Рішення

від 27.09.2022 по справі 260/481/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/481/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача Орос Вікторії Вікторівни;

відповідач Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області представник Жупан Жанета Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП: 44106694), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у справі та розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП: 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю; 3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області №4-дс від 21.01.2022 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 "; 3. Судові витрати по справі стягнути з відповідача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач вказує, що наказом начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області № 4-дс від 21 січня 2022 року на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач зазначив, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку який поставлено йому у винну, оскільки під час виконання обов`язків він діяв у повній відповідності до покладених на нього посадових обов`язків та у відповідності до вимог законодавства України, а відтак вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним, порушує права та законні інтереси позивача та підлягає скасуванню.

У відповідності до відзиву на позовну заяву, відповідач заперечив щодо заявлених позивних вимог та вказав, що позивач виконуючи обов`язки головного державного ревізора - інспектором Ужгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків несвоєчасно в порушення статті 76 пункту 76.3 Податкового кодексу України провів камеральні перевірки декларацій з плати за землю ряду суб`єктів господарювання. Крім того, вказав, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ") ОСОБА_3 не було забезпечено належної якості проведення такої, зокрема не було враховано нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні (в т.ч. по Закарпатській області) станом на 01 січня 2020 року (гривень за 1 гектар) за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру України, що оприлюднюється на офіційному порталі Державної податкової служби України. У зв`язку із чим, в сукупності вказаних порушень на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку.

Під час розгляду справи по суті позивач та його представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов. Окремо вказав, що підставою для притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності слугували в сукупності вчинені позивачем дисциплінарні проступки.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Матьола І. № 264-о від 02 вересня 2019 року призначено на посаду головного державного ревізора інспектора відділу податків та зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області (а.с. 78).

01 вересня 2019 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Матьола І. № 602-О ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного ревізора інспектора відділу податків та зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області з 03 вересня 2019 року (а.с. 79).

21 грудня 2020 року відповідно до № 1230 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного ревізора інспектора відділу податків та зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області (а.с. 80).

21 грудня 2020 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Матьола І. № 395-О ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного ревізора - інспектором Ужгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Закарпатській області з 22 грудня 2020 року (а.с. 81).

24 листопада 2021 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Петріченко О. № 33-дс та на виконання доручення ДПС України від 29 жовтня 2021 року № 4 було порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .. Підставою для прийняття такого рішення керівником ГУ ДПС у Закарпатській області стали доповідна записка відділу відомчого контролю ГУ ДПС та відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС від 25 жовтня 2021 року № 288/07-16-02-00-05 (а.с.а.с. 82, 84).

20 грудня 2021 року та 10 січня 2022 року, позивачем було надано письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, згідно яких позивач вчинення дисциплінарного поступку заперечив (а.с.а.с. 29-38).

31 грудня 2021 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Петріченко О. № 48-дс продовжено термін дисциплінарного провадження стосовно позивача (а.с. 85).

За результатами вказаного дисциплінарного провадження 12 січня 2022 року було прийнято Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ головного управління ДПС у Закарпатській області про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 (а.с.а.с. 127-131).

Як вбачається із резолютивної частини вказаного подання, висновком щодо наявності дисциплінарного проступку у діях позивача, дисциплінарною комісією було рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, у зв`язку із тим, що перевіркою встановлено вчинення ним дисциплінарного проступку, що проявилося недотриманням (порушенням) позивачем Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 по завершенні камеральних перевірок декларацій з плати за землю, по наведеним нижче суб`єктах господарювання, не складено та відповідно не доведено до керівника структурного підрозділу висновків про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (р. 6 п.2.5 Методичних рекомендацій):

МП у формі TOB "Гарт" (код ЄДРПОУ 13590730) - за 2021 рік № 9027735500 від (дата проведення - 22.03.2021) (ймовірні втрати до бюджету 58411,80 грн.);

TOB "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) - за 2020 рік (звітна) № 5176 від 18.02.2020 проводив головний державний ревізор-інспектор Ужгородського відділу камеральних перевірок Сенюш Сергій Володимирович (дата проведення - 09.04.2020, ймовірні втрати до бюджету 631813,30 грн.) та за 2021 рік (звітна) № 3635 від 22.02.2021 (дата проведення - 23.03.2021);

ПАТ "Будавтодор" (код ЄДРПОУ 25434969) - за 2021 рік (звітна) № 9031242366 від 22.02.2021 (дата проведення 23.03.2021);

TOB "Карпати - 2003" (код ЄДРПОУ 32737563) за 2021 рік (звітна) № 9031242366 від 22.02.2021 (дата проведення -23.03.2021).

Також, Комісією додатково було встановлено, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) ОСОБА_3 не було забезпечено належної якості проведення такої, зокрема не було враховано нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні (в т.ч. по Закарпатській області) станом на 01.01.2020 року (гривень за 1 гектар) за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру України, що оприлюднюється на офіційному порталі Державної податкової служби України.

Наказом начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області № 4-дс від 21 січня 2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 " накладено на головного державного інспектора Ужгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС - ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 5 та статтею 66 Закону України "Про державну службу" (а.с.а.с. 21-23).

Як вбачається із вказаного наказу, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугувало Подання комісії від 12 січня 2022 року.

Так, відповідно до вказаного наказу комісією (протокол засідання Комісії від 12.01.2021 № 7/дс) встановлено неналежне виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов`язків, що призвело до порушень вимог п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-2019)", доручення начальника ГУ ДПС від 14.01.2021 № 4 "Про визначення відповідальних осіб за податкове адміністрування місцевих податків, зборів та платежів", недотримання вимог Методичних рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 та окремих вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 "Про затвердження форми Податкової орендна плата за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)" із змінами, що проявилось у не акцентування значених платниками податків у податкових деклараціях з плати за землю, при проведенні камеральних перевірок таких декларацій, основних відомостей, (категорія земельної ділянки, вид права, ставка податку, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки та інше), що в свою чергу вплинуло на повноту нарахування земельного податку та. відповідно, сплати податку до відповідних місцевих бюджетів, а також в частині порушення законодавчо визначеного терміну проведення камеральних перевірок.

Зокрема такі порушення були виявлені щодо наступних суб`єктів господарювання: "Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II" (код ЄДРПОУ 22112656) декларації з плати за землю за 2020 рік: № 9029639357 від 19.02.2020, № 9029639535 від 19.02.2020, № 9029639685 від 19.02.2020; 2-га Державна пожежно-рятувальна частина управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 37321524) - декларацію за 2020 рік № 9000160391 від 08.01.2020; TOB "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) - декларацію за 2020 рік (звітна) № 5176 від 18.02.2020; ПрАТ "Андезит" (код ЄДРПОУ 00292528) декларація за 2020 рік (звітна) № 9027383947 від 17.02.2020; ПАТ "Будавтодор" (код ЄДРПОУ 25434969) декларацію за 2020 рік (звітна) № 9027998671 віл 18.02.2020; ТОВ "Карпати - 2003" (код ЄДРПОУ 32737563) декларація за 2020 рік (звітна) № 9030185186 від 19.02.2020. Факт вчинення ОСОБА_4 неналежного виконання своїх посадових обов`язків належним чином зафіксовані в акті ГУ ДПС у Закарпатській області від 30.09.2021 №07-16-02/7/00-05 "Акт перевірки стану організації роботи структурних підрозділів ГУ ДПС у Закарпатській області із забезпечення достовірності, повноти нарахування та сплати до місцевих бюджетів плати за землю за період 2020-2021 роки суб`єктами господарювання (крім фізичних осіб)". Також, Комісією додатково було встановлено, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) ОСОБА_3 не було забезпечено належної якості проведення такої, зокрема не було враховано нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні (в т.ч. по Закарпатській області) станом на 01.01.2020 року (гривень за 1 гектар) за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру України, що оприлюднюється на офіційному порталі Державної податкової служби України.

Позивач не погодившись із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звернувся до суду із вказаним позовом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно із статтею 21 пунктом 21.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 21 пункту 21.2 ПК України за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до Закону України "Про державну службу" (далі по тексту Закон України № 889-VII) визначені принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягнення.

Статтею 1 Закону України № 889-VII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно статті 64 Закону України № 889-VII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Статтею 65 частиною 1 Закону України № 889-VII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 65 частини 2 пункту 5 Закону України № 889-VII дисциплінарним проступком, зокрема, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із статтею 66 частиною 1 Закону України № 889-VII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За приписами статті 66 частини 3 Закону України № 889-VII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно із статтею 67 частинами 1 і 2 та статтею 74 частиною 1 Закону України № 889-VII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до статті 74 частини 2 Закону України № 889-VII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Стаття 77 частина 2 Закону України № 889-VII передбачає, що у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Досліджуючи наведені норми права суд доходить висновку, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом України № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 р. (справа № 140/2819/19), від 26 січня 2021 р. (справа № 420/2949/19), від 04 вересня 2020 р. (справа № 826/6165/17), від 18 березня 2020 р. (справа № 818/1118/18), від 04 березня 2020 р. (справа № 160/403/19). Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із статтею 65 частиною 3 Закону України № 889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Тобто законодавцем встановлено, що для притягнення суб`єкта відповідальності до дисциплінарної відповідальності необхідно окрім, зокрема наявності самого дисциплінарного проступку, ще й наявність часового проміжку, який не минув, протягом якого певний суб`єкт може бути притягнутий до відповідної відповідальності. Таким часовий проміжок у спірному випадку відповідає одному року після вчинення такого проступку.

Зі спірного наказу, який є в свою чергу рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері проходження публічної служби, саме яке порушує права та інтереси позивача, випливає, що останній був підданий дисциплінарній відповідальності саме за події, які мали місце у березні 2020 року, тобто з часу таких подій до ухвалення спірного рішення минув проміжок часу, який є більше одного року, що в свою чергу унеможливлює в розумінні статті 65 частини 3 Закону України № 889-VIII притягнення до дисциплінарної відповідальності. Представник відповідача під час розгляду справи по суті вказував на те, що позивача до дисциплінарної відповідальності притягнуто на підставі відповідного подання, яке містить посилання на порушення допущені позивачем у березні 2022 року та про що зазначено в оскарженому наказі як на підставу.

З цього приводу суд вказує на те (про що зазначалося вище), що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме спірним наказом, який містить всі ознаки індивідуального акту (рішення суб`єкта владних повноважень) (стаття 4 частина 1 пункт 19 КАС України). Подання, на яке посилається представник відповідача, ознак індивідуального акта (рішення суб`єкта владних повноважень) не містить, а відтак не породжує для позивача правових наслідків. Також таке подання не є обов`язковим до виконання для суб`єкта, який в праві притягнути особу до відповідної відповідальності (стаття 70 частина 10 Закону України № 889-VIII).

Відповідно до статті 74 частини 5 Закону України № 889-VII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Отже, дисциплінарне стягнення на державного службовця може накладатися не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, але не пізніше одного року після його вчинення.

Предметом спору у даній справі є наказ № 4-дс від 21 січня 2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 " та накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця у зв`язку із невиконанням позивачем своїх службових обов`язків, які в тому числі, проявились у порушенні законодавчо визначеного терміну проведення камеральних перевірок щодо наступних суб`єктів господарювання: "Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II" (код ЄДРПОУ 22112656) декларації з плати за землю за 2020 рік: № 9029639357 від 19 лютого 2020 року, № 9029639535 від 19 лютого 2020 року, № 9029639685 від 19 лютого 2020 року; 2-га Державна пожежно-рятувальна частина управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 37321524) - декларацію за 2020 рік № 9000160391 від 08 січня 2020 року; TOB "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) - декларацію за 2020 рік (звітна) № 5176 від 18 лютого 2020 року; ПрАТ "Андезит" (код ЄДРПОУ 00292528) декларація за 2020 рік (звітна) № 9027383947 від 17 лютого 2020 року; ПАТ "Будавтодор" (код ЄДРПОУ 25434969) декларацію за 2020 рік (звітна) № 9027998671 віл 18 лютого 2020 року; ТОВ "Карпати - 2003" (код ЄДРПОУ 32737563) декларація за 2020 рік (звітна) № 9030185186 від 19 лютого 2020 року.

У зв`язку із наведеним, суд зазначає, що події, які були предметом дисциплінарного провадження та є підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, мали місце в лютому, березні 2020 року, водночас, до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто наказом ГУ ДПС у Закарпатській області № 4-дс від 21 січня 2022 року, тобто більше 1 року та 10 місяців, що свідчить про порушення відповідачем строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, оскаржений наказ винесено 21 січня 2022 року, тобто більше як через рік після вчинення позивачем дій, що зазначені у спірному наказі, кваліфікованих відповідачем як дисциплінарний проступок, що законодавчо унеможливлює застосувати дисциплінарне стягнення саме з цих підстав, а відтак позивача протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, всупереч встановленим строкам передбаченим статті 65 частини 3, статті 74 частини 5 Закону України № 889-VIII.

Окрім того, як судом вже було вказано, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугувало Подання комісії від 12 січня 2022 року.

Так, за результатами дисциплінарного провадження 12 січня 2022 року було прийнято Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ головного управління ДПС у Закарпатській області про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 (а.с.а.с. 127-131).

Як вбачається із резолютивної частини вказаного подання, висновком щодо наявності дисциплінарного проступку у діях позивача, дисциплінарною комісією було рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за вчинений ним дисциплінарного проступку у зв`язку із встановленим перевіркою позивачем, у тому числі неякісно з недотриманням (порушенням) Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 по завершенні камеральних перевірок декларацій з плати за землю, по наведеним нижче суб`єктах господарювання, не складено та відповідно не доведено до керівника структурного підрозділу висновків про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (р. 6 п.2.5 Методичних рекомендацій):

МП у формі TOB "Гарт" (код ЄДРПОУ 13590730) - за 2021 рік № 9027735500 від 16 лютого 2021 року(дата проведення 22 березня 2021 року) (ймовірні втрати до бюджету 58411,80 грн.);

TOB "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) - за 2020 рік (звітна) № 5176 від 18 лютого 2020 року проводив головний державний ревізор-інспектор Ужгородського відділу камеральних перевірок Сенюш Сергій Володимирович (дата проведення 09 квітня 2020 року, ймовірні втрати до бюджету 631813,30 грн.) та за 2021 рік (звітна) № 3635 від 22 лютого 2021 року (дата проведення 23 березня 2021 року);

ПАТ "Будавтодор" (код ЄДРПОУ 25434969) - за 2021 рік (звітна) № 9031242366 від 22 лютого 2021 року (дата проведення 23 березня 2021 року);

TOB "Карпати - 2003" (код ЄДРПОУ 32737563) за 2021 рік (звітна) № 9031242366 від 22 лютого 2021 року (дата проведення - 23 березня 2021 року).

Відповідно до статті 76 пункту 76.3 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути-проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 302 цього Кодексу.

Відповідно до статті 286 пункту 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 49 пункту 49.20 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, (далі по тексту Конвенція), (стороною якої є Україна) передбачає, що: "Ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені: a) законом або судовим чи адміністративним органом; b) органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків: або c) сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою відносин між сторонами. Проте Конвенція не застосовується до строків, які обчислюються ретроактивно". (стаття 1 Конвенції).

Згідно зі статтею 2 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік с трок). а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Згідно зі статтею 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках. починаються опівночі "dies a quo" (тобто, дня коли починається перебіг строку) і спливають опівночі "dies ad quem".

Можливість застосування Конвенції як міжнародного акту законодавства, стороною якого є Україна, підтверджується постановою Верховного Суду у справі № 812/1312/17, у якій Верховний Суд погодився з можливістю застосування судами попередніх інстанцій Конвенції.

Виходячи із наведеного, 20 лютого 2021 року останнім днем подання відповідної звітності.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 "Справа за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України" зазначив, що приймає до уваги загальноприйнятий у законодавстві України порядок обчислення строків на вчинення відповідних процесуальних дій органами влади. Так, у Цивільному процесуальному кодексі України передбачено, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день. Аналогічні норми містяться і в КАС України та ГПК України. Конституційний Суд України дійшов висновку, що перебіг строків починаються з наступного дня після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, із врахуванням положень статті 49 пункту 49.20 Податкового кодексу України суд зазначає, що граничний термін подання декларації з плати за землю на 2021 рік - 22 лютого 2021 року, оскільки 20 лютого 2021 року була субота. Граничний термін проведення камеральної перевірки 30 календарних днів, тобто 24 березня 2021 року.

Судом встановлено, що TOB "Гарт" було подано податкову декларацію за 2021 рік № 9027735500 від 16 лютого 2021 року, позивачем було проведено її перевірку 22 березня 2021 року;

TOB "Квант-ТТТ" було подано податкову декларацію за 2021 рік (звітна) № 3635 від 22 лютого 2021 року, позивачем було проведено її перевірку 23 березня 2021 року;

ПАТ "Будавтодор" було подано податкову декларацію за 2021 рік № 9031242366 від 22 лютого 2021 року, позивачем було проведено її перевірку 23 березня 2021 року;

TOB "Карпати - 2003" було подано податкову декларацію за 2021 рік (звітна) № 9031242366 від 22 лютого 2021 року, позивачем було проведено її перевірку 23 березня 2021 року).

Таким чином, з наведеного слідує, що позивачем було проведено камеральну перевірку вищевказаних податкових декларацій в межах граничного строку передбаченого статтею 76 пунктом 76.3 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що в наказі Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21 січня 2022 № 4-дс було встановлено несвоєчасне проведення позивачем камеральних перевірок в 2020 році суб`єктів господарювання, а Поданням Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ головного управління ДПС у Закарпатській області про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , зокрема було встановлено несвоєчасне проведення позивачем камеральних перевірок в 2021 році суб`єктів господарювання.

Таким чином, висновки відповідача про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, які в тому числі, проявились у порушенні законодавчо визначеного терміну проведення камеральних перевірок щодо вказаних суб`єктів господарювання у спірний період є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ" (код ЄДРПОУ 20443515) ОСОБА_3 не було забезпечено належної якості проведення такої, зокрема не було враховано нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні (в т.ч. по Закарпатській області) станом на 01 січня 2020 року (гривень за 1 гектар) за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру України, що оприлюднюється на офіційному порталі Державної податкової служби України.

При цьому, відповідач під час розгляду справи по суті вказав, що позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із вчинення ним в сукупності двох дисциплінарних проступків, що стосується порушення законодавчо визначеного терміну проведення камеральних перевірок та не забезпечення належної якості проведення камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ".

За наслідком розгляду даної справи судом було встановлено відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку щодо порушення останнім законодавчо визначеного терміну проведення камеральних перевірок, а відтак вказане виключає можливість для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку щодо не забезпечення належної якості проведення камеральної перевірки ТОВ "Квант-ТТТ", оскільки позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення в сукупності двох епізодів.

У відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року за № 893 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, в тому числі і Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065).

До переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються як відокремлені підрозділи Державної податкової служби, згідно з додатком до наказу Державної податкової служби "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року за № 529, включено у тому числі й Головне управління ДПС у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ ВП 44106694).

21 грудня 2020 року відповідно до № 1230 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного ревізора інспектора відділу податків та зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області (а.с. 80).

21 грудня 2020 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області Матьола І. № 395-О ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного ревізора - інспектором Ужгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Закарпатській області з 22 грудня 2020 року (а.с. 81).

Тобто позивача призначено на посаду головного державного інспектора Ужгородського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694), наказом якого порушено відносно останнього дисциплінарне провадження, тільки з 22 грудня 2020 року, до цього часу позивач працював в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065). Тобто, суб`єктом призначення, відносно позивача за діяльність в періоді першого кварталу 2020 року (якому здійснено, з точки зору відповідача, неналежне виконання посадових обов`язків) був начальник іншої юридичної особи Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065), тому саме останній вправі був ініціювати порушення дисциплінарного провадження.

Оскільки дисциплінарне провадження стосувалось дій позивача, вчинених у іншій юридичній особі - Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) від 24 листопада 2021 року за № 33-дс "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_5 " не можу вважатися правомірним.

Зважаючи на викладені обставини, трактуючи положення Закону №889 з урахуванням правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням (in dubio pro tributario), слідує висновок, що призначення позивача в порядку переведення на посаду в новоствореному державному органі унеможливлює відкриття дисциплінарного провадження та притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку на іншій юридичній особі (у структурному підрозділі Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065).

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіряючи оскаржуваний позивачем індивідуальний правовий акт на відповідність його критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що такий прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; упередженим; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Отже, дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 4-дс від 21 січня 2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 27 вересня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 07 жовтня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко