Рішення

від 07.10.2022 по справі 591/9508/21

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/9508/21

Провадження № 2/591/1160/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Рудь В.В.,

представника позивача Абідова Р.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу №591/9508/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 28 лютого 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ЧуловськийВ.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3252 на іпотечному договорі за реєстровим номером 3600, укладений 07 червня 2007 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема, зазначає, що останній платіж за кредитним договором він зробив у лютому 2008року. Таким чином, право вимоги по сплаті всієї заборгованості виникло у відповідача у березні 2008 року. В той же час, виконавчий напис було вчинено у лютому 2018 року, тобто через десять років після виникнення права вимоги у відповідача, що є порушенням частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, оспорюваний виконавчий напис не відповідає умовам його вчинення.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3252, вчинений 28лютого 2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем на іпотечному договорі, укладеному між ним та АКБ "Укрсоцбанк" 07 червня 2007 року нотаріально посвідченим за реєстровим номером 3600 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02березня 2022року.

У поданих письмових поясненнях відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що банком були надані усі необхідні документи, визначені Переліком документів, затверджених Кабінетом Міністрів України, які підтверджують наявність правовідносин між кредитором та боржником, а також документи, які підтверджують заборгованість. Отже, АТ «Альфа-Банк» правомірно, без порушень законодавства та умов кредитного договору звернулося до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі та надало усі встановлені чинним законодавством України документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Ураховуючи, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Суми на день запровадження такого стану, на підставі п.1 рішення зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2022 року №5, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю учасників судового процесу і працівників суду, з 24лютого 2022 року дану справу було знято з розгляду до стабілізації ситуації в країні.

Рішенням зборів суддів від 02 травня 2022 року № 11 відновлено здійснення розподілу та розгляд усіх категорій справ, у тому числі цивільних, які перебували в провадженні судді станом на 24лютого 2022 року. Призначено підготовче засідання на 22червня 2022 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03серпня 2022 року.

03 серпня 2022 року протокольною ухвалою в справі оголошено перерву до 28 вересня 2022року за клопотанням представника позивача для подання додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Абідов Р.Т. позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач АТ «Альфа-Банк» та третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що для забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту №750/4-4723 від 07 червня 2007 року, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , того ж дня, тобто 07червня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 , як майновим поручителем, було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 53,7кв.м, житловою площею 38,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 4-6).

28 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис № 3252, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору, посвідченого 07 червня 2007 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за реєстровим № 3600, було передано в іпотеку у забезпечення зобов`язань за договором кредиту №750/4-4723 від 07 червня 2007року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , строк платежу за яким настав.

Строк, за який провадиться стягнення з 01 березня 2015 року по 10 жовтня 2017 року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги стягувача у загальній сумі заборгованості 68363,81 доларів США, що складається із строкової заборгованості 30255,91 доларів США, простроченої заборгованості 3423,37 доларів США, строкової заборгованості по нарахованих відсотках 340,49 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам 34343,81 доларів США (а.с. 3).

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою цієї статті визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, чинна на момент вчинення нотаріальної дії Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03березня 2004 року за № 283/8882 (далі Інструкція).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно з пунктом 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.

Відповідно до пункту 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у згаданому Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, що зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Інструкції.

За правилами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено: «вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду застосовано норми права та зроблено висновки щодо можливості вчинення виконавчого напису про звернення стягнення за іпотечним договором.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений Інструкцією, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень, письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження 14-706цс19).

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15листопада 2010 року у справі №1641/10 стягнуто як з солідарних боржників з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 299196 грн 88коп. заборгованості та 3391грн 96 коп. витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом(а.с. 91-95).

Вказаним рішенням третейського суду встановлено, ОСОБА_2 , як основний боржник за кредитним договором в односторонньому порядку з квітня 2009 року припинила сплачувати ануїтетні платежі.

Зі змісту вказаного рішення третейського суду вбачається, що станом на 05 серпня 2010 року, згідно з графіком погашень, залишок неповернутих кредитних коштів становить 33679,28 дол. США. За вказаний позивачем період користування кредитними коштами відповідачу були нараховані проценти, які не були сплачені в сумі 4189,47 дол. США, що разом складає 37868,75 дол. США та нарахована пеня у розмірі 2768,34 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 липня 2012 року видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15листопада 2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»299196 грн. 88 коп. заборгованості та 3391 грн. 96 коп. витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом (а.с. 89-90).

Таким чином, заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений поза межами трирічного строку давності, так як судовими рішеннями встановлено, що останній платіж за кредитним договором позичальник здійснив ще у березні 2009 року, а з квітня 2009 року припинив сплачувати відсотки за користування кредитом, у той час як виконавчий напис вчинено нотаріусом лише 28 лютого 2018 року, тобто, через дев`ять років після виникнення у відповідача права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинено поза межами строку давності з дня виникнення права вимоги, що свідчить про неправомірність вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а отже, про неправомірність й самого виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, судовими рішеннями констатовано той факт, що банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, звернувшись у 2010 році до третейського суду з позовом про примусове стягнення вказаних коштів у судовому порядку. Натомість, звернення стягнення за оспорюваним виконавчим написом вчинено з метою стягнення заборгованості, що виникла за період з 01 березня 2015 року по 10 жовтня 2017 року, тобто у той час, коли банк вже втратив право нараховувати відсотки за кредитом. До того ж, оспорюваним виконавчим написом фактично вчинено подвійне стягнення за заборгованістю за кредитом та відсотками за користування кредитом, яка вже стягнута на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 листопада 2010 року.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Оскільки спір вирішено на користь позивача, тому з відповідача на його користь підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 908 грн (2270 грн * 0,4) та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн (2270 грн * 0,2), а всього у сумі 1362 коп. (908 грн + 454 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрованим в реєстрі за № 3252 про звернення стягнення на квартиру загальною площею 53,7кв.м, житловою площею 38,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності та була передана в іпотеку на підставі іпотечного договору, посвідченого 07 червня 2007 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за реєстровим № 3600, у забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 750/4-4723 від 07 червня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1362 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: 03050, м. Київ, вул.В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, адреса: 03031, м. Київ, вул. Передова, буд. 15-Б.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2022 року.

Суддя А.С. Северинова