Рішення

від 27.09.2022 по справі 640/885/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2022 року 14:35 № 640/885/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В,. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар"

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Заржицька В.О.

від відповідача - Олійник Л.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2020 року №11/28-10-53-10, №19/28-10-53-10 та від 23 грудня 2020 року №0003385310.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від 17 вересня 2020 року №31/28-10-53-11/36369434 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" з метою перевірки законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (вх. №9171656156 від 20 липня 2020 року) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» є безпідставними та спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що фінансово-господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» є безтоварними, оскільки третіми особами в ланцюгу постачання порушено норми податкового законодавства при формуванні власних показників податкової звітності, внаслідок чого позивач не має права на отримання податкових вигод у формі податкового кредиту за результатами господарських операцій із своїм прямим контрагентом-постачальником через безтоварність господарських операцій між таким контрагентом-постачальником і третіми особами в ланцюгу постачання.

У додаткових поясненнях представник відповідача наполягав на безтоварності фінансово-господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 27 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 25 травня 2021 року зупинено провадження у справі №640/885/21 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/30837/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 року №003625311; зобов`язано сторін негайно повідомити суд про сплив обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12 вересня 2022 року поновлено провадження та справу №640/885/21 призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засідання представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" з метою перевірки законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (вх. №9171656156 від 20 липня 2020 року) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатом якої складено акт від 17 вересня 2020 року №31/28-10-53-11/36369434 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту «а» пункту 198.1 пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника всього у сумі 6 639 420 грн та завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 де6кларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року всього у сумі 18 765 471 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року:

№11/28-10-53-10, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 765 471 грн.,

№19/28-10-53-10, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку у розмірі 6 639 420 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 659 855 грн.

З результатом розгляду скарги позивача на вказані вище податкові повідомлення-рішення, рішенням Державної податкової служби України від 18 грудня 2020 року №35720/6/99-00-06-02-02-06 податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року №11/28-10-53-10 залишено без змін та збільшено податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року №19/28-10-53-10 в частині штрафних санкцій на 1 659 855 грн.

На підставі акту перевірки та рішення Державної податкової служби України від 18 грудня 2020 року №35720/6/99-00-06-02-02-06 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2020 року №0003385310, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 659 855 грн.

Незгода позивача із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Згідно пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податкове законодавство не встановлює переліку первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, формування податкового кредиту з податку на додану вартість має бути фактично здійснене і підтверджене належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» типові договори поставки соняшникової олії нерафінованої, в ході виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» виписано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму ПДВ 3 166 890 грн.

ПДВ по вказаними вище податковим накладним включено позивачем до складу податкового кредиту за рядком 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництва спорудження створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» по декларації з ПДВ за червень 2020 року та відповідає даним додатку до податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року.

З урахуванням висновків акут від 21 серпня 2020 року №26/28-10-53-11-36369434 сума податку на додану вартість згідно виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» податкової накладної від 05 травня 2020 року №3 та розрахунку-коригування від 05 травня 2020 року №1 за травень 2020 року включена позивачем до складу податкового кредиту за рядком 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництва спорудження створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» по декларації з ПДВ за червень 2020 року.

Крім того, позивачем до рядка 10.1 декларації за червень 2020 року включено податкові накладні на суму ПДВ 2 729 032 грн, які виписані та зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім» у травні 2020 року.

З урахуванням висновків акут від 21 серпня 2020 року №26/28-10-53-11-36369434 сума податку на додану вартість згідно виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім» податкових накладних за травень 2020 року включена позивачем до складу податкового кредиту за рядком 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництва спорудження створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» по декларації з ПДВ за червень 2020 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року № 11/28-10-53-10 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 765 471 грн за червень 2020 року складається з наступних сум: 7 344 956 грн. - зменшена сума від`ємного значення відповідно до Акту перевірки за червень 2020 рік та 11 420 515 грн. - податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 року № 0003615311 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 420 515 грн за травень 2020 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року у справі №640/30837/20, яке набрало законної сили 09 лютого 2022 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 року №003625311.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ згідно виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» податкової накладної від 05 травня 2020 року №3 та розрахунку-коригування від 05 травня 2020 року №1 за травень 2020 року не потребує повторного доказування.

Крім того судом встановлено, що позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» типові договори поставки соняшникової олії нерафінованої, шорту соняшникового, в ході виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» виписано позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму ПДВ 73 317 357 грн, розрахунки здійснювались у безготівковій формі.

При цьому, жодних зауважень до оформлення господарських операцій безпосередньо між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» акт перевірки в собі не містить.

Виконання зазначених договорів у повному обсязі підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, ТТН, посвідчень якості.

Підставою для позбавлення позивача права на від`ємне значення і бюджетне відшкодування ПДВ стало те, що в ланцюгах постачання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Кернел» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» - позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Золотий дракон» - позивач; Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» - позивач згідно наявної податкової інформації відсутні виробничі (господарські) можливості на вирощування насіння соняшника і шроту у кількості, яка була необхідна контрагентам позивача для виготовлення олій і шроту в кількості, що була поставлена в подальшому позивачу.

За змістом норм Податкового кодексу України, що регулюють адміністрування ПДВ, не є обов`язковою передумовою для зменшення бюджетного відшкодування або від`ємного значення, визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім платником податку у такому ланцюгу.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на від`ємне значення або відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків - одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність додатковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Таким чином, оскільки податкова інформацію про порушення норм податкового законодавства третіми особами в ланцюгу постачання на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень лишилась не підтверджена належними і допустимими доказами - актом документальної перевірки і відповідними податковими повідомленнями-рішеннями по відношенню до контрагентів в ланцюгу постачання, то суд приходить до висновку, що первісний відповідач, використовуючи фактично інформацію про ймовірне порушення законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Кернел», Товариством з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод», Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» протиправно застосував до позивача негативні наслідки, порушуючи принцип персональної відповідальності.

Виконання зазначених договорів у повному обсязі підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, посвідчень якості.

При цьому, товарно-транспортні накладні, на думку суду, засвідчують факт отримання позивачем олії соняшникової / шроту соняшникового в Комплексі перевантаження та переробки олій, який належить позивачу.

Подальший продаж шроту соняшникового і олії соняшникової нерафінованої позивачем на користь третіх осіб підтверджується зовнішньоекономічними контрактами №300000759 від 23 липня 2019 року, №300000770 від 20 серпня 2019 року, Специфікаціями №№10879, 10899, №10982, №11560, №11294, №11299, № 11295, №11384, №11386, а також відповідними актами приймання-передачі вантажу, ВМД, рахунками та банківськими виписками, повідомленнями про фактичне вивезення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Так, надані до перевірки та до матеріалів справи позивачем первинні документи мають такі обов`язкові реквізити: найменування платника податків та його контрагента, назву документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Отже, надані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статті 44 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того суд наголошує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Золотий дракон» надано позивачу первинну документацію, яка підтверджує придбання насіння соняшникового у травні-червні 2020 року у таких постачальників: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькон-Сервіс», приватне підприємство «Агрофірма «Росія», Селянсько-фермерське господарство «Маяк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Кернел», Фермерське господарство «Славія», ПОСП АФ «Мир», Товариство з обмеженою відповідальністю «Продюгрейд» у обсязі 1724,05 тон, чого достатньо для виробництва олії в об`ємі 745,54 тон (з урахуванням виробничого виходу олії 47-48%).

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Олійний дім» надано позивачу первинну документацію, яка підтверджує придбання насіння соняшникового у таких постачальників: ФГ «Астра», ПСП «Благодатне-ВСВ», Селянсько-фермерське господарство «Дружба» Фермерське господарство «Зеленопільське», Фермерське господарство «Капріор», Приватне підприємство «Земконсалтинг», Приватне підприємство «Меридіан Плюс», Селянсько-фермерське господарство «Реол», Фермерське господарство «Роксолана», Селянсько-фермерське господарство «Сана», Приватне підприємство «Агропромисловий комплекс «Сібаріт», Селянсько-фермерське господарство імені Т.Г. Шевченка, ПА «Таврія-Союз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зарічний», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофрма «Красний Забойщик», Товариство з обмеженою відповідльністю «Набережний», СТОВ «Сузіря», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хриситофорівське», Селянсько-фермерське господарство «Марина», Приватне підприємство «Агромир», Публічне акціонерне товраиство «Агроком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро бриз 2015», Товариство з обмеженою відповідальністю «Могол-Агро» у обсязі 6327,08 тон, чого достатньо для поставки позивачу олії соняшникової 2576,94 тон та шорту 470,48 тон.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» надано позивачу первинну документацію, яка підтверджує придбання насіння соняшникового у таких постачальників: Фермерське господарство «Соболя», Селянсько-фермерське господарство «Урожайне», ДП «Агрофірма «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернотранс», Фермерське господарство «Айсберг», Приватне підприємство «Андріївка»,, Фермерське господарство «Брюза-2018», Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Ботік», Фермерське господарство «Бугаєнко СВ», Фермерське господарство «Віталія», Фермерське господарство «Дон», Фермерське господрство «Олександрово», Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт», Приватне підприємство «Райгородська НИВА», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранок», Привтане підприємство «Саймон-2006», Фермерське господарство «Свистунівське», Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Слобожанська», Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «Хелп-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлівський елеватор» у обсязі 8298,778 тон, чого достатньо для виготовлення 3569,18 тон олії соняшникової та 1 015,55 тон шорту соняшникового.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в наданих до перевірки документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об`єкту оподаткування по спірним господарським операціям, контролюючий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства третіми особами в ланцюгу постачання, з якими позивач безпосередньо у взаємовідносини не вступав, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до показників податкової звітності.

Суд зауважує, що відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та в подальшому від`ємного значення і бюджетного відшкодування.

Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання / зменшення від`ємного значення ПДВ, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов`язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до показників податкової звітності.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами. З огляду на викладене, суд вбачає наявним підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 жовтня 2020 року №11/28-10-53-10, №19/28-10-53-10 та від 23 грудня 2020 року №0003385310.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року №11/28-10-53-10, від 21 жовтня 2020 року №19/28-10-53-10 та від 23 грудня 2020 року №0003385310.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (01042, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 19, поверх 4, код ЄДРПОУ 36369434) судовий збір в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, місто Одеса пр-т. Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 4104032).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2022 року