Рішення

від 06.10.2022 по справі 320/2663/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року № 320/2663/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Груп»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Груп» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що відповідач неправомірно виніс податкове повідомлення-рішення, про існування якого позивачу стало відомо лише під час оскарження податкової вимоги у справі №810/1609/16. Спірне рішення позивач не отримував. Оскільки рішенням Київського апеляційного адміністративного суду податкову вимогу на аналогічну суму скасовано, у відповідача відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення на ту ж суму.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху.

Позивач, у строк та спосіб, викладеній в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08.11.2021 запропонувано позивачу подати до суду письмові пояснення з приводу заявленого Головним управлінням ДПС у Київській області клопотання та висловити власну позицію з приводу можливості заміни відповідача на належного в адміністративній справі №320/2663/21.

Ухвалою суду від 05.01.2022 замінено Головне управління Державної податкової служби України у Київській області на належного відповідача - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (відокремлений підрозділ) (код ЄДРПОУ 44116011; місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Зобов`язано позивача протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надіслати Головному управління Державної податкової служби у місті Києві позовну заяву разом з доданими до неї документами та надати підтвердження надсилання позовної заяви.

Станом на день розгляду справи, будь які документи по справі від Головного управління ДПС у м. Києві до суду не надходили, тому суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

06.10.2016 Київським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі №810/1609/16, якою було розглянуто адміністративний позов ТОВ «Лідер-Груп» до ДПІ Києво - Святошинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві - визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо порушення права позивача на оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №00592202, яке було прийняте на підставі висновків акту від 29.01.2015 №35/26-57-22-01/37163885; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ Києво - Святошинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.02.2016 № 202-23.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 в справі №810\1609/16 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 скасовано та ухвалено нову постанову, якою визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ Києво - Святошинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.02.2016 №202-23. В іншій частині позову відмовлено.

Податкове повідомлення-рішення від 23.02.2015 №35/26-57-22-01/37163885 прийняте за результатом складеного акту перевірки від 29.01.2015 №35/26-57-22-01/37163885, позивачу не було надано у зв`язку з наступною реорганізацією ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та ДПІ Київсько-Святошинської об`єднаної ДПІ ДФС у Київській області.

В обліковій картці платника податків ТОВ «Лідер-Груп» обліковується податковий борг за скасованою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 в справі №810/1609/16 податковою вимогою від 03.02.2016 №202-23 у розмірі 512 701,82 грн. та нарахована пеня 98 520,80 грн.

Податковий борг за спірним податковим повідомленням-рішенням становить 526 956,94 грн. проте в інтегрованій картці платника податку фактично був зменшений за рахунок основної діяльності позивача та надходжень в форматі сплати податків до 512 701,82 грн.

Відповідач впродовж всього часу ухиляється від надання позивачу податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202, чим порушує право на його оскарження.

19.01.2015 ДПІ Києво - Святошинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області було видано наказ №71, на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПКУ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Лідер-Груп» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Ігл-Груп» та ТОВ «Стронг Альянс», за період 01.08.2014 по 31.08.2014 року.

За результатами проведеної перевірки посадові особи відповідача склали акт від 29.01.2015 №35/26-57-22-01/37163885.

На підставі акту перевірки, було винесене податкове повідомлення-рішення, яким було збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість, з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 526 956,94 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, а також підставами його винесення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

VI. Оцінка суду

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем було сформовано та направлено ТОВ "Лідер-Груп" податкове повідомлення-рішення №0000592202 від 23.02.2015, відповідно до якого за позивачем обліковується податковий боргу сумі 526 956,94 грн., проте в інтегрованій картці платника податку фактично був зменшений за рахунок основної діяльності позивача та надходжень в форматі сплати податків до 512 701,82 грн.

Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

При цьому, з`ясовуючи чи набуло визначене у вказаному податковому повідомленні-рішення грошове зобов`язання статусу узгодженого, суд виходить з такого.

Згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні грошове зобов`язання набуває статусу податкового боргу зі спливом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення за умови, що платник податків не оскаржив таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Загальні вимоги та правила направлення платнику податків рішень контролюючого органу визначені у статті 42 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

У відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Аналогічні за змістом вимоги містив й чинний на момент виникнення спірних правовідносин Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447 (далі - Порядок направлення), відповідно до п. 3.7 якого податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 3.10 Порядку направлення, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У той же час п. 3.11 Порядку направлення передбачено, що у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при направленні податкового повідомлення-рішення помилок та направляє його повторно протягом наступного робочого дня від дня отримання відповідного повідомлення поштової служби.

Таким чином, за загальним правилом податкові повідомлення-рішення платникам податку надсилаються за місцезнаходженням такого платника, відомості які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вважаються врученими йому навіть у випадку, коли фактично поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу, за умови, що неможливість вручення поштового відправлення не спричинена помилкою контролюючого органу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що підприємство не отримувало спірне податкове повідомлення-рішення.

Докази щодо надсилання та отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202 в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не надані.

Водночас, беручи до уваги, що Податковий кодекс України обов`язок сплати нарахованої податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання пов`язує з фактом одержання такого рішення, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 23.02.2015 №0000592202 грошове зобов`язання не набуло статусу податкового боргу.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202 підлягає скасуванню.

Відтак, враховуючи те, що грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні є неузгодженим, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 7 904,36 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 904,36 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Груп»(ідентифікаційний код: 37163885, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, корпус 5, кім. 3) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати у розмірі 7904,36 грн (сім тисяч дев`ятсот чотиригрн. 36 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення - 06.10.2022