Постанова

від 30.09.2022 по справі 903/1054/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Справа №903/1054/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Савченко Г.І.,

суддя Павлюк І.Ю.

без виклику представників сторін;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Прибузьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року, суддя Вороняк А.С., м. Луцьк, повний текст складено 20 травня 2022 року, у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Державного підприємства "Прибузьке лісове господарство"

про стягнення 51 824,49 грн.,

Клопотання про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2021 року, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до ДП "Прибузьке лісове господарство" про стягнення 51 824,49 грн. - шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

11 травня 2022 року, рішенням Господарського суду Волинської області позов Державної екологічної інспекції у Волинській області було задоволено і стягнуто з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області 51 824,49 грн. - шкоди і 2 270,00 грн. - судового збору.

ДП "Прибузьке лісове господарство", у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки матеріалами справи не встановлено осіб, які здійснили рубку дерев, що призвело до нарахування заявленої шкоди.

В той же час, заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки лісу, позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу об`єктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев.

Зазначає, що в акті перевірки Державної екологічної інспекції у Волинській області від 19 травня 2021 року №214/04.21 не вказано про винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди крім вказівки в одному з пунктів акту на недотримання вимог технологічного процесу при розробці лісосіки, внаслідок якого зі слів позивача пошкоджено до ступеня неприпинення росту два дерева.

Вважає, що у його діях відсутні ознаки бездіяльності, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу, які призвели до заподіяння шкоди, при цьому не доведено факту здійснення порубки працівниками лісового господарства.

Водночас, позивач в обґрунтування своїх вимог про відшкодування шкоди, оціненої як за незаконну рубку дерев, вказує на незабезпечення апелянтом належної охорони та збереження лісу, що знаходився на земельній ділянці, переданій відповідачу в постійне користування. При цьому, нормами Лісового кодексу України та Закону України "Про оборону навколишнього природного середовища" не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу.

Забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

Отже, враховуючи, що неналежна охорона лісу не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереження лісу, а докази вчинення порубок та пошкодження лісу працівниками відповідача відсутні, то відповідно позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності вини апелянта у вчиненні означеного правопорушення.

Також, в оскаржуваному рішенні не вказано в чому полягає та яким чином в даному випадку в поведінці відповідача присутні ознаки саме "протиправної" бездіяльності, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу, які б призвели до заподіяння шкоди.

11 липня 2022 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду за скаргою ДП "Прибузьке лісове господарство" було відкрито провадження та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Позивач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ст. 165 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Оскільки члени колегії перебували у відпустці по 05 вересня 2022 року, а в подальшому суддя Дужич С.П. по 16 вересня - на лікарняному, то колегія суддів визнала за можливе розглянути даний спір, враховуючи приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, в термін більший ніж передбачено ст. 248 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування Господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

У період з 05 по 19 травня 2021 року, Державною екологічною інспекцією у Волинській області було проведено планову перевірку дотримання ДП "Прибузьке лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Зазначена перевірка проведена відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 26 квітня 2021 року №146 та направлення №219 від 26 квітня 2021 року. (а.с.15-17)

В результаті проведеної перевірки в ДП "Прибузький лісгосп" було встановлено пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, а також, незаконну порубку дерев на території Куснищанського та Гупалівського лісництв ДП "Прибузький лісгосп", що завдало шкоду на 51 824,49 грн. /Акт №214/05.21 від 19 травня 2021 року/, а саме:

- на ділянці вибіркової санітарної рубки 2020 року у кварталі 34, виділ 25, площею 1,3 га, Куснищанського лісництва ДП "Прибузький лісгосп", не було дотримано вимоги технологічного процесу розробки лісосіки, внаслідок чого пошкоджено до ступеня неприпинення росту 5 дерев породи "сосна звичайна". Розмір заподіяної шкоди становить 11 436,51 грн.;

- на ділянці суцільної рубки головного користування 2020 року у кварталі 34, виділ 20, площею 1,2 га, Гупалівського лісництва ДП "Прибузький лісгосп", було незаконно зрубано 7 дерев породи "сосна звичайна", які згідно з вимогами лісової сертифікації та відповідно до відмітки в лісорубному квитку, а також польової перелікової відомості не підлягали вирубуванню. Розмір заподіяної шкоди становить 35 808,45 грн. Крім того, внаслідок недотримання технологічного процесу при розробці лісосіки пошкоджено до ступеня неприпинення росту 2 дерева породи "сосна звичайна" за межами візиру лісосіки. Розмір заподіяної шкоди становить 4 579,53 грн. (а.с.18-52)

Таким чином, встановлено, що ДП "Прибузький лісгосп" порушено вимоги ст.ст. 19, 64 Лісового кодексу України, п.п.35,42 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №555 від 27 липня 1995 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №756 від 26 жовтня 2016 року), п.3 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №724, абз.5 п.2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, п.4.5. Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України №364 від 23 грудня 2009 року, за що передбачено відповідальність ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", ст. 105 ЛК України.

Складений Акт перевірки №214/05.21 було підписано директором ДП "Прибузький лісгосп" Колісником Р.Б., а також іншими особами, що брали участь у проведені заходу державного нагляду (контролю). Примірник акта вручено директору підприємства. Пояснення, зауваження або заперечення щодо встановлених актом перевірки порушень не надавались.

19 травня 2021 року, у зв`язку з виявленими порушеннями, зокрема, у кварталі 34, виділ 25, Куснищанського лісництва, лісничого Куснищанського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Ляшука В.А. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 64 КУпАП та ч.1 ст. 68 КУпАП /протоколи про адміністративне правопорушення №001117 та №001118/.

19 травня 2021 року, постановою про накладення адміністративного стягнення №000987 , лісничого Куснищанського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Ляшука В.А. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 68 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Дана постанова порушником не оскаржувалась, а штраф в розмірі 850,00 грн. останнім сплачено за квитанцією №48 від 21 травня 2021 року. (а.с.55-58)

19 травня 2021 року, у зв`язку з виявленими порушеннями у кварталі 34, виділ 20, Гупалівського лісництва, відносно лісничого Гупалівського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Шлапи В.П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 64 КУпАП та ч.1 ст. 68 КУпАП /протоколи про адміністративне правопорушення №001119 та №001120/.

Також, 19 травня 2021 року, постановою про накладення адміністративного стягнення №000988 лісничого Гупалівського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Шлапу В.П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 68 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Дана постанова порушником не оскаржувалась, а штраф в розмірі 850,00 грн. останнім сплачено за квитанцією №50 від 21 травня 2021 року. (а.с.61-62)

29 червня 2021 року, з метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Волинській області було направлено ДП "Прибузький лісгосп" претензію №5-2/1801 з вимогою в місячний строк відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 51 824,49 грн., яка отримана підприємством 02 липня 2021 року та залишена без задоволення. (а.с.63-65)

21 грудня 2021 року, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до господарського суду з позовом до ДП "Прибузьке лісове господарство" про стягнення 51 824,49 грн. - шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. з тих підстав, що порушення відповідачем лісового законодавства призвело до заподіяння шкоди лісу на вказану суму. (а.с. 1-11)

11 травня 2022 року, рішенням Господарського суду Волинської області позов Державної екологічної інспекції у Волинській області було задоволено і стягнуто з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області 51 824,49 грн. - шкоди і 2 270,00 грн. - судового збору. (а.с.112-117)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювач шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з ДП "Прибузьке лісове господарство" 51 824,49 грн. - шкоди, заподіяної лісовому фонду в Гупалівському та Куснищанському лісництві, як з лісокористувача, за яким закріплено це лісництво, внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства, встановлених плановою перевіркою Державної екологічної інспекції у Волинській області /Акт №214/05.21 від 19 травня 2021 року Державної екологічної інспекції, складений в порядку ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який в судовому порядку оскаржений не був/.

Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Як було встановлено судом першої інстанції, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДП "Прибузьке ЛГ", є державним підприємством, за яким закріплені, зокрема, Гупалівське та Куснащанське лісництва.

Відповідно до ст.ст. 16 та 17 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно п.5 ч.1 ст. 64 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 ЛК України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом п.5 ч.2 ст. 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до ч.4 ст. 68 вказаного Закону, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог. (ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч.1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Такого ж правового висновку викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09 серпня 2018 року у справі №909/976/17, а також в постановах від 15 лютого 2019 року у справі, №927/1096/16, від 23 серпня 2019 року у справі №917/1261/17, від 09 серпня 2018 року у справ №909/976/17, від 27 березня 2018 року у справі №909/1111/16.

Згідно з ч.5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Тобто, на ДП "Прибузький лісогосп" покладено обов`язок ведення робіт по належному утриманню, охороні, збереженню лісонасаджень, проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок та інших лісопорушень, а також, будучи постійним лісокористувачем, нести відповідальність за порушення вимог ведення лісового господарства, зокрема, незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.

Оскільки, як вірно встановлено судом, відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, він тим самим допустив самовільну вирубку лісу та пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.

Отже, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією, в ході проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Акт №214/05.21 від 19 травня 2021 року) було встановлено, що бездіяльність лісокористувача - ДП "Прибузьке лісове господарство призвела до незаконної порубки 7 дерев породи "сосна звичайна", у Гупалівському лісництві, а також внаслідок порушення вимог технологічного процесу розробки лісосіки в цьому лісництві пошкоджено за межами лісосіки, до ступеня неприпинення росту, 2 дерева породи "сосна звичайна", та у Куснищанському лісництві внаслідок порушення вимог технологічного процесу розробки лісосіки пошкоджено за межами лісосіки, до ступеня неприпинення росту, 5 дерев породи "сосна звичайна", чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, у розмірі 51 824,49 грн.

Обрахування розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев проведено відповідно до Додатку №1 та Додатку №2 "Порядку проведення індексації такс", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами".

Виявлені в ході перевірки порушення не заперечувались відповідачем та Акт, складений за підсумками цієї перевірки, був підписаний директором ДП "Прибузький лісгосп" без заперечень і зауважень та в подальшому не оскаржувався.

Більше того, у зв`язку з виявленими порушеннями, на підставі ст. 105 ЛК України, лісничих Куснищанського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Ляшука В.А. та Гупалівського лісництва ДП "Прибузький лісгосп" Шлапи В.П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення передбаченого ст. 64 та ч.1 ст. 68 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на кожного адміністративне стягнення у вигляді 850,00 грн. штрафу. Вказані особи, погодившись з зазначеним, постанови не оскаржували та добровільно сплатили визначені розміри штрафів.

Таким чином, ДП "Прибузький лісгосп" було порушено вимоги ст.ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України, за що передбачено відповідальність, передбачену ст. 105 ЛК України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища".

Посилання відповідача на те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку або пошкодження дерев та на те, що неналежна охорона лісу не є правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність, колегією суддів оцінюються критично та відхиляються як безпідставні, оскільки на постійних лісокористувачів, яким є відповідач, чинним законодавством покладено обов`язок не тільки з раціонального використання лісів, а і їх охорони та збереження від незаконних рубок та пошкодження дерев третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач не забезпечив належної охорони і збереження закріплених за ним лісів, що призвело до незаконної порубки лісу, пошкодження дерев на території лісового фонду ДП "Прибузький лісгосп" - шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 51 824,49 грн., нарахованої у відповідності до Додатку№1 та Додатку №2 постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року, а тому заявлений позивачем позов про стягнення з відповідача 51 824,49 грн. - шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, є підставним та підлягає задоволенню.

Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Прибузьке лісове господарство" залишити без задоовлення, а рішення Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №903/1054/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.