Рішення

від 07.10.2022 по справі 910/4932/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2022Справа № 910/4932/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного підприємства "КІРАСИР"

до Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД"

про стягнення заборгованості у сумі 62 017, 97 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "КІРАСИР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" про стягнення заборгованості у сумі 62 017, 97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № КІР - 25/06/19 від 25.06.2019 про надання охоронних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

13.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4933/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

11.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що строк дії договору № КІР-25/06/19 про надання охоронних послуг до 25.06.2020, а тому договір № КІР-25/06/19 з 26.06.2020 не створює правових наслідків для відповідача з оплати за надані послуги позивача. Відповідач зазначає, що послуги позивачем надавались, але, враховуючи закінчення строку дії договору, не встановлено строк, протягом якого відповідач повинен розрахуватись.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 між Приватним підприємством «Кірасир» (охоронне агентство, позивач) та філією «Кіровський» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (замовник, відповідач) укладено договір про надання охоронних послуг № КІР - 25/06/19.

Відповідно до п. 2.1 договору, охоронне агентство зобов`язується забезпечити недоторканість об`єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно Акту прийняття об`єкту під охорону, а замовник зобов`язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 206 026,05 грн, в т.ч. ПДВ (п. 7.3. договору).

Пунктом 7.5 договору сторони узгодили, що охоронне агентство зобов`язано за перший місяць надання послуг надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку такі послуги вважаються наданими належним чином.

Згідно п. 10.1 договору, договір набирає чинності 25.06.2019 та діє до 25.06.2020.

Між позивачем та відповідачем підписані акти надання послуг № 274 від 31.07.2021 на суму 132 000,00 грн та № 276 від 17.08.2021 на суму 70 257,97 грн, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги охорони за липень та серпень 2021 року відповідно до договору № КІР - 25/06/19 від 25.06.2019.

Відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконав частково у розмірі 90 240,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано копію платіжного доручення № 9920705758 від 08.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/14554/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справа № 910/14554/21 у позові Приватного підприємства «Кірасир» до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення заборгованість в сумі 62 017,97 грн та 754,85 грн пені за договором № КІР - 25/06/19 від 25.06.2019 про надання охоронних послуг відмовлено повністю.

У справі № 910/14554/21 позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач всупереч взятих на себе зобов`язань за договором № КІР - 25/06/19 від 25.06.2019 про надання охоронних послуг не здійснив своєчасну оплату за фактично надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/14554/21 про відмову у позові мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення позивачем відповідачу вимоги на суму 62 017,97 грн, а отже, на переконання суду, з огляду на вказані норми права, у відповідача відсутній обов`язок для здійснення сплати вартості фактично наданих на підставі усного договору охоронних послуг до направлення такої вимоги. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача коштів за охоронні послуги, що надавались відповідно до Актів про надання послуг від 17.08.2021 № 276 та від 31.07.2021 № 274 у розмірі 62 017,97 грн є передчасною, та такою що не підлягає задоволенню.

24.05.2022 позивачем було направлено відповідачу досудове попередження від 24.05.2022 та рахунок на оплату №11 від 24.05.2022 про сплату боргу в розмірі 62 017,97 грн, з вимогою сплатити борг у сумі 62 017,97 грн протягом п`яти банківським днів. На підтвердження направлення досудового попередження та рахунку на адресу відповідача, позивач надав оригінал опису вкладення в цінний лист від 24.05.2022 та поштову квитанцію від 24.05.2022, поштову накладну від 24.05.2022 №5002907070868.

Оскільки відповідачем не задоволено вимогу позивача та не здійснено повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 62 017,97 грн за надані послуги на підставі Актів про надання послуг від 17.08.2021 № 276 та від 31.07.2021 № 274.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до приписів ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським судом міста Києва у рішенні від 24.11.2021 у справі № 910/14554/21 , яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, встановлено, що згідно п. 10.1. договору №КІР-25/06/19 про надання охоронних послуг від 25.06.2019 встановлено, що «Договір набирає чинності з « 25».06.2019 року і діє до « 25».06.2020 року». Доказів того, що договір пролонгувався, чи сторонами договору укладались додаткові угоди з приводу продовження його дії матеріали справи не містять та сторонами суду не повідомлені такі обставини. За таких обставин, договір №КІР-25/06/19 про надання охоронних послуг від 25.06.2019 втратив чинність 25.06.2020.

Водночас Господарський суд міста Києва у рішенні від 24.11.2021 у справі №910/14554/21 встановив, що оскільки охоронні послуги позивачем надавались відповідачу після закінчення дії договору №КІР-25/06/19, то фактично це вказує на укладення між позивачем та відповідачем усних правочинів після закінчення дії вказаного договору. Означені фактичні обставини взаємовідносин між позивачем та відповідачем після закінчення дії вищенаведеного договору відповідають положенням Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Господарським судом міста Києва у рішенні від 24.11.2021 у справі № 910/14554/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, було встановлено про укладення між позивачем та відповідачем усних правочинів після закінчення дії вказаного договору №КІР-25/06/19, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню при розгляді даної справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи підставі Акти про надання послуг від 17.08.2021 № 276 та від 31.07.2021 № 274, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач надав послуги охорони, а відповідач, в свою чергу зобов`язався здійснити оплату наданих послуг.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання взятих на себе зобов`язань, позивач надав послуги охорони на загальну суму 202 257,97 грн, а відповідач, у свою чергу, прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами про надання послуг від 17.08.2021 № 276 та від 31.07.2021 № 274 та частково сплатив позивачу кошти за надані послуги у сумі 90 240,00 грн.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на зміст ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен виконати свій обов`язок по оплаті грошових коштів, що виник на підставі усних договорів про надання охоронних послуг, у семиденний строк від дня пред`явлення відповідачу вимоги позивачем.

Отже, пред`явлення кредитором вимоги є початком строку виконання, і виконання боржником обов`язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. З огляду на вказане, боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред`явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред`явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (стаття 253 ЦК України).

За таких обставин, строк оплати наданих послуг з охорони відповідачу настав.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату наданих послуг не сплатив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає 62 017,97 грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 62 017,97 грн, на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.

Оскільки, невиконане зобов`язання у розмірі 62 017,97 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення боргу.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "КІРАСИР" до Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" про стягнення заборгованості у сумі 62 017, 97 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" (03115, місто Київ, проспект ПЕРЕМОГИ, будинок 121 В, ідентифікаційний код 00851519) на користь Приватного підприємства "КІРАСИР" (50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ШОСТАКОВИЧА, будинок 12, ідентифікаційний код 34488609) заборгованість у розмірі 62 017, 97 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.10.2022.

Суддя О.В. Гулевець