення Договору оренди земельної ділянки та примірники підписаної Додаткової угоди.

Відповідач, листом №П-951/0-899/0/20-19 від 20.03.19р., повідомив, що Позивач не надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, агрохімічний паспорт поля, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та відсутність нарахування штрафних санкцій, копію основного договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, у зв`язку зі спливом терміну дії договору, строк поновлення якого був визначений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.14р. у справі №904/7418/14, Відповідач зазначає, що у зв`язку з недосягненням узгодження істотних умов, Позивачем втрачено переважне право на поновлення Договору.

Відтак, об`єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 35,48 га, з кадастровим номером 1223251000:02:150:0001, підлягає поверненню в порядку передбаченому ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

06.05.19р. Позивач направив на адресу Відповідача витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № витягу НВ-1207040712018 від 26.12.18р., кадастровий номер спірної земельної ділянки 1223251000:02:150:0001 змінено на 122328100:02:150:0001.

Після закінчення терміну дії Договору Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до умов Договору, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендні платежі та податок.

Звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовом про визнання поновленим Договір оренди земельної ділянки, укладений 17.02.09р. Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Фермерським господарством "Паничеве", державна реєстрація якого здійснена 13.03.09р. за №04:09:126:00685, на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди щодо земельної ділянки площею 35,480 га (кадастровий номер 1223281000:02:150:0001) розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 17.02.09р., зареєстрованого 13.03.09р. за №04:09:126:00685, на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені Договором у редакції Позивача, позивач Фермерське господарство «Паничеве» посилався на те, що належним чином виконував зобов`язання за договором оренди від 17.02.2009; звертався до ГУ Держгеокадастру з листами-повідомленнями щодо поновлення спірного договору із проектом додаткової угоди; заперечень у строк, визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), від ГУ Держгеокадастру не надходило; орендар продовжує користуватися земельною ділянкою (засіяв її сільськогосподарськими культурами); своєчасно та у повному обсязі сплачує орендні платежі, що є підставою для його поновлення.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення спірного договору оренди землі на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренд землі" (у відповідній редакції) та при цьому виходив із того, що орендар своєчасно надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди; він продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди; беззаперечних доказів щодо направлення орендодавцем орендареві листа від 20.03.2019 № П-951/0-899/0/20-19 (лист від 20.03.2019) про заперечення у поновленні спірного договору відповідач не надав, а позивач заперечив отримання вказаного листа.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ч.1 ст. 792 ЦК України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст. 19 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено (ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частинами 1 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження використання земельної ділянки за призначенням, Позивач надав до матеріалів справи копії квитанцій про внесення орендної плати, Агрохімічні паспорти ФГ "Паничеве" щодо земельної ділянки за спірним Договором, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за спірним договором, створений 06.05.19р., довідку Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про внесення орендної плати згідно з Договором (з 01 січня 2016р. по 01 листопада 2019р. 35 036,00 грн.), звіти про підсумки збору урожаю з 2015р. по 2018р.

27.12.18р., тобто, у встановлений законом строк, позивач направив Відповідачеві лист-повідомлення про укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки про його поновлення №1/12-18 від 26.12.18р. та примірник Додаткової угоди.

Зі змісту листа відповідача від 28.01.2019 вбачається, що він не заперечував проти поновлення спірного договору оренди та не висловлював однозначної відмови у такому поновленні; не містить такий лист і застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору, що спростовує доводи відповідача про надання ним заперечень щодо поновлення договору оренди.

Колегія суддів зазначає, що у цьому листі відповідачем було запропоновано позивачеві надати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та не вимагалося надання будь-яких інших документів.

На виконання вимог відповідача, позивач 04.02.2019 звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Новомосковському районі ГУ Держгеокадастру із заявою про видачу витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, одразу після отримання якого - 06.05.19р. направив його на адресу Відповідача.

19.02.19р. Позивач повторно направив Відповідачеві лист-повідомлення від 13.02.19р. про поновлення Договору оренди земельної ділянки та примірники підписаної Додаткової угоди.

Відповідач у листі від 20.03.2019, зазначив про те, що позивач не надав витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, агрохімічний паспорт поля, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та відсутність нарахувань штрафних санкцій, копію основного договору оренди земельної ділянки, акцентував увагу на втраті позивачем переважного права на поновлення спірного договору у зв`язку із недосягненням узгодження істотних умов договору.

Таким чином, вбачається, що перед закінченням строку дії Договору Позивач двічі направляв Відповідачеві листи-повідомлення про укладення додаткової угоди до Договору: 27.12.18р. (лист-повідомлення від 26.12.18р. № 1/12-18); 19.02.18р. (лист-повідомлення від 13.02.19р.), до яких додавалися додаткові угоди про поновлення Договору на тих самих умовах, які були передбачені договором,тобто, позивач у правовідносинах з відповідачем діяв добросовісно, передбачувано та у відповідності до норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини щодо умов поновлення договору оренди земельної ділянки.

В той же час, слід зазначити, що Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди, а тому вимоги відповідача щодо надання інших документів, як то - витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, агрохімічний паспорт поля, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та відсутність нарахувань штрафних санкцій, копію основного договору оренди земельної ділянки, свідчать про його недобросовісну поведінку у правовідносинах з орендарем та свідоме ухилення від вирішення питання щодо поновлення договору оренди.

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. Законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Тому саме встановлення факту недобросовісності дій орендодавця є пріоритетним під час розгляду спорів цієї категорії (стосовно поновлення договорів оренди землі).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Аналіз частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, "injuria". Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін "зловживання правом" свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.

Як правильно зазначив суд першої інстанції і що вбачається з матеріалів справи, позивач після закінчення строку дії договору продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, належно виконуючи умови Договору, в тому числі вчасно та в повному обсязі сплачуючи орендну плату, своєчасно направив Відповідачеві лист-повідомлення про укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки про його поновлення №1/12-18 від 26.12.18р. та примірник Додаткової угоди.

Відповідач же, у своїх листах на звернення позивача не заперечував проти поновлення спірного договору оренди та не висловлював однозначної відмови у такому поновленні; не містять такі листи і застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

В той же час, ці листи містять вимоги надати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, агрохімічний паспорт поля, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та відсутність нарахувань штрафних санкцій, копію основного договору оренди земельної ділянки,не надання яких є підставою для втрати позивачем переважного права на поновлення спірного договору.

Означене свідчить про суперечливість поведінки відповідача у правовідносинах з позивачем, та його недобросовістність під час вирішення питання щодо поновлення договору оренди землі за своєчасним зверненням позивача.

При цьому, доводи відповідача про те, що він протягом місяця після закінчення терміну договору повідомив позивача про свої заперечення, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, відповідач посилається на те, що своє заперечення від 20.03.19р. він направив Позивачеві 02.04.19р., який його одержав 06.04.19р.

На підтвердження одержання Позивачем відповіді Відповідача від 20.03.19р., останній надав до матеріалів справи копії з реєстру поштових відправлень, фіскального чеку поштової установи від 02.04.19р., рекомендованого повідомлення про вручення 06.04.19р. Позивачеві поштового відправлення № 4910108368218.

Проте, відповідно до п. 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Відповідно, належним доказом направлення поштою певного документу є опис вкладення до поштового відправлення, проте, Відповідач не надав до матеріалів справ опису вкладення, який би був беззаперечним доказом направлення Позивачеві відповіді від 20.03.19р.

Сам же Позивач заперечує одержання від Відповідача листа-повідомлення про незгоду на поновлення договору оренди землі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданими доказами не доведено отримання позивачем від відповідача саме відмову у поновленні договору оренди землі, а посилання Відповідача в листах на необхідність надання додаткових документів не свідчить про те, що Відповідач відмовив Позивачу у поновленні договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно сталої судової практики, заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таких заперечень та конкретних посилань листи відповідача не містять.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 у справі № 904/3789/19 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.10.2022року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін