Рішення

від 29.09.2022 по справі 912/708/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 рокуСправа № 912/708/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/708/22

за позовом: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Смакули Дениса Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 87 644,47 грн

Представники:

від позивача - Скляр Ю.А. (самопредставництво, посадова інструкція, розпорядження №р-65-к від 03.02.2021, довіреність №60/12/23/1 від 31.12.2021);

від відповідача - Гулий А.В. (посвідчення адвоката №21/1295 від 12.12.2017, ордер серія ВА №1034255 від 22.02.2022, в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Олександрійська міська рада Кіровоградської області (далі - Олександрійська міська рада, позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи-підприємця Смакули Дениса Миколайовича (далі - ФОП Смакула Д.М., відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 87 644,47 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що з моменту набуття Смакула Д.М. у власність нерухомого майна останній став фактичним землекористувачем земельної ділянки комунальної форми власності, на якій розташовано нерухоме майно, та, відповідно, набув обов`язок оформити право користування землею і сплачувати плату за землю. Однак, відповідач дій з оформлення права оренди на відповідну земельну ділянку не вчиняє, плату за користування земельною ділянкою не сплачує, чим порушує права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання доходів із земельної ділянки у вигляді орендної плати, як єдиного виду платежу, який можливий у даних правовідносинах. За висновком позивача, відповідач, як фактичний землекористувач, безпідставно зберіг у себе кошти, які мав заплатити позивачу за користування земельною ділянкою, а тому має повернути такі кошті на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.06.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/708/22 за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідачем позовні вимоги заперечено повністю, про що до справи подано відзив на позов з доказами, з підстав наступного: у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час набуття права власності на нерухоме майно, до Смакули Д.М. перейшло право користування земельною ділянкою на умовах, на яких вона належала попередньому землекористувачу, а саме на праві постійного користування згідно Державного акта серії І-КР № 002268 від 23.07.1996, виданого Державному підприємству "Управління по бурінню технічних свердловин"; Смакула Д.М. після реєстрації права власності на нерухоме майно неодноразово звертався до позивача з листами про вжиття необхідних заходів щодо державної реєстрації права постійного користування за набувачем нерухомого майна; рішення Олександрійської міської ради про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність, прийнято без наявності відповідних повноважень, а тому таке рішення не підлягає застосуванню судом з урахуванням принципу "належного урядування" (а.с. 57-65).

Одночасно з відзивом відповідачем подано клопотання про витребування доказів від 06.07.2022 (а.с. 71).

Окрім того, в додаткових поясненнях від 29.07.2022 відповідачем вказано на те, що право власності на нерухоме майно набуто ним як фізичною особою, а тому земельна ділянка ним використовується також фізичною особою, що ставить під сумнів обґрунтованість звернення до господарського суду з позовом про стягнення коштів з фізичної особи-підприємця (а.с. 127-128).

Відповідачем згідно клопотання від 29.07.2022 подано до справи додаткові докази (а.с. 129-131).

03.08.2022 відповідачем подано клопотання від 03.08.2022 про зупинення провадження у даній справі до розгляду іншим судом справи № 398/2304/22 (а.с. 135-138).

У відповіді на відзив позивачем з приводу заперечень відповідача вказано на те, що згідно відповідних норм Земельного кодексу України громадяни, у тому числі фізичні особи-підприємці, не можуть набувати право постійного користування земельними ділянками, а тому єдиним видом користування земельною ділянкою для відповідача є лише оренда; рішення Олександрійської міської ради, яким було скасовано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 002268 від 23.07.1996 є чинним і обов`язковим до виконання. Окрім того, вказане рішення вичерпало свою дію фактом його виконання, тобто внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою за попереднім землекористувачем (а.с. 78-82).

В додаткових поясненнях від 20.07.2022, які надано позивачем у відповідності до ухвали суду від 12.07.2022, розкрито питання щодо чинності рішення ради № 1454 від 30.04.2010 та встановленого розміру земельного податку в період, який відповідає часу нарахування сум відповідачу. До пояснень додано копії витребуваних судом рішень Олександрійської міської ради. (а.с. 88-122).

Ухвалою від 12.07.2022 суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №912/708/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та призначив підготовче засідання на 03.08.2022. Згідно ухвали, за клопотанням відповідача витребувано від позивача докази та надано можливим позивачу подати додаткові письмові пояснення з питання дії рішення від 30.04.2010 № 1454 і розміру земельного податку з 24.09 по 31.12.2021.

03.08.2022 розпочато підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 23.08.2022.

Окрім того, згідно протокольної ухвали в підготовчому засіданні 03.08.2022 прийнято письмові пояснення та докази відповідача, подані 29.07.2022.

23.08.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 21.09.2022.

В судовому засіданні 21.09.2022 оголошено перерву до 29.09.2022.

29.09.2022 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні дослідженні докази у справі.

У відповідності до наведених вище ухвал, суд здійснює розгляд справи з урахуванням всіх пояснень і доказів, поданим сторонами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін. які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до нотаріально посвідченого свідоцтва від 23.09.2021 № 2331 Смакулі Денису Миколайовичу посвідчено право власності на нерухоме майно, яке ним придбано відповідно до ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі акта про придбання майна на аукціоні, яке раніше належало Державному підприємству "Управління по бурінню технічних свердловин" та яке розташовано за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка Леоніда, буд. 28 (а.с. 13).

Право власності на вказане майно зареєстровано за Смакулою Д.М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.09.2021 за формою власності - приватна, розмір частки - 1 (а.с. 12).

Вказане нерухоме майно розташовано на земельній ділянці загальною площею 1,95 га, щодо якої оформлено Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 002268 від 23.07.1996 за Державним підприємством "Управління по бурінню технічних свердловин" (а.с. 21-22).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.1'2.2021 № 92/290-21 до Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради підтверджено реєстрацію земельної ділянки на праві постійного користування за Управлінням по бурінню технічних свердловин виробничого об`єднання "Олександріявугілля" (код ЄДРПОУ 24150744, а.с. 130).

Відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру 3510300000:15:653:0001 (далі - земельна ділянка, а.с. 14-18). Дата державної реєстрації земельної ділянки - 25.07.2017.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки - 11.01. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування будівель та господарських споруд; форма власності - комунальна; площа - 1,9500 га.

Право комунальної власності на земельну ділянку в особі Олександрійської міської ради зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

29.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права внесено запис про припинення прав постійного користування земельною ділянкою правокористувача Державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" на підставі рішення Олександрійської міської ради № 492 від 27.04.2018 (а.с. 19).

До матеріалів справи додано копію вказаного рішення Олександрійської міської ради №492 від 27.04.2018, за змістом якого міська рада вирішила вважати такими, що втратили чинність, державні акти на право постійного користування земельними ділянками по м. Олександрії, які видані до 01.01.2013, згідно з додатком (а.с. 20, 120).

Серед переліків державних актів, наведених у додатку до вказаного рішення, значиться Державний акт серії І-КР № 002268 від 23.07.1996 (а.с. 121-122).

Листом від 10.12.2021 № 591/10/06/2 Олександрійська міська рада звернулась до Смакули Д.М. з пропозицією подати до міської ради заяву про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:15:653:0001 внаслідок набуття у власність нерухомого майна (23).

Зазначений лист отримано Смакулою Д.М. 16.12.2021 (а.с. 24).

Згідно листів від 30.11.2021 та від 14.02.2022 Смакула Д.М. звернувся до Олександрійської міської ради про вжиття необхідних заходів щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3510300000:15:653:0001 за Смакулою Д.М. , як за власником нерухомого майна, яке набуто від Державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин", якому земельна ділянка належить на праві постійного користування (а.с. 62, 63).

Листами від 28.01.2022 № 383/127/16 та від 28.03.2021 № 107/10/06/2 Олександрійська міська рада на звернення Смакули Д.М. зазначила про відсутність згідно ст. 92 Земельного кодексу України підстав для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за Смакулою Д.М. та запропоновано звернутись до міської ради із заявою про надання земельної ділянки в оренду (а.с. 25, 64, 65).

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 3510300000:15:653:0001 становить: 4 410 924,34 грн станом на дату формування витягу 08.11.2021; 4 158 871,52 грн станом на дату формування витягу 15.01.2022 (а.с. 26, 27).

Рішенням Олександрійської міської ради №1454 від 30.04.2010 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Олександрії" затверджено орендні ставки згідно з додатком за земельні ділянки, зокрема, які передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб, на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 33-35).

Рішення опубліковано 07.02.2011 (а.с. 92).

Згідно рішення Олександрійської міської ради № 314 від 05.10.2021 вищевказане рішення № 1454 від 30.04.2010 визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2022 (а.с. 91). Рішення опубліковано 08.10.2021 (а.с. 93).

Рішенням Олександрійської міської ради № 956 від 03.07.2020 "Про місцеві податки і збори" встановлено у місті Олександрії місцеві податки і збори згідно з додатком, за яким для земель з цільовим призначенням 11.01 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами", права на які не оформлені - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 100-119).

Рішення № 956 від 03.07.2022 опубліковано 07.07.2020 (а.с. 94).

Рішенням Олександрійської міської ради № 221 від 07.07.2021 "Про місцеві податки і збори" встановлено на території Олександрійської територіальної громади місцеві податки і збори згідно з додатком, за яким за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.01 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" встановлено 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 28-31).

Пунктом 2 рішення передбачено його офіційне оприлюднення у термін до 15.07.2021 та набрання рішенням чинності з 01.01.2022.

Відповідно до пункту 4 вказаного рішення визнано таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 03.07.2020 № 956 "Про місцеві податки і збори".

У відповідності до наведених обставин та вказаних рішень міської ради, позивачем нараховано до стягнення з ФОП Смакули Д.М. безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 24.09.2021 по 31.05.2022 в загальному розмірі 87 644,47 грн, які позивач просить стягнути на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. ст. 288).

В ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

За ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В частині 2 вказаної норми наведено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 120 Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття Смакулою Д.М. права власності на нежитлову будівлю) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

За наявними матеріалами справи встановлено, що фізичною особою Смакулою Д.М. 23.09.2021 набуто у власність нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 та яке розташовано на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим номером 3510300000:15:653:0001 загальною площею 1,9500 га.

Спір між сторонами з приводу права комунальної власності на земельну ділянку та розміру її площі відсутній.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна Смакула Д.М. став фактичним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 3510300000:15:653:0001, на якій розташовано майно, а тому саме із вказаної дати у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що позивачем неправильно визначено правовий статус відповідача у спірних правовідносинах щодо користування земельною ділянкою, виходячи з наступного.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок викладеного Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач (постанова Верховного Суду від 11.09.2020 справа № 910/16505/19).

Як слідує з матеріалів справи, Смакула Д.М. зареєстрований в реєстрі в статусі фізичної особи-підприємця з 28.07.2008 та продовжує перебувати у вказаному статусі.

Майно, яке придбано Смакулою Д.М. , є нежитловим і складається з наступних будівель і споруд: адміністративна будівля, майстерня, кузня, диспетчерська, столярна, заправка ПММ. Майно придбано у юридичної особи, яка використовувала його для здійснення своєї діяльності.

Земельна ділянка, на якій розташовано вказане нерухоме майно, має цільове призначення: 11.01. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

За висновком позивача, наведене призначення майна (будівель та земельної ділянки) та факт перебування відповідача у статусі особи-підприємства, у тому числі на час набуття майна у власність, надає підстави для висновку про його використання відповідачем для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач у поясненнях вказує на те, що майно набуто у власність Смакулою Д.М. як фізичною особою та зазначає про не доведення позивачем факту ведення відповідачем на земельній ділянці підприємницької діяльності.

Суд враховує, що за частиною 2 ст. 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Отже, чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином, суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником буд-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи.

Разом з цим, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями).

Суб`єктами господарювання визнаються, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 55 Господарського кодексу України).

Таким чином, твердження відповідача про набуття майна у власність фізичною особою не спростовує доводів позивача про використання майна для здійснення підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що надаючи пояснення щодо вказаного питання, відповідачем конкретно не вказано на те, що майно і земельна ділянка використовується Смакулою Д.М. саме як фізичною особою. Зокрема, відповідач не повідомляє як саме та в яких цілях він використовує майно, тоді як перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що докази, які надано позивачем на підтвердження обставин використання земельної ділянки відповідачем саме як фізичною особою-підприємцем (призначення/характеристика майна), є більш вірогідними порівняно з доказами відповідача (пояснення), наданих на їх спростування.

За вказаних обставин суд вважає доведеною участь відповідача у спірних взаємовідносинах саме, як фізична особа-підприємець.

Як вже зазначено, ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, передбачала перехід права користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно наданих до справи доказів, земельна ділянка перебувала на праві постійного користування у попереднього власника нерухомого майна Державного підприємства "Управління по бурінню технічних свердловин" на підставі Державного акта серії І-КР №002268 від 23.07.1996 як у правонаступника Державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Олександріявугілля".

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що за змістом рішення Олександрійської міської ради № 492 від 27.04.2018 не доведено наявність законних підстав, зокрема визначених ст. ст. 141-149 Земельного кодексу України, для припинення права постійного користування земельною ділянкою, оформленого за Державним актом серії І-КР №002268 від 23.07.1996.

З урахуванням положень до ст. 141 Земельного кодексу України припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво. В даному випадку щодо попереднього землекористувача наявні обставини правонаступництва від Державного відкритого акціонерного товариства "Управління по бурінню технічних свердловин" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" (код 24150744) до Державного підприємства "Управління по бурінню технічних свердловин" (код 24150744).

Однак, стаття 92 Земельного кодексу України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок.

У відповідності до наведеної норми відповідач не є суб`єктом, який може набувати право постійного користування землею, а отже до відповідача не може перейти право постійного землекористування на аналогічних підставах попереднього землекористувача.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовного того, що в даному випадку відповідач може набути право користування на земельну ділянку на умовах оренди, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю є орендна плата. Заперечення відповідача у відповідній частині підлягають відхиленню.

Підпунктом 288.5.1. Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 30.04.2010 № 1454 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Олександрії", яке було чинним до 31.12.2021, пунктом 1.2 додатку встановлено, що за земельні ділянки, передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зазначений розмір відповідає розміру земельного податку (3% від нормативно грошової оцінки), затвердженого рішенням Олександрійської міської ради від 03.07.2020 № 956 для земельних ділянок з цільовим призначенням 11.01. "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" , права на які не оформлено (таблиця 3).

Згідно рішення Олександрійської міської ради від 07.07.2021 №221 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2022, в таблиці 5 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.01 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" встановлено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2021 № 372359-21, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0001, загальною площею 1,9500 га по вул. Леоніда Коваленка 28 в м. Олександрії (за 2021 рік) становить 4410924,34 грн.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінку земельної ділянки від 17.01.2022 № 770/295-22, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0001, загальною площею 1,9500 га по вул. Леоніда Коваленка 28 в м. Олександрії (за 2022 рік) становить 4158871,52 грн.

Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в межах періоду розрахунку позивача становить:

з 24.09.2021 по 30.09.2021: 4410924,34 грн. х 3% : 12 х 7 днів/30 днів = 2573,04 грн;

з 01.10.2021 по 31.12.2021: 4410924,34 грн. х 3% х 3/12 = 33081,93 грн;

з 01.01.2022 по 31.05.2022: 4158871,52 грн. 3% х 5/12 = 51985,90 грн.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим 3510300000:15:653:0001, загальною площею 1,9500 га, по вул. Леоніда Коваленка, 28 в м. Олександрії, за період з 24.09.2021 по 31.05.2022 становить 87 640,87 грн (2573,04 грн + 33081,93 грн. + 51985,90 грн.)

У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, однак частково, оскільки правильною сумою при підрахунку є 87 640,87 грн, тоді як позивач помилково визначив більше суму - 87 644,47 грн.

Судові витрати.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат позивач не виставляє.

Відповідач згідно відзиву на позов повідомляє про попередній розрахунок судових витрат на надання професійної правничої допомоги та надає заяву про подання доказів таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У зв`язку з викладеним, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 197, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Смакули Дениса Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, ідентифікаційний код 33423535) безпідставно збережені кошти в сумі 87 640,87 грн, а також 2 480,90 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Фізичної особи-підприємця Смакули Дениса Миколайовича на надання правової допомоги на 18.10.2022 о 12:30 год.

Встановити Фізичній особі-підприємцю Смакулі Денису Миколайовичу строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат, не пізніше 04.10.2022.

Забезпечити участь представника Фізичної особи-підприємця Смакули Дениса Миколайовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за адресою для реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Провести судове засідання, призначене на 18.10.2022 о 12:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду засобами підсистеми ЄСІТС за допомогою свого Електронного кабінету і власних технічних засобів або у приміщенні іншого суду і за допомогою технічних засобів суду. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розроблена адміністратором ЄСІТС та розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Олександрійській міській раді Кіровоградської області на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"; Фізичній особі-підприємцю Смакулі Денису Миколайовичу на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд" його представника адвоката Гулого А.В.

Повне рішення складено 07.10.2022.

Суддя В.В.Тимошевська