Ухвала

від 29.09.2022 по справі 371/1121/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи:371/1121/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7113/2022

Головуючий у суді першої інстанції: Капшук Л.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

при секретарі - Лащевській Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати,

за апеляційною скаргою Гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 лютого 2022 року,

встановив:

у листопаді 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №131-к від 05 листопада 2021 року про відсторонення її від виконання обов`язків директора Шандрівського закладу дошкільної освіти загального розвитку «Сонечко» Миронівської міської ради з 08 листопада 2021 року та стягнути на її користь невиплачену заробітну плату.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що наказом начальника гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району київської області від 05 листопада 2021 року її було відсторонено від роботи до проходження курсу вакцинації - профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вказувала, що даний наказ порушує її право на працю та є незаконним, оскільки щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19 не є обов`язковим, а його відсутність не є достатньою та самостійною правовою для відсторонення від роботи.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 11 лютого 2022 року позов було задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та стягнуто 28 545 грн. 35 коп. невиплаченої заробітної плати.

Не погоджуючись із рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 130/3548/21 за позовом працівника до Акціонерного Товариства «Укрзалізниця», в особі виробничого підрозділу Жмеринська дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 03.08.2022 зазначено, що колегія суддів зобов`язана звернутися до використання повноважень ВП ВС задля забезпечення сталості та єдності судової практики щодо вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в таких питаннях: чи є правомірним без ухвалення органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, упровадження обмежень права на працю в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженому наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, і постанові Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, яке полягає у встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилилися від профілактичних щеплень проти COVID-19; чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав і дискримінаційним установлення додаткових обмежень у вказаному Переліку, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для працівників центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій і їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних закладів, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти й наукових установ незалежно від типу та форми власності й установлення обов`язку в постанові № 1236 керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників і державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком та які відмовляються або ухиляються від цього (враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються); чи є національне законодавство з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 (Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, зазначений вище Перелік та постанова № 1236), таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї поведінки, і яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів з урахуванням того, що в них передбачено різне правове регулювання, яке суперечить Конституції України.

Враховуючи те, що справи цієї категорії переважно малозначні в силу закону, то рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справ судами першої та апеляційної інстанцій.

Станом на 29 вересня 2022 року в ЄДРСР та на офіційному порталі судової влади відсутні відомості щодо розгляду Великою Палатою Верховного Суду зазначеної цивільної справи.

Оскільки правовідносини у зазначеній справі, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, та у даній справі є подібними, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 260, 381 ЦПК України, суд

постановив:

провадження у справі за апеляційною скаргою Гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №130/3548/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2022 року.

Головуючий

Судді