Постанова

від 28.09.2022 по справі 320/9636/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9636/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геріта" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геріта" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 року № 0147050705, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1 000 000,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити заходи по відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника податку у сумі зазначеній у рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року із внесенням електронного повідомлення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2021 року, з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ТОВ "Геріта" (ідентифікаційний код 40624604) в обслуговуючому банку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.07.2021 року № 0147050705.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Геріта" (ідентифікаційний код: 40624604; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22) зареєстроване як юридична особа Броварською районною державною адміністрацією дата запису: 04.07.2016 Номер запису: 15851020000009670.

Відповідно до відомостей витягу № 2110294500174 з Реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "Геріта" є платником податку на додану вартість з 01.02.2018.

18.04.2021 року ТОВ "Геріта" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2021 року, у якій п.20.2 відображено суми податку на додану вартість в розмірі 1 000 000,00, яка підлягає відшкодуванню.

У рядку 20.2.1 цієї ж декларації частину від`ємного значення з ПДВ у розмірі 1 000 000,00 грн було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України разом з податковою декларацією ТОВ "Геріта" подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у розмірі 1 000 000,00 грн.

18.05.2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ №839-п "Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Геріта" (податковий номер 40624604), яким наказано провести документальну невиїзну перевірку ТОВ "Геріта" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 15.06.2021 року № 9159/10-36-07-05/40624604.

Згідно висновків акта перевірки контролюючим органом було встановлено порушення платником податків вимог п. 200.4, 200.7. 200.8, 200.9, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку на загальну суму 1000000,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 року №0147050705, яким виявлено відсутність права ТОВ "Геріта" на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1 000 000,00 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначення наданого у статті 1 закону № 996-ХІV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які збільшено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є поставка товару ТОВ "Електрал".

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 року ТОВ "Геріта" (покупець) та ТОВ "Електрет" (постачальник) було підписано договір поставки товару №01/03, відповідно до умов якого та специфікацій постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю у власність (повне господарське відання) товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору. Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору.

У березні 2021 року ТОВ "Геріта" отримало від ТОВ "Електрат" за договором № 03/21 від 01.03.2021 наступні товари на загальну суму з ПДВ 6 097 643,46грн у тому числі ПДВ 1 016 273,91 грн.: туфлі чоловічі, сумочка дамська, туфлі жіночі, взуття жіноче, взуття сандалі, що підтверджується видатковими накладними №НФ-0000006 від 16.03.2021, №НФ-0000007 від 17.03.2021, №НФ-0000008 від 18.03.2021, №НФ-0000009 від 19.03.2021, №НФ-0000010 від 22.03.2021, №НФ-0000011 від 23.03.2021, №НФ-0000012 від 24.03.2021 та специфікаціями до договору №01/03 від 01.03.2021 № 1 від 16.03.2021, № 2 від 17.03.2021, № 3 від 18.03.2021, № 4 від 19.03.2021, № 5 від 22.03.2021, № 6 від 22.03.2021; №7 від 24.03.2021 та товарно-транспортними накладними: №НФ-0000006 від 16.03.2021, №НФ-0000007 від 17.03.2021, №НФ-0000008 від 18.03.2021, №НФ-0000009 від 19.03.2021, №НФ-0000010 від 22.03.2021, №НФ-0000011 від 23.03.2021, №НФ-0000012 від 24.03.2021.

Оплата за товар перерахована постачальнику, у тому числі, сплачено податок на додану вартість відповідно до платіжних доручень: від 26.03.2021 року №145 на суму 484 100,00 грн, від 26.03.2021 року №147 на суму 308 150,00 грн, від 29.03.2021 року №148 на суму 495 100,00 грн, від 29.03.2021 року №149 на суму 204 500,00 грн, від 29.03.2021 року №150 на суму 300 850,00 грн, від 30.03.2021 року №153 на суму 356 900,00 грн, від 30.03.2021 року №154 на суму 444 100,00 грн, від 30.03.2021 року №155 на суму 387 452,00 грн, від 30.03.2021 року №156 на суму 413 648,00 грн, від 31.03.2021 року №157 на суму 415 899,00 грн, від 31.03.2021 року №158 на суму 356 200,00 грн, від 31.03.2021 року №159 на суму 154 000,00грн., від 31.03.2021 року №160 на суму 575 359,00 грн, від 31.03.2021 року №161 на суму 358 700,00 грн, від 31.03.2021 року №162 на суму 475 200,00 грн, від 31.03.2021 року №163 на суму 367 450,00 грн.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем укладено наступні договори: договір оренди №29/2020 від 01.12.2020 укладений з ТОВ "Центр Логістичних послуг" (код ЄДРПОУ 43476494) щодо оренди офісу; договір оренди нерухомого майна №5 від 03.01.2021 укладений з ТОВ "ТД Агро-Торг" (код ЄДРПОУ 43077836) щодо оренди складського приміщення розташованого за адресою м. Дніпро пр. Слобожанський 20; договір про надання послуг відповідального зберігання №8 від 10.01.2021 року укладений з ТОВ "Промстіль" (код ЄДРПОУ 40086853) - за умовами договору ТОВ "Промстіль" здійснює зберігання товару за адресою м. Маріуполь, вул. Купріна, 10.

За наслідками господарської операції ТОВ "Електрат" було складено та зареєстровані податкові накладні №1 від 16.03.2021 на суму ПДВ 99054,15; № 2 від 17.03.2021 на суму ПДВ 131750,00; №3 від 18.03.2021 на суму ПДВ 134912,00; № 4 від 19.03.2021 на суму ПДВ 202554,70; № 5 від 22.03.2021 на суму ПДВ 219960,00; №6 від 23.03.2021 на суму ПДВ 161163,00; № 7 від 24.03.2021 на суму ПДВ 66880,06, що відображено в акті перевірки, на підставі яких заявлено бюджетне відшкодування.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що фактичною підставою для відмови позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 000 000,00 грн за березень 2021 року слугували висновки перевіряючих про неможливість врахування залишків товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки у зв`язку з тим, що: інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області та в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані які суперечать наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов`язань" від 02.09.2014 року №879 щодо матеріально відповідальної особи, та відсутність працівника в штаті підприємства який зазначений в протоколі.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства).

Пунктом 4, 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань обумовлено, що проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Відповідно до пункту1 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.

За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Приписами пунктів 2.3, 2.4 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів обумовлено, що голова і склад робочих інвентаризаційних комісій затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.

Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться на відповідальному зберіганні у тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два роки підряд.

Матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геріта" №16 від 02.06.2021 року наказано провести повну інвентаризацію запасів товариства з перевіркою їх наявності фактичного стану і придатності до подальшого використання станом на 02.06.2021 року на складах підприємства за адресою: м. Дніпро пр. Слобожанський,20. До інвентаризації приступити з 02.06.2021 року і закінчити 03.06.2021 року. Для проведенні інвентаризації призначити на роботу інвентаризаційну комісію у складі: голова - Директор ОСОБА_1, член комісії - вантажник ОСОБА_2

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геріта" №5 від 03.01.2021 "Про призначення ОСОБА_1 матеріально-відповідальною особою" призначено ОСОБА_1 , директора підприємства матеріально-відповідальною особою за збереження матеріальних цінностей (об`єктів нерухомості, комп`ютерної та оргтехніки, меблів та інших необоротних активів і матеріальних цінностей), які знаходяться за місцями розташування: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22. Призначено ОСОБА_1 , директора підприємства відповідальним за отримання, видачу та збереження грошової готівки, чекових книжок. Призначено ОСОБА_1 , директора підприємства відповідальним за отримання, зберігання, відпуск запасів, які знаходяться на складі підприємства за місцем розташування м. Дніпро, пр. Слобожанський 20.

Відповідно до відомостей інвентаризаційного опису запасів від 02.06.2021 року, директором ТОВ "Геріта" оформлено розписку, якою підтверджено, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на запаси здано в бухгалтерську службу і всі запаси, що надійшли на його відповідальність, оприбутковано, а ті що вибули, списано.

Залишки товару, які знаходяться на складі підприємства ТОВ "Геріта" відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку: 281 яка наявна у матеріалах справи.

03.06.2021 року інвентаризаційною комісією оформлено протокол інвентаризаційної комісії, який затверджений директором ТОВ "Геріта".

Враховуючи ту обставину, що на підприємстві ТОВ "Геріта" бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолював керівник підприємства, що не суперечить приписам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань та спростовує доводи відповідача стосовно того, що в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані, які суперечать наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879.

Крім того, щодо доводів відповідача стосовно того, що інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області з огляду на ту обставину, що контролюючий орган не надав до судів доказів на підтвердження направлення позивачу вимоги щодо проведення інвентаризації під час проведення податкової перевірки (тобто за участю посадових осіб ГУ ДПС), відтак вказана обставина вказує на відсутність обов`язку у суб`єкта господарювання щодо проведення інвентаризації лише в присутності працівників податкового органу.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету під час здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ "Електрал" є необгрунтованими.

Таким чином, ТОВ "Геріта" має всі документи, які підтверджують фактичні поставки йому товару ТОВ "Електрал". При цьому колегія суддів зауважує, що відповідач не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем збільшено суму податкового кредиту у встановленому порядку.

При цьому слід зазначити, що будь-яких недоліків або відсутності обов`язкових реквізитів у первинних документах, складених в результаті проведення господарських операцій позивача із ТОВ "Електрал" податковим органом не виявлено та в Акті перевірки не зафіксовано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 200.4, пункту 200.7, пункту 200.8, пункту 200.09, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, є необґрунтованим, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 03 жовтня 2022 року.