Постанова

від 05.10.2022 по справі 640/18151/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №640/18151/19

адміністративне провадження № К/9901/35405/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є. Дашутіна І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Кобаля М.І.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС ( далі- відповідач, податковий орган) , у якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № 0003204101 від 28.05.2019 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на 1 637 068 грн. 04 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 818 534 грн. 02 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0003214101 від 28.05.2019 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7 243 350 грн. 12 коп.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами в акті перевірки не зазначено ані підстави, ані причини зменшення податкового кредиту. Позивач стверджував, що АТ «ДПЗКУ» не включало двічі до податкового кредиту суми податку по операціям з ТОВ СРБУ «Полтаваліфт», ТОВ ТД «СТС», ТОВ «Текстиль-Галичина», як про це зазначено в акті перевірки.

2.1. Позивач звертав увагу на те, що податкова накладна, складена ТОВ ТД «СТС», не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так само не реєструвались і розрахунки коригування по взаємовідносинах з ПАТ «Сумиобленерго» та ФОП ОСОБА_1 . При цьому, попередньою перевіркою не встановлено порушень щодо неправомірного декларування податкового кредиту по операціям з ТОВ СРБУ «Полтаваліфт», ТОВ ТД «СТС», Пат «Сумиобленерго», ФОП ОСОБА_1 , КП «Харківводоканал», ТОВ «Текстиль-Галичина».

2.2. На думку позивача висновки контролюючого органу щодо сумнівності операцій з ТОВ «Бост-Лост», ТОВ «Краузе-Капітал», ТОВ «Агротрастком», ТОВ «Екозбутенерго», ТОВ «Бест-Інформ Груп», ТОВ «Альфа Промінь» суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у позивача первинні документи по спірних господарських операціях оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Такі документи в повній мірі відображають зміст, характер та обсяги вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (товарно-матеріальних цінностей і коштів).

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2020 року та прийнято нове рішення яким адміністративний позов адміністративний позов задоволено частково.

5.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0003204101 від 28.05.2019 р.

5.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003214101 від 28.05.2019 р. в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7 232 443 грн. 12 коп. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

5.3. У іншій частині позову відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що господарські операції позивача із його контрагентами є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача.

6.1. Також суд апеляційної інстанції зазначав, що ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не звернув увагу на те, що АТ «ДПЗКУ» не висловило жодних заперечень стосовно висновків акту перевірки про завищення податкового кредиту у січні 2019 р. внаслідок включення до його складу 125 грн. на підставі податкової накладної № 38 від 18.12.2018 р., виданої ТОВ «Крайміа Прінт», яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 07.02.2019 р.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 21 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №640/18151/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/18151/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права (п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України), викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 по справі №160/2636/19 та від 12.03.2019 по справі №813/4703/13-а, від 18.03.2020 по справі №826/8114/15, від 05.03.2020 по справі №826/17374/18, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Податковий орган указує, що надані позивачем первинні документи та регістри бухгалтерського обліку встановлено, що здійснені господарські операції не підтверджуються, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості трудових ресурсів у контрагента, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності. Також відсутні окремі первинні документи, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства.

7.4. Відповідач зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив із необґрунтованості висновків відповідача про порушення вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами підтверджується належними доказами, зокрема, первинними документами складеними у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

7.5. Також відповідач указує, що контрагенти позивача ТОВ «Граве Імпорт-Продукт», ПП «Форестер», ТОВ «Факспром» є учасником кримінальних проваджень і що відносно його контрагентів (за ланцюгом) встановлено відсутність умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності, а також з того, що за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати земельного податку.

8. На адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

9. 14 січня 2021 року справа №640/18151/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Суди попередніх інстанцій установили, що періоду з 21.03.2019 по 10.04.2019 працівниками Офісу ВПП ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ДПЗКУ» (ідентифікаційний код 37243279) по декларації за січень 2019 року (реєстр. №9026250860 від 19.02.2019) з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн.

11. За результатами проведення такої перевірки був складений акт від 19.04.2019 №1190/28-10-41-01/37243279 (далі також - акт перевірки), що містить висновок про порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. На переконання контролюючого органу допущенні позивачем порушення норм податкового законодавства призвели до завищення платником задекларованого показника суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2019 року на 7 279 290,45 грн., та одночасно до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2019 року на 1 226 877,13 грн.

12. Не погоджуючись із такими висновком акта перевірки АТ «ДПЗК України» подало до Офісу ВПП ДФС письмові заперечення на відповідний акт перевірки (вих. №130-2-19/2942 від 10.05.2019).

13. За наслідками розгляду по суті вказаних заперечень платника (позивача) Офіс ВПП ДФС вніс зміни до основного тесту акта перевірки та до розділу «Висновок», який виклав у наступній редакції: «документальною позаплановою перевіркою ПАТ «ДПЗКУ» встановлено порушення пп. 4.3 п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п .198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 7 230 691,07 грн., яка підлягає зменшенню.

14. За змістом акта перевірки, з урахуванням листа Офісу ВПП ДФС від 23.05.2019 №26047/10/28-10-41-01-10 «Про розгляд заперечень» висновки контролюючого органу про порушення АТ «ДПЗК України» норм податкового законодавства мотивовані наступним:

- ПАТ «ДПЗКУ» завищило податковий кредит при отриманні товарів від підприємств-постачальників (а саме: ТОВ «БОСТ-ЛОСТ», ТОВ «КРАУЗЕ-КАПІТАЛ», ТОВ «АГРОТРАСТКОМ», ТОВ «ЕКОЗБУДЕНЕРГО», ТОВ «БЕСТ-ІНФОРМ ГРУП») по операціях, що не мають реального матеріального характеру, всього у сумі 8 167 908,53 грн. При цьому, контролюючий орган дійшов висновку, що надані ПАТ «ДПЗКУ» під час перевірки первинні документи не підтверджують такі господарські операції у зв`язку з відсутністю легального походження товарів, необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна у контрагентів-постачальників, а також відсутністю первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства. Як наслідок ПАТ «ДПЗКУ» завищило значення ряд. 21 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року («Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на 7 266 631,40 грн. та до завищило значення рід. 20.2.1 зазначеної податкової декларації («сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до п. 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» на 901 277,13 грн. До таких висновків перевіряючи дійшли за результатами дослідження податкової інформації з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, інформаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» стосовно контрагентів-постачальників позивача, контрагентів останніх за ланцюгом постачання, АСМО «Інспектор 2006»;

- за результатами опрацювання податкових періодів виявлені розбіжності у податковій звітності по взаємовідносинах з окремими контрагентами, а саме: з ТОВ «СУМИОБЛЕНЕРГО» (платником не проведено розрахунок коригування від 31.01.2019 №10502 на суму 500,97 грн.), з ТОВ ТД «СТС» (платником у податковій звітності за серпень 2018 року повторно включено податкову накладну №41 від 11.07.2018 на суму 404 грн.), з ФОП ОСОБА_2 (платником не проведено розрахунок коригування №8 «від 232.07.2018» на суму 273,50 грн.), з КП «Харківводоканал», ТОВ СРБУ «Полтаваліфт» (платником у податковій звітності за серпень 2018 року відображено повторно враховану податкову накладну №59 від 31.07.2018), з ТОВ «Текстиль-Галичина» (платником у податковій звітності за жовтень 2018 року відображено повторно враховану податкову накладну №8 від 24.07.2018).

15. Крім того, в тексті акта перевірки (стор. 99 - 100) зазначено, що Офісом ВПП ДФС попередньо були проведені документальні позапланові виїзні перевірки за звітні (податкові) періоди, за наслідками яких виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2019 року. За результатами проведення таких перевірок були складені акти перевірок, в т.ч. акт «Про результати документальної позапланової перевірки ПАТ «ДПЗКУ» (код ЄДРПОУ 37243279) з питання відповідності формування від`ємного значення за грудень 2018 року» від 18.02.2019 22.03.2019 №962/28-10-41-01/37243279. Даним актом було встановлено завищення ПАТ «ДПЗКУ» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 6 056 458,19 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в сумі 8 064 393,92 грн. На думку перевіряючих платник не врахував результати перевірки за грудень 2018 року (акт від 22.03.2019 №962/28- 10-41-01/37243279), наслідком чого стало завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬФА ПРОМІНЬ» (код ЄДРПОУ 40377823) на суму 325 600 грн., що призвело до завищення рід. 21 податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» у сумі 325 600,00 грн., та відповідно до завищення заявленої за січень 2019 року суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на 325 600,00 грн.

16. 28.05.2019 Офіс ВПП ДФС на підставі цього акта перевірки, з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень платника, прийняв наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- за №0003204101 форми «В1», яким зменшив позивачу задекларовану ним у податковій декларації за січень 2019 року (реєстр. №90262550860 від 19.02.2019) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку, на 1 637 068,04 грн. та визначив штрафні санкції у розмірі 818 534,02 грн.;

- за №0003214101 форми «В4», яким зменшив позивачу задекларований ним у податковій декларації за січень 2019 року (реєстр. №90262550860 від 19.02.2019) розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7 243 350,12 грн.

17. Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.08.2019 №39724/6/99-99-11-04-02-25 указані податкові повідомлення-рішення від 28.05.2019 за наслідками процедури досудового оскарження були залишені без змін.

18. Товариство, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 28 травня 2019 року № 0009861406,№ №0003204101, звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

19. Спірним питанням у цій справі правомірність завищення платником задекларованого показника суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2019 року по господарським операціям.

20. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

22. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

23. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

24. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

25. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

26. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

27. Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

28. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

29. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

30. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

31. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

32. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

33. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

34. Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

35. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

36. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

37. За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

38. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.

39. Відповідно до договору № 667 від 18.12.2018 р. та додаткової угоди до нього, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень ТОВ «Бост-Лост» здійснило поставку позивачеві кукурудзи 3-го класу на суму 8 748 000 грн., у тому числі 1 458 000 грн. ПДВ.

40. Згідно договорів № ОДН0034-С від 25.09.2018 р., № ЧРК0093-С від 28.09.2018 р., № ЧРК0105-С від 05.10.2018 р., № ЧРК0128-С від 11.10.2018 р., №ЧРК0096-С від 28.09ю.2018 р., № ЧРК0106-С від 05.10.2018 р., № ЧРК0127-С від 11.10.2018 р., № ЧРК0151-С від 15.10.2018 р., видаткових та податкових накладних АТ «ДПЗКУ» придбало у ТОВ «Краузе Капітал» кукурудзу 3-го класу, сплативши у складі вартості товару 4 957 599 грн. 20 коп. ПДВ.

41. Відповідно до податкових накладних, складених на підставі договорів № 26/10-1 від 26.10.2018 р., № 26/10-2 від 26.10.2018 р., № 26/10-03 від 26.10.2018 р. та видаткових накладних на поставку від ТОВ «Агротрастком» кукурудзи 3-го класу, позивач включив до податкового кредиту 407 369 грн. 24 коп.

43. За результатами операцій з придбання у ТОВ «Екозбутенерго» котельного палива, оформлених договорами № 07/12-18 від 07.12.2018 р., № 06/12-18 від 07.12.2018 р., № 21/06-18/105 від 21.06.2018 р., № 25/09-18/255 від 25.09.2018 р., видатковими та податковими накладними, позивач включив до податкового кредиту 494 999 грн. 76 коп.

44. Відповідно договору № ПОЛ0219-С від 31.10.2018 р., видаткових та податкових накладних АТ ДПЗКУ» придбало у ТОВ «Бест-Інформ Груп» кукурудзу 3-го класу на суму 4 884 000 грн., у тому числі 814 000 грн. ПДВ.

45. Разом з тим, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Бост-Лост» придбало реалізовану АТ «ДПЗКУ» кукурудзу у ТОВ «Агроюкрейн», а останнє у ТОВ ФГ «Слобода ДК».

46. У свою чергу, ТОВ ФГ «Слобода ДК» придбало кукурудзу у ТОВ «Лін-Про», яке отримало її від ТОВ «Бізнес Інжиніринг».

47. Також, у ланцюгу постачання перебувають ТОВ «Захід Бест», ТОВ «СП Агролайн», ТОВ «Мірта ТМ», ТОВ «ПСП Агропромгруп», ТОВ «Смеш Компані».

48. Суд відхиляє посилання податкового органу на ймовірні порушення постачальниками позивача та/або контрагентами останніх у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, оскільки недоліки податкової звітності не є обов`язковою умовою для відмови на формування податкового кредиту. Більш того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

49. Так, на підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів № ХРН0095-С від 31.01.2019 р., № 14/01-5/2019 від 14.01.2019 р., № ОДН0034-С від 25.09.2018 р., №ЧРК0096-С від 28.09.2018 р., № ЧРК0105-С від 05.10.2018 р., № ЧРК0106-С від 05.10.2018 р., № ЧРК0127-С від 11.10.2018 р., № ЧРК0128-С від 11.10.2018 р., № ЧРК0151-С від 15.10.2018 р., № 26/10-2 від 26.10.2018 р., № 26/10-1 від 26.10.2018 р., № 26/10-3 від 26.10.2018 р., № 21/06-18/105 від 21.06.2018 р., № 25/09-18/255 від 25.09.2018 р., № 06/12-18 від 07.12.2018 р., № 07/12-18 від 07.12.2018 р., № 135/212 від 10.10.2018 р., № 01-11/86 від 01.11.2018 р., № ПОЛ0219-С від 31.10.2018 р., № ПОЛ0210-С від 25.10.2018 р., додаткових угод до договорів, специфікацій, видаткових, рахунків-фактур, податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень, складських квитанцій на зерно, карток аналізу зерна, актів приймання-передачі зерна, паспортів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, товарно-транспортних накладних, письмових підтверджень контрагентів про придбання товару, договорів поставки про придбання контрагентами товару, а також зовнішньоекономічних контрактів, вантажних митних декларацій, договорів поставки та видаткових накладних про подальшу реалізацію придбаного товару, які свідчать що зобов`язання між позивачем та його контрагентами виконувались у повному обсязі.

50. Факт наявності у позивача податкових накладних сторонами не заперечується та відображений в акті перевірки.

51. Отже, cуд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Бост-Лост», ТОВ «Краузе-Капітал», ТОВ «Агротрастком», ТОВ «Екозбутенерго», ТОВ «Бест-Інформ Груп».

52. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що за результатами перевірки, оформленої актом № 962/28-10-41-01/37243279 від 22.03.2019 р., Офісом великих платників податків ДПС приймались податкові-податкові рішення, а сам по собі акт перевірки не є беззаперечним свідченням того, що позивачем неправильно сформовано податковий кредит.

53. Необхідно зазначити, що помилковим є і висновок податкового органу про неврахування позивачем розрахунків коригування при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам ПАТ «Сумиобленерго» та ФОП ОСОБА_1 .

54. Так, згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного реєстру податкових накладних розрахунки коригування № 1067 від 31.07.2018 р., № 8 від 23.07.2018 р. не були у ньому зареєстровані.

55. Водночас, за змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

56. Так, суд апеляційної інстанції було досліджено податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 р. та Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) відповідно до яких не підтверджується висновок акту перевірки про те, що позивач двічі включив до податкового кредиту суми податку за податковими накладними № 404 від 11.07.2018 р., № 59 від 31.07.2018 р., № 8 від 24.07.2018 р. виданими, відповідно, ТОВ «ТД СТС» (податковий номер 34052342), ТОВ СРБУ «Полтаваліфт» (податковий номер 21045604), ТОВ «Текстиль-Галичина» (податковий номер 30622548).

57. Так, в порушення вимог пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, в акті перевірки № 1190/28-10-41-01/37243279 від 19.04.2019 р. чітко та повною мірою не викладено у чому саме полягає не вірне відображення позивачем податкового кредиту на суму 248 грн. 15 коп. по взаємовідносинам з КП «Харківводоканал».

58. Необхідно зазначити, що суд апеляційної інстанції правильно вказав, що АТ «ДПЗКУ» не висловило жодних заперечень стосовно висновків акту перевірки про завищення податкового кредиту у січні 2019 р. внаслідок включення до його складу 125 грн. на підставі податкової накладної № 38 від 18.12.2018 р., виданої ТОВ «Крайміа Прінт», яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 07.02.2019 р. Так само позивач не заперечував і висновки акту перевірки щодо неправомірного формування податкового кредиту, в частині включення до його складу 782 грн. та 10 000 грн., внаслідок не вірного зазначення індивідуального податкового номеру контрагента.

59. Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

60. Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами, оскільки висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

61. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

62. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

63. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

64. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.

65. Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

66. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

67. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

68. Доводи податкового органу про те, що ТОВ «Граве Імпорт-Продукт», ПП «Форестер», ТОВ «Факспром» є учасником кримінальних проваджень і що відносно його контрагентів (за ланцюгом) встановлено відсутність умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності, а також з того, що за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати земельного податку, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки до суду першої та апеляційної інстанції, останнім не надано вироку суду, яким би було встановлено фіктивність безпосередньо операцій між позивачем і його контрагентами у межах спірних операцій.

69. Крім того, відповідачем не доведено, що між позивачем та зазначеним контрагентом мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

70. Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

71. Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

72. Разом з цим, Суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ «Граве Імпорт-Продукт», ПП «Форестер», ТОВ «Факспром» відсутня.

73. Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

74. Указані правові висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18), від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18), від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170).

75. Так, долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

76. Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

77. Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентом за період, що перевірявся.

78. За таких обставин Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, які дійшли висновку, щодо реальності господарських операцій з надання послуг.

79. Посилання касатора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах висновок Верховного суду від 16.03.2020 по справі №160/2636/19 та від 12.03.2019 по справі №813/4703/13-а, від 18.03.2020 по справі №826/8114/15, від 05.03.2020 по справі №826/17374/18, а саме протиправність завищення платником задекларованого показника суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту по господарським операціям з підприємствами, які не підтверджені належними первинними документами, Суд зазначає, що в цій частині доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, які наявні у матеріалах справи. Така перевірка судових рішень знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

80. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

81. Ураховуючи, що суд першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VII. Судові витрати

82. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

83. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін