Ухвала

від 06.10.2022 по справі 910/13709/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 (колегія суддів: Демидова А. М., Владимиренко С. В., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Борисенко І. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон" та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми "Перлина Поділля" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія", а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанії "Комбест Сервіс ЛТД", про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон" (далі - ТОВ "КГ "Гектар-Херсон") та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" (далі - ТОВ НВА "Перлина Поділля") звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та вищевказаних третіх осіб про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 31.07.2019 № 2353/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

26.01.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, повний текст якої складений 25.04.2022, про задоволення цього позову повністю.

12.09.2022 Міністерство юстиції України звернулося з касаційною скаргою на ці судові рішення, заявивши також клопотання про поновлення строку на їх касаційне оскарження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову прийнято 22.02.2022, повний текст її складено 25.04.2022, а, отже, останній день для її оскарження за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадав на 16.05.2022.

Як зазначено раніше, Міністерство юстиції України з касаційною скаргою звернулося 12.09.2022, а отже вона подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Своє клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги скаржник мотивував уведенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану, необхідності у зв`язку з цим додаткового часу для реєстрації та опрацювання вхідної кореспонденції, відсутністю унаслідок обмеженого фінансування своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши ці обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що наведені скаржником у клопотанні підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Міністерство юстиції України на обґрунтування відсутності можливості своєчасного подання касаційної скарги перераховує події, пов`язані з введенням воєнного стану, які сталися у місті Києві та області у період з 24.02.2022 до моменту подання касаційної скарги, і не обґрунтовує причини неможливості її подання протягом усього періоду касаційного оскарження. Натомість саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Скаржник не надав доказів на підтвердження наявності непереборних обставин неможливості звернутися до суду з касаційною скаргою своєчасно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Скаржник також не надав доказів, які би підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строків на касаційне оскарження у справі.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою у межах встановленого строку, та які би підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою у передбачені процесуальним законодавством строки, скаржник не надав.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України" зазначено, що, задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи і просто обмежившись указівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Тому колегія суддів вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження вищевказаної постанови з наведенням інших підстав для поновлення строку та додаванням відповідних доказів.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Однак, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не надав доказів сплати судового збору.

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 3 842 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печер. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102, та надати належні докази його сплати суду касаційної інстанції.

Цей недолік касаційної скарги також є підставою для залишення її без руху з наданням скаржнику строку на приведення її у відповідність до вимог статей 290 та 291 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що приписи статті 291 цього Кодексу вимагають від особи, яка подає касаційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи її копію і додані до неї документи, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Утім до касаційної скарги не додано доказів направлення касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон", Компанії "Комбест Сервіс ЛТД", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У переліку доданих скаржником до касаційної скарги документів також не зазначено про наявність доказів направлення касаційної скарги з доданими до неї документами цим учасникам справи. Тому на виконання цих вимог ухвали скаржнику слід надати суду також необхідні докази.

Вищевказані недоліки касаційної скарги є підставою для залишення її без руху з наданням скаржникові строку на приведення її у відповідність до вимог статей 290 та 291 ГПК України.

Частиною третьою статті 169 цього ж Кодексу встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287-290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/13709/19 залишити без руху.

2. Встановити Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків, документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити Міністерству юстиції України, що у разі невиконання вимог суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич