Рішення

від 04.10.2022 по справі 922/5048/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022м. ХарківСправа № 922/5048/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" (62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, 99А) про стягнення 692274,82 грн. за участю

представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" про стягнення штрафу у розмірі 692274,82 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.01.2022 об 11:00.

24.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №8025).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Суворовському районному суду м. Одеси забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/5048/21, призначеного на 18.01.2022 об 11:00, в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2022 відкладено підготовче засідання на 01.02.2022 об 11:30.

25.01.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської від позивача зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. №491).

01.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №2353).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2022 задоволено клопотання позивача (вх. №491 від 25.01.2022) та відповідача (вх. №2353 від 01.02.2022) та підготовче засідання відкладено на 22.02.2022 об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/5048/21, призначеного на 22.02.2022 об 11:30, в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2022 об 11:30.

22.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №1293, №1294).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Південно-західному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/5048/21, призначеного на 09.03.2022 об 11:30, в режимі відеоконференції.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Таким чином, 09.03.2022 розгляд справи по суті не відбувся у зв`язку із введенням в України правового режиму воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 відкладено розгляд справи №922/5048/21 по суті та зазначено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою. Разом з тим, повідомлено учасників справи про можливість надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі "Електронний суд"; у разі неможливості надсилання через систему "Електронний суд" - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua; у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку приписів частини 3 статті 196 ГПК України.

08.08.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (вх. №7924).

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

За змістом статті 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням низки основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених статтею 2 ГПК України.

Враховуючи обставини справи та введення правового режиму воєнного стану в Україні, а також беручи до уваги поточну обстановку, що склалася у м. Харкові, суд застосовує у даній справі принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2022 призначеного розгляд справи №922/5048/21 по суті на 04.10.2022 о 12:30, явку сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

09.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №9599).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за відсутності позивача (вх. №7924 від 08.08.2022). Відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №9599 від 09.09.2022).

Позивач у судове засідання 04.10.2022 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України.

Відповідач у судове засідання 04.10.2022 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому, копію ухвали господарського суду Харківської області від 25.08.2022, яку було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було повернуто на адресу суду без доказів вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20 в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/5048/21 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом вжито всі процесуальні заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи впродовж розумного строку та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

04.10.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-21-554НЮ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, даний договір укладений за результатами процедури закупівлі у електронній системі закупівель ProZorro - UA-2021-07-14-003524-a, №12859557.

Умовами п. 1.2. Договору сторони погодили, що постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Пунктом 1.3. Договору визначено найменування товару: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65.

Відповідно до п. 1.4. Договору виробник товару: ТОВ "Вікотекс", м. Дергачі, Харківська обл., Україна.

Згідно з п. 5.1. Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийняття товару.

Зі сторони замовника рознарядка (заявка) підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) в продовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом: (38057)633-10-23; електронною поштою: box@vicotex.com.ua; листом за адресою: 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н., м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 99-А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Згідно з п. 5.4. Договору акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання договору та приймання товару підписуються щонайменше двома уповноваженими особами виробничого підрозділу замовника.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони погодили, що замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що загальна сума по договору 4733938,08 грн., у тому числі ПДВ 20% - 788989,68 грн.

Умовами п. 9.5. Договору сторони передбачили, що підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до договору вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 16.2. Договору строк дії договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до остаточного виконання.

Специфікацією №1 до Договору сторони визначили найменування товару, його характеристики, кількість та ціну.

Так, з наявної в матеріалах справи Специфікації №1 як додатку №1 до договору поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 убачається, що предметом договору є накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 1116, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 4733938,08 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 788989,68 грн.

Із обставин справи вбачається, що 22.10.2021 замовник направив на адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 засобами електронної пошти на електронну адресу marketing@vicotex.com.ua відповідно до відомостей щодо ТОВ "Вікотекс" на веб-сайті www.clarity-project.info та ProZorro.

За змістом вищевказаної письмової заявки слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZorro за UA-2021-07-14-003524-a та договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 1272564,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 212094,00 грн., яка підписана головним інженером РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з інфраструктури.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №РН-0000057 від 28.10.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300 на суму 1272564,00 грн.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 19.11.2021 замовник направив на адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021 засобами електронної пошти на електронну адресу marketing@vicotex.com.ua.

За змістом вищевказаної письмової заявки слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZorro за UA-2021-07-14-003524-a та договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 3461374,08 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 576895,68 грн., яка підписана першим заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та в.о. заступника директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з рухомого складу.

02.12.2021 відповідач звернувся до позивача з листом вих. №69 щодо виконання письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 на постачання продукції згідно договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021. З вказаного листа слідує, що у зв`язку із тим, що металеві комплектуючі відповідач закуповує у сторонніх організацій, виникла затримка в виробництві комплектуючих, яка пов`язана із поширенням коронавірусної інфекції COVID-2019. З огляду на зазначене, відповідач запропонував продовжити строк поставки продукції з 10 (десяти) робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки від замовника, до 20 (двадцяти) робочих днів.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 700 на суму 2969316,00 грн.

Звертаючись до господарського суду позивачем в обґрунтування позовних вимог вказано на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару за письмовою заявкою №НХ-09/9856 від 19.11.2021, що стало підставою для нарахування штрафу в порядку п. 11.3. Договору.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Укладений між сторонами договір №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові на підставі чинного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Таким чином, укладаючи та підписуючи договір №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як встановлено та зазначено судом вище, пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийняття товару.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) в продовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом: (38057)633-10-23; електронною поштою: box@vicotex.com.ua; листом за адресою: 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н., м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 99-А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Умовами п. 5.7. Договору визначено, що замовник має право контролювати поставку товарів у строки, встановлені Договором.

Із обставин справи вбачається, що на виконання умов п. 5.1, 5.2 Договору, 22.10.2021 замовник направив засобами електронної пошти на електронну адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 щодо поставки товару: накладки ізолюючої (полімеркомпозиційної) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300, на суму 1272564,00 грн.

З огляду на умови п. 5.2. Договору судом встановлено, що строк виконання постачальником зобов`язання із поставки замовнику товару згідно письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021 до 05.11.2021 включно.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №РН-0000057 від 28.10.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300 на суму 1272564,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Таким чином, відповідачем поставлено позивачу товар згідно письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021 з дотриманням умов п. 5.2 Договору, що свідчить про усвідомлення відповідачем особливостей порядку та строків поставки товару, що визначені умовами договору та які погоджено з позивачем.

У той же час, матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 5.1, 5.2. Договору, 19.11.2021 замовник направив засобами електронної пошти на електронну адресу постачальника чергову письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021 щодо поставки товару: накладки ізолюючої (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816 на суму 3461374,08 грн.

З огляду на умови п. 5.2. Договору судом встановлено, що строк виконання постачальником зобов`язання із поставки замовнику товару згідно письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 до 03.12.2021 включно.

З наявного в матеріалах справи листа вих. №69 від 02.12.2021 за підписом генерального директора юридичної особи відповідача, що скріплений відтиском печатки та адресований начальнику служби організації та проведення закупівель філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" вбачається, що відповідачем підтверджено отримання від позивача письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 на постачання продукції накладки ізолюючої (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна згідно договору поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021. Разом з тим, повідомлено позивача про затримку виконання зобов`язань із своєчасної поставки товару у визначені умовами п. 5.2. Договору строки та запропоновано збільшити строк поставки товару з 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки від замовника до 20 робочих днів.

Втім, із видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості лише 700 на суму 2969316,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на виконання письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 було поставлено позивачу товар згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 з порушенням умов п. 5.2. Договору як в частині кількості визначеного у заявці товару, так і в частині погодженого сторонами в умовах договору строку поставки товару.

При цьому суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем жодним чином не заперечувались встановлені обставини справи, зокрема щодо дати отримання від позивача в порядку п. 5.1., 5.2. Договору письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021, ознайомлення з її змістом та необхідності виконання з огляду на взяті на себе договірні зобов`язання.

Водночас слід зазначити, що пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до договору вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Натомість у даному разі матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність досягнутої між сторонами домовленості щодо внесення змін до умов п. 5.2. Договору в частині строку поставки товару в порядку п. 13.1 Договору.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1, 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Приписами статті 654 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналіз наведених норм права з урахуванням обставин даної справи дає підстави дійти висновку, що одностороннє волевиявлення сторони договору щодо зміни строків поставки не тягне за собою внесення змін до договору, що свідчить про обов`язок відповідача поставити товар у визначені умовами п. 5.2. Договору строки в силу законодавчих вимог статті 188 ГК України та статтей 651, 653, 654 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведене положення законодавства вказує, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц слушно зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

З-поміж іншого, слід зазначити, що неможливість суб`єктом господарювання своєчасно виконати взяті на себе договірні зобов`язання в контексті обставин даної справи не корелюється із положеннями статті 42 ГК України, відповідно до якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до вказаної правової норми, у разі здійснення підприємницької діяльності її суб`єкт має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від вчинення таких дій.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач і відповідач є самостійними суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договірних зобов`язань може завдати істотної шкоди іншій та суперечитиме як законним правам та інтересам відповідної сторони господарських правовідносин, так і вимогам процесуального закону, оскільки не враховує матеріальні інтереси такої сторони.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи спірний договір та погоджуючи всі його істотні умови, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк та поставити позивачу товар у кількості, що погоджена між сторонами договору.

Між тим, суд наголошує, що за укладеним між сторонами договором поставки відповідач свідомо узяв на себе договірні зобов`язання, всі істотні умови договору між сторонами погоджено, договір та специфікація до нього містять підписи позивача та відповідача, які скріплено відтисками печаток сторін.

Таким чином, із обставин справи та наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів судом достеменно встановлено порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині поставки товару за письмовою заявкою №НХ-09/9856 від 19.11.2021 у визначений умовами п. 5.2. Договору строк, що свідчить про прострочення відповідачем виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а тому є підставою для застосування обумовленої договором відповідальності, а саме штрафної санкції у вигляді штрафу.

Відповідна правова позиція висловлена Північним апеляційним господарським судом у постановах від 28.12.2020 по справі №910/3041/20; від 20.12.2019 по справі №910/5489/19; від 12.11.2020 по справі №911/2919/19; Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 06.11.2020 по справі №916/711/20.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов`язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов`язків за відповідним правочином.

При цьому, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.

Відповідно до п. 11.1. Договору сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і договором.

Умовами п. 11.3. Договору сторони погодили та встановили, що постачальник несе відповідальність, зокрема, за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 692274,82 грн., суд встановив, що відповідне нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовна вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 692274,82 грн. є цілком правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Однак, всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано. При цьому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Наявні в матеріалах справи докази були ретельно та у повному обсязі досліджено судом, і наведених вище обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору в розмірі 10384,12 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" (62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, 99А, код ЄДРПОУ 31236182) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) штраф у розмірі 692274,82 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10384,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" жовтня 2022 р.

Суддя Г.І. Сальнікова