Постанова

від 25.01.2023 по справі 922/5048/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/5048/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивача - Т.О. Котовська (в режимі відеоконференції);

відповідача - О.В. Каракай О.В. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" (вх.№1266Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 (суддя Г.І. Сальнікова, повний текст складено 06.10.2022) у справі №922/5048/21

за позовом Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс", м. Дергачі, Харківська область;

про стягнення 692274,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" про стягнення штрафу у розмірі 692274,82 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21 (суддя Г.І.Сальнікова) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (штраф у розмірі 692274,82 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10384,12 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21 повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято без участі сторони Відповідача, який не був усвідомлений про факт судового спору та дату судового засідання. Даний чинник позбавив Відповідача можливості скористатися своїми процесуальними правами та довести до відома суду свої заперечення.

Апелянт зазначає, що пункт 5.2. Договору чітко визначає порядок та спосіб замовлення Товару, у випадку надіслання заявки на електронну адресу. Проте із позовної заяви та матеріалів справи слідує, що заявка надіслана на зовсім іншу електронну адресу, а саме: marketing@vicotex.com.ua, що є свідченням невідповідності, визначеному Договором порядку.

Наведене призвело до того, що Заявка була отримана Відповідачем значно пізніше -02.12.2021, та після її отримання апелянтом терміново проінформовано Замовника про ймовірні затримки у поставці Товару та запропоновано збільшити її термін до 20 днів. Таким чином, надіслання Заявки у спосіб, відмінний від визначеного Сторонами у п. 5.2. Договору, є прямою невідповідністю дій Замовника щодо виконання своїх обов`язків в частині замовлення Товару.

Апелянт зазначає, що жодної згадки про електронну адресу Постачальника: marketing@vicotex.com.ua договір не містить. Дані чинники свідчать, що єдиним належним порядком виконання Замовником вимог п. 5.2. Договору є надіслання Заявки за електронною адресою: box@vicotex.corn.ua, як про це зазначено у Договорі, також дана адреса фігурує на сайті Постачальника.

Посилання Позивача щодо підтвердження факту отримання Заявки саме 19 листопада 2021 року є неспроможними, через відсутність у змісті Листа Постачальника посилання на таку обставину. Даним Листом Постачальником ініційовано питання про відтермінування поставки Товару в контексті об`єму Замовлення.

Отримавши Заявку 02.12.2021 ТОВ «Вікотекс» було здійснено поставку більшої частини Товару 08.12.2021 (на 4-й день з дня отримання заявки). Решту Товару ТОВ «Вікотекс» поставлено Замовнику 29.12.2021, на 18й день із моменту отримання Заявки. Отже, поставку більшої частини Товару Постачальником виконано у визначені Договором строки.

Крім того, апелянт вважає, що не знаходить свого підтвердження і позиція Замовника, щодо відсутності зобов`язання скріплення Заявки, надісланої електронною поштою, електронним цифровим підписом.

На підставі зазначеного та з огляду на умови пункту 5.2 договору щодо поставки товару за наявності заявки покупця, відправленої на електронну адресу постачальника, та вимоги до електронного документа, встановлені положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є необґрунтованими висновки суду, що матеріалами справи підтверджується відправлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару в електронному вигляді. Зазначає, що подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20.

Крім того, апелянт звернувся із клопотанням, в якому просить поновити строк на подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначає, що отримав повним текст оскаржуваного рішення 26.10.2022, що вбачається з поштової накладної №6102271534492.

25.11.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/5048/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №922/5048/21 зокрема задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" про поновлення строку на подання апеляційної скарги та поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5048/21. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на "25" січня 2023 р. о 13:15 годині.

Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21.

Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

05.12.2022 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7728 ел.8466), в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, вважає її необґрунтованою та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Крім того, від представника Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Тетяни Котовської надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№ 7730 ел. 8467 від 05.12.2022).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 у справі №922/5048/21 задоволено клопотання представника Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Тетяни Котовської надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5048/21.

06.01.2023 АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надіслав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відзиву на адресу відповідача (вх.№180).

В судове засідання 25.01.2023 в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Присутній також в режимі відеоконференції представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-21-554НЮ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, даний договір укладений за результатами процедури закупівлі у електронній системі закупівель ProZorro - UA-2021-07-14-003524-a, №12859557.

Умовами п. 1.2. Договору сторони погодили, що постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Пунктом 1.3. Договору визначено найменування товару: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65.

Відповідно до п. 1.4. Договору виробник товару: ТОВ "Вікотекс", м. Дергачі, Харківська обл., Україна.

Згідно з п. 5.1. Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийняття товару.

Зі сторони замовника рознарядка (заявка) підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) в продовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом: (38057)633-10-23; електронною поштою: box@vicotex.com.ua; листом за адресою: 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н., м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 99-А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Згідно з п. 5.4. Договору акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання договору та приймання товару підписуються щонайменше двома уповноваженими особами виробничого підрозділу замовника.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони погодили, що замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що загальна сума по договору 4733938,08 грн., у тому числі ПДВ 20% - 788989,68 грн.

Умовами п. 9.5. Договору сторони передбачили, що підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до договору вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 16.2. Договору строк дії договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до остаточного виконання.

Специфікацією №1 до Договору сторони визначили найменування товару, його характеристики, кількість та ціну.

Так, з наявної в матеріалах справи Специфікації №1 як додатку №1 до договору поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 убачається, що предметом договору є накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 1116, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 4733938,08 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 788989,68 грн.

Із обставин справи вбачається, що 22.10.2021 замовник направив на адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 засобами електронної пошти на електронну адресу marketing@vicotex.com.ua відповідно до відомостей щодо ТОВ "Вікотекс" на веб-сайті www.clarity-project.info та ProZorro.

За змістом вищевказаної письмової заявки слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZorro за UA-2021-07-14-003524-a та договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 1272564,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 212094,00 грн., яка підписана головним інженером РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з інфраструктури.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №РН-0000057 від 28.10.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300 на суму 1272564,00 грн.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 19.11.2021 замовник направив на адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021 засобами електронної пошти на електронну адресу marketing@vicotex.com.ua.

За змістом вищевказаної письмової заявки слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZorro за UA-2021-07-14-003524-a та договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 3461374,08 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 576895,68 грн., яка підписана першим заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та в.о. заступника директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з рухомого складу.

02.12.2021 відповідач звернувся до позивача з листом вих. №69 щодо виконання письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 на постачання продукції згідно договору №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021. З вказаного листа слідує, що у зв`язку із тим, що металеві комплектуючі відповідач закуповує у сторонніх організацій, виникла затримка в виробництві комплектуючих, яка пов`язана із поширенням коронавірусної інфекції COVID-2019. З огляду на зазначене, відповідач запропонував продовжити строк поставки продукції з 10 (десяти) робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки від замовника, до 20 (двадцяти) робочих днів.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 700 на суму 2969316,00 грн.

Звертаючись до господарського суду позивачем в обґрунтування позовних вимог вказано на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару за письмовою заявкою №НХ-09/9856 від 19.11.2021, що стало підставою для нарахування штрафу в порядку п. 11.3. Договору.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків поставки відповідно до умов договору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд визнав їх доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Укладений між сторонами договір №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021 за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові на підставі чинного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Таким чином, укладаючи та підписуючи договір №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як зазначалось вище, пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийняття товару.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) в продовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом: (38057)633-10-23; електронною поштою: box@vicotex.com.ua; листом за адресою: 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н., м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 99-А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Умовами п. 5.7. Договору визначено, що замовник має право контролювати поставку товарів у строки, встановлені Договором.

Із обставин справи вбачається, що на виконання умов п. 5.1, 5.2 Договору, 22.10.2021 замовник направив засобами електронної пошти на електронну адресу постачальника письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 щодо поставки товару: накладки ізолюючої (полімеркомпозиційної) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300, на суму 1272564,00 грн.

З огляду на умови п. 5.2. Договору судом встановлено, що строк виконання постачальником зобов`язання із поставки замовнику товару згідно письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021 до 05.11.2021 включно.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №РН-0000057 від 28.10.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 300 на суму 1272564,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Таким чином, відповідачем поставлено позивачу товар згідно письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021 з дотриманням умов п. 5.2 Договору, що свідчить про усвідомлення відповідачем особливостей порядку та строків поставки товару, що визначені умовами договору та які погоджено з позивачем.

У той же час, матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 5.1, 5.2. Договору, 19.11.2021 замовник направив засобами електронної пошти на електронну адресу постачальника чергову письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021 щодо поставки товару: накладки ізолюючої (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816 на суму 3461374,08 грн.

З огляду на умови п. 5.2. Договору колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що строк виконання постачальником зобов`язання із поставки замовнику товару згідно письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 до 03.12.2021 включно.

З наявного в матеріалах справи листа вих. №69 від 02.12.2021 за підписом генерального директора юридичної особи відповідача, що скріплений відтиском печатки та адресований начальнику служби організації та проведення закупівель філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" вбачається, що відповідачем підтверджено отримання від позивача письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 на постачання продукції накладки ізолюючої (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна згідно договору поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021. Разом з тим, повідомлено позивача про затримку виконання зобов`язань із своєчасної поставки товару у визначені умовами п. 5.2. Договору строки та запропоновано збільшити строк поставки товару з 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки від замовника до 20 робочих днів.

Втім, із видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості лише 700 на суму 2969316,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Таким чином, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на виконання письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 було поставлено позивачу товар згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 з порушенням умов п. 5.2. Договору як в частині кількості визначеного у заявці товару, так і в частині погодженого сторонами в умовах договору строку поставки товару.

Щодо тверджень Відповідача про недотримання Позивачем умов пункту 5.2. Договору поставки №ОД/НХ-21-554НЮ від 04.10.2021, колегія суддів зазначає про таке.

З наявної в матеріалах справи видаткової накладної №РН-0000057 від 28.10.2021 вбачається, що відповідачем було поставлено, а позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок гину Р65 у кількості 300 суму 1272564,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, що Відповідач отримав письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 на електронну адресу постачальника - marketing@vicotex.com.ua відповідно до відомостей щодо ТОВ "Вікотекс" на веб-сайті www.claritiy-project.info та ProZZorro та жодним чином не висловив на адресу позивача будь-яких заперечень щодо належності електронної адреси, а також не відмовився прийняти означену письмову заявку до виконання.

Крім того, як встановлено судами, відповідачем було виконано отриману письмову заявку №НХ-09/9102 від 21.10.2021 та поставлено позивачу товар з дотриманням умов п. 5.2 Договору, що свідчить про усвідомлення відповідачем особливостей порядку та строків поставки товару.

При цьому, вчинення відповідачем дій з виконання письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021 свідчить про згоду відповідача на отримання та виконання письмових заявок на електронну адресу - marketing@vicotex.com.ua.

Окрім того, матеріали справи свідчать, шо 19.11.2021 замовник, враховуючи виконання постачальником попередньої письмової заявки, а також беручи до уваги згоду Відповідача на порядок отримання від постачальника письмових заявок засобами електронної пошти на електронну адресу - marketing@vicotex.com.ua, направив засобами електронної пошти на аналогічну електронну адресу постачальника - marketing@vicotex.com.ua чергову письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021.

За змістом вищевказаної письмової заявки слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZZorro за №UA-2021-07-14-003524-а та договору №ОД/НХ-21- 554НЮ від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816, ціна без ПДВ - 3534,90 грн., ціна з ПДВ - 4241,88 грн., сума з ПДВ - 3461374,08 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 576895,68 грн., яка підписана першим заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та в.о. заступника директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з рухомого складу.

З огляду на умови пункту 5.2. Договору місцем господарським судом також вірно встановлено, що строк виконання постачальником зобов`язання із поставки замовнику товару згідно письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 до 03.12.2021 включно.

У повній мірі усвідомлюючи та не заперечуючи у апеляційній скарзі факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної поставки товару згідно письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 у передбачений умовами п. 5.2. Договору строк, Відповідач за один день до прострочений виконання зобов`язання листом вх.№69 від 02.12.2021 за підписом генерального директора та скріпленим печаткою, звернувся до начальника служби організації та проведення закупівель філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця", а якому підтвердив отримання отримання від позивача письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 на поставку накладки ізолююча (полімеркомпозиційна) 6-ти отвірної згідно договору поставки №ОД/НХ-21- 554НЮ від 04.10.2021 та не заперечив проти її виконання.

Разом з тим, повідомив Позивача про затримку виконання зобов`язань із своєчасної поставки товару у визначені умовами п, 5,2, Договору строки та запропонував ' A39B сірок поставки товару з 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки від замовника до 20 робочих днів.

Проте із видаткової накладної №РП-0000066 від 08.12.2021 вбачається, що Відповідачем було поставлено, а Позивачем отримано накладку ізолюючу (полімеркомпозиційиа) 6-ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості лише 700 на суму 2969316,00 гри., яка підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

Отже, виконання Відповідачем письмової заявки №НХ-09/9102 від 21.10.2021, яка була направлена на електронну адресу постачальника - marketing@vicotex.com.ua без висловлення на адресу Позивача будь-яких заперечень чи зауважень щодо належності такої електронної адреси та можливості її подальшого використання з метою направлення замовником чергових письмових заявок, та, в свою чергу, неналежне виконання Відповідачем письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021, яка була направлена на аналогічну електронну адресу постачальника, шо й попередня письмова заявка - marketing@vicotex.com.ua, проте, вже з висловленням Відповідачем заперечень щодо належності такої електронної адреси, свідчить про суперечливу поведінку Відповідача, що є неприпустимим під час здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Частиною 3 статті 509 ЦК встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, місцевим господарським судом було вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем на виконання письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021 було поставлено Позивачу товар згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 08.12.2021 з порушенням умов п. 5.2. Договору як в частині кількості визначеного у заявці товару, так і в частині погодженого сторонами в умовах договору строку поставки товару.

Місцевий господарський суд також правомірно врахував, шо під час розгляду справи Відповідачем, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд справи, жодним чином не заперечувались встановлені обставини справи, зокрема щодо дати отримання від Позивача в порядку п. 5.1., 5.2. Договору письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021, ознайомлення з її змістом та необхідності виконання з огляду на взяті на себе договірні зобов`язання.

З огляду на вище вказане, твердження відповідача у апеляційній скарзі про те, шо постачальником було отримано письмову заявку №НХ-09/9856 від 19.11.2021 лише 02.12.2021 є безпідставним, оскільки є лише твердженням, яке не підтверджується жодними доказами, які також не було без об`єктивних на те причин надано місцевому господарському суду, а такі дії Відповідача за своєю суттю спрямовані на уникнення передбаченої умовами пункту 11.3. Договору відповідальності.

Водночас слід зазначити, що пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до договору вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Натомість у даному разі матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність досягнутої між сторонами домовленості щодо внесення змін до умов п. 5.2. Договору в частині строку поставки товару в порядку п. 13.1 Договору.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1, 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Приписами статті 654 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналіз наведених норм права з урахуванням обставин даної справи дає підстави дійти висновку, що одностороннє волевиявлення сторони договору щодо зміни строків поставки не тягне за собою внесення змін до договору, що свідчить про обов`язок відповідача поставити товар у визначені умовами п. 5.2. Договору строки в силу законодавчих вимог статті 188 ГК України та статей 651, 653, 654 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведене положення законодавства вказує, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

З-поміж іншого, слід зазначити, що неможливість суб`єктом господарювання своєчасно виконати взяті на себе договірні зобов`язання в контексті обставин даної справи не корелюється із положеннями статті 42 ГК України, відповідно до якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до вказаної правової норми, у разі здійснення підприємницької діяльності її суб`єкт має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від вчинення таких дій.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач і відповідач є самостійними суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договірних зобов`язань може завдати істотної шкоди іншій та суперечитиме як законним правам та інтересам відповідної сторони господарських правовідносин, так і вимогам процесуального закону, оскільки не враховує матеріальні інтереси такої сторони.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи спірний договір та погоджуючи всі його істотні умови, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк та поставити позивачу товар у кількості, що погоджена між сторонами договору.

Між тим, суд наголошує, що за укладеним між сторонами договором поставки відповідач свідомо узяв на себе договірні зобов`язання, всі істотні умови договору між сторонами погоджено, договір та специфікація до нього містять підписи позивача та відповідача, які скріплено відтисками печаток сторін.

Таким чином, із обставин справи та наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів судом достеменно встановлено порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині поставки товару за письмовою заявкою №НХ-09/9856 від 19.11.2021 у визначений умовами п. 5.2. Договору строк, що свідчить про прострочення відповідачем виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а тому є підставою для застосування обумовленої договором відповідальності, а саме штрафної санкції у вигляді штрафу.

Відповідна правова позиція висловлена Північним апеляційним господарським судом у постановах від 28.12.2020 по справі №910/3041/20; від 20.12.2019 по справі №910/5489/19; від 12.11.2020 по справі №911/2919/19; Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 06.11.2020 по справі №916/711/20.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов`язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов`язків за відповідним правочином.

При цьому, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.

Відповідно до п. 11.1. Договору сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і договором.

Умовами п. 11.3. Договору сторони погодили та встановили, що постачальник несе відповідальність, зокрема, за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 692274,82 грн., суд встановив, що відповідне нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовна вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 692274,82 грн. є цілком правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про необхідність скріплення позивачем письмової заявки електронним цифровим підписом є також необґрунтованими, безпідставними та суперечливими з огляду на таке.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Натомість за змістом паперової письмової заявки №НХ-09/9856 від 19.11.2021, яка виконана на фірмовому бланку позивача слідує, що замовник звернувся до постачальника з проханням згідно аукціону на електронному торговому майданчику ProZZorro за №UA-2021-07-14-003524-а та договору №ОД/ПХ-21-554Н1О від 04.10.2021 поставити для регіональної філії "Одеська залізниця" наступну продукцію: накладка ізолююча (полімеркомпозиційна) 6- ти отвірна для рейок типу Р65 у кількості 816, ціна без ПДВ - 3534,90 гри., ціна з ПДВ - 4241,88 гри., сума з ІІДВ 3461374,08 гри., в тому числі ПДВ 20 % - 576895,68 гри., яка підписана першим заступником директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та в.о. заступника директора РФ "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з рухомого складу.

Отже, вказана письмова заявка №НХ-09/9856 від 19.11.2021 була оформлена Позивачем шляхом складання паперового письмового документа, а не у вигляді електронних даних.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, суд апеляційної інстанції зазначає, що у наведених справах суд касаційної інстанції вказував на те, що електронне листування між сторонами (зокрема, і стосовно зміни умов договору щодо строку поставки товару) не може вважатись належним письмовим доказом. Відтак, обставини цієї справи не є релевантними обставинам у наведених справах.

У даній справі відбувалось узгоджене надсилання електронної письмового документа засобами електронного зв`язку на визначені адреси, і сторони не узгоджували у листуванні будь-яких інших строків виконання зобов`язань. При цьому, у договорі (п. 5.2) сторони чітко узгодили строк поставки.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умовами договору не передбачено для обов`язковість накладення електронного цифрового підпису для відправлення заявки, умови договору не містять такого застереження, а відповідач помилково ототожнює поняття на електронного документа та надсилання електронної копії письмового документа засобами електронного зв`язку.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржник щодо відсутності належним чином оформленої заявки.

Щодо доводів Відповідача про не усвідомлення факту судового спору та дату судового засідання, що унеможливило Відповідача скористатися своїми процесуальними правами та довести до відома суду свої заперечення, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та із змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, 01.02.2022 року до суду за підписом генерального директора юридичної особи Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №2353).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 року задоволено зазначене клопотання Відповідача, у зв`язку із чим підготовче засідання було відкладено на 22.02.2022 об 11:30.

Таким чином, вказане твердження Відповідача про не усвідомлення факту існування даного спору є необгрунтованим, спростовується наявними в матеріалах справи доказами та спрямоване на введення суд в оману.

Водночас з оскаржуваного рішення місцевого господарського суду вбачається, що з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи судом по даній справі було проведено низку судових засідань: 18.01.2022, 01.02.2022, 22.02.2022, 04.10.2022. Про дату, час та місце проведення судових засідань учасників справи було повідомлено належним чином.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні, Відповідач правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому, копію ухвали господарського суду Харківської області від 25.08.2022, яку було надіслано на належну адресу Відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було повернуто на адресу суду без доказів вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20 в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Разом з тим, суд обгрунтовано зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду, (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції

України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із змінами).

Таким чином, місцевим господарським судом було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджала розгляду справи по суті, суд дійшов правомірного висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи впродовж розумного строку та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки Відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справу було розглянуто за наявними матеріалами, відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України.

Отже, доводи Відповідача про необізнаність щодо дати судового засідання та про розгляд даної справи також є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що підтверджують з приводу цього обґрунтовані висновки місцевого господарського суду.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ "Вікотекс", відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Вікотекс" та залишення рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотекс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі №922/5048/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 27.01.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко