Ухвала

від 01.08.2022 по справі 175/1229/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №175/1229/22

Провадження №2/932/1428/22

У Х В А Л А

про забезпечення позову

01 серпня2022року місто Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Цитульський В.І., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кир`як Світлана Анатоліївна, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіціна Ніна Володимирівна про визнання довіреності та договорів купівлі-продажу, іпотеки недійсними та визнання права власності в порядку спадкування, витребувати майно з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року позивач звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання довіреності та договорів купівлі-продажу, іпотеки недійсними та визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року постановлено направити цивільну справу за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цивільної справи визначено суддю Цитульського В.І.

Ухвалою судді від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху через невідповідність ст. 175,176 ЦПК України.

В матеріалах справи наявна заява про забезпечення позову в якій позивач просить накласти арешт та заборону відчуження на:

Ѕ частку квартири АДРЕСА_1

Ѕ частку земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,0877 га, кадастровий номер 1221411000:01:172:0487,

Ѕ частку садового будинку АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви зазначив, що спірні об`єкти нерухомості вже відчужувалися ОСОБА_2 своїй матері ОСОБА_3 , яка згодом продала спірну квартиру ОСОБА_4 ,ь є ризик того, що відповідач-2 та відповідач-3 будуть і надалі відчужувати спірне майно, таким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що в свою чергу порушить права позивача.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову та додатки до неї, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно з роз`ясненнями п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо спадкового майна, що лишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

Вказані позивачем обставини вказують на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам і для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль. У разі передачі майнових прав на спірне майно іншій особі, виникає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Викладені обставини, враховуючи положенняст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В частині накладення арешту на майно суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки арешт майна-це накладеннязаборони направо розпоряджатисямайном зметою йогозбереження довизначення подальшоїдолі цьогомайна,така правовапозиція викладенаВерховним Судому постановівід 19.02.2021№ № 643/12369/19.

Враховуючи, що відповідачі неодноразово здійснювали продаж спірного майна, враховуючи розмір позовних вимог, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідачів, суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.

Керуючись ст.149-153,157,353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,треті особи:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуКулініч СергійАнатолійович,приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуКир`як СвітланаАнатоліївна,приватний нотаріусКриворізького міськогонотаріального округуДніпропетровської областіРукавіціна НінаВолодимирівна провизнання довіреностіта договорівкупівлі-продажу,іпотеки недійснимита визнанняправа власностів порядкуспадкування,витребувати майноз чужогонезаконного володіння задовольнити частково.

Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно майна:

Ѕ частку квартири АДРЕСА_1

Ѕ частку земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,0877 га, кадастровий номер 1221411000:01:172:0487,

Ѕ частку садового будинку АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Ухвала суду складена і підписана 01 серпня 2022 року.

Суддя В.І. Цитульський