ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"05" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1110/22
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвою А.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків до Харківської міської ради, м.Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Гиалит", м.Харків про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернення земельної ділянки за участю представників:
від прокуратури: Пєскова Ю.В.
від першого відповідача: Дейнега К.В.
від другого відповідача: Скриннік І.А.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (надалі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гиалит" (надалі - другий відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати п. 1.1. Додатку до рішення 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 14.07.2021 № 159/21;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2330861763101) від 17.08.2021 серія та номер 848, загальною площею 0,2467 га з кадастровим номером 6310138200:03:031:0030, що розташована за адресою: вул. Дванадцятого Квітня, 2-А у місті Харків, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гиалит" (код СДРПОУ 42627743);
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гиалит" (код ЄДРПОУ 42627743) повернути Харківській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,2467 га з кадастровим номером 6310138200:03:031:0030, що розташована за адресою, вул.Дванадцятого Квітня, 2-А у місті Харків.
На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що продаж вищевказаної земельної ділянки було здійснено без проведення земельних торгів, що суперечить вимогам статтей 127, 134, 135 Земельного Кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
26 серпня 2022 року від другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гиалит", надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог прокурора заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому, другий відповідач зазначив, що враховуючи приписи ч.2 ст. 134 ЗК України, проведення земельних торгів стосовно надання у власність вказаної земельної ділянки не могли проводитися, оскільки на сформованій земельній ділянці розташоване нерухоме майно, власником якого є ТОВ "Гиалит". Проведення ж таких земельних торгів є порушенням прав власника нерухомого майна, яке розташоване на сформованій земельній ділянці. Норма ч. 2 та ч. З ст. 134 ЗК України, на порушення якої посилається прокурор, не передбачає, що для надання у власність сформованої земельної ділянки з таким видом її використання необхідно проводити земельні торги. Також є безпідставними твердження прокурора стосовно того, що отримання земельної ділянки у власність без проведення земельних торгів передбачено з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, яке вже перебуває у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку. Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 р. за № 1011/18306 (є нормативно-правовим актом), не передбачає в категорії земель житлової та громадської забудови такого виду використання, як "з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, яке вже перебуває у власності особи", про що вказує прокурор. Звернення ТОВ "Гиалит" до Харківської міської ради із заявою про надання сформованої раніше земельної ділянки з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, а так само й прийняття Харківською міською радою такого рішення - не відповідало б вимогам ст. 20 Земельного Кодексу України та Класифікації видів цільового призначення земель. Предметом позову прокурора є рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, яка була сформована до прийняття Харківською міською радою оскаржуваного прокурором рішення. В той же час, прокурором не оскаржується рішення Харківської міської ради, на підставі яких здійснено формування спірної земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний ТОВ "Гиалит". Крім того, другий відповідач зазначив, що посилання прокурора на невідповідність розміру наданої другому відповідачу земельної ділянки, оскільки наведені прокурором акти не містять норм, які встановлюють виключні нормативи розміру та межі земельних ділянок в залежності від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і не ставлять площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться. Державні будівельні норми не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, оскільки є нормами з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об`єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна. Поряд із тим, прокурором не надано жодних доказів на підтвердження необхідності використання ТОВ "Гиалит" іншого розміру земельної ділянки, не ініційовано питання визначення такого розміру шляхом проведення експертизи у досудовому порядку. Таким чином, прокурором не спростована правомірність встановлення площі земельної ділянки в розмірі 0,2467 га як підстави для передання Харківською міською радою земельної ділянки ТОВ "Гиалит" у власність без проведення процедури земельних торгів. В той же час, другий відповідач зауважує, що жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись, певні пропорції співвідношення площі земельної ділянки, яка відводиться.
Даний відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
Також, 26.08.2022 від другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гиалит", надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
31 серпня 2022 року від другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гиалит", надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Ухвалою від 05.09.2022 призначено підготовче засідання на 21.09.2022.
15 вересня 2022 року від прокурора надійшла відповідь на відзив ТОВ "Гиалит", в якій він виклав свої заперечення проти доводів другого відповідача та наполягав на законності та обґрунтованості позовних вимог. При цьому прокурор послався на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №922/443/20. Зазначив, що посилання другого відповідача на те, що Харківською міською радою правомірно надано у його власність спірну земельну ділянку на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу, з посиланням на норми ч. 2 ст. 134, ч. 5 ст. 20 Земельну кодексу України, є безпідставними, спростовується наявними у справі доказами, оскільки другий відповідач отримав у власність земельну ділянку саме для реконструкції нежитлової будівлі під торговельно-розважальний центр, а не для обслуговування нежитлової будівлі. Окрім того, загальна площа наданої другому відповідачу земельної ділянки у 26,5 разів більше, ніж загальна площа нежитлової будівлі літ."А-1", що належить на праві власності ТОВ "Гиалит". Прокурор зауважив, що спірна земельна ділянка площею 0,2467 га на час набуття ТОВ "Гиалит" у власність нежитлової будівлі ще не була сформована, оскільки її формування, у тому числі визначення площі, а також її реєстрація в Державному земельному кадастрі здійснювалися на підставі заяви ТОВ "Гиалит" у порядку відведення земельної ділянки саме за проектом землеустрою, розробленим та затвердженим на підставі рішень Харківської міськради, згідно з яким відведення спірної земельної ділянки передбачено не для мети, пов`язаної з розміщенням на ній об`єктів нерухомого майна, які належать другому відповідачу, а для реконструкції нежитлової будівлі під торговельно-розважальний центр.
Суд вважає за можливе прийняти дану відповідь на відзив та долучити її до матеріалів справи.
20 вересня 2022 року від Харківської міської ради надійшов відзив, у якому перший відповідач заперечив проти доводів прокурора, наведених у позовній заяві та вказав на їх необґрунтованість. Зазначив, що на час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради на спірній земельній ділянці знаходилася нежитлова будівля, яка зареєстрована на праві власності за ТОВ "Гиалит", а тому вказана земельна ділянка не підлягала продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) згідно ч.2 ст.134 Земельного кодексу України. Рішення Харківської міської ради про затвердження проекту землеустрою, на підставі якого була сформована дана земельна ділянка, прокуратурою не оскаржується. Щодо невідповідності площі земельної ділянки площі нерухомого майна та продажу земельної ділянки площею 0,2467га перший відповідач зауважив, що встановлення площі земельної ділянки та нерухомого майна, яке розташоване на ній, не регламентується положеннями наведених у позові нормативно-правових актів, а визначення розміру такої земельної ділянки є виключно правом та волевиявленням органу місцевого самоврядування. Твердження прокурора про те, що земельна ділянка має відповідати площі, яку безпосередньо займають нежитлові споруди (виключно площу під об`єктами нерухомого майна) або може бути дещо більшою (у разі необхідності обслуговування цих об`єктів) не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення. Чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності). Крім того, перший відповідач зауважив, що ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не ставить в залежність можливість продажу земельної ділянки поза процедурою проведення земельних торгів від виду використання земельної ділянки. Також перший відповідач вважає, що прокурор не довів факт порушення інтересів держави ані в цілому, ані конкретно територіальної громади міста Харкова.
Суд зазначає, що відзив подано з пропуском встановленого в ухвалі про відкриття провадження у даній справі 15-денного строку.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відзиві перший відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подачу відзиву, у якому зазначив, що пропуск даного строку був викликаний проведенням бойових дій на території Харківського регіону, постійним оповіщенням сигналу "повітряна тривога" про небезпеку авіаційних та артилерійських ударів, перебоями у роботі системи електропостачання та Інтернету, що значно ускладнює роботу виконавчих органів міської ради та впливає в тому числі і на вчасну підготовку та подання представниками міської ради процесуальних документів по судовим справам, оскільки потребує вивчення матеріалів та аналіз документів безпосередньо за місцем роботи. В той же час, Харківська міська рада подала відзив в строк, найкоротший та найменш необхідний для його написання та подання до суду.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.
Враховуючи викладене, а також з огляду на поважність повідомлених першим відповідачем причин пропуску строку, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.
У зв`язку з цим, відзив Харківської міської ради приймається судом та долучається до матеріалів справи.
21 вересня 2022 року від Харківської міської ради надійшло клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Ухвалою від 21.09.2022 підготовче засідання відкладено на 05.10.2022.
27 вересня 2022 року від прокурора надійшла відповідь на відзив Харківської міської ради, в якій він не погодився із доводами першого відповідача. Прокурор зазначив, що аргументи першого відповідача з посиланням на ч. 2 ст. 134 ЗК України про наявність у Харківської міської ради права на продаж спірної земельної ділянки у позаконкурентний спосіб тільки лише у зв`язку з наявністю такого юридичного факту, як розташування на означеній земельній ділянці об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, належної набувачу на праві власності, є необґрунтованими. Межі позовних вимог у даній справі не обмежуються тільки лише посиланням на право власності ТОВ "Гиалит" на нежитлову будівлю літ."А-1" загальною площею 93,0 кв.м., що розташована на спірній земельній ділянці, але включають в себе й інший спектр обставин. Так, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб продажу спірної земельної ділянки, оскільки можливість отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів передбачена чинним земельним законодавством з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку в оренду. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Натомість, у спірних правовідносинах відсутні належні докази дотримання відповідачами чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил. Крім того, прокурор наголосив, що у позовній заяві він посилається не тільки лише на обставини продажу спірної земельної ділянки (на підставі рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 №159/21 та договору купівлі-продажу від 17.08.2021), але й на обставини, за яких спірну земельну ділянку було сформовано як об`єкт речового права та розглядає такі обставини як такі, що в своїй сукупності формують підстави позову та зміст позовних вимог. Також, прокурор не погодився з висновком Харківської міської ради, що без експертизи неможливо дійти висновку про дотримання вимог статті 134 ЗК України при передачі спірної земельної ділянки комунальної власності у власність, оскільки матеріалами справи підтверджується, що на позаконкурентних засадах була надана земельна ділянка не для обслуговування будівель ТОВ "Гиалит", а для реконструкції (будівництва) торговельно-розважального комплексу.
Вказана відповідь на відзив долучається судом до матеріалів справи.
Також, 27.09.2022 прокурором подано заперечення проти клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду та проти клопотання ТОВ "Гиалит" про зупинення провадження у справі, в яких прокурор просив відмовити у задоволенні вищевказаних клопотань відповідачів через їх необґрунтованість.
У підготовчому засіданні 05.10.2022 представник прокурор підтримала позовні вимоги, просила відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Гиалит" про зупинення провадження у справі та клопотань ТОВ "Гиалит" та Харківської міської ради про залишення позову без розгляду.
Представник ТОВ "Гиалит" проти задоволення позову заперечив, просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі та про залишення позову без розгляду.
Представник Харківської міської ради також заперечив проти позовних вимог прокурора, а також просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду.
Розглянувши клопотання другого відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави у справі, що розглядається, прокурор визначив Харківську міську раду як одного із співвідповідачів, рішення якого оскаржується, через його невідповідність нормам чинного законодавства, та порушення органом місцевого самоврядування вимог чинного законодавства при прийнятті рішень, у зв`язку з чим прокурор самостійно подав цей позов та заявив вимогу про визнання незаконними і скасування рішень цього органу.
Судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 передав справу №925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абз. 3,4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.
Зі змісту ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 925/1133/18 вбачається, що прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.
Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.07.2021 прийнято до розгляду справу № 925/1133/18 та було призначено до розгляду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2021 провадження у справі №925/1133/18 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ № 488/2807/17, № 483/448/20 та оприлюднення повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.
Таким чином, висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №925/1133/18 стосуватимуться обов`язку прокурора при самостійному зверненні до суду за захистом порушених прав дотримання процедури, встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного органу про звернення із позовом у випадку, визначення такого органу одним із співвідповідачів, з метою дотримання єдності судової практики.
Отже, правовідносини у справах №922/1110/22 та №925/1133/18 є подібними.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що відповідачами у даній справі №922/1110/22 заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, які у тому числі мотивовані недотриманням прокурором вищевказаної процедури перед зверненням до суду, а тому їх вирішення також буде залежати від результатів касаційного перегляду справи №925/1133/18.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає клопотання ТОВ "Гиалит" про зупинення провадження таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим провадження у справі №922/1110/22 слід зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18.
Клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду будуть розглянуті після поновлення провадження у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З огляду на категорію та складність справи, введення в Україні воєнного стану, з метою створення належних умов для реалізації учасниками справи можливості скористатися свої процесуальні права для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
Керуючись статтями 228, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
Зупинити провадження у справі № 922/1110/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 07.10.2022.
СуддяМ.В. Калантай
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2022 |
Оприлюднено | 11.10.2022 |
Номер документу | 106658106 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні