Рішення

від 07.10.2022 по справі 600/86/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/86/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Нов-Транс-Авто" до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування акту і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Нов-Транс-Авто" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати акт Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 312302 від 13.10.2021року в частині вказаної в акті відсутності Дозволу Республіки Молдова та відсутності схеми маршруту та скасувати постанову № 312302 щодо застосування адміністративно-господарського штрафу;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 жовтня 2021 року в м. Луцьк посадовими особами відповідача складено акт № 312302 щодо порушень, які допустив водій позивача, зокрема: під час здійснення даним водієм міжнародних перевезень пасажирів, у останнього був відсутній дозвіл Республіки Молдова, що є порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". Відтак, на підставі зазначеного акта, складено спірну постанову, яку позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що посадовими особами відповідача під час розгляду справи у відношенні позивача допущено порушення вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, зокрема позивача належним чином не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того зауважив, що вимога щодо наявності дозволів покладена на перевізника, а не на водія, що здійснює перевезення пасажирів, а тому вимога щодо пред`явлення дозволу Республіки Молдова на міжнародні перевезення пасажирів, на думку останнього є безпідставною. При цьому, наголошував на тому, що у позивача наявні всі документи.

Окрім іншого, позивач вважає, що факт наявності у перевізника дозволу на міжнародні пасажирські перевезення територією України підтверджує, наявність відповідних дозволів іноземної держави. Також звертав увагу суду на те, що у водія під час перевірки був наявний дозвіл на перевезення пасажирів територією України, а аналогічний дозвіл на перевезення територією іноземної країни надається водієм під час перебування на території іноземної держави, в даному випадку на території Республіки Молдова.

2. Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву до суду не подав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалами суду у задоволенні заяви Приватного підприємства "Нов-Транс-Авто" про забезпечення адміністративного позову - відмовлено повністю.

3. Ухвалою суду закрито провадження в даній справі в частині позовних вимог.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №312302 від 13.10.2021 року. Згідно акту,встановлено порушення позивачем вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме під час здійснення регулярних перевезень пасажирів по маршруту "Луцьк - Кишинів" були відсутні: дозвіл Республіки Молдова; схема маршруту; протокол про перевірку та адаптацію тахографа до ТЗ; тахокарти за 13.10.2021 року та попередні 28 днів.

2. На підставі зазначеного вище акту, 13.12.2021 року відповідачем винесено постанову №307716, про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", та застосовано штраф в сумі 34000,00 грн. (абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

3. Судом також досліджені наявні в матеріалах справи схеми маршруту Луцьк - Молдова.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

2. Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 11, 19, 57 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема: здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

3. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

4. Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт визначено перелік повноважень відповідача аналогічно нормам, які містяться в Положенні №103.

5. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок здійснення державного контролю), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

6. З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

7. При зверненні до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що вимога посадових осіб відповідача щодо пред`явлення водієм дозволу Республіки Молдова на міжнародні перевезення пасажирів є безпідставною оскільки, на думку останнього, саме перевізник зобов`язаний мати такий дозвіл, а не водій. При цьому наголошував на тому, що у позивача (перевізника) наявні всі необхідні документи.

Оцінюючи доводи позивача в контексті наведених обґрунтувань суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону, та виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" (окрім іншого) встановлено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Абзацом 6 ч. 1 стаття 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" врегульовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

8. Отже, системний аналіз наведених вище норм в контексті встановлених фактичних обставин в справі дає підстави дійти висновків, що водії транспортних засобів, які використовуються для міжнародних перевезень пасажирів, зобов`язані мати, окрім інших документів, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, схему маршруту та дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів, в даному випадку Республіки Молдови. При цьому, під час проведення перевірок, ці документи повинні надаватись посадовим особам органу державного контролю.

Разом з тим, як вбачається з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, позивачем не надано до перевірки, перелічені вище документи, зокрема: протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, схему маршруту, дозвіл на міжнародні перевезення.

При цьому судом враховується і те, що під час розгляду відповідачем справи у відношенні позивача, останнім до винесення спірної постанови надавалась схема маршруту руху. Однак, аргументів та доказів про те, чи наявний у перевізника дозвіл Республіки Молдова на міжнародні перевезення пасажирів та чи надався такий дозвіл посадовим особам відповідача до винесення спірної постанови, в позовній заяві не наведено, а також такий дозвіл відсутній в матеріалах справи. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності у позивача протоколу перевірки та адаптації тахографа, про відсутність якого також зазначається в акті. А тому, суд відхиляє посилання позивача як безпідставні про те, що у нього, як у перевізника наявні всі необхідні документи, перелік який передбачений ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" необхідний для здійснення міжнародних перевезень пасажирів.

Суд зазначає, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року № 814/1460/16.

Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було дотримано встановлених законодавством України в сфері автомобільного транспорту норм, щодо наявності у водія під час міжнародних перевезень належним чином оформлених документів передбачених ст. 53 зазначеного вище Закону", а відтак, у відповідача були наявні підстави для застосування штрафу згідно абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

9. Звертаючись до суду позивач звертав увагу також на те, що відповідачем всупереч вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не повідомлено останнього, про результат розгляду справи у відношенні нього, а оскаржувану постанову від 13.12.2021 року фактично отримав лише 31.12.2021 року.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили або ж спростували доводи позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт відсутності запрошеної особи на час розгляду такої справи не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не впливає на суть виявленого правопорушення.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 по справі №820/4810/17, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.

10. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

11. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Нов-Транс-Авто" до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Нов-Транс-Авто" (вул. Героїв Майдану, 15, м. Новоселиця, Чернівецька область, 60300, код ЄДРПОУ: 36192021).

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (вул. Руська, 248-У, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 39816845).

Суддя О.В. Боднарюк