Справа № 752/8014/21
Провадження № 2/752/2065/22
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.09.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Солодовник Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МінкоЮкрейн» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов?язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
25.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «МінкоЮкрейн» (код ЄДРПОУ 38781801) про звільнення ОСОБА_1 від 26.02.2021 року № 02-к на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин;
- зобов?язати ТОВ «МінкоЮкрейн» (код ЄДРПОУ 38781801) внести запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з 29.12.2020 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
В обґрунтування позову зазначено про те, що 17.03.2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду головного бухгалтера ТОВ «МінкоЮкрейн».
13.12.2020 року ОСОБА_1 написано заяву про звільнення з посади а власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, яка направлена на адресу ТОВ «МінкоЮкрейн» поштою, та отримана відповідачем 15.12.2020 року.
23.12.2020 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про перебування на лікарняному з 14.12.2020 року.
Позивач зазначає, що вона перебувала на лікарняному у періоди з 14.12.2020 року по 19.12.2020 року, з 24.12.2020 року по 29.12.2020 року.
В подальшому позивачем отримано наказ від 26.02.2021 року № 02-к про звільнення з 26.02.2021 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач зазначає, що була відсутня на робочому місці у зв?язку із перебуванням на лікарняному, про що повідомила відповідача та надавала копії відповідних документів, які відповідачем проігноровано та всупереч вимогам діючого законодавства звільнено позивача із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Кахно І.А. від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 26-27).
11.05.2021 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Представником відповідача зазначено, що 11.12.2020 року керівництво відповідача отримало інформацію про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 за допомогою електронної обчислювальної техніки, підробки документів, шахрайським шляхом привласнила кошти підприємства, у зв?язку із чим за заявою відповідача зареєстровано кримінальне провадження 13.01.2021 року.
15.12.2020 року відповідачем отримано заяву позивача про звільнення за власним бажанням.
З 14.12.2020 року позивач на робочому місці не з?являлась, на телефонні дзвінки не відповідала.
28.12.2020 року відповідач отримав повідомлення від позивача про перебування на лікарняному, представник відповідача зазначає, що жодних доказів такого перебування позивачем не надано підприємству.
11.01.2021 року відповідачем отримано листа з додаванням фотокопій лікарняних листків. Оскільки копії листків непрацездатності викликали сумніви у їх достовірності, позивачу запропоновано подати оригінали листків на підприємство.
Представник відповідача зазначає, що позивач незважаючи на неодноразові звернення не надала підприємству оригінали листків непрацездатності, відтак звільнення позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є законним (а.с. 38-41).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2021 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження (а.с. 54-55).
04.11.2021 року цивільну справу в порядку повторного автоматизованого розподілу цивільних справ передано в провадження судді Шевченко Т.М. (а.с. 64-68).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.09.2022 року закрито підготовче провадження (а.с. 131).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задовлення.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що з 17.03.2016 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «МінкоЮкрейн».
13.12.2020 року ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв?язку на адресу ТОВ «МінкоЮкрейн» заяву від 13.12.2020 року, в якій просила звільнити її з 14.12.2020 року згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з посади головного бухгалтера (а.с. 9).
Зазначена заява отримана ТОВ «МінкоЮкрейн» 15.12.2020 року, що вбачається з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 11).
Листом ТОВ «МінкоЮкрейн» від 21.12.2020 року повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання трудової функції на протязі двох тижнів з моменту отримання підприємством заяви. Також, запропоновано повідомити про причини відсутності на робочому місці з 14.12.2020 року (а.с. 14).
23.12.2020 року ОСОБА_1 направлено на адресу ТОВ «МінкоЮкрейн» повідомлення, в якому вказано про перебування на лікарняному, відкритому з 14.12.2020 року, також порушено питання про проведення остаточного розрахунку при звільненні (а.с. 15-16).
Листом ТОВ «МінкоЮкрейн» від 29.12.2020 року запропоновано ОСОБА_1 з?явитись особисто на підприємство, надати оригінал листка непрацездатності та повернути оригінал довіреності підприємства і ввірені матеріальні цінності (а.с. 17).
05.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «МінкоЮкрейн» із заявою про видачу копії наказу про звільнення та трудової книжки (а.с. 18).
Листом ТОВ «МінкоЮкрейн» від 12.01.2021 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що надані нею лікарняні листки не в повній мірі відповідають вимогам Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Вчергове запропоновано з?явитись особисто на підприємство та надати оригінал листка непрацездатності (а.с. 19-20).
Наказом ТОВ «МінкоЮкрейн» від 26.02.2021 року № 02- к звільнено ОСОБА_2 головного бухгалтера 26.02.2021 року за прогул без поважних причин з 14.12.2020 року по 26.02.2021 року, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Наказано провести остаточний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 114 к.д. з період роботи з 17.03.2016 року по 11.12.2020 року (а.с. 21).
Слід зазначити, що матеріали цивільної справи містять копії двох листків непрацездатності (а.с. 12,13). Згідно листка непрацездатності серії АЛА№017908, виданого лікарем загальної практики -сімейної медицини ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у період з 14.12.2020 року по 19.12.2020 року. Згідно листка непрацездатності серії АЛА№ 017912, виданого лікарем загальної практики -сімейної медицини ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у період з 24.12.2020 року по 29.12.2020 року.
Листом ФОП ОСОБА_3 від 14.05.2021 року № 03-05/21, останнім підтверджено видачу вказаних листків непрацездатності ОСОБА_1 (а.с. 73).
Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 13.12.2020 року направлено до ТОВ «МінкоЮкрейн» заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 14.12.2020 року, яка отримана підприємством 15.12.2020 року.
Між тим, у період з 14.12.2020 року по 29.12.2020 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному.
Розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення, чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.
Відповідно до встановлених фактичних обставин справи позивач не вийшла на робоче місце, що визначене трудовим договором, не продовжила виконання трудових обов`язків та не відкликала раніше подану заяву про розірвання трудового договору після спливу встановленого законом двотижневого строку, а тому трудовий договір мав бути розірваний з ініціативи працівника із закінченням встановленого частиною першою статті 38 КЗпП України двотижневого строку.
У чинному законодавстві відсутня заборона на звільнення працівника у відповідності до ст. 38 КЗпП, у період його перебування на лікарняному, аналогічна позиція містится у ст. 40 КЗпП.
Також, аналогічну думку висловило Міністерство соціальної політики України у листі від 27.04.2012 за № 70/06/186-12, а саме те, що чинним законодавством не заборонене звільнення працівників в період тимчасової непрацездатності за власним бажанням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 815/6606/15.
Відтак, звільнення позивача з роботи згідно наказу ТОВ «МінкоЮкрейн`від 26.02.2021 року № 02-к на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України без розгляду заяви про звільнення за власним бажанням від 13.12.2020 р. суперечить вимогам закону.
Відповідно до частини третьої статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «МінкоЮкрейн» від 26.02.2021 року № 02-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зміни формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ТОВ «МінкоЮкрейн», вказавши формулювання звільнення - у зв`язку з розірванням трудового договору з ініціативи працівника на підставі ст.38 КЗпП України з 29 грудня 2020 року та зобов`язання ТОВ «МінкоЮкрейн`внести зміни (запис) до трудової книжки ОСОБА_1 , вказавши формулювання звільнення - у зв`язку з розірванням трудового договору з ініціативи працівника на підставі ст.38 КЗпП України.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МінкоЮкрейн» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов?язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «МінкоЮкрейн» (код ЄДРПОУ 38781801) про звільнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 26.02.2021 року № 02-к на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Змінити формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «МінкоЮкрейн» (код ЄДРПОУ 38781801), вказавши формулювання звільнення - у зв`язку з розірванням трудового договору з ініціативи працівника на підставі ст.38 КЗпП України з 30 червня 2020 року.
Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МінкоЮкрейн» (код ЄДРПОУ 38781801) внести запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з 29.12.2020 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2022 року.
Суддя:
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2022 |
Оприлюднено | 12.10.2022 |
Номер документу | 106654091 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні