Рішення

від 07.10.2022 по справі 921/213/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2022Справа № 921/213/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури

бульвар Т. Шевченка 7, м. Тернопіль

в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби вул. Костюшка, 8, м. Львів;

2. Міністерства охорони здоров`я України вул. Грушевського 7, м. Київ;

3. Державної установи "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України"

вул. Федьковича 13, м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС",

м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 13/10, офіс 201

про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів сумі 55 334,69 грн

ВСТАНОВИВ:

20.05.2022 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів; 2. Міністерства охорони здоров`я України, м. Київ; 3. Державної установи "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", м. Тернопіль, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", м. Київ, про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів сумі 55 334,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2022 вирішено передати справу №921/213/22 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

17.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №921/213/22.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.06.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №921/213/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

11.07.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує.

21.07.2022 прокуратурою подано відповідь на відзив.

01.08.2022 від Західного офісу Держаудитслужби до суду надійшла відповідь на відзив.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Тернопільською окружною прокуратурою вивчено стан дотримання вимог законодавства у сфері здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти для потреб державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» (станом на даний час державної установи «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України») під час розслідування кримінального провадження №42022212050000019, розпочатого 14.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Встановлено, що державною установою «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» проводилась процедура відкритих торгів через електронну систему публічних закупівель «Прозорро», ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-15-002787-с про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ) 2 лоти (лот № 1 - 53 000 куб.м; лот № 2 - 53 000 куб.м).

Так, державною установою «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» (надалі - Замовник) в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» 15.01.2019 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за процедурою UA-2019-01-15-002787-с про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ) 2 лоти (лот № 1 - 53 000 куб.м; лот № 2 - 53 000 куб.м.). Строк поставки визначено до 31.12.2019. У відкритих торгах взяли участь 3 учасники, які надали наступні тендерні пропозиції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС- ГРУП» з остаточною ціновою пропозицією - 505 249,00 грн;

Дочірнє підприємство «Газпостач» Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» з остаточною ціновою пропозицією - 492 900,00 грн;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» з остаточною ціновою пропозицією - 483 360,00 грн;

Рішенням тендерного комітету державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», оформленим протоколом № 7 від 06.02.2019, переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ 2 лоти (лот № 1- 53 000 куб.м; лот № 2 - 53 000 куб.м)) по лоту № 1, визнано - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС». Також прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем торгів.

Рішенням тендерного комітету державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», оформленим протоколом № 8 від 06.02.2019, переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ 2 лоти (лот № 1- 53 000 куб.м; лот № 2 - 53 000 куб.м)) по лоту № 2, визнано - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС». Також прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем торгів.

Як вбачається зі Звіту про результати проведення процедури UA-2019-01-15-002787-с, повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів по лоту № 1-53 000 куб. м за тендерною пропозицією 483 360,00 грнз ГІДВ оприлюднено 07.02.2019 о 12:09 год.

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури UA-2019-01-15-002787-с, повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів по лоту № 2 - 53 000,00 куб.м за тендерною пропозицією 483 360,00 грн з ПДВ оприлюднено 07.02.2019 о 12:10 год.

27.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», Постачальник), в особі директора Денисовича В.П., та Державною установою «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» (далі - ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», Споживач), в особі в.о. директора Дністряна С.С., укладено Договір про закупівлю та постачання природного газу №13 (далі - Договір №13), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» код 09120000-6-Газове паливо (Природний газ 2 лоти (1 лот -53 000 куб.м; лот № 2 - 53 000 куб.м) у необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з дати його писання та укладається на строк до 31.12.2019, та поширює своє дію на відносини Сторін, що фактично склалися з 01 березня 2019 року.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний , якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 10.2 усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 2019 рік) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому злі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни опозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат човника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення - суми, значеної в договорі;

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг);

- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в »говорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Положеннями п. 3.1 Договору № 13 визначено, що договірні обсяги поставки газу Споживачеві наведено у додатку № 2 до Договору.

Відповідно до Додатку 2 до Договору № 13, постачальник здійснює протягом 2019 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 106 тис. куб. м, у тому числі за місяцями та кварталами:

Березень - 20,000 тис.куб.м; квітень - 14,500 тис.куб.м; травень - 0,300 гис.куб.м; червень - 0,300 тис.куб.м; липень - 0,300 тис.куб.м; серпень - 0,300 тис.куб.м; вересень - 0,300 тис.куб.м; жовтень - 20,000 тис.куб.м; листопад - 25,000 тис.куб.м; грудень - 25,000 тис.куб.м. Тобто, у 1 першому кварталі - 20,000 тис.куб.м; II кварталі -15,100 тис.куб.м; III кварталі - 0,900 тис.куб.м; IV кварталі -70,000 тис.куб.м.

Пунктом 4.1 Договору №13 передбачено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

Згідно з п. 4.2 Договору №13 ціна природного газу за 1 тис. куб. м з 27.02.2019 становить 9 120,00 грн. з ПДВ.

Сума договору становить 966 720,00 грн з ПДВ (лот 1 - 483 360.00 грн; лот № 2 - 483360.00 грн).

У випадку зміни ціни на реалізований Споживачу газ у порядку, встановленому законодавством, ціна згідно договору та сума буде змінюватися з дати набрання чинності відповідних нормативно-правових актів.

Ціна природного газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, є обов`язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору (п.4.4 Договору № 13).

Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 7.00 години першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця включно. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві (п.4.5 Договору № 13).

Того ж дня, сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 13, якою зменшили суму договору на 179 720,00 грн у зв`язку/зі зменшенням кошторисного призначення. Загальна планова сума вартості цього Договору на 2019 рік станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 787 000,00 грн (Лот № 1 - 393 500,00 грн; Лот № 2 - 393 500,00 грн).

Вказана Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її представниками Сторін і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами по договору № 13.

ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» уклали додаткову угоду № 3 до Договору № 13 від 27.02.2019. Вказаною додатковою угодою внесено зміни в п. 4.2 Договору № 13, зокрема: збільшено ціну за 1000 куб. м газу до 10 032,00 грн з ПДВ та зменшено суму Договору до 786 999,46 грн з ПДВ.

Вказаною додатковою угодою Додаток № 2 до Договору № 13 викладено в новій редакції шляхом визначення нових обсягів постачання природного газу на 2019 рік. Так, згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № З, Постачальник здійснює протягом 2019 постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 80,196 тис.куб.м, в тому числі за місяцями: лютий - 0 тис.куб.м; березень - 14,218 тис.куб.м; квітень - 5,000 тис.куб.м - за ціною по 9 120,00 грн за 1000 куб.м; травень - 0,300 тис.куб.м за невизначеною ціною; червень - 0,300 тис.куб.м; липень - 0,300 тис.куб.м; серпень - 0,300 тис.куб.м; вересень - 0,300 тис,куб.м; жовтень - 15,000 тис.куб.м; листопад - 20,000 тис.куб.м; грудень - 24,478 тис.куб.м,- відповідно за ціною по 10 032,00 грн за 1000 куб.м.

Таким чином, додатковою угодою № 3, зокрема додатком № 1, як невід`ємною частиною Договору № 13, зменшено річний обсяг постачання природного газу на 25,804 тис.куб.м.

Вказана Додаткова угода та додаток № 1 до неї поширює свою дію з 01.05.2019.

Додатковою угодою № 4 від 28.05.2019 до Договору № 13, Сторонами викладено розділ 3 Договору № 13 (Обсяги, режими постачання та споживання природного газу) в новій редакції, однак зміни щодо обсягів постачання природного газу Споживачеві наведені у додатку 2 до Договору № 13 не носились.

Вказана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, тобто з 28.05.2019.

Крім цього, між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та ДУ «Тернопільський власний лабораторний центр МОЗ України» керуючись ч. 5 ст. 36 Закону країни «Про публічні закупівлі» до Договору № 13 укладено Додаткову угоду ! 4 від 28.12.2019, якою продовжено термін дії Договору № 13 на строк до 31.01.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, а саме на му 157 400,00 грн з ГІДВ.

Вказана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, тобто з 28.12.2019.

Додатковою угодою № 5 від 31.12.2020 визначено загальну суму Договору № 13 в розмірі 611 755,01 грн.

До розміщених на веб-сайті «Прозорро» матеріалів згаданої закупівлі не долучено документів, які слугували підставою для укладення Додаткової угоди 3 від 21.05.2019 щодо збільшення ціни за 1000 куб. м газу.

Як вказує прокурор, укладення Додаткової угоди № 3 від 21.05.2019 відбулося на підставі звернення ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» № 347 від 14.05.2019 доданого експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати 3-373 від 06.05.2019

Підтверджуючі документи щодо необхідності внесення змін до Договору №13 в частині зміни Додатковою угодою № 3 від 21.05.2019 ціни за тис.м3 природного газу з 01.05.2019 - 10 032,00 грн з ПДВ споживачем надано на запит Тернопільської окружної прокуратури у межах кримінального провадження.

Аналізом вказаного експертного висновку встановлено, експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-373 від 06.05.2019 визначає діапазон вартості природного газу (без урахування тарифів на транспортування магістральними трубопроводами) станом на 01.05.2019 в Україні для промислових споживачів, бюджетних установ та організацій, інших споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладання спеціальних 'в`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення зальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, з відображає коливання ціни природного газу на ринку.

Враховуючи вищевикладене, Додаткова угода № 3 від 21.05.2019 до говору № 13 на збільшення ціни за одиницю товару укладена в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону № 922 (в редакції на час укладення додаткової угоди) без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни.

Так, на виконання Договору на постачання природного газу для потреб побутових споживачів № 13 від 27.02.2019 з урахуванням усіх додаткових угод постачальник поставив, а споживач отримав та відповідно оплатив ступний об`єм природного газу:

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00000664 від 21.05.2019 в кількості 0,337 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 7600,00 грн без урахування ГІДВ, на загальну суму 2 561,20 грн, з урахуванням ПДВ - 3 073,44 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.05.2019 № 751 на суму 3 073,44 грн ;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00000852 від 07.08.2019 в кількості 0,138 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8360,00 грн без урахування ПДВ, на загальну суму 1153,68 грн, з урахуванням ПДВ - 230,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.08.2019 № 1307 на суму 1384,42 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00000860 від 07.08.2019 в кількості 0,040 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без рахування ПДВ, на загальну суму 334,40 грн, з урахуванням ПДВ - 401,28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.08.2019 № 1306 на суму 401,28 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00000937 від 15.08.2019 в кількості 0,116 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без врахування ГІДВ, на загальну суму 969,76 грн, з урахуванням ПДВ - 1 163,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.08.2019 № 1383 на :уму 1163,71 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00001014 від 20.09.2019 в кількості 0,275 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без врахування ПДВ, на загальну суму 2 299,00 грн, з урахуванням ПДВ - 2 758,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.2019 № 1585 на суму 2 758,80 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00001122 від 06.11.2019 в кількості 0,186000 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без урахування ПДВ, на загальну суму 1 554,96 грн, з урахуванням ПДВ - 1 865,95 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.11.2019 №1901 на суму 1 865,95 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00001271 від 25.11.2019 в кількості 0,171000 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн рахування ГІДВ, на загальну суму 1429,56 грн, з урахуванням ПДВ - 1 715,47 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.11.2019 75 на суму 1 715,47 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу № УГР00001334 від 10.12.2019 в кількості 16,384000 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без врахування ПДВ, на загальну суму 136 669,28 грн, з урахуванням ПДВ - 164 003,14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.12.2019 31 на суму 164 003,14 грн;

згідно акта прийому - передачі природного газу №УГР00001639 від 20.12.2019 в кількості 43,400000 тис.куб.м по ціні за 1000 куб. м - 8 360,00 грн без врахування ПДВ, на загальну суму 362 824,00 грн, з урахуванням ПДВ - 388,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.12.2019 34 на суму 288 018,65 грн та № 2333 на суму 147370,15 грн.

Таким чином, за поставлений природний газ в кількості 61,011 тис.куб.м позивачем проведено оплату на загальну суму 611 755,01 грн.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у серпні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу №13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у травні в об`ємі: 0,138 тис. куб. м в сумі 1 384,42 грн по ціні 8360 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за куб. м сплаті підлягало 1 258,56 грн, що свідчить про переплату позивачем 125,86 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за травень на 125,86 грн.

Також, як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України у серпні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу №13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у червні в об`ємі: 0,040 тис. куб. м в сумі 401,28 грн по ціні 8 00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за куб. м сплаті підлягало 364,80 грн, що свідчить про переплату споживачем 36,48 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за червень на 36,48 грн.

Крім цього, як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у серпні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу 13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у липні в об`ємі: 0,116 тис. куб. м в сумі 1 163,71 грн по ціні 8360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за 1000 куб. м сплаті підлягало 1057,92 грн, що свідчить про переплату позивачем 105,79 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за липень на 105,79 грн.

Крім цього, як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у вересні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу 13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у серпні в об`ємі: 0,275 тис. куб. м в сумі 2 758,80 грн по ціні 8 360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов баченого договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за 30 куб. м сплаті підлягало 2508 грн, що свідчить про переплату споживачем 250,80 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за серпень на 250,80 грн.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у листопаді 2019 року з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу № 13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у вересні в об`ємі: 0,186 тис. куб. м в сумі 1 865,95 грн по ціні 8360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за 1000 куб. м сплаті підлягало 1696,32 грн, що свідчить про переплату споживачем 169,63 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за вересень на 169,63 грн.

Також, із доданих до позовної заяви матеріалів ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» вбачається, що у листопаді 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу №13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений природний газ у жовтні в об`ємі: 0,171 тис. куб. м в сумі 1 715,47 грн по ціні 8360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов значеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за 1000 куб. м сплаті підлягало 1 559,52 гри, що свідчить про переплату споживачем 155,95 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за жовтень на 155,95 грн, при цьому зменшено обсяг поставки природного газу за договором поставки природного газу №13 від 27.02.2019 на 5 тис. куб.м.

Крім цього, як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у грудні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу «№13 від 27.02.2019 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений газ у листопаді в об`ємі: 16,348 тис. куб. м в сумі 164003,14 грн по ціні 8360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за м сплаті підлягало 149 093,76 грн, що свідчить про переплату 14 909,38 грн.

Тобто, за твердженнями прокуратури, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за листопад на 14 909,38 грн, при цьому зменшено обсяг поставки природного газу за договором поставки природного газу №13 від 27.02.2019 на 5 тис.куб.м.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, ДУ Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» у грудні 2019 з урахуванням змін, внесених до Договору на постачання природного газу №13 додатковою угодою, проведено оплату за поставлений газ у грудні в об`ємі: 43,400 тис. куб. м в сумі 435 388,80 грн по ціні 8360,00 грн без урахуванням ПДВ за 1000 куб. м. При виконанні умов з договору при закупівлі природного газу по ціні 9 120,00 грн за 1000 куб. м. сплаті підлягало 395 808 гри, що свідчить про переплату споживачем 39 580,80 грн.

Тобто, внаслідок укладення додаткової угоди фактично підвищено вартість природного газу за грудень на 39 580,80 грн, при цьому зменшено обсяг поставки природного газу за договором поставки природного газу на 0,522 тис. куб.м.

Відтак, обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із позовом прокурор вказує, що державною установою «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» за період з 01.05.2019 по 31.12.2019 з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 21.05.2019 до Договору на постачання з газу для потреб непобутових споживачів № 13 від 27.02.2019 проведено оплату за поставлений природний газ в об`ємі 60 674 куб.м. в сумі 608 681,57 гривень по ціні 10 032,00 грн з урахуванням ПДВ за 1000 куб.м. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9120,00 грн за 1000 куб. м сплаті підлягало 553 346,88 грн, що свідчить про споживачем 55 334,69 грн.

Тобто, внаслідок укладення вище вказаної додаткової угоди №3 підвищено ціну за 1000 куб.м природного газу на 912,00 грн при цьому зменшено обсяг поставки природного газу за договором на постачання природнього газу для потреб непобутових споживачів № 13 від 27.02.2019 на 6097,86 куб.м.

Таким чином, за доводами прокуратури, з відповідача підлягає стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України сума безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 55 334,69 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для звернення з даним позовом до суду, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушенням інтересів держави у даному випадку є те, що ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», будучи відповідно до вимог ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно, раціонально їх використовувати, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері, уклав додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", чим порушив інтереси держави, тим самим "не здійснив та неналежно здійснив їх захист".

Будучи поінформованими обласною прокуратурою, листом відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 18.04.2022 за № 2439вих-20 про порушення в сфері державних закупівель Міністерством охорони здоров`я в розумні строки не вжито жодних заходів щодо забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів під час здійснення публічної закупівлі, що підриває його авторитет як органу державної влади, а отже і авторитет держави в цілому. Крім того, даним листом з`ясовувалося питання про вжиті заходи, у тому числі цивільно-правового характеру або ж причини їх невжиття.

Проте, як вказує прокурор станом на 16.05.2022 від Міністерства відповідь на лист не надійшла.

Наведене вказує на порушення економічних інтересів держави внаслідок дій суб`єкта владних повноважень, до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, зокрема - перерахування на підставі оскаржуваних угод бюджетних коштів, чим завдано шкоду державним інтересам, що свідчить про невжиття ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» заходів, спрямованих на захист інтересів держави, що повністю кореспондується з нормами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи вище викладене, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто, нездійснення ним захисту інтересів держави.

Суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяви самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.

Якщо підстави для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачено абзацами 3-м і 4-м частини четвертої статті 23-ї закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави здійснює або не належним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" подано позовну заяву в інтересах держави в особі ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Відповідно до вимог ст.ст.632, 638 Цивільного кодексу України "ціна" є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що з врахуванням положень зазначених статей під час укладання договору № 13 від 27.02.2019 відповідач був згоден з п. 3.2. розд. З "Ціна газу" даного договору, за яким ціна природного газу становить 9120,00 грн за 1 000 куб.м.

Також виконання зобов`язань щодо ціни та кількості природного газу ТОВ "Укр Газ Ресурс" підтвердило при наданні своєї тендерної пропозиції, у якій зазначено, що у разі визначення їх переможцями та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, останні беруть на себе зобов`язання виконати всі умови, передбачені договором та зазначеним нижче підписом ТОВ "Укр Газ Ресурс" підтверджує повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації, а в подальшому підписаним основним договором на постачання природного газу (п. 1, 6 Додатку № 1 до тендерної документації "Форма тендерної пропозиції).

Разом з тим, відповідач не скористався правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, а підписав договір, маючи на меті подальше спонукання відділу освіти до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати за № 0-373 від 06.05.2019 застосовано до додаткової угоди №3 від 21.05.2019. Однак, судом встановлено, що вказаний висновок був складений не на дату укладання додаткової угоди, і не показував динаміку ціни саме з січня по квітень 2019 року.

Крім того, варто зазначити, що інформація, наведена у висновку, має виключно довідковий характер, що безпосередньо в ньому і зазначено.

Враховуючи вищевикладене, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 4 статті 36 Закону та безпідставно змінено істотні умови договору.

Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм "ціна". Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на газ повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Тому при укладенні додаткових угод необхідною умовою є наявність зміни цін на ринку після укладення договору. Правомірність збільшення ціни за одиницю товару та правомірність укладення додаткових угод залежить від наявності коливання цін на ринку, та його документального підтвердження.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем не підтверджено коливання ціни товару на ринку станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору постачання газу про збільшення ціни за одиницю товару.

Твердження відповідача щодо стійкої динаміки зростання ціни природного газу в спірному періоді, що і стало підставою для ініціювання зміни ціни по договору, суд вважає помилковим, оскільки суд дійшов висновку, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наведене, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Згідно зі ст. 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У справі, що розглядається, нікчемною є додаткова угода №3 до Договору №13. Нікчемність цієї додаткової угоди (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто, зобов`язання є договірними.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Таким чином, за висновком суду, відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткова угода №3 до Договору №13 є нікчемною, оскільки укладена в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічна закупівлі", а тому є всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно.

Зокрема, ціна за договором була збільшена відповідно до додаткової угоди № 3 до 10 032,00 грн.

Крім того, укладенням додаткових угод до договору поставки природного газу порушені матеріальні інтереси, оскільки, з урахуванням додаткових угод, ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» отримав на 6 тис.куб.м. менше газу у порівнянні з первісним договором за вищою ціною.

Таким чином, на підставі додаткової угоди №3 до Договору №13 надміру безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 55 334,69 грн.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником яких є Державна установа "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", тому бюджетні кошти у розмірі 55 334,69 грн. підлягають поверненню на користь саме ДУ "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України".

Таким чином, враховуючи положення вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову Заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДУ "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 55 334,69 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новоконстантинівська, 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Державної установи "Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (46008, вул. Федьковича 13, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 38480231) безпідставно сплачені кошти у сумі 55 334 грн 69 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новоконстантинівська, 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Тернопільської обласної прокуратури (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4: код ЄДРПОУ 02910098) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов