ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 320/9636/21
адміністративне провадження № К/990/31805/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геріта» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 (суддя - Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі №320/9636/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Геріта» (далі - ТОВ «Геріта») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 14.07.2021№ 0147050705, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1000000,00 грн.;
зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити заходи по відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника податку у сумі зазначеній у рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року із внесенням електронного повідомлення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2021 року, з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ТОВ «Геріта» (ідентифікаційний код 40624604) в обслуговуючому банку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2021 № 0147050705. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 18.11.2021 по справі №640/5213/19 та від 09.08.2022 по справі №640/23763/20.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що беручи до уваги той факт, що інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області і враховуючи те, що в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані, які суперечать наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 № 1365/26142 щодо матеріально відповідальної особи, та відсутність працівника в штаті підприємства, який зазначений в протоколі, врахувати фактично наявні залишки товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки не виявляється можливим.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Геріта» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 18.04.2021 ТОВ «Геріта» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2021 року, у якій п.20.2 відображено суми податку на додану вартість яка підлягає відшкодуванню в розмірі 1000000,00 грн.
У рядку 20.2.1 цієї ж декларації частину від`ємного значення з ПДВ у розмірі 1000000,00 грн було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
У відповідності до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України разом з податковою декларацією ТОВ «Геріта» подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у розмірі 1000000,00 грн.
ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Геріта» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.06.2021 № 9159/10-36-07-05/40624604, в якому відображено висновки про порушення платником податків вимог пунктів 200.4, 200.7. 200.8, 200.9, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку на загальну суму 1000000,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 №0147050705, яким виявлено відсутність права ТОВ «Геріта» на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1000000,00 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Як встановлено судами, 01.03.2021 між ТОВ «Геріта» (покупець) та ТОВ «Електрет» (постачальник) укладено договір поставки товару №01/03, відповідно до умов якого та специфікацій постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю у власність (повне господарське відання) товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору. Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних.
У березні 2021 року ТОВ «Геріта» отримало від ТОВ «Електрат» за договором № 01/03 від 01.03.2021 наступні товари на загальну суму з ПДВ 6097643,46 грн у тому числі ПДВ 1016273,91 грн.: туфлі чоловічі, сумочка дамська, туфлі жіночі, взуття жіноче, взуття сандалі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, специфікаціями до договору, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
Для здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем укладено наступні договори: договір оренди №29/2020 від 01.12.2020 з ТОВ «Центр Логістичних послуг» (код ЄДРПОУ 43476494) щодо оренди офісу; договір оренди нерухомого майна №5 від 03.01.2021 з ТОВ «ТД Агро-Торг» (код ЄДРПОУ 43077836) щодо оренди складського приміщення розташованого за адресою м. Дніпро пр. Слобожанський 20; договір про надання послуг відповідального зберігання №8 від 10.01.2021 з ТОВ «Промстіль» (код ЄДРПОУ 40086853) - за умовами договору ТОВ «Промстіль» здійснює зберігання товару за адресою м. Маріуполь, вул. Купріна, 10.
Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Фактичною підставою для відмови позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1000000,00 грн за березень 2021 року слугували висновки контролюючого органу про неможливість врахування залишків товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки у зв`язку з тим, що: інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області та в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані які суперечать наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» від 02.09.2014 №879 щодо матеріально відповідальної особи, та відсутність працівника в штаті підприємства який зазначений в протоколі.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 № 1365/26142 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.
Пунктом 4, 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань обумовлено, що проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.
За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Приписами пунктів 2.3, 2.4 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів обумовлено, що голова і склад робочих інвентаризаційних комісій затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.
Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться на відповідальному зберіганні у тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два роки підряд.
Матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні.
Як з`ясовано судами, наказом ТОВ «Геріта» №16 від 02.06.2021 наказано провести повну інвентаризацію запасів товариства з перевіркою їх наявності фактичного стану і придатності до подальшого використання станом на 02.06.2021 на складах підприємства за адресою: м. Дніпро пр. Слобожанський, 20. До інвентаризації приступити з 02.06.2021 і закінчити 03.06.2021. Для проведенні інвентаризації призначити на роботу інвентаризаційну комісію у складі: голова - Директор ОСОБА_1, член комісії - вантажник ОСОБА_2
Наказом ТОВ «Геріта» №5 від 03.01.2021 «Про призначення ОСОБА_1 матеріально-відповідальною особою» призначено ОСОБА_1 , директора підприємства матеріально-відповідальною особою за збереження матеріальних цінностей (об`єктів нерухомості, комп`ютерної та оргтехніки, меблів та інших необоротних активів і матеріальних цінностей), які знаходяться за місцями розташування: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22. Призначено ОСОБА_1 , директора підприємства відповідальним за отримання, видачу та збереження грошової готівки, чекових книжок. Призначено ОСОБА_1 , директора підприємства відповідальним за отримання, зберігання, відпуск запасів, які знаходяться на складі підприємства за місцем розташування м. Дніпро, пр. Слобожанський 20.
Відповідно до відомостей інвентаризаційного опису запасів від 02.06.2021, директором ТОВ «Геріта» оформлено розписку, якою підтверджено, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на запаси здано в бухгалтерську службу і всі запаси, що надійшли на його відповідальність, оприбутковано, а ті що вибули, списано.
Залишки товару, які знаходяться на складі підприємства ТОВ «Геріта» відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку: 281, яка наявна у матеріалах справи.
03.06.2021 інвентаризаційною комісією оформлено протокол інвентаризаційної комісії, який затверджений директором ТОВ «Геріта».
Враховуючи ту обставину, що на підприємстві ТОВ «Геріта» бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолював керівник підприємства, що не суперечить приписам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань та спростовує доводи відповідача стосовно того, що в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані, які суперечать наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879.
При цьому, згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 3 місяць другого кварталу 2021 року, вбачається, нарахування ТОВ «Геріта» заробітної плати на користь вантажника ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ).
Крім того, щодо доводів відповідача стосовно того, що інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області з огляду на ту обставину, що контролюючий орган не надав до суду доказів на підтвердження направлення позивачу вимоги щодо проведення інвентаризації під час проведення податкової перевірки (тобто за участю посадових осіб ГУ ДПС), відтак вказана обставина вказує на відсутність обов`язку у суб`єкта господарювання щодо проведення інвентаризації лише в присутності працівників податкового органу.
Таким чином висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету під час здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Електрал» є необґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 200.4, пункту 200.7, пункту 200.8, пункту 200.09, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та протиправність прийнятого на підставі таких висновків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 18.11.2021 по справі №640/5213/19 та від 09.08.2022 по справі №640/23763/20 є неприйнятним, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цих справах скасовано, а справу направлено на новий розгляд з огляду на неналежне з`ясування фактичних обставин справи, що виключає можливість формулювання судом касаційної інстанції остаточної правової позиції у справі, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №320/9636/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 23.11.2023 |
Номер документу | 115077932 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні