Ухвала

від 10.10.2022 по справі 922/39/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

10 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/39/22

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. №1040 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2022 у справі №922/39/22 (суддя Буракова А.М., повний текст рішення складено 09.09.2022)

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків

до 1. Харківської міської ради, м. Харків,

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕКС АІА", м. Харків

4. ОСОБА_1 , м. Харків

5. ОСОБА_2 , м. Харків Приватного підприємства "Ващенківське", м. Харків

про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, визнання незаконними та скасування державних реєстрацій, припинення права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕКС АІА", 4. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідачі) згідно якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п.4 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 №757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.02.2018 №5553-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю АДВЕКС АІА, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23);

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію виправлення права власності (щодо зміни нумерації та площі приміщень) ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101, проведену 30.04.2020 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №923), а також технічного паспорта від 17.03.2020 та довідки від 30.03.2020, виданих ТОВ ЮК КАЛИНА;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101, зареєстрованого на підставі договору дарування від 18.05.2021, посвідченого під реєстровим №1046 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (номер запису про право власності: 42004950);

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію виправлення права власності (щодо зміни нумерації та площі приміщень) ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101, проведену 22.04.2020 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №923), а також технічного паспорта від 17.03.2020 та довідки від 30.03.2020, виданих ТОВ ЮК КАЛИНА;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101, зареєстрованого на підставі договору дарування від 18.05.2021, посвідченого під реєстровим №1046 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (номер запису про право власності: 42004941);

- припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101 (номер запису про право власності: 42004950), а також на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101 (номер запису про право власності: 42004941);

- витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлові приміщення з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 1399747663101 (підвалу №2, 3 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 39,1 кв.м., по АДРЕСА_1 ) та 1400854963101 (підвалу №1 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 32 кв.м., по АДРЕСА_1 ), які є предметом договору купівлі-продажу від 07.02.2018 №5553-В-С, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23);

В обґрунтування позову керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова зазначав, що відповідне рішення міської ради є незаконним, таким, що суперечить положенням діючого на той час законодавства, отже, підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають витребуванню.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 02.12.2020 у справі №905/105/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1 - 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/2675/21 від 12.08.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги, які мають одночасно немайновий та майновий характер. Зокрема, прокурором заявлено вимогу про витребування нежитлових приміщень, які є предметом договору купівлі-продажу від 07.02.2018 №5553-В-С, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23). Таким чином позовна вимога прокурора про витребування нерухомого майна у даному випадку має майновий характер, оскільки вирішення спору з урахуванням інших позовних вимог вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №918/569/20.

Як уже зазначалося, згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої вказаної статті).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У даній справі прокурор звернувся до суду у 2021 році, тому сума судового збору справляється у розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлюється у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, мінімальний розмір судового збору за подання в 2021 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру дорівнює 2 270,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а максимальний - 794 500,00 грн (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту про оцінку нежитлових приміщень підвалу №1-:-3, загальною площею 71,1 кв м , в нежитловому будинку по вул. Полтавський Шлях, 47/49 літ. «Б» у м. Харкові, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В., ринкова вартість нежитлових приміщень становить 79 800,00 грн.

Отже, за звернення з вимогою майнового характеру у цій справі прокурору необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від 79 800,00 грн, що становить 1197,00 грн. Але, відповідно до приписів частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, прокурор в цій частині майнових вимог повинен сплатити 2270,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи, що інші вимоги прокурора мають немайновий характер (7 вимог), розмір судового збору, що підлягав сплаті до суду першої інстанції становить 15890,00 грн (2270,00 грн х 7 немайнових вимог = 15890,00 грн).

Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягав до сплати за подання позовної заяви до суду першої інстанції становить 18 160,00 грн.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду визначена ставка судового збору - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

З урахуванням вимог п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 27 240,00 грн (18 160,00 грн *150%).

Як встановлено судом, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. У додатках до апеляційної скарги про наявність таких доказів також не зазначено.

Таким чином, скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 259, 260, п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2022 у справі №922/39/22 залишити без руху.

2. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 27 240,00 грн.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та касаційному оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Суддя В.В. Лакіза