Рішення

від 13.10.2022 по справі 903/553/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

13 жовтня 2022 року Справа № 903/553/22

За заявою представника позивача адвоката Крючкової О.Б.

про ухвалення додаткового рішення

у справі за №903/553/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач"

про стягнення 1 253 649,08 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Ткачук М.Л., адвокат

встановив:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.09.2022 у справі №903/553/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Кауркова, 2б ЄДРПОУ 39693753) Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА"(44574, Волинська обл., Камінь - Каширський р-н, с. Карпилівка, вул. Польова,7 ЄДРПОУ 39712608) 1 253 649,08 грн. в т. ч. 1 000 000,00 грн. основного боргу, 79 137,08 грн. пені, 17 459,53 грн. 3% річних, 157 052,48 грн. втрат від інфляції, а також 18 804,74 грн. витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 79 137,08 грн. пені.Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2022.

03.10.2022 на адресу суду надійшла заява від представника позивача адвоката Крючкової О.Б про ухвалення додаткового рішення по справі №903/553/22. Заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 112 682, 42 грн., з яких: 62 682,42 грн. гонорару успіху та 50 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи.

Ухвалою суду від 05.10.2022 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №903/553/22 призначено до розгляду на "13" жовтня 2022 р. на 11:30 год.

10.10.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, якою просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн., а в решті позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.10.2022 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги підтримав, вважає заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 112 682, 42 грн., з яких: 62 682,42 грн. гонорару успіху та 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи завищеними, необгрунтованими та неспівмірними з фактично наданими послугами на правничу допомогу.

У статті 244 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

У заяві про здійснення розподілу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/553/22.

В підтвердження надання адвокатом Крючковою О.Б. послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/553/22 надано копії: договору про надання правової допомоги №б/н від 25.07.2022, копію акту здачі/приймання робіт №1-000000304 від 03.08.2022, копію акту здачі/приймання робіт №1-000000340 від 30.09.2022.

Судом встановлено, що 25.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наша Тара» (замовник) та Адвокатським бюро "КРЮЧКОВА" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги .

Згідно п.4.1. договору, сторони погодили, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро (Гонорар), становить 60 000,00 грн.

Для надання правової допомоги було залучено адвоката Ольгу Скрипчук (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1103, видане 22.03.2021 Радою адвокатів Волинської області.

З матеріалів справи судом встановлено, що Адвокатським бюро "КРЮЧКОВА" було надано наступні послуги для ТзОВ «Наша Тара»:

- Вивчення документів у справі про стягнення заборгованості - 8 год. - 8 000,00 грн.;

- збір та дослідження доказів - 5 год. - 5 000,00 грн.;

- вивчення судової практики з відповідних правовідносин - 9 год. - 9 000.00 грн.;

- формування правової позиції - 5 год. - 5 000,00 грн.;

- консультування клієнта з приводу стягнення заборгованості, узгодження правової позиції - 2 год. - 2 000,00 грн.;

- розрахунок заборгованості - 4 год. - 4 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості - 11 год . - 11 000,00 грн.;

- підготовка та написання відповіді на відзив Відповідача (орієнтовно буде витрачено 6 год., - 6 000,00 грн.);

участь у судових засіданнях (2 000 грн. - один судодень) 2 судодні - 4 000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено Акт здачі приймання - передачі послуг від 03.08.2022 про часткову сплату ТзОВ «Наша Тара» гонорар адвокату в сумі 30 000,00 грн.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Що стосується стягнення "гонорару успіху" в сумі 62 682,42 грн. гонорару успіху суд, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та встановивши, що такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні в повному обсязі з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові КГС ВС від 24.06.2021 у справі №922/902/19.

Як встановлено матеріалами справи, у вартість витрат на професійну правничу допомогу позивачем включено винагороду на суму 50 000,00 грн. Таким чином, ці витрати не обумовлені виконанням адвокатом будь-яких конкретних послуг, тобто є гонораром, який був визначений лише на власний розсуд сторонами договору про надання правової допомоги, а тому не може бути визнаний судом як об`єктивно необхідні витрати позивача на правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи. Виходячи із таких міркувань, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачеві цих витрат.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Суд зазначає, що справа сторін не є складною та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити, кількість та тривалість судових засідань, а відтак, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, не потребувало витрачення для вказаних дій аж 11 годин робочого часу.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, оскільки розмір судових витрат доведений, документально обгрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. та 20 000,00 грн. гонорару успіху.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву про прийняття додоткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Кауркова, 2б ЄДРПОУ 39693753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ТАРА"(44574, Волинська обл., Камінь - Каширський р-н, с. Карпилівка, вул. Польова,7 ЄДРПОУ 39712608) 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 20 000,00 грн. гонорару успіху.

3. В решті вимог заяви відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення. Повний текст додаткового рішення складено 21.10.2022.

СуддяМ. С. Шум