Рішення

від 10.10.2022 по справі 915/171/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року Справа № 915/171/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (юридична адреса: 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, с.Черляни, вул.Польова, буд.97, код ЄДРПОУ 38169102; адреса для листування: 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м.Городок, а/с 22; адреса електронної пошти: 2858703736@mail.gov.ua; адреса представника позивача адвоката Богданова О.В.: 79018, м.Львів, вул.Залізнична, буд.12),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС-ТЕХНО" (54055, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.120/1, код ЄДРПОУ 42888129; 54001, м.Миколаїв, вул.Шнеєрсона, буд.2А, кв.25),

про: стягнення заборгованості у розмірі 482127,50 грн, -

в с т а н о в и в:

14.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.02.2022 (вх.№2271/22), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС-ТЕХНО" заборгованість за Договором поставки №547232 від 08.05.2019 у сумі 482127,50 грн, з якої: 287190,55 грн - основний борг, 42993,77 грн - збитки від інфляції, 13449,41 грн - 3% річних, 66055,66 грн - пеня та 72438,11 грн - штраф.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу та нарахованих на нього збитків від інфляції, 3% річних, пені та штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022, - справу №915/171/22 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 21.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва, у зв`язку з чим, режим роботи суду було змінено ураховуючи об`єктивні обставини загострення збройної агресії та загрозу безпеці правників апарату суду.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

22.02.2022 позивачем була направлена до Господарського суду Миколаївської області заява про усунення недоліків, яка 07.06.2022, внаслідок переадресацій, надійшла на адресу Господарського суду Одеської області.

З 26.07.2022 розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25.07.2022 включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22.

15.08.2022 заява позивача про усунення недоліків позовної заяви була переадресована до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалу суду від 15.08.2022 по даній справі були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС-ТЕХНО" не повернуті підприємством зв`язку.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (http://www.ukrposhta.com), отриманої за штриховим ідентифікатором поштового відправлення - 5400500809295, за яким було направлено відповідачу ухвалу від 15.08.2022 про відкриття провадження у справі на юридичну адресу 54055, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.120/1, зазначено, що 19.09.2022 відправлення не вручене під час доставки та за штриховим ідентифікатором поштового відправлення - 5400500809309, за яким було також направлено вказану ухвалу на адресу зазначену у Договорі поставки: 54001, м.Миколаїв, вул.Шнеєрсона, буд.2А, кв.25, зазначено, 08.09.2022 відправлення у точці видачі/доставки 54005 м..Миколаїв Україна.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 54055, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.120/1.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС-ТЕХНО" (покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки №547232 (далі - Договір), за умовами якою постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (п.1.1.Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору предметом договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, далі за текстом "товар", за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника.

Згідно п.2.2. Договору кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару.

У відповідності до п.4.3. Договору передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Оплата товару здійснюється покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару (п.5.5 Договору).

За видатковою накладною №FTM00238109/20 від 28.09.2020 постачальник передав покупцю обумовлений Договором товар на загальну суму 362190,55 грн.

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

15.12.2020 позивачем було направлено відповідачу претензію №752 від 11.12.2020, в якій просить відповідача у продовж 3 календарних днів з моменту отримання цієї претензії, оплатити заборгованість за Договором в сумі 375597,55 та штраф у розмірі 75119,51 грн. В матеріалах справи містяться докази направлення вказаної претензії відповідачу.

В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату за отриманий ним товар по Договору у загальному розмірі 75000,0 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №791 від 08.07.2021 на суму 20000,0 грн; №890 від 22.09.2021 на суму 10000,0 грн; №491 від 12.01.2022 на суму 15000,0 грн; №29 від 17.01.2022 на суму 30000,0 грн.

Отже, загальна сума прострочення відповідачем оплати за поставлений йому товар за Договором поставки №547232 від 08.05.2019 склала 287190,55 грн, що стало підставою звернення позивача до суду.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за поставлений йому товар на загальну суму 287190,55 грн.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно п.5.5 Договору оплата товару здійснюється покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару.

За видатковою накладною №FTM00238109/20 від 28.09.2020 постачальник передав покупцю обумовлений Договором товар вартістю 362190,55 грн.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України).

За такого, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач зобов`язаний був сплатити вартість поставленого товару у строк до 19.10.2020.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 20.10.2020 у відповідача виникло прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 362190,55 грн.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив вартість поставленого товару, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 287190,55 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 287190,55 грн.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 287190,55 грн.

До того ж, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 42993,77 грн збитків від інфляції за період з листопада 2020 року по грудень 2021 року та 13449,41 грн - 3% річних за період з 20.10.2020 по 31.01.2022.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

Судом перевірено розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 66055,66 грн пені за період з 20.10.2020 по 31.01.2022 та 72438,11 грн штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

Згідно п.6.3 Договору, у випадку прострочення оплати поставлення товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штрафу розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Судом перевірено розрахунки пені та штрафу, та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС-ТЕХНО" (54055, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.120/1, код ЄДРПОУ 42888129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, с.Черляни, вул.Польова, буд.97, код ЄДРПОУ 38169102) 287190,55 грн основного боргу, 42993,77 грн збитків від інфляції, 13449,41 грн - 3% річних, 66055,66 грн пені, 72438,11 грн штрафу та 7231,91 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 10.10.2022 року.

Суддя М.В.Мавродієва