Постанова

від 06.10.2022 по справі 521/18603/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2760/22

Справа № 521/18603/20

Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження,у відсутністьучасників, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 23 березня 2021 року про призначення експертизи та виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

09.11.2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок самовільних будівель та споруд на відстані 1м від межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

05.03.2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи та виклик свідків.

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог можуть підтвердити свідки співвласники земельної ділянки позивача, сусіди та очевидці: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Крім того, представник позивача вказав, що для з`ясування всіх обставин справи та її правильного вирішення необхідні спеціальні знання в інженерно-технічній галузі, у зв`язку з чим просив призначити судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити атестованому судовому експерту Дзіньку Анатолію Івановичу, та на розгляд якої поставити наступні питання:

1) Які будівлі, споруди фактично розташовані ближче 1 метра до межі від Б до В земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:55:014:0021, що зазначена в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 759349?;

2) Які будівлі, споруди фактично знаходяться повністю або частково на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:55:014:0021 вздовж межі від Б до В, що зазначена в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 759349?

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року клопотання ОСОБА_2 було задоволено (а.с.114-115).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.119-122).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання, у тому числі через своїх представників, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно (а.с.155-158).

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 28.09.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 06.10.2022 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції майже півтора року (а.с. 129-130), заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Слободяник О.В. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає (а.с.164).

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що на даному етапі апеляційного розгляду вирішується лише процесуальне питання щодо виклику свідків і призначення судової експертизи, а не справа по суті позовних вимог, а тому колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання про виклик в суде засідання для допиту в якості свідків осіб, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. За змістом ст. 90 ЦПК України способами забезпечення судом доказів, зокрема, є показання свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Оскільки згідно ч. 1, 2 ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи та у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив всі анкетні дані свідків, які мають бути викликані до суду для дачі ними пояснень з приводу заявленого позову.

При цьомуколегія суддівзазначає,що зазмістом ст.76ЦПК України доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи,які встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів , показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, випадку з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

При цьому суд також обгрунтовано послався на постанову Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Крім того, у відповідності до розділу 2 п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, якщо до моменту призначення експертизи (залучення експерта) органу (особі), що її призначає, не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він (вона) може зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.

З підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність виклику в судове засіданні свідків та призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, а також у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України зупинив провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що суд позбавив його можливості надати суду свої міркування щодо експерта або експертної установи, на вирішення якої слід поставити питання, які також він має уточнити або доповнити, а також щодо переліку свідків, то вони є безпідставними, так як із матеріалів справи вбачається, що вперше клопотання про призначення у справі судової експертизи та виклик свідків було подано до суду 05 березня 2021 року (а.с.102-103).

Оскільки оскаржувана ухвала суду була прийнята 23 березня 2021 року, то зазначені обставини свідчать про те, що заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати суду свої міркування щодо експерта або експертної установи, на вирішення якої слід поставити питання, уточнити або доповнити останні, а також щодо переліку свідків. При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 неодноразово надавав суду заяви про відкладення розгляду справи, у тому числі 25.01.2021 року та 24.02.2021 року (а.с.91-92, 97,106).

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що ним не зведено самовільних споруд на межі частини земельної ділянки позивача, то вони є передчасними, так як дані питання мають бути вирішені судом при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, а не при вирішенні питання про призначення у справі судової експертизи та про виклик свідків.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 не позбавлений можливості надати суду свої запитання експерту для проведення експертизи, яких він не надав суду за весь час перебування справи в суді апеляційної інстанції, та заперечувати проти висновку судової експертизи, у разі незгоди з ним, просити суд призначити у справі додаткову чи повторну експертизу.

Також заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 не позбавлений можливості заявити клопотання про виклик свідків, та надати суду дані про них, яких він бажає допитати в судовому засіданні, та заперечувати проти показань свідків, які суд вирішив допитати в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_2 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала прийнята у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 23 березня 2021 року про призначення експертизи та виклик свідків залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06.10.2022 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра