Ухвала

від 29.09.2022 по справі 469/750/19

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.09.22

Справа № 469/750/19

1-кп/469/36/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резолютивна частина)

28 вересня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_5 (у режимі відеоконференцзв"язку)

захисник - ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12019150150000323 від 28.06.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.383, ч.2 ст.384 КК України,-

в с т а н о в и в :

Представник потерпілого ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв"язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, співучасників його вчинення.

Захисник ОСОБА_6 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв"язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, посилаючись на наявність у ньому численних протирічь, відсутність чіткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення за ч.2 ст.383, ч.2 ст.384 КК України відповідно до положень закону, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Прокурор проти задоволення клопотань заперечувала, посилаючись на відсутність підстав для повернення обвинувального акту, оскільки він відповідає всім вимогам ст.291 КПК України; по кожному епізоду вказані всі обставини, які підлягають доказуванню у справі, та які будуть доводися доказами під час судового розгляду; просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта як такого, що відповідає вимогам закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд прийшов до таких висновків.

Згідно зі ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

На підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення прокурору обвинувального акта, який не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов"язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно п. 13 ч. 1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив, мета і наслідки вчиненого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступіть тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, тощо.

Що стосується обвинувального акта, то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.3 ст.291 КПК України).

До обвинувальногоакта додається реєстрматеріалів досудовогорозслідування, цивільнийпозов,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування, та інші документи, передбачені ч.4 ст.291 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Відсутність у обвинувальному акті відомостей про вчинення кримінального правопорушення у співучасті з іншими особами, яким не висунуте обвинувачення, за змістом вказаних норм, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Разом з тим, суд враховує таке.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у частині третій статті шостої визначає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше права,зокрема,бути негайноі детальнопоінформованим зрозумілоюдля ньогомовою прохарактер іпричини обвинувачення,висунутого протинього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави продавленого йому обвинувачення (Рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії), п. 79). Крім того, ЄСПЛ нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого супового розгляду (Рішення ЄСПЛ від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії, п. 34).

Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «в» п. 3 ст. 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції, п. 54).

За п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

У ситуації, коли у кримінальному провадженні не конкретизована об`єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому злочину, суд буде позбавлений можливості належним чином встановити фактичні обставини провадження та правильність кваліфікації дій. Обвинувачення має бути викладене в чіткій, категоричній формі, не може допускати двоякого трактування.

Статтею 348 передбачено обов`язок суду роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення.

Як убачається зі змісту обвинувального акта, він фактично не відповідає вимогамст.291 КПК України, оскільки не містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою процесуального закону.

Зокрема, не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, які прокурор вважає встановленими, щодо способу вчинення кримінального правопорушення, часу, у який мали бути повернуті потерпілому кошти, що перебували у віданні обвинуваченого, хоча за відсутності таких обставин формулювання обвинувачення за ч.1 ст.191 КК не дає можливості встановити суть саме цього кримінального правопорушення України як закінченого кримінального правопорушення.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, як завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування, вчинене з корисливих мотивів, здійснена за редакцією вказаної норми, яка на момент вчинення кримінального правопорушення вже була змінена.

Відповідно, не викладені і відповідні фактичні обставини щодо суб`єкта, якому надано завідомо неправдиве показання, у якому кримінальному провадженні, а також формулювання обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого диспозицією ч.2 ст.384 КПК України (у редакції, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення).

Виявлені у обвинувальному акті суперечності, на думку суду, грубо порушують право обвинуваченого бути поінформованим про характер і причини обвинувачення, мати можливість підготуватися до захисту, не дають можливості суду належним чином виконати обов`язок роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення .

Таким чином, судом встановлено невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, що, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Виходячи з викладеного вище, керуючись п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019150150000323 від 28.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.383, ч.2 ст.384 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата оголошення повного тексту ухвали: 15.45 год. 29 вересня 2022 року.

Суддя: