Постанова

від 29.09.2022 по справі 569/6078/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 569/6078/19

провадження № 61-3808св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Буд Кепітал Менеджмент»,

треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської Ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна, дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року у складі судді Гордійчук І. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент»), треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської Ради Дубенського району Рівненської області Чернацька О. В., дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» (далі - ДП «Градобуд-Рівне»), обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі -

ОК «ЖБК «Рівненська брама»), про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником майнового права на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 58,82 м.кв. Право власності виникло на підставі договору пайової участі в будівництві № 10/1 від

14 березня 2016 року укладеним між ОСОБА_2 та ОК «ЖБК «Рівненська брама», договору про відступлення права вимоги укладеного між ним та ОСОБА_2 від

18 листопада 2016 року та рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 липня 2018 року у справі № 569/10850/18.

Зазначеним рішенням визнано майнові права ОСОБА_1 на спірну квартиру на другому поверсі в першій секції об`єкту. Будівельний номер квартири АДРЕСА_1 було змінено на 9 згідно технічного паспорту, дане було вчинено в межах умов укладеного договору про пайову участь.

В кінці 2018 року від ПП «Буд Кепітал Менеджмент» позивачу стало відомо, що підприємство отримало право замість ОК «ЖБК «Рівненська брама» здійснювати будівництво кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_2 та, відповідно, виконувати зобов`язання перед позивачем, згідно укладеного договору пайової участі в будівництві № 10/1 від 14 березня 2016 року.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 , ПП «Буд Кепітал Менеджмент» сповістило його про необхідність підписання нового договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 . За його умовами позивачу було запропоновано сплатити додаткову вартість майнових прав, а саме 196 120,00 грн, попри те, що ним вже сплачено повну вартість у розмірі 617 610,00 грн, дане встановлено рішенням суду.

Позивач зазначав, що в січні 2019 року йому стало відомо про здачу в експлуатацію об`єкта, де знаходиться спірна квартира, однак право власності на квартиру було зареєстровано не за ним, а за ПП «Буд Кепітал Менеджмент», яке самовільно, не повідомивши позивача присвоїло квартирі номер АДРЕСА_3 , відповідно порушивши його майнові права та інтереси.

ОСОБА_1 просив скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1754297656101 та визнати за ним право власності на квартиру, загальною площею 61 кв.м., житлова площа 29,3 кв.м. у АДРЕСА_3 , порядковий номер квартири АДРЕСА_3 (що є квартирою будівельний номер 10 по рішенню Рівненського міського суду Рівненської області від 20 липня 2018 року у цивільній справі № 569/10850/18.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року, з урахуванням ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від

26 березня 2020 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.

Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на нерухоме майно - квартиру

АДРЕСА_3 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1754297656101.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 61 кв.м., житлова площа 29,3 кв.м. у АДРЕСА_3 , порядковий номер квартири АДРЕСА_3 (що є квартирою будівельний номер 10 по рішенню Рівненського міського суду Рівненської області від 20 липня 2018 року у цивільній справі № 569/10850/18 про визнання майнових прав та квартирою АДРЕСА_3 згідно технічного паспорту, виданого ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство», виготовленого 14 жовтня 2016 року, та квартирою АДРЕСА_3 згідно технічного паспорту, виданого ПП «Техно Ком», виготовленого 15 січня 2019 року).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що зареєструвавши за собою право власності на вищевказану квартиру, відповідачем було порушено майнові права позивача.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» залишено без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27 квітня 2022 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не встановлено, чи у позивача дійсно наявні або відсутні майнові права на спірну квартиру, або позивач володіє іншими речовими правами на даний об?єкт нерухомості. Судами не встановлено, чи порушує наявне право власності на квартиру АДРЕСА_3 у ПП «Буд Кепітал Менеджмент» майнові права позивача, що належні йому на підставі договору пайової участі в будівництві та судового рішення. Заявник вказує, що за змістом укладених між сторонами договорів, позивач отримав лише право на набуття права власності в майбутньому, а не саме право власності на нерухоме майно.

Доводи інших учасників справи

27 червня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Рівненського міського суду Рівненської області.

Зупинено виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 10 березня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від

17 лютого 2022 року в частині стягнення судових витрат з ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на користь ОСОБА_1 в розмірі 6 944, 40 грн, а в іншій частині - зупинено дію рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 10 березня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду

від 17 лютого 2022 року до закінчення касаційного провадження.

20 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

15 серпня 2014 року в Рівненській міській раді затверджено нову редакцію угоди про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на АДРЕСА_2 від 22 серпня 2007 року, згідно якої Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), ТОВ «Реноме-Євробуд» (Інвестор 1) та ДП «Градобуд-Рівне» (Інвестор 2) узгодили дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, орієнтовною площею 4,7078 га на розі АДРЕСА_2 .

Згідно пункту 3.7. вищевказаної Угоди, Інвестор 2 отримує майнові права на 100 % житлових приміщень (квартир) в об`єкті інвестування Інвестора 2 та 100% нежитлових приміщень в Об`єкті інвестування Інвестора 2, які не належать до приміщень спільного користування квартир та нежитлових приміщень в Об`єкті (сходових кліток, ліфтових шахт, приміщень для розміщення елементів внутрішньо-будинкових мереж загального користування тощо).

За пунктом 4.3 Угоди, вона діє протягом 5 (п`яти) років з моменту набрання чинності.

18 червня 2015 року між ДП «Градобуд-Рівне» (Цедент) та ОК «ЖБК «Рівненська брама» (Цесіонарій) було укладено договір уступки вимоги (цесії), за якою, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов`язки Інвестора-2, що відносяться до будівництва за Угодою № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на АДРЕСА_2 від 22 серпня 2007 року та додаткових угодах до неї, укладену між Замовником - Управління Капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, Інвестором-1 - ТОВ «Реноме-Євробуд» та Інвестором-2 - ДП «Градобуд-Рівне».

14 березня 2016 року, на час коли кооператив мав права та обов`язки Інвестора-2, між ОК «ЖБК «Рівненська брама» та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) було укладено Договір пайової участі в будівництві № 10/1, за умовами якого Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_2 і реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 10 загальною проектною площею 58,82 м.кв., на другому поверсі в першому під`їзді Об`єкту (пункт 1.1 договору).

Відповідно пункту 1.2 Договору пайової участі в будівництві № 10/1 Кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати Пайовику у власність Квартиру, обумовлену цим Договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати Пайовиком пайового внеску, в порядку згідно Додатку № 1.

Загальний розмір внеску Пайовика становить 617 610,00 грн, що еквівалентно

22 790,04 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ «Укргазбанк» на день укладення договору, з розрахунку 10 500,00 грн, що еквівалентно

387,45 доларів США за один квадратний метр загальної площі Квартири без внутрішніх оздоблювальних робіт (пункт 2.1 Договору пайової участі в будівництві № 10/1).

Відповідно до пункту 2.7 Договору пайової участі в будівництві № 10/1, у випадку, якщо після визначення фактичної площі Квартири вона буде іншою ніж проектна площа квартири, визначена даним Договором, після замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір Пайового внеску підлягатиме корегуванню ОСОБА_4 пропорційно збільшенню/зменшенню площі Квартири, з розрахунку вартості будівництва 1 м.кв.

У випадку необхідності проведення доплати згідно з пунктом 2.7. цього Договору Кооператив направляє Пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом 10-ти днів з дня отримання відповідного рахунку (пункт 2.8. Договору пайової участі в будівництві № 10/1).

Пункт 3.1. Договору пайової участі в будівництві № 10/1 визначено, що ОСОБА_3 має право після повної оплати пайового внеску, в порядку і строки, визначені цим Договором, отримати від Кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп Пайовиком Квартири - для оформлення права власності на Квартиру.

Згідно з пунктом 3.4. Договору пайової участі в будівництві № 10/1, Кооператив зобов`язаний закріпити Квартиру за ОСОБА_3 ; організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 квітня 2016 року, за умови належного виконання Пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття Об`єкта в експлуатацію та повного виконання Пайовиком своїх грошових зобов`язань за даним Договором; передати Пайовику Квартиру за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на неї; надавати Пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності Кооперативу.

Свої зобов`язання по оплаті пайового внеску, встановленого пунктом 2.1. Договору пайової участі в будівництві № 10/1, ОСОБА_2 виконано в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 15642440 від 14 березня 2016 року на суму

617 610,00 грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги укладеного між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 18 листопада 2016 року новим пайовиком став ОСОБА_1 .

Будівельний номер квартири АДРЕСА_7 згідно з технічним паспортом, в межах умов договору про пайову участь.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 липня 2018 року у справі № 569/10850/18 за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Рівненська брама» про визнання майнових прав, визнано за ОСОБА_1 майнове право на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер

АДРЕСА_8 ).

Вказаним рішенням також встановлено, що свої зобов`язання по оплаті пайового внеску виконані у повному обсязі.

У договорі про внесення змін та доповнень від 26 квітня 2017 року до Договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року, було внесено зміни до пункту 11 Договору та викладено його в наступній редакції: «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Сторони погодили, що договір вважається розірваним у випадку не виконання Цесіонарієм обов`язку визначеного пунктом 6 цього договору, а саме не забезпеченням Цесіонарієм здачі в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному (І черга)».

У листі від 29 жовтня 2018 року ДП «Градобуд-Рівне» повідомило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про те, що раніше 31 травня 2018 року ДП «Градобуд-Рівне» повідомляло про те, що у зв`язку з неспроможністю виконання ОК «ЖБК «Рівненська Брама» взятих на себе зобов`язань згідно Угоди № 20 про дольову участь в будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22 серпня 2007 року розірвано договір доручення № 18.06 від 18 червня 2015 року, укладений між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська Брама», а також відкликано довіреність, видану 18 червня 2015 року на підставі вищевказаного договору.

Тобто, ДП «Градобуд-Рівне» знову стало Інвестором 2, зі всіма правами та обов`язками, зокрема перед пайовиками залученими до будівництва попередником.

17 жовтня 2018 року між ДП «Градобуд-Рівне» (Сторона-1) та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (Сторона-2) укладено Інвестиційний договір, де згідно пункту 2.1 Сторона-2 зобов`язується організувати фінансування та будівництво об`єкта інвестування на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному, а Сторона-1 зобов`язується передати для цього Стороні-2 отримані під час укладення Угоди

№ 20 та додаткових угод до неї майнові права та обов`язки на приміщення в Об`єкті інвестування, які належать Стороні-1 на дату укладення цього Договору, а в даному випадку слід розуміти і обов`язки перед пайовиками, які вже вклали свої кошти в Об`єкт інвестування.

ПП «Буд Кепітал Менеджмент» фактично визнав майнове право пайовика

ОСОБА_1 на спірну квартиру запропонувавши йому укласти договір, за яким він мав доплатити кошти за додаткову вартість належних йому прав, як компенсацію витрат продавця на доведення Об`єкта будівництва до стану придатного для введення в експлуатацію.

01 листопада 2018 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), ДП «Градобуд-Рівне» (Інвестор) та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (Генеральний підрядник) укладено Договір генерального підряду, відповідно до умов якого Замовник зобов`язується здійснювати Технічний нагляд на Об`єкті, а Генеральний підрядник та Інвестор забезпечити виконання будівельних робіт з будівництва Об`єкту, їх фінансування, прийняття виконаних робіт в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 2.1 Договору генерального підряду).

30 січня 2019 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» складено Акт приймання-передачі квартир АДРЕСА_9 згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року за яким ДП «Градобуд-Рівне» передав, а ПП «Буд Кепітал Менеджмент» прийняв квартири, розташовані в І (першій) та ІІ (другій) секціях Кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному (І черга), зокрема передано було квартиру АДРЕСА_3 , площею 60,8 кв.м., майнове право на яку належить позивачу.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 лютого 2019 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» 17 січня 2019 року зареєструвало право власності на квартиру загальною площею 61 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м. за адресою

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1754297656101.

Підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі квартир згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий

30 січня 2019 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент»; додаткова угода, серія та номер: 4, виданий 15 серпня 2014 року, видавник: управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТзОВ «Реноме-Євробуд» та ДП «Градобуд-Рівне»; договір про внесення змін до Інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2018 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент».

Відомості про право власності внесено державним реєстратором Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_5 .

Підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за ПП «Буд Кепітал Менеджмент», поряд з іншими документами, зазначено акт приймання-передачі квартир від 30 січня 2019 року, який на час такої реєстрації 17 січня 2019 року ще не існував та створений значно пізніше.

Згідно копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленому 14 жовтня 2016 року ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство» та технічного паспорта на квартиру

АДРЕСА_3 , виготовленому 15 січня 2019 року ПП «Техно Ком», технічні характеристики квартири повністю співпадають.

Тобто, номер квартири АДРЕСА_1 (за технічним паспортом

АДРЕСА_3 , якій присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_3 ) майнові права на яку належать ОСОБА_1 було змінено забудовником пізніше на № 9а та є одним і тим же об`єктом нерухомості.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надаючи оцінку виниклим між сторонам правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне звернутися до постанови Великої Палати Верховного Суду

від 14 грудня 2021 року справа № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20).

Загальними положеннями про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК Українинадано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України) і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182 цього Кодексупередбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Тлумачення вказаних норм дає можливість зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК Україниміститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява N 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі

№ 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі N 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15,

від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі

№ 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-290цс16, від 23 березня

2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня

2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).

Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування,первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

Встановивши, що ОСОБА_1 повністю сплатив вартість пайового внеску за спірне нерухоме майно, об`єкт будівництва було введено в експлуатацію, відповідачем не визнається майнове право позивача на спірну квартиру, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про визнання права власності на спірну квартиру.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Правильним є й висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки єдиним власником майнового паю на спірну квартиру є ОСОБА_1 , а надані державному реєстратору документи, не засвідчують підстави виникнення права власності у відповідача.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання та дію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська