Постанова

від 03.10.2022 по справі 927/1188/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. Справа№ 927/1188/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача - Зарицький Д.В., довіреність від 01.12.2020;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 у справі №927/1188/20 (суддя Шморгун В. В., повний текст складено - 29.12.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алколайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" та ОСОБА_1 про стягнення 839 456,19 грн.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алколайн" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" про стягнення 3 385 493,16 грн, з яких 3 000 000,00 грн основного боргу, 147 657,09 грн пені, 84 836,07 грн - 3% річних та 153 000,00 грн інфляційних втрат.

До початку підготовчого засідання 10.06.2021 від позивача до суду надійшла заява вих. № 02/6-05 від 02.06.2021 про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, яка є аналогічною за змістом заяві, що надійшла до суду від позивача 04.03.2021. В поданій заяві позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алколайн" 839 456,19 грн, з яких: 500 000,00 грн - основний борг, 71 169,32 грн - пеня, 97 786,87 грн - 3% річних, 170 500,00 грн - інфляційні втрати.

У підготовчому засіданні 10.06.2021 суд прийняв вказану заяву.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 у справі №927/1188/20 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" 70 163,93 грн пені, 92 383,79 грн - 3 % річних та 149 769,88 грн інфляційних втрат та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" 9 189,41 грн судових витрат. У решті позову відмовлено.

При задоволенні частково позовних вимог суд виходив з доведеності позивачем обставин неналежного виконання відповідачами своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення коштів поворотної фінансової допомоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - 2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на наявність договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021.

Крім цього, скаржник посилається на відсутність у договорі поруки строку виконання зобов`язань поручителем.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами.

При цьому, від апелянта (другого відповідача) до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В свою чергу, будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від першого відповідача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що неявка представників вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алколайн" (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашер" (далі - Позичальник) 15.07.2019 укладено договір №15/07-01 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - Договір фінансової допомоги від 15.07.2019).

Відповідно до п. 1.1 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 в порядку та на умовах, передбачених чинним Договором, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (в подальшому - фінансова допомога), а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути Позикодавцю у визначений даним договором строк.

Фінансова допомога надається у розмірі 3 000 000,00 грн для поповнення обігових коштів Позичальника шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника. Можливе надання фінансової допомоги частинами протягом всього строку дії договору в межах загальної суми, зазначеної в цьому пункті (п. 1.2 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019).

За умовами п. 1.4, 1.5 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 фінансова допомога надається з дати зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника до 31 грудня 2019 року. До закінчення строку, вказаного в п. 1.4 цього Договору, Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в розмірі фактично отриманих коштів від Позикодавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а у частині повернення фінансової допомоги - до остаточного його виконання (п. 3.1 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019).

У пункті 4.1 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 сторони погодили, що у випадку порушення Позичальником строків повернення фінансової допомоги - а саме до 31.12.2019, Позичальник сплачує на користь Позикодавця пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми неповернутої допомоги за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алколайн" (далі - Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Поручитель) 17.07.2019 був укладений договір поруки № АА-01/19 (далі - Договір поруки від 17.07.2019).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки від 17.07.2019 Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашер", ідентифікаційний код 14236924, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Громадська (попередня назва - Борисенка), буд. 47 (надалі - Позичальник) всіх його зобов`язань, що виникли, зокрема з Договору № 15/07-01 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019, як існуючих на дату укладення цього Договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки від 17.07.2019 Поручитель підтверджує, що умови Договору фінансової допомоги добре йому відомі, оскільки він до укладення цього Договору ознайомився з Договором фінансової допомоги, повністю йому зрозумілі, в тому числі Поручителю відомо, що заборгованість Позичальника по фінансовій допомозі за умовами, зокрема Договору фінансової допомоги № 15/07-01 від 15.07.2019 не може перевищувати - 3 000 000,00 грн; остаточний термін повернення фінансової допомоги за Договором № 15/07-01 від 15.07.2019 - 31 грудня 2019 року; відповідальність за порушення строку неповернення фінансової допомоги - згідно умов Договору фінансової допомоги.

За умовами п. 1.3-1.5 Договору поруки від 17.07.2019 Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник, зокрема за повернення фінансової допомоги, сплату неустойки, пені, інфляційних втрат згідно умов Договору фінансової допомоги.

Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.

Причини невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором фінансової допомоги не можуть бути підставою для звільнення Поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки від 17.07.2019 у разі невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором фінансової допомоги, Кредитор має право пред`явити безпосередньо до Поручителя свої вимоги. Під пред`явленням вимоги Кредитора до Поручителя Сторони розуміють як направлення письмової вимоги Поручителю, так і звернення з відповідним позовом до суду. Обов`язок Поручителя виконати зобов`язання Позичальника за Договором фінансової допомоги виникає в перший день прострочення виконання Позичальником зобов`язань за Договором фінансової допомоги.

Поручитель зобов`язався виконати свої зобов`язання перед Кредитором шляхом внесення суми заборгованості Позичальника за Договором фінансової допомоги на рахунок Кредитора, зазначений в цьому Договорі, або на інший рахунок Кредитора, про який Кредитор письмово повідомив Поручителя (п. 2.3 Договору поруки від 17.07.2019).

На виконання умов Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 позивач перерахував відповідачу-1 фінансову допомогу у розмірі 3 000 000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні доручення: №9688 від 23.07.2019 на суму 190 000,00 грн, №9690 від 24.07.2019 на суму 90 000,00 грн, №9696 від 24.07.2019 на суму 20 000,00 грн, №9697 від 25.07.2019 на суму 100 000,00 грн, №9711 від 25.07.2019 на суму 100 000,00 грн, №9713 від 26.07.2019 на суму 170 000,00 грн, №9738 від 29.07.2019 на суму 170 000,00 грн, №9739 від 29.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9740 від 29.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9741 від 30.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9744 від 30.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9773 від 31.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9775 від 31.07.2019 на суму 300 000,00 грн, №9782 від 01.08.2019 на суму 164 000,00 грн, №9783 від 01.08.2019 на суму 136 000,00 грн, №9784 від 01.08.2019 на суму 34 000,00 грн, №9785 від 01.08.2019 на суму 26 000,00 грн.

Оскільки відповідач-1 у встановлений у Договорі фінансової допомоги від 15.07.2019 строк отриману фінансову допомогу у розмірі 3 000 000,00 грн позивачу не повернув, 28.10.2020 ТОВ "Алколайн" направило ТОВ "Ашер" претензію №28/10-1 від 28.10.2021 про сплату заборгованості у вказаному розмірі протягом 3-х календарних днів з дня отримання цієї претензії.

Неповернення відповідачем-1 коштів у розмірі 3 000 000,00 грн стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом. На вказану суму заборгованості позивач здійснив нарахування суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Вже після відкриття провадження у справі відповідач-1 перерахував позивачу кошти у розмірі 3 000 000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні доручення: №1392 від 30.12.2020 на суму 500 000,00 грн, №2 від 04.01.2021 на суму 500 000,00 грн, №4 від 05.01.2021 на суму 500 000,00 грн, №5 від 06.01.2021 на суму 500 000,00 грн, №7 від 11.01.2021 на суму 500 000,00 грн, №10 від 12.01.2021 на суму 500 000,00 грн (т. 1 а.с. 126-128). В платіжних дорученнях №2 від 04.01.2021, №4 від 05.01.2021, №5 від 06.01.2021, №7 від 11.01.2021, №10 від 12.01.2021 на суму 500 000,00 грн вказано призначення платежу - "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору №15/07-01 від 15.07.2019р. Без ПДВ", а у платіжному дорученні №1392 від 30.12.2020 на суму 500 000,00 грн - "оплата за алкогольну продукцію зг дог поставки №17 від 08/06/16 в т.ч. ПДВ 20% 83333,33".

При цьому відповідач-1 направив позивачу лист №3 від 05.01.2021, у якому повідомив про те, що у платіжному дорученні №1392 від 30.12.2020 на суму 500 000,00 грн було невірно вказано призначення платежу та просив вважати вірним призначення платежу "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору №15/07-01 від 15.07.2019р. Без ПДВ" (т. 1 а.с 129-130).

Позивач зазначив, що він здійснив зарахування коштів у розмірі 500 000,00 грн, сплачених платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020, за договором поставки №17 від 08.06.2016, як зазначено у платіжному документі, а тому вважає, що заборгованість за Договором фінансової допомоги від 15.07.2019 становить 500 000,00 грн.

Заборгованість ТОВ "Ашер" перед ТОВ "Алколайн" за договором поставки №17 від 08.06.2016 була предметом спору у справі №927/1187/20, яка розглядалась Господарським судом Чернігівської області.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2021 у справі №927/1187/20, яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 23.07.2021, стягнуто з ТОВ "Ашер" на користь ТОВ "Алколайн" 2 284 327,54 грн боргу, 43 051,67 грн пені, 456 629,58 грн 10% річних, 234 764,79 грн інфляційних втрат та 45 281,60 грн судового збору (т. 2 а.с. 80-86).

У рішенні від 12.04.2021 у справі №927/1187/20 суд встановив, що 08.06.2016 між ТОВ "Ашер" та ТОВ "Алколайн" укладено договір поставки № 17 (далі - Договір поставки).

Станом на 31.12.2018 заборгованість ТОВ "Ашер" за Договором поставки складала 7 481 027,74 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за грудень 2018 року. В період з 15.01.2019 по 09.08.2019 ТОВ "Алколайн" поставило на адресу ТОВ "Ашер" товар - алкогольну продукцію в асортименті за Договором поставки на загальну суму 11 001 826,68 грн.

В період з 01.01.2019 по дату звернення до суду ТОВ "Ашер" повернуло ТОВ "Алколайн" товар на загальну суму 424 944,90 грн, що підтверджується актами звірки за січень-вересень 2019 року, та оплатив позивачу товар за Договором поставки в сумі 14858000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Після звернення ТОВ "Алколайн" з позовною заявою до суду ТОВ "Ашер" була здійснена часткова оплата заборгованості за отриманий товар за Договором поставки в загальній сумі 750 000,00 грн, а саме 27.01.2021 згідно платіжного доручення № 32 в сумі 500000,00 грн, 29.01.2021 згідно платіжного доручення № 35 в сумі 250 000,00 грн.

19.01.2021 ТОВ "Ашер" було повернуто ТОВ "Алколайн" товар на загальну суму 165581,98 грн за накладними № 5 на суму 26189,04 грн, № 6 на суму 101472,28 грн, № 7 на суму 26272,98 грн, № 10 на суму 11647,68 грн. На підставі вищезазначеного, ТОВ "Алколайн" заявою від 01.02.2021 вих. № 01/02-01 зменшило позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості на суму оплаченого та повернутого товару в сумі 915581,98 грн та просило стягнути з відповідача 2284327,54 грн основного боргу, 866052,19 грн пені, 460472,03 грн 10% річних, 272816,65 грн інфляційних втрат.

08.04.2021 у справі №927/1187/20 до суду надійшов лист позивача №08/04-01 від 08.04.2021, у якому він зазначив, що зарахував здійснену оплату відповідачем 500 000,00 грн згідно платіжного доручення №1392 від 30.12.2020 в рахунок оплати за договором №17 від 08.06.2016. Вказану суму не було зараховано як повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/1188/20 встановлено, що 14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алколайн", яке надалі іменується Сторона-1, в особі директора Шмулевича Віталія Наумовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашер", яке надалі іменується Сторона-2, в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір про припинення зобов`язань, пунктом 1 якого встановили: відповідач (сторона-2) повернув позивачу (стороні-1) поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, надану за укладеним між ними договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 15/07-01 від 15.07.2019 у повному обсязі у розмірі 3 000 000,00 грн (три мільйони гривень 00 копійок), сплата цих коштів відбулася у безготівковій формі на рахунок сторони-1 (позивач) згідно платіжних доручень сторони-2 (відповідач) від 30.12.2020 №1392 на суму 500 000,00 грн (з урахуванням призначення платежу, зазначеного у листі Сторони-2 від 05.01.2021 № 3, а саме - "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 Без ПДВ" замість невірного "Оплата за продукцію зг дог поставки №17 від 08/06/16, в т.ч. ПДВ"), від 04.01.2021 № 2 на суму 500 000,00 грн, від 05.01.2021 №4 на суму 500 000,00 грн, від 06.01.2021 № 5 на суму 500 000,00 грн, від 11.01.2021 №7 на суму 500 000,00 грн, від 12.01.2021 № 10 на суму 500 000,00 грн (п. 1.2 договору від 14.01.2021).

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/1188/20 набрала законної сили з моменту її проголошення (ст.235 ГПК України).

Оскільки ухвалою суду, яка набрала законної сили у справі №927/1188/20, встановлено, що сплата відповідачем 500 000,00 грн платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 зарахована в оплату за іншим договором, тому суд при ухваленні рішення від 12.04.2021 у справі №927/1187/20 не врахував її в рахунок оплати за договором поставки №17 від 08.06.2016.

Відповідач-1 надав акт звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 між ТОВ "Алколайн" та ТОВ "Ашер" за договором поставки №17 від 08.06.2016, підписаний директорами цих товариств та скріплений їх печатками, у якому відсутні відомості про зарахування сплачених 30.12.2020 ТОВ "Ашер" коштів у розмірі 500 000,00 грн (т. 3 а.с. 40).

Суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі вказав, що оскільки у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2021 у справі 927/1187/21 встановлені обставини щодо укладення між ТОВ "Алколайн" та ТОВ "Ашер" договору поставки №17 від 08.06.2016, які відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення при розгляді цієї справи, тому позивач мав право зарахувати спірні кошти у розмірі 500 000,00 грн як за договором поставки №17 від 08.06.2016, так і на прохання відповідача-1 за іншим договором - Договором фінансової допомоги від 15.07.2019.

Проте, як наполягає позивач, спірні кошти у розмірі 500 000,00 грн були зараховані відповідно до призначення платежу, тобто за договором поставки №17 від 08.06.2016, а не за Договором фінансової допомоги від 15.07.2019.

Разом з тим, з наданого акту звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 між ТОВ "Алколайн" та ТОВ "Ашер" за договором поставки №17 від 08.06.2016, підписаного сторонами вбачається, що відомості про сплачені 30.12.2020 ТОВ "Ашер" кошти у розмірі 500 000,00 грн у ньому відсутні.

Тобто станом 25.01.2021 спірні кошти у розмірі 500 000,00 грн не були зараховані позивачем за договором поставки №17 від 08.06.2016, хоча їх сплата відбулась раніше за складання акту звірки.

Крім того, як встановив суд, заборгованість за договором поставки №17 від 08.06.2016 була предметом розгляду у справі №927/1187/20, провадження у якій було відкрито 16.12.2020, тобто до перерахування відповідачем-1 позивачу коштів на підставі платіжного доручення №1392 від 30.12.2020.

Суд у рішенні від 12.04.2021 у справі 927/1187/21 встановив, що ухвалою суду від 16.03.2021, яка набрала законної сили у справі №927/1188/20, встановлено, що сплата відповідачем 500 000,00 грн платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 зарахована в оплату за іншим договором - Договором фінансової допомоги від 15.07.2019, а тому суд при ухваленні рішення від 12.04.2021 не врахував її в рахунок оплати за договором №17 від 08.06.2016 та стягнув з відповідача-1 на користь позивача заборгованість за договором поставки №17 від 08.06.2016 без урахування сплати цих коштів.

Хоча підставою для такого неврахування коштів у розмірі 500 000,00 грн була ухвала Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021, яка потім була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, проте рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2021 у справі 927/1187/21 набрало законної сили та не скасовано на теперішній час.

Як вбачається зі змісту листування електронною поштою між представниками ТОВ "Алколайн" та ТОВ "Ашер", представник позивача сам зазначив про необхідність внесення до договору про припинення зобов`язань обов`язку не відкликати лист щодо зміни призначення платежу, тобто позивач врахував спірні кошти у розмірі 500 000,00 грн в рахунок сплати заборгованості за Договором фінансової допомоги від 15.07.2019 і лише потім вирішив змінити свою позицію і здійснити зарахування цих коштів за договором поставки №17 від 08.06.2016.

При цьому під час розгляду справи №927/1187/20 жодних заяв про зменшення позовних вимог, відмови від позову в частині стягнення коштів у розмірі 500 000,00 грн ТОВ "Алколайн" суду не подавало.

Відтак неврахування сплачених відповідачем згідно з платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 коштів у розмірі 500 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості Договором фінансової допомоги від 15.07.2019 фактично призведе до подвійного притягнення відповідача-1 до відповідальності, тобто до подвійного стягнення з нього цих коштів за договором поставки №17 від 08.06.2016, що суперечить ст. 61 Конституції України, а також не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача-1 заборгованості перед позивачем за Договором фінансової допомоги від 15.07.2019 у розмірі 500 000,00 грн та відповідно відмовив у задоволенні вказаної вимоги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаної вимоги не оскаржується жодним учасником справи, а тому враховуючи вимоги ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №15/07-01 від 15.07.2019 є договором позики.

За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 1.4, 1.5 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 фінансова допомога надається з дати зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника до 31 грудня 2019 року. До закінчення строку, вказаного в п. 1.4 цього Договору, Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в розмірі фактично отриманих коштів від Позикодавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

Як підтверджується матеріалами справи, Позичальником (відповідачем - 1) зобов`язання з повернення коштів фінансової допомоги у вказаний вище строк виконані не були.

При цьому, виконання зобов`язань позичальника було забезпечено порукою ОСОБА_1 .

Приписами статті 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною другою ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Приписами ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, поручитель за договором поруки несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов`язання як солідарний боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а кредитор має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред`явлення таких вимог до поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов`язань перед кредитором.

За умовами п. 1.3-1.4 Договору поруки від 17.07.2019 Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник, зокрема за повернення фінансової допомоги, сплату неустойки, пені, інфляційних втрат згідно умов Договору фінансової допомоги.

Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.

Матеріалами справи підтверджено, що поручителем (відповідачем - 2) зобов`язання щодо повернення суми позики у встановлений договором строк виконано не було.

Стосовно доводів апелянта про відсутність у договорі поруки строку виконання зобов`язань поручителем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки від 17.07.2019 обов`язок Поручителя виконати зобов`язання Позичальника за Договором фінансової допомоги виникає в перший день прострочення виконання Позичальником зобов`язань за Договором фінансової допомоги.

В свою чергу, за умовами п. 1.4, 1.5 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 фінансова допомога надається з дати зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника до 31 грудня 2019 року. До закінчення строку, вказаного в п. 1.4 цього Договору, Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в розмірі фактично отриманих коштів від Позикодавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця

Отже, позичальник повинен був повернути кошти фінансової допомоги позивачу до 31.12.2019, а обов`язок поручителя виконати вказане зобов`язання позичальника виникає в перший день його прострочення останнім, тобто 01.01.2020.

Як було встановлено, позичальник своє зобов`язання у строк до 31.12.2019 не виконав, тому строк виконання поручителем зобов`язань з повернення коштів фінансової допомоги відповідно настав 01.01.2020.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про відсутність у договорі поруки строку виконання зобов`язань поручителем.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У пункті 4.1 Договору фінансової допомоги від 15.07.2019 сторони погодили, що у випадку порушення Позичальником строків повернення фінансової допомоги - а саме до 31.12.2019, Позичальник сплачує на користь Позикодавця пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми неповернутої допомоги за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

За умовами п. 1.3 Договору поруки від 17.07.2019 Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник, зокрема за повернення фінансової допомоги, сплату неустойки, пені, інфляційних втрат згідно умов Договору фінансової допомоги.

Враховуючи те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання з повернення коштів фінансової позики, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 70 163,93 грн пені, 92 383,79 грн - 3 % річних та 149 769,88 грн інфляційних втрат, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Стосовно посилань скаржника на відсутність підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на наявність договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021, слід зазначити наступне.

Так, позивач заперечив проти підписання директором ТОВ "Алколайн" Шмулевичем В.Н. договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021 та зазначив, що печатка, якою завірений підпис, є підробленою, у зв`язку з чим суд за клопотанням позивача ухвалою суду від 22.07.2021 призначив у справі комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизу документа - оригіналу договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021.

У висновку експертів Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4325-4327/21-24 від 19.10.2021, складеному за результатами проведення призначеної комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи, встановлено:

1. Підпис від імені Шмулевича В.Н. у договорі про припинення зобов`язань від 14.01.2021 на другій його сторінці в лівому нижньому куті під реквізитами ТОВ "Алколайн" між словами "Директор" та " В.Н. Шмулевич " виконаний рукописним способом, письмовим приладом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів.

2. Підпис від імені Шмулевича В.Н. у договорі про припинення зобов`язань від 14.01.2021 на другій його сторінці в лівому нижньому куті під реквізитами ТОВ "Алколайн" між словами "Директор" та " В.Н. Шмулевич " виконаний не Шмулевичем В.Н. , а іншою особою.

3. Відтиск печатки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Алколайн" у договорі про припинення зобов`язань від 14.01.2021 з текстом "ТОВАРСИТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛКОЛАЙН" І Україна І код 39012183 І БОЛГРАД І" і інверсним мікротекстом "·АЛКОЛАЙН·ALCOLINE·" нанесений не печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алколайн", зразки якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами обставин укладення між позивачем та відповідачем-1 договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021, а відтак і припинення у ТОВ "Ашер" зобов`язань зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з порушенням строку виконання зобов`язань за Договором фінансової допомоги від 15.07.2019.

Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про відсутність прострочення виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової допомоги, у зв`язку з його припиненням через виконання.

Як вже було вказано, позичальник своє зобов`язання у строк до 31.12.2019 не виконав, тому строк виконання поручителем зобов`язань з повернення коштів фінансової допомоги відповідно настав 01.01.2020.

В свою чергу, останній платіж фінансової допомоги було проведено лише 12.01.2021, тобто з простроченням, а тому доводи скаржника про його відсутність є необґрунтованими.

Таким чином, позивач обґрунтовано нарахував до стягнення пеню, річні та інфляційні, оскільки відповідачами було допущено прострочення виконання основного зобов`язання.

Щодо заяви відповідач-2 заявив про застосування строку позовної давності до усіх заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно вказав наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У статті 264 Цивільного кодексу України визначено порядок переривання перебігу позовної давності. Так, згідно із цією статтею перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення позову особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналіз зазначеної норми статті 264 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; б) пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Слід зауважити, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання. При цьому господарському суду слід мати на увазі таке.

Оскільки останнім днем повернення відповідачем-1 фінансової допомоги є 31.12.2019, перебіг строку позовної давності починається з 01.01.2020.

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача-1 10.12.2020, а отже звернення до суду про захист порушеного права з вимогами про стягнення відповідача-1 пені, інфляційних втрат та 3% річних відбулось в межах строку позовної давності.

При цьому пред`явлення позову до відповідача-1 мало наслідком переривання перебігу позовної давності щодо вимог до іншого солідарного боржника, яким є відповідач-2, відтак позов до останнього також поданий в межах строку позовної давності.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 у справі №927/1188/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2021 у справі №927/1188/20.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 07.10.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко