Рішення

від 05.10.2022 по справі 904/336/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022м. ДніпроСправа № 904/336/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: представник не з`явився (просить провадження у справі здійснювати без представника);

від відповідача: представник не з`явився (просить провадження у справі здійснювати без представника),

дослідивши матеріали справи № 904/336/22

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "БУД-КОМПЛЕКТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "БУД-КОМПЛЕКТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.01.2022 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (далі - відповідача) про стягнення 58.207,71 грн, з яких: 50.000,00 грн основної заборгованості; 3.647,31 грн пені; 1.372,02 грн трьох процентів річних; 3.188,38 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір № 24 від 26.02.2021 на виконання робіт.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/336/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022.

Ухвалою від 31.01.2022 позовну заяву від 18.01.2022 за вих. № б/н залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до господарського суду документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

09.02.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 04.02.2022 за вих. № б/н, у якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази відправлення копії позовної заяви та додані до неї документи відповідачу.

Ухвалою від 09.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвала від 09.02.2022, яка направлена на адресу відповідача, повернувся на адресу суду 26.04.2022 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», у зв`язку з чим господарський суд ухвалою від 20.05.2022 перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 22.06.2022.

Ухвалою від 22.06.2022 підготовче засідання відкладено до 26.07.2022.

18.07.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист від 18.07.2022 за вих. № 26 (а. с. 51, том 1), у якому позивач просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Ухвалою від 26.07.2022 строк підготовчого провадження продовжено, підготовче засідання відкладено до 10.08.2022.

Ухвалою від 10.08.2022 підготовче засідання відкладено до 06.09.2022.

Ухвалою від 06.09.2022 підготовче провадження закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 05.10.2022.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2022 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 9/20, за трек-номером 4930020653487.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 16.08.2022 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2022.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області були оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, суд встановив, що ухвала від 20.05.2022 вважається врученою відповідачу 12.08.2022 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 20.05.2022 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 27.08.2022.

Станом на 05.10.2022 відзив не надано, водночас через відділ документального забезпечення від відповідача 08.09.2022 надійшло клопотання про розгляд справи без учасника судового процесу (а. с. 73, том 1), у якому відповідач просить суд розглянути справи без представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення відповідача, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на подачу відзиву, не вбачається.

У судове засідання 05.10.2022 представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать їх заяви у яких і позивач (а. с. 51, том 1), і відповідач (а. с. 73, том 1) просили суд здійснювати розгляд справи за відсутності вказаних представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Як зазначалось вище, з урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості та нараховані на неї інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; виконання робіт; повної / часткової оплати робіт; наявності / відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 26.02.2021 між позивачем (далі позивач, підрядник) та відповідачем (далі відповідач, замовник) був укладений договір № 24 на виконання робіт (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору за завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені будівельні роботи, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника роботи / об`єкт та оплатити їх.

Під роботами, вказаними у п. 1.1 договору, мається на увазі улаштування бетонної стяжки 1.165 кв. м за адресою: місто Київ, вулиця Степана Бандери (п. 1.2 договору).

У пункті 3.1 договору сторони узгодили, що вартість робіт, які доручаються підряднику по договору на основі договірної ціни та кошторису, який є невід`ємною частиною договору і складає 403.619,76 грн в тому числі ПДВ 20 %, що становить 67.269,96 грн.

Договірна ціна не є твердою і може змінюватися по фактичному виконанню робіт (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору завершення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору.

Згідно з п. 5.10 договору право власності на закінчені роботи переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 5.11 договору).

На виконання укладеного між сторонами договору позивач виконав роботи, а відповідач їх прийняв, що підтверджується актом виконаних робіт за березень 2021 року на суму 403.619,76 грн (а. с. 5, том 1) та довідкою від 26.03.2021 про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за березень 2021 року (а. с. 6, том 1).

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з претензією від 20.10.2021 за №175 (а. с. 9, том 1) та з претензією від 15.11.2021 за №195 (а. с. 11, том 1). У зазначених претензіях позивач визнавав, що відповідач оплатив виконані позивачем роботи частково (у розмірі 353.619,76 грн) і просив перерахувати решту (у розмірі 50.000,00 грн). В якості доказів направлення претензій позивач долучив до матеріалів справи фіскальні чеки від 20.10.2021 (а. с. 10, том 1) та від 15.11.2021 (а. с. 12, том 1).

Оскільки відповідач не в повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, останній нарахував до стягнення з відповідача:

пеню за період прострочення з 01.04.2021 по 18.01.2022 на суму 3.647,31 грн;

три проценти річних за період прострочення з 01.04.2021 по 18.01.2022 на суму 1.372,02 грн;

інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2021 року по грудень 2021 року на суму 3.188,38 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 50.000,00 грн основної заборгованості, 3.647,31 грн пені, 1.372,02 грн трьох процентів річних, 3.188,38 грн інфляційних втрат. Підставою позовних вимог позивач визначив договір № 24 від 26.02.2021 на виконання робіт.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов`язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

На виконання укладеного між сторонами договору позивач виконав роботи, а відповідач їх прийняв, що підтверджується актом виконаних робіт за березень 2021 року на суму 403.619,76 грн (а. с. 5, том 1) та довідкою від 26.03.2021 про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за березень 2021 року (а. с. 6, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування встановленої у кошторисі суми на банківський рахунок підрядника згідно виставлених рахунків-фактур.

До початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс за матеріали в сумі 203.000,00 грн та аванс за роботу в сумі 70.000,00 грн, разом 273.000,00 грн, в тому числі ПДВ 45.500,00 грн.

Після закінчення робіт та підписання акта виконаних робіт, замовник перераховує підряднику протягом 5 (п`яти) календарних днів залишок суми по договору у розмірі 130.619,76 грн, в тому числі ПДВ 20 % у розмірі 21.769,96 грн (п. 4.3 договору).

Господарський суд встановив, що остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи відповідач мав провести до 31.03.2021.

Позивач визнав, а відповідач не заперечив факт перерахування останнім на користь позивача в рахунок оплати робіт 353.619,00 грн.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 50.000,00 грн (403.619,76 грн - 353.619,76 грн).

Доказів оплати робіт відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Відтак, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50.000,00 грн, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.

Господарський суд звертає увагу, що договір між сторонами був укладений 26.02.2021, тобто укладаючи договір сторони мали бути обізнаними зі змінами законодавства. Більш того, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022.

Згідно з п. 4.4 договору за кожен прострочений день оплати замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, діючої на день нарахування пені від несплаченої суми.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 01.04.2021 по 18.01.2022 на суму 3.647,31 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення з 01.04.2021 по 18.01.2022 на суму 1.372,02 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2021 року по грудень 2021 року на суму 3.188,38 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги усе наведене у його сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТРОЇЦЬКА, будинок 9/20; ідентифікаційний код 40989740) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "БУД-КОМПЛЕКТ" (Україна, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 12; ідентифікаційний код 23574241) 50.000,00 грн (п`ятдесят тисяч грн 00 коп) основної заборгованості, 3.647,31 грн (три тисячі шістсот сорок сім грн 31 коп) пені, 1.372,02 грн (одну тисячу триста сімдесят дві грн 02 коп) трьох процентів річних, 3.188,38 грн (три тисячі сто вісімдесят вісім грн 38 коп) інфляційних втрат, 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп) судового збору.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 06.10.2022

Суддя С.А. Дупляк