Ухвала

від 01.11.2022 по справі 910/13709/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 (колегія суддів: Демидова А. М., Владимиренко С. В., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Борисенко І. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон" та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми "Перлина Поділля" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія", а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанії "Комбест Сервіс ЛТД", про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон" (далі - ТОВ "КГ "Гектар-Херсон") та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" (далі - ТОВ НВА "Перлина Поділля") звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та вищевказаних третіх осіб про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 31.07.2019 № 2353/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

26.01.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, повний текст якої складений 25.04.2022, про задоволення цього позову повністю.

12.09.2022 Міністерство юстиції України звернулося з касаційною скаргою на ці судові рішення, заявивши також клопотання про поновлення строку на їх касаційне оскарження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), то її ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання скаржнику можливості, зокрема для надання клопотання (заяви) про поновлення встановленого статтею 288 ГПК України строку на касаційне оскарження вищевказаної постанови з наведенням інших підстав, ніж зазначені у вперше поданій касаційній скарзі, що раніше мотивувалося уведенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану, необхідністю у зв`язку з цим додаткового часу для реєстрації та опрацювання вхідної кореспонденції та відсутністю унаслідок обмеженого фінансування своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги.

14.10.2022 Міністерство юстиції України направило до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій просило поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, висловивши свою незгоду із ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 про те, що воєнний стан не є безумовною підставою поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Додатково Міністерство юстиції України зазначило про неотримання від суду апеляційної інстанції її повного тексту постанови, мобілізацією 25.02.2022 спеціаліста, в провадженні якого перебувала ця справа, і відповідно відсутністю можливості своєчасного подання касаційної скарги внаслідок її передачі іншому спеціалісту вже після закінчення строку на касаційне оскарження. При цьому скаржник звернув увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оприлюднена лише 26.04.2022. У підсумку скаржник вважає, що воєнний стан та заходи, вжиті для безпеки життя та здоров`я людини є об`єктивно непереборною та тривалою причиною для пропуску процесуальних строків і визнання її неповажною, на його думку, є абсолютно необґрунтованим.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з цією нормою суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку й оцінки доводів щодо причин його пропуску зробити мотивований висновок про поважність чи неповажність таких причин.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в приватно-правових відносинах, а також стимулює учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, учасники справи повинні вчасно, сумлінно, у належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Зокрема, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine, № 3236/03 від 03.04.2008) роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоби дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 22.02.2022, а повний текст складено та складено 25.04.2022 і з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Отже, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 16.05.2022, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся лише 12.09.2022, про що свідчить конверт поштової установи, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просило поновити пропущений строк на касаційне оскарження, вважаючи такі причини його пропуску як воєнний стан поважними.

Як зазначено раніше, суд касаційної інстанції, залишивши без руху вищевказану касаційну скаргу, зобов`язував скаржника навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження, визнавши попередні причини неповажними та необґрунтованими.

Утім, скаржник, продублювавши попередні причини пропуску строку на касаційне оскарження, додатково зазначив лише про неотримання від суду апеляційної інстанції повного тексту постанови, мобілізацію 25.02.2022 спеціаліста, в провадженні якого перебувала ця справа, і відсутністю можливості своєчасного подання касаційної скарги внаслідок її передачі іншому спеціалісту вже після закінчення строку на касаційне оскарження. Звернув увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оприлюднена лише 26.04.2022.

Колегія суддів вважає такі підстави пропуску неповажними з огляду на таке.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оприлюднено 26.04.2022.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Міністерство юстиції України безумовно було обізнане про існування судового провадження у справі №910/13709/19, оскільки з апеляційною скаргою зверталося саме це Міністерство та судові засідання в Північному апеляційному господарському суду неодноразово відкладалися.

Колегія суддів бере до уваги, що, будучи обізнаним про існування справи №910/13709/19, працівники Міністерства юстиції України з урахуванням Закону України "Про доступ до судових рішень" не були позбавлені права і можливості ознайомитися з оскаржуваною постановою, яка має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого відновлено Державною судовою адміністрацією України з 20.06.2022, а також вжити усіх заходів щодо своєчасного оскарження постанови від 22.02.2022. Поряд з цим наведені скаржником доводи стосовно внутрішньої організації роботи Міністерства не є поважними причинами пропуску такого строку.

В ухвалі від 06.10.2022 колегія суддів наголошувала, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою, та без надання відповідних та переконливих доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Таким чином, процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. Міністерство юстиції України не довело, що в цій справі можливість вчасного подання ним касаційної скарги не мало суб`єктивного характеру, тобто не залежало від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Зважаючи на положення чинного процесуального законодавства та зміст ухвали від 06.10.2022 про залишення касаційної скарги без руху, постановленої у цій справі, а також значний проміжок часу, що сплинув з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення, дати його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень до дня подання касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведених Міністерством юстиції України у заяві усунення недоліків касаційної скарги, а відтак визнає такі неповажними. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права. Таким чином, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли би вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Отже, повторно наведені доводи скаржника про пропуск строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 не можуть вважатися поважними причинами, оскільки носять суб`єктивний характер і залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/13709/19 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/13709/19.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами.

4. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич