Рішення

від 06.10.2022 по справі 728/1069/22

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 728/1069/22

Номер провадження 2/728/322/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Кирута Л.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Ковалюха В.М.

представника відповідача - Фостія Є.В.

представника третьої особи Самойлової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради, третя особа Бахмацька міська рада, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

01.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в якому просив визнати незаконними накази № 54-К та № 55-к від 01.08.2022 року про звільнення його з роботи в зв`язку зі скороченням; поновити його на роботі на посадах керівника художнього та керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу» Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради з 03.08.2022 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.08.2022 року по день ухвалення рішення суду; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 7000 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що при звільненні йому не було запропоновано іншої роботи, наявної у відповідача. Він мав переважне право на залишення на роботі, оскільки має більший досвід, стаж та кваліфікацію. Крім того він є особою з інвалідністю другої групи безстроково. Моральну шкоду та її розмір обґрунтовує порушенням нормальних життєвих зв`язків, потребою додаткових зусиль для організації свого життя внаслідок безпідставного звільнення, виходячи з характеру порушення його законних прав, глибини фізичних та душевних страждань та вимог розумності і справедливості.

Ухвалою суду від 02.09.2022 року відкрито провадження по справі з визначенням її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2022 року. Також вирішено питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Бахмацьку міську раду.

Ухвалою суду від 20.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2022 року.

16.09.2022 року третьою особою надано письмові пояснення, в яких вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю вказуючи на те, що позивача звільнено з дотриманням норм трудового законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковалюх В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили суд задовольнити їх, оскільки вважають, що позивач був звільнений незаконно та без дотримання процедури звільнення.

Представник відповідача - директор Комунального закладу «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради Фостій Є.В. в судовому засіданні позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Вважає, що процедура звільнення позивача в зв`язку зі скороченням штату працівників здійснена в межах чинного законодавства, так як він був своєчасно, за 2 місяці попереджений про можливе майбутнє звільнення. Іншої роботи йому не було запропоновано в зв`язку з відсутністю підходящої роботи за його спеціальністю та кваліфікацією. Посада керівника народного аматорського гурту «Собор» (0.5 штатної одиниці), яка відповідала спеціальності позивача, не була запропонована останньому, оскільки не була вакантною, так як з 2017 року за сумісництвом її займає він ( ОСОБА_2 ). При вирішенні питання щодо скорочення посад одним з критеріїв враховувався вік працівників. При цьому він, як директор, віддав перевагу більш молодим працівникам.

Представник третьої особи - Бахмацької міської ради Самойлова Т.М. в судовому засіданні зазначила про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та підтримала надані суду письмові пояснення.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань що визначено ч.ч.1, 2, 5 ст. 55 Конституції України.

Відповідно дост.43Конституції Україникожен маєправо напрацю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку вінвільно обираєабо наяку вільнопогоджується. Державастворює умовидля повногоздійснення громадянамиправа напрацю,гарантує рівніможливості увиборі професіїта родутрудової діяльності,реалізовує програмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки іперепідготовки кадріввідповідно досуспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За приписами ч. 3ст. 22 КЗпП України вимоги щодо віку працівника або інші обмежувальні вимоги до працівника можуть встановлюватись законодавством України. Чинним законодавством не передбачено ні граничного віку, ні граничного терміну перебування на посадах, які займав позивач.

Згідно зіст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за властивими їм ознаками, в тому числі й за ознаками віку чи (або) іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Згідно зіст.2-1КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників за ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання, в тому числі й залежно від віку або за іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 працював у відповідача.

Згідно записів в його трудовій книжці 02.12.2021 року назва Бахмацький будинок культури Бахмацької міської ради змінено на Комунальний заклад «Бахмацький базовий будинок кульутри» Бахмацької міської ради.

01.01.2021 року Комунальний заклад «Бахмацький районний будинок культури Бахмацької районної ради Чернігівської області перейменовано на Комунальний заклад Бахмацький будинок культури Бахмацької міської ради.

01.10.2019 року Бахмацький районний будинок культури перейменовано в Комунальний заклад Бахмацький районний будинок культури Бахмацької міської ради Чернігівської області (а.с. 5-8).

15.03.2017 року з позивачем укладено контракт терміном на 3 роки до 15.03.2020 року, відповідно до якого його призначено на посаду художнього керівника Бахмацького районного будинку культури, як такого, що призначений на посаду 16.03.2017 року. Додатковою угодою до контракту від 16.03.2020 року дія контракту продовжена на 3 роки - з 16.03.2020 року до 15.03.2023 року на попередніх умовах (а.с. 10-13).

Починаючи з 01.02.2001 року по 03.09.2004 року позивач працював директором районного будинку культури, а з 04.09.2004 року переведений на посаду художнього керівника та керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу».

В Будинку культури ОСОБА_1 працював з 12.03.1980 року, а в подальшому, шляхом переводів був призначений на роботу у відповідача і його безперервний трудовий стаж становить 42 роки.

На час звільнення позивач займав посади керівника художнього та керівника аматорського ВІА «Ритми часу» (по 0.5 штатної одиниці).

Розпорядженням Бахмацької міської ради від 30.05.2022 року, в зв`язку зі зменшенням обсягу фінансування та оптимізацією організаційної структури відповідача, зобов`язано внести зміни до штатного розпису комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради, а саме вивести із штатного розпису: - 0,5 штатної одиниці керівника художнього; 0,5 штатної одиниці керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу»; 1 штатну одиницю прибиральника службових приміщень; 0,5 штатної одиниці слюсаря-сантехніка (а.с. 21).

Розпорядженням Бахмацької міської ради від 06.06.2022 року, в зв`язку зі зменшенням обсягу фінансування та оптимізацією організаційної структури відповідача, зобов`язано внести зміни до штатного розпису комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради, а саме вивести із штатного розпису: - 0,5 штатної одиниці керівника клубу за інтересами; - 0,5 штатної одиниці керівника дитячого вокального гуртка; - 1 штатну одиницю сторожа; 0,5 штатної одиниці робітника з благоустрою (а.с. 1 зворот).

01.06.2022 рокувідповідач повідомивпозивача про наступневивільнення взв`язку зі скороченням штату вдповіднодо п.1ст.40КзпАП України(а.с.64), від підпису про отримання якого він відмовився, що підтверджується копією акту від 01.06.2022 року за № 1 за підписом працівників відповідача (а.с. 65).

Заприписами п.1ч 1ст.40 КЗпПУкраїни трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані роботодавцемлише увипадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч.1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст. 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Як встановлено в судовому засіданні позивач не являється членом профспілки.

Наказами відповідача від 01.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено 02.08.2002 року з посади керівника художнього та керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу» в зв`язку зі скороченням (а.с. 34, 35).

В трудовій книжці зроблено запис наступного змісту: «Звільнено з посади керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу» Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради в зв`язку зі скороченням відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України». Аналолічний запис про звільнення з посади керівника художнього (а.с. 8 зворот).

Відповідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 471153 від 29.01.2013 року ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності безстроково (а.с. 4).

За повідомленням відповідача від 15.09.2022 року на час звільнення ОСОБА_1 , станом на 02.08.2022 року в Комунальному закладі «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради наявні вакантні посади: керівник народного аматорського духового оркестру, технік-електрик, водій автотранспорних засобів (автоклубу). Кваліфікація ОСОБА_1 не відповідає вищеперерахованим посадам (а.с. 66).

Як встановлено всудовому засіданніпосада керівниканародного аматорського гурту «Собор»(0.5штатної одиниці) зчасу попередження ОСОБА_1 на наступневивільнення тана часйого звільненняне була вакантною,оскільки з01.12.2017року засумісництвом їїзаймає директор Комунальногозакладу Бахмацькийбазовий Будинок культури»- ОСОБА_2 .

Згідно ч.1-3статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштування працівників.

Таким чином, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15 та підтверджена постановами Верховного Суду, зокрема, від 07.04.2021 у справі № 946/6628/19 та від 21.04.2021 у справі № 723/822/20.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-491цс15, власник вважається таким, що належно виконав вимоги пункту 1 частини першої статті40та частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно роз`яснень, які містяться у пунктах 18, 19постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовомузасіданні встановлено,що у Комунальноу закладі «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради відбулося скорочення чисельності штату в зв`язку зі зменшенням обсягу фінансування та оптимізацією структури даного закладу, в тому числі скорочено посади: 0.5 штатної одиниці керівника художнього та 0.5 штатної одиниці керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу», на яких працював ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку ОСОБА_1 може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, останньому при звільненні роботодавцем не пропонувались взагалі.

Відповідно до штатного розпису станом на 03.08.2022 року наявна посада керівника народного аматорського гурту «Собор» (0.5 штатної одиниці), яку, як встановлено в судовому засіданні, займав директор Комунального закладу «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради ОСОБА_2 і яка, незважаючи на те, що не була вакантною, не була запропонована позивачеві, в зв`язку з чим порушено принцип рівності та обмежено права позивача у працевлаштуванні за наслідками скорочення посад, які він займав. При цьому не було враховано, що ОСОБА_3 мав переважне право на залишення на роботі, так як мав значний безперервний стаж та досвід роботи, а також те, що він є особою з інвалідністю. Стаж роботи ОСОБА_2 на даній посаді становив 4 роки 8 місяців.

Відповідач зазначав, що на момент звільнення ОСОБА_1 робота за відповідною професією чи спеціальністю була відсутня, відповідно пропозиції про наявність вакантних посад від них позивачу не надходили, однак будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень до матеріалів справи останній не надав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.09.2022 року та 03.10.2022 року відповідачем на ім`я позивача були направлені листи про наявність вакантних посад директора та керівника художнього Халимонівського будинку культури, який входить до складу комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради. Від зазначених пропозицій позивач відмовився в судовому засіданні, так як за станом здоров`я не матиме можливості долати значну відстань щоденно до місця роботи.

При цьому суд враховує, що відповідачем вищезазначені вакантні посади запропоновані позивачу вже після його звільнення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивач був звільнений з порушенням встановленого нормами трудового законодавства порядку, оскільки відповідач не дотримався процедури такого звільнення, передбаченої ч. 2 ст. 40 та ч.ч. 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіхвипадках збереження середньої заробітноїплати провадитьсявиходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно довідок відповідача від 13.09.2022 року середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували його звільненню, становить 7598 грн 66 коп, середньоденний заробітокстановить 176 грн 71 коп.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.07.2018 у справі № 823/254/16, при нарахуванні загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно її обчислювати шляхом множення середньоденної заробітної плати на число календарних, а не робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за 65 календарних днів за період з 03.08.2022 року по 06.10.2022 року (день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 11486 грн15коп. (65 календарних днів х 176 грн 71 коп середньоденного заробітку).

Заперечення відповідача проти позову судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи та визначеним відповідно до них правовідносинам.

За приписамист.237-1 КзЗпПУкраїни відшкодуванняроботодавцем моральноїшкоди працівникупровадиться уразі,якщо порушенняйого законнихправ призвелидо моральнихстраждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Позивачем в судовому засіданні не наведено доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди та її розміру, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає, що захист порушених прав позивача у сфері трудових відносин шляхом відновлення його становища, яке існувало до порушення його прав, буде достатнім і компенсації моральної шкоди, як негативного наслідку немайнового характеру, не потребує.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 4700гривень врахунок поверненнявитрат направову допомогу адвоката, які підтверджені документально (а.с. 36-39) та на користь держави судовий збір в сумі 1984 грн 80 коп (за позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради, третя особа Бахмацька міська рада, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконними накази № 54-К та № 55-к від 01.08.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи в зв`язку зі скороченням.

Поновити ОСОБА_1 на посадах керівника художнього та керівника народного аматорського ВІА «Ритми часу» Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради з 03 серпня 2022 року.

Стягнути з Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 серпня 2022 року по 06 жовтня 2022 року в сумі 11486 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 15 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради на користь ОСОБА_1 4700 гривень в рахунок витрат на правову допомогу адвоката.

Стягнути з Комунального закладу «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради на користь держави судовий збір в сумі 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальний заклад «Бахмацький базовий Будинок культури» Бахмацької міської ради, м. Бахмач Чернігівської області вул. Соборності, 59, ЄДРПОУ 33424557.

Третя особа: Бахмацька міська рада, м. Бахмач Чернігівської області, вул. Соборності, 42, код ЄДРПОУ 04061702.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 07.10.2022 року.

Суддя О.І. Глушко