ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1215/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/5039/22 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 . Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:
суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Нерушак Л.В.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської обласної військової адміністрації, третя особа: Головне управління статистики у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію надати йому дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0401 га (під нерухомим майном) за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:019:0081.
У поданій позовній заяві звернуто увагу, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/9563/21 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської ОДА, третя особа Головне управління статистики у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з тим, що спір має приватно-правовий характер.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2022 року у відкритті провадження відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач фактично не погоджується із бездіяльністю Черкаської обласної військової адміністрації, вказується на протиправність такої бездіяльності як суб`єкта владних повноважень. При цьому, за змістом позову вбачається, що на розгляд обласної адміністрації питання про прийняття рішення про передачу позивачу у власність чи користування земельної ділянки не ставилося. Оскільки порядок надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, в тому числі органів місцевого самоврядування з приводу відмови у наданні такого дозволу підлягають розгляду адміністративними окружними судами, враховуючи положенняст. 20 КАС України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду незаконною, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спір з метою вирішення якого позивач звернувся до суду, виник з приводу отримання ним у власність земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Головному управлінню статистики у Черкаській області. З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, в даному випадку наявний спір про право, що виникає при врегулюванні майнових відносин, які підлягають врегулюванню на підставі норм ЦК України, в порядку цивільного судочинства.
Також вказує, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/9563/21 закрито провадження за позовом ОСОБА_2 до Черкаської ОДА, третя особа Головне управління статистики у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з непідсудністю справи суду адміністративної юрисдикції.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Пунктом 1ч.1ст.186ЦПК Українивизначено,що суддявідмовляє увідкритті провадженняу справі,якщо заяване підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства.Частиною 5вказаної статтівстановлено,щовідмовляючи увідкритті провадженняз підстави,встановленої пунктом1частини першоїцієї статті,суд повиненроз`яснити заявнику,до юрисдикціїякого судувіднесено розглядсправи.
Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.5ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За правилами частин шостої, сьомої і десятої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, наведеними нормами права встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.
Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №361/2562/16-а (провадження №11-1179апп18).
Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин.
Отже, бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на подане клопотання про дозвіл на розробку проекту землеустрою повинно розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки має ознаки публічно-правового спору.
У апеляційній скарзі позивач вказує на наявність речового права на вказану земельну ділянку у Головного управління статистики у Черкаській області, а тому спір носить приватно-правовий характер.
Однак, колегія суддів звертає увагу на той факт, що Головне управління статистики у Черкаській області є територіальним органом Державної служби статистики України, що є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, тобто також наділений управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що даний спір є публічно-правовим, тому його вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим, відмовляючи у відкритті провадження у справі та роз`яснюючи позивачу право на звернення із зазначеними вимогами у порядку адміністративного судочинства, суд залишив поза увагою ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що набрала законної сили.
Отже, відмова у відкритті провадження в даному випадку також закріплює й правову невизначеність щодо права позивача на розгляд його вимог, порушує принцип верховенства права та обмежує позивача у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню за ч. 1 п. 3, 4 ст.379ЦПК України із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2022 року - скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаської обласної військової адміністрації, третя особа: Головне управління статистики у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2022 року.
Судді:
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2022 |
Оприлюднено | 11.10.2022 |
Номер документу | 106644558 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Вініченко Б. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні