Рішення

від 27.09.2022 по справі 903/553/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2022 року Справа № 903/553/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач"

про стягнення 1 332 786,16 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: Скрипчук О.П., адвокат

від відповідача: Ткачук М.Л., адвокат

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА" в позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" 1 332 786,16 грн. в т. ч. 1 000 000,00 грн. основного боргу, 158 274,15 грн. пені, 17 459,53 грн. 3% річних, 157 052,48 грн. втрат від інфляції. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань згідно з договором №1111/21 від 11.11.2021 купівлі - продажу тріски паливної.

Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "06" вересня 2022 р. на 11:10 год.

25.08.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій, а в частині стягнення основного боргу не заперечує.

31.08.2022 від представника позивача у справі на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

05.09.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" на адресу суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника.

Суд протокольною ухвалою від 06.09.2022 приєднує до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та клопотання представника відповідача про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника.

Суд протокольною ухвалою від 06.09.2022 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 27.09.2022 на 11:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2022 заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, визнає 1 000 000,00 грн . основного боргу, щодо заявлених 158 274,15 грн. пені, 17 459,53 грн. 3% річних, 157 052,48 грн. втрат від інфляції просив суд відмовити.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

11.11.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА" (Позивач,Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" (Відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1111/21 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує Тріску паливну (Товар) на умовах, визначених у даному Договорі та додатку до Договору.

Згідно п 1.3. Договору загальна сума складається з сум, зазначених у видаткових накладних, якими оформляється прийомка - здача Товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем на протязі дії даного Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, розрахунки за кожну партію Товару здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів з дати отримання останнім партії товару згідно видаткових накладних.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно видаткових накладних ТзОВ"НАША ТАРА" поставило ТзОВ «Теплопостач» Товару на загальну суму 2 999 808,00грн. (а.с. 14-74).

Даний Товар отриманий відповідачем, що стверджується наявними на вказаних вище накладних відтиск штампу ТзОВ «Теплопостач».

З матеріалів справи судом додатково встановлено, що ТзОВ «Теплопостач» здійснило частково оплату боргу ТзОВ"НАША ТАРА за отриманий Товар на суму 1 999 808,00 грн.

15.03.2022 за вих.№03-1 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості за отриманий товар, з проханням сплатити суму боргу протягом 5 днів з моменту отримання відповідної вимоги.

11.04.2022 ТзОВ «Теплопостач» здійснило частково оплату боргу ТзОВ"НАША ТАРА за отриманий Товар на суму 587 344,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар поставлено відповідачу згідно видаткових накладних та прийнято останнім без зауважень та заперечень, тому обов`язок оплатити його вартість виникає у відповідача в силу припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України після прийняття товару від позивача, тобто з дати підписання видаткових накладних.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, скріпленим печаткою відповідача, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар не погашена, визнана відповідачем у поданій заяві, становить 1 000 000,00 грн., підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 158 274,15 грн. пені згідно п. 5.3 Договору за період з 14.01.2021 по 11.07.2022 на суму 158 274,15 грн.

У заяві, що надійшла до суду 25.08.2022 відповідач визнає наявність заборгованості та просить відмовити в стягненні нарахованої позивачем пені . При цьому, відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства та зазначає, що розмір неустойки є надмірним і становить 33,28% суми основного боргу.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року N 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 року у справі N 910/488/21.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі N 902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

Судом встановлено, що відповідачем оплачено більшу частину отриманого товару. Відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості та пояснює її виникнення запровадженням воєнного стану, зниженням рівня прибутків.

Враховуючи нараховані відповідачу штрафні санкції, які становлять майже половину від суми заборгованості, відсутність доказів про наявність у позивача збитків та погіршення його фінансового стану у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань договором, введення на території України воєнного стану, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 50% (158 274,15/2), зі стягненням з відповідача 79 137,08 грн. пені.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 17 459,53 грн. 3% річних за період з 14.01.2022 по 11.07.2022 та 157 052,48 грн. втрат від інфляції за період з січня 2022 по травень 2022.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок нарахування 17 459,53 грн. 3% річних за період з 14.01.2022 по 11.07.2022 та 157 052,48 грн. втрат від інфляції за період з січня 2022 по травень 2022 за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", встановив, що заявлені суми є підставним та підлягають до стягнення.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сплачений судовий збір у справі пропорційно до задоволених вимог в сумі 18 804,74 грн. покладається на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Кауркова, 2б ЄДРПОУ 39693753) Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА"(44574, Волинська обл., Камінь - Каширський р-н, с. Карпилівка, вул. Польова,7 ЄДРПОУ 39712608) 1 253 649,08 грн. в т. ч. 1 000 000,00 грн. основного боргу, 79 137,08 грн. пені, 17 459,53 грн. 3% річних, 157 052,48 грн. втрат від інфляції, а також 18 804,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 79 137,08 грн. пені.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

05.10.2022

СуддяМ. С. Шум