Постанова
від 28.09.2022 по справі 912/173/22
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022 року м.Дніпро Справа № 912/173/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Ляшенко-Гаркуша О.В., адвокат;

від відповідача-2: Яшан Ю.Б., адвокат;

інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022, ухвалене суддею Кабаковою В.Г., м. Кропивницький, повний текст якого складено 30.05.2022, у справі № 912/173/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Косінський Михайло Васильович", с. Новогригорівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26227

до відповідача-1: Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського", вул. Садова, буд. 1, с. Новогригорівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26227

відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Новогригорівка Маловисківського району Кіровоградської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Смолінської селищної ради, вул. Казакова, 39, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26223

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права постійного користування, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Косінський Михайло Васильович" до Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" та ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати право постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Косінський Михайло Васильович" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за№ 126;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28983249 від 29.03.2016, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, Блажко Анатолія Петровича, яким було зареєстроване право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126;

- припинити право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада за Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187) (номер запису про інше речове право - 13912683);

Ухвалою від 28.01.2022 судом залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Смолінську селищну раду.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано право постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Косінський Михайло Васильович" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23677030) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га. з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126.

Припинено право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га. з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада за Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187) (номер запису про інше речове право - 13912683).

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на користь Селянського (фермерського) господарства "Косінський Михайло Васильович" 8683,50 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням у задоволеній частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду в оскаржуваній частині, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивач з 25.03.2016 обізнаний про вибуття спірної земельної ділянки у володіння Селянського (фермерського) господарства «Косінський Василь Михайлович», однак, позивач з 2016 року не вчинив жодних дій для захисту прав, які він вважав порушеними. При цьому на думку відповідача, до вказаних вище позовних вимог має застосовуватись саме трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України.

Крім того, Селянське (фермерське) господарство «Косінський Михайло Васильович» взагалі з 2016 року не використовує у власній діяльності жодну земельну ділянку.

Тобто, позивач звертається до суду за захистом власних прав, однак, спірна земельна ділянка не становить матеріальну основу діяльності останнього.

Отже, розгляд клопотання відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) про застосування строків позовної давності було проведено з порушенням вимог статей 264, 267 ЦК України, зі звуженням дійсного змісту вказаних норм Цивільного кодексу України, що призвело до порушення норм матеріального права.

Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою за Селянським (фермерським) господарством «Косінський Михайло Васильович», господарський суд фактично послався на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №922/989/18 від 23.06.2020, №615/2197/15-ц від 20.03.2019. Але фактичні обставини зазначених справ є абсолютно відмінними від справи №912/173/22, що виключає подібність та можливість застосування викладених правових висновків.

Чинне законодавство не забороняє особі, якій належить речове право постійного користування земельною ділянкою та яка попередньо була засновником фермерського господарства, вийти з його складу та створити інше, використовуючи в такій діяльності відповідну земельну ділянку. Титул володільця слідує за фізичною особою, а право постійного користування не втрачається під час виходу зі складу фермерського господарства та створення нового.

Отже, згідно з положеннями земельного законодавства, на час звернення Селянського (фермерського) господарства «Косінський Михайло Васильович» до суду із вимогою про визнання права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством «Косінський Михайло Васильович» на спірну земельну ділянку набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

Звертає увагу, що земельна ділянка, стосовно якої позивач заявляє майнові права, не входила до статутного капіталу Селянського (фермерського) господарства «Косінський Михайло Васильович». Натомість, п. 6.11 Статуту С(Ф)Г « ОСОБА_1 », затвердженого рішенням загальних зборів засновників С(Ф)Г 25.02.2014, передбачено, що статутним капіталом вказаного господарства є лише кошти в сумі 1000 гривень: 990 гривень частка ОСОБА_2 та 10 гривень частка ОСОБА_1 .

Суд не врахував, що фактично станом на день розгляду справи №912/173/22 належним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер: 3523183800:02:000:0951, є ОСОБА_1 , який реалізував це право як засновник та керівник Фермерського господарства «Новогригорівське Косінського». Зважаючи на викладене, можна констатувати відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів Фермерського (селянського) господарства «Косінський Михайло Васильович» як підстави для пред`явлення відповідного позову.

Господарський суд Кіровоградської області визнав право постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством, яке наразі не має жодного юридичного зв`язку з особою, на ім`я якої видано відповідний державний акт. Водночас, державний акт на право постійного користування землею серії КРМВ 76 від 24.02.1995, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №126, є дійсним, питання про його недійсність та скасування вказаного державного акта не ставилось.

Констатує, що підстави для припинення права користування земельною ділянкою, визначені у статті 141 Земельного кодексу України, є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають. У ситуації, що розглядається, підстави для припинення права постійного користування у особи, яка отримала відповідний державний акт та створила Фермерське господарство «Новогригорівське Косінського», відсутні.

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Косінський Михайло Васильович" у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що у п. 67 постанови по справі № 922/989/18 ВП ВС зауважив, що становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Будь-які дії ОСОБА_1 - продаж частки у статутному капіталі, вихід із складу засновників господарства, навіть його смерть - не є підставою для припинення права постійного користування С(Ф)Г « ОСОБА_1 » на спірну земельну ділянку та можливості Відповідача-2 реєструвати права користування за будь-якою іншою юридичною особою, в тому числі за ФГ «Новогригорівське Косінського».

Щодо позиції апелянта про не використання спірної земельної ділянки позивачем, то повторно наголошує, що причиною цьому стали саме незаконні дії з боку Відповідача, зокрема укладення договору оренди належній господарству земельної ділянки на праві постійного користування та, відповідно, подальша реєстрація нового господарства та реєстрація за останнім права постійного користування, що і є предмет спору у справі № 912/173/22.

У своїх поясненнях Смолінська селищна рада зазначила, що відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 7- ОТГ від 03.12.2020, Головним управлінням вирішено передати Смолінській селищній раді Маловисківського району Кіровоградської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані, зокрема, на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що увійшла до складу Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області згідно з додатком, зокрема і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47.9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства.

У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 червня 2020 року но справі № 922/989/18 визначено, що після отримання фізичною особою державного акту на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім засновано селянське (фермерське) господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування земельною ділянкою відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у таких правовідносинах є юридичні особи.

З метою приведення відносин землекористування у відповідність до судової практики, на десятій сесії восьмого скликання Смолінської селищної ради було прийнято рішення № 233 від 08.10.2021 року «Про надання згоди на зміну право користувача земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні для ведення фермерського господарства на С(Ф)Г « ОСОБА_1 », відповідно до якого селищна рада вирішила надати Селянському (фермерському) господарству «Косінський Михайло Васильович» в особі голови господарства ОСОБА_2 згоду на зміну правокористувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

В подальшому, селищній раді стало відомо, що ОСОБА_1 11.11.2021 створене Фермерське господарство «Новогригорівське Косінського» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 26227, Кіровоградська обл., Повоукраїнський р-н, село Новогригорівка, вул.Садова, будинок 1), а рішенням державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко О.А. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61588791 від 15.11.2021) зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку за новоствореним Фермерським господарством, яке ніяким чином не стосувалось спірної земельної ділянки.

Третя особа наголошує, що власником земельної ділянки, а саме Смолінською селищною радою, не приймалось рішення щодо переоформлення права постійного користувача за фермерським господарством «Новогригорівське Косінського», щодо рішення державного реєстратора Глодоської сільської ради було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_1 фактично, всупереч волі власника земельної ділянки та протиправно, здійснені заходи щодо закріплення права постійного користування за юридичною особою, яка жодним чином не стосується такої земельної ділянки.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 у справі №912/173/22; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 17.08.2022.

У судовому засіданні 17.08.2022 оголошено перерву до 28.09.2022.

В судовому засіданні 28.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 1 лютого 1995 року № 46 вирішено надати громадянину ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 48,7 гектарів в межах згідно з планом на території Новогригорівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства з яких сільськогосподарських угідь: 47,9 га, лісосмуга: 0,8 га.

24 лютого 1995 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КРМВ 16 на земельну ділянку площею 48,7 гектарів (з яких сільськогосподарських угідь: 47,9 га, лісосмуга: 0,8 га) в межах згідно з планом на території Новогригорівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126 .

Окрім того, 24 лютого 1995 року з метою здійснення господарської діяльності на наданій земельній ділянці на праві постійного користування, ОСОБА_1 вирішено створити селянське (фермерське) господарство "Косінський Михайло Васильович" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 23677030, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 26227, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, село Новогригорівка).

Так, зокрема ОСОБА_1 до Маловисківської районної ради народних депутатів подана заява, за змістом якої ОСОБА_1 просив: "... зареєструвати моє селянське (фермерське) господарство, яке знаходиться с. Новогригорівка Новогригорівської сільської Ради площею 48,7 га. Працюватиму в господарстві сам..." (т. 1 а.с. 192).

Розпорядженням Маловисківської районної ради народних депутатів від 24 лютого 1995 року № 26-р "Про реєстрацію селянського/фермерського/господарства ОСОБА_1 " було вирішено зареєструвати селянське/фермерське/ господарство ОСОБА_1 площею 47,9 га, яке розташоване в с. Новогригорівка на землях запасу Новогригорівської сільської Ради народних депутатів (т. 1 а.с. 191).

21.10.2013 у зв`язку з проведенням інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування, присвоєно кадастровий номер 3523183800:02:000:0951 та визначено площу земельної ділянки 47,9000 га.

25 лютого 2014 року ОСОБА_1 вирішено відчужити 99% частки у статутному капіталі селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_2 , про що було укладено відповідний договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі господарства (т. 1 а.с. 28).

Відповідно до п.4.4. цього договору, з моменту державної реєстрації змін до установчих документів Господарства - відбувається одночасний перехід до Покупця всіх прав та обов`язків, що належали Продавцю, як засновнику Господарства.

25 лютого 2014 року рішенням протоколу зборів засновників ОСОБА_3 ОСОБА_1 " затверджено нову редакцію статуту, відповідно до п. 1.2.2. ОСОБА_2 є засновником ОСОБА_4 " (т. 1 а.с. 32 - 37).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 103909 від 07.09.2015, керівником господарства є ОСОБА_2 .

В той же час, ОСОБА_1 продовжував бути засновником Селянського (фермерського) господарства "Косінського Михайла Васильовича", мати частку у статутному капіталі, та, як зазначає позивач, за усним дорученням голови господарства здійснювати контроль за використанням спірної земельної ділянки господарством протягом усього часу.

Відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" відбулася передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7- ОТГ від 03.12.2020 вирішено передати Смолінській селищній раді Маловисківського району Кіровоградської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1225,0631 га, які розташовані на територіях Копанської, Березівської, Нововознесенської, Новогригорівської, Хмелівської, Якимівської сільських рад Маловисківського району Кіровоградської області, що увійшли до складу Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області згідно з додатком.

Згідно п.59 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7- ОТГ від 03.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада була передана до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області у комунальну власність (т. 1 а.с. 41).

28.04.2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24 такого змісту: "З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними".

05.10.2021 Селянським (фермерським) господарством "Косінський Михайло Васильович" подано заяву (клопотання) вх. № 02-36/2128 до Смолінської селищної ради про переоформлення права постійного користування, відповідно до якої господарство просило прийняти рішення про переоформлення права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Косінський Михайло Васильович" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23677030) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126, оскільки з дня державної реєстрації СФГ, воно є володільцем і користувачем земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

На десятій сесії восьмого скликання Смолінської селищної ради прийнято рішення № 233 від 08.10.2021 "Про надання згоди на зміну право користувача земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні для ведення фермерського господарства на ОСОБА_5 ", відповідно до якого селищна рада вирішила надати Селянському (фермерському) господарству "Косінський Михайло Васильович" в особі голови господарства ОСОБА_6 згоду на зміну право користувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 47,9 га, з кадастровим номером: 3523183800:02:000:0951, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 125, з ОСОБА_7 на ОСОБА_5 " ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 55).

У пункті 2 цього рішення позивача зобов`язано здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою.

Як зазначає позивач, з метою виконання рішення Смолінської селищної ради, Селянське (фермерське) господарство "Косінський Михайло Васильович" звернулося до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з вимогою про зміну право користувача земельної ділянки з кадастровим номером: 3523183800:02:000:0951 з фізичної на юридичну особу, на що було отримано усну відповідь про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951 зареєстроване право оренди Селянського (фермерського) господарства "Косінський Василь Михайлович" строком до 01.04.2026 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29056031 від 01.04.2016 11:17:01, Блажко Анатолій Петрович, Реєстраційна служба Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, Кіровоградська обл.), що унеможливлює реєстрацію права постійного користування за позивачем.

Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

А саме, 25 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 " укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду Відповідачу передається земельна ділянка загальною площею 47,9 га, кадастровий номер 3523183800:02:000:0951 строком на 10 років, тобто до 01.04.2026 (т. 2 а.с. 20 - 23).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

З метою захисту своїх порушених прав, господарство подало позовну заяву про визнання недійсним даного договору, оскільки вважало дії ОСОБА_1 такими, що суперечать закону та порушують корпоративні права та інтереси господарства.

Справа була прийнята до провадження Господарського суду Кіровоградської області під №912/3088/21.

В ході судового розгляду вказаної судової справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 " укладено додаткову угоду від 11.11.2021 та розірвано договір оренди землі, який укладено 25 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 " щодо земельної ділянки загальною площею 47,9 га, кадастровий номер 3523183800:02:000:0951.

Відповідна інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Окрім того, Косінським Михайлом Васильовичем 11.11.2021 створено Фермерське господарство "Новогригорівське Косінського" (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 26227, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Новогригорівка, вул. Садова, будинок 1) (т. 1 а.с. 181).

Позивач за змістом позовної заяви зазначає, що рішенням державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко О. А. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61588791 від 15.11.2021) зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 47,9 га, з кадастровим номером: 3523183800:02:000:0951, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада за Фермерським господарством "Новогригорівське Косінського" (Код: 44441187 Адреса: Україна, 26227, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Новогригорівка, вул. Садова, будинок 1), яке було створене 11.11.2021 та ніяким чином не стосувалось спірної земельної ділянки.

Щодо рішення державного реєстратора Глодоської сільської ради позивачем подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за якою відкрито кримінальне провадження за № 1202112108000441 від 23.12.2021 та розпочате досудове розслідування.

Вказана обставина матеріалами справи не підтверджується.

Поряд з тим, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про право постійного користування за ФГ "Новогригорівське Косінського" внесено до реєстру на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Блажко А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28983249 від 29.03.2016. Підставою для реєстрації зазначено рішення № 1 засновника ФГ "Новогригорівське Косінського" від 11.11.2021 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія та номер КР МВ 76 від 24.02.1995.

Позивач зазначає, що наразі Селянське (фермерське) господарство "Косінський Михайло Васильович" позбавлене можливості належним чином користуватися та оформити права на спірну земельну ділянку, яка належить господарству на праві постійного користування, що і стало підставою для звернення до суду так як вказані вище обставини порушують права позивача та потребують судового захисту.

Позивач також говорить про те, що протягом усього часу з моменту створення юридичної особи - позивача, спірна земельна ділянка належним чином використовувалась господарством, сплачувались усі платежі та подавались усі необхідні документи до державних органів до незаконних та протиправних дій ОСОБА_1 , як засновника господарства та особи, на ім`я якої видавався державний акт (на підтвердження чого позивач надає архівні копії статистичних звітів щодо використання спірної земельної ділянки та довідку з податкової).

Так, позивач наполягає на тому, що після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім було засновано селянське (фермерське) господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.

Разом з тим, у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час заявник не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, та, враховуючи незаконність дій відповідача, позивач змушений звернутися до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження законодавчо визначених підстав припинення у СФГ "Косінський Михайло Васильович" права постійного користування спірною земельною ділянкою, а тому обставини прийняття державним реєстратором рішення № 61588791 від 15.11.2021 про проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Новогригорівське Косінського" не є підставою виникнення такого права та не є безспірним підтвердженням наявності у вказаної особи такого права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону чинній на момент створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону чинній на момент створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону чинній на момент створення позивача) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Також слід зауважити, що з наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 земельні ділянки на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавались не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону чинній на момент створення позивача); втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІУ "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення позивача, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-ІУ можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Даний висновок зроблено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 922/989/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Берізка" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу.

Також згідно пункту 61 даної Постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Отже, у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц.

Тобто, з моменту створення селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " усі права та обов`язки перейшли до господарства щодо спірної земельної ділянки.

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги:

- що набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено;

- про відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів Фермерського (селянського) господарства «Косінський Михайло Васильович», як підстави для пред`явлення відповідного позову;

- а також про відсутність підстав для припинення права постійного користування у ОСОБА_1 , як особи, яка отримала відповідний державний акт та створила Фермерське господарство «Новогригорівське Косінського».

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для припинення права постійного користування, окрім підстав, які визначені статтею 141 Земельного кодексу України, слід наголосити на тому, що право постійного користування ОСОБА_1 рішенням № 233 від 08.10.2021 Смолінської селищної ради не припинялось, і позовні вимоги у справі № 912/173/22 не стосуються припинення права постійного користування ОСОБА_1 . Зміст відзиву полягає в неправильному юридичному розумінні Відповідачем-2 суті права постійного користування земельною ділянкою та його зв`язку з юридичною особою.

По-перше, право постійного користування земельною ділянкою є відмінним від права власності, оскільки не дає можливості особі на ім`я якої видано державний акт, розпоряджатися відповідною землею на власний розсуд, зокрема, укладати договори оренди, відчужувати, укладати інші правочини, оскільки власником цієї землі залишається держава в особі певних органів (наразі - це комунальна власність, а власником є Смолінська селищна рада, що підтверджується матеріалами судової справи) і тільки таким органам дозволено вчиняти відповідні дії.

По-друге, право постійного користування переходить до господарства, яке було створено особою, на ім`я якої видавався державний акт на право постійного користування та за нею закріплюється. Такий юридичний зв`язок виникає через особливості набуття такого статусу користування.

На момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 земельні ділянки на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавались не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Тобто, з моменту створення селянського (фермерського) господарства «Косінського Михайла Васильовича» усі права та обов`язки перейшли до господарства щодо спірної земельної ділянки.

Фактично, ОСОБА_1 не має права постійного користування, оскільки воно перейшло до юридичної особи, яку він створив, після отримання державного акту - Селянське (фермерське) господарство «Косінський Михайло Васильович». Відповідач-2 помилково вважає, що його намагаються позбавити якогось права, оскільки він жодного права немає, на це і вказує судова практика.

Користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада має позивач та відповідні особи, які мають частку у статутному капіталі цього господарства, шляхом прийняття рішення в цьому господарстві, а не будь-яка інша індивідуальна фізична особа, навіть та, на ім`я якої видавався державний акт щодо такої землі.

Тому доводи апелянта щодо припинення права постійного користування ОСОБА_1 у даній справі є недоречними та юридично безпідставними, оскільки спір виник через те, що позивач позбавлений належним чином закріпити належне йому право постійного користування на спірну земельну ділянку.

З цих же причин Відповідач - 2 не має жодного права розпоряджатися на власний розсуд спірною земельною ділянкою та здійснювати реєстрацію права постійного користування за будь-якою іншою юридичною особою.

Колегія суддів наголошує, що у наявному у матеріалах справи рішенні Смолінської селищної ради №233 від 08.10.2021 містяться описки, зокрема у рішенні селищної ради щодо спірної земельної ділянки вказано, що акт на постійне користування зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №125 (фактично за №126) та його серія і номер КР МВ 16 (фактично КР МВ 76), у номері акта здійснена описка і позивачем у позові. Втім, з огляду на те, що як у позові, так і у рішенні міститься правильний ідентифікуючий показник спірної земельної ділянки кадастровий номер 3523183800:02:000:0951, та з урахуванням наявності у справі первинних документів, зокрема саме державного акта, відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.170-171, т.1) вказані недоліки не впливають на правильність оцінки доказів та обставин справи.

З 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України, який передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності (ст. 92).

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у редакції, яка діяла з 01.01.2002 (момент набрання ним чинності) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення особою, яка за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за такою особою до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 663/1738/16-ц).

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності обставин для припинення права у СФГ "Косінський Михайло Васильович" постійного користування земельною ділянкою.

З набранням чинності Законом України від 07.07.2011 № 3613-VІ "Про Державний земельний кадастр" внесено зміни до Земельного кодексу України та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, зазначених у ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З наведених норм слідує, що державна реєстрація не є способом набуття речового права, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Як уже зазначалося, з моменту створення СФГ " ОСОБА_1 ", у нього виникли відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання спірної земельної ділянки на праві постійного користування. Такі правомочності набули сталого юридичного зв`язку саме з СФГ " ОСОБА_1 " і стали частиною його майна.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко О.А. надано документи, на підставі яких зареєстроване право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, а саме: копію державного акта на право постійного користування КР МВ 76 від 24.02.1995 та рішення № 1 засновника ФГ "Новогригорівське косінського" № 2383 від 11.11.2021, посвідчене приватним нотаріусом Томаз В.І. (т. 2 а.с. 1 - 4).

Відповідно до п. 26, 27, 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Для внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав зазначається індексний номер рішення.

Під час внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично відображаються відомості про:

прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора;

найменування суб`єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав до Державного реєстру прав відповідним відомостям автоматично присвоюється номер, який є їх ідентифікатором.

Дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням Державного реєстратора Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області Блажко А.П. № 28983249 від 29.03.2016 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з реєстраційним номером 887633335231 за суб`єктом Фермерське господарство "Новогригорівське Косінського", код ЄДРПОУ 44441187.

Дата та час державної реєстрації зазначено 25.03.2016 14:33:14.

Позивач оскаржує вказане рішення реєстратора.

Слід зазначити, що Фермерське господарство "Новогригорівське Косінського" створене 11.11.2021.

А згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих 12.10.2021 (надана позивачем 23.05.2022) рішенням Державного реєстратора Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області Блажко А.П. № 28983249 від 29.03.2016 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з реєстраційним номером 887633335231 за суб`єктом ОСОБА_1 . Дата та час державної реєстрації зазначено 25.03.2016 14:33:14.

Із вказано та із загальних відомостей реєстру слідує, що на підставі одного і того ж рішення державного реєстратора, реєструвалось право постійного користування ОСОБА_1 та ФГ "Новогригорівське Косінського".

Однак, згідно з розширеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер 301512292 від 25.05.2022, який було сформовано приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Озерною О.О., рішенням державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко О.А. (індексний номер рішення: № 61588791) 15.11.2021 здійснено реєстрацію переходу іншого речового права, правокористувача ОСОБА_1 замінено на правокористувача Фермерське господарство "Новогригорівське Косінського" (т. 3 а.с. 216).

Підставою для державної реєстрації стало:

- рішення № 1 засновника Фермерського господарство "Новогригорівське Косінського", серія та номер 2383 виданий 11.11.2021, видавник: засновник господарства ОСОБА_1 ;

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія та номер: КР МВ 76 від 24.02.1995.

На підставі викладеного колегія судді погоджується з висновком господарського суду про те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження законодавчо визначених підстав припинення у СФГ "Косінський Михайло Васильович" права постійного користування спірною земельною ділянкою, а тому обставини прийняття державним реєстратором рішення від 15.11.2021 (індексний номер рішення: № 61588791) про проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Новогригорівське Косінського" не є підставою виникнення такого права та не є безспірним підтвердженням наявності у вказаної особи такого права.

Викладаючи прохальну частину про скасування рішення державного реєстратора, позивач зазначає номер рішення 28983249 та його дату 29.03.2016.

Між тим, як встановлено вище, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 28983249 від 29.03.2016 є рішенням про проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за Косінським М.В.

За Фермерським господарством "Новогригорівське Косінського" право постійного користування зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Марченко О.А. від 15.11.2021 № 61588791.

Відтак, позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28983249 від 29.03.2016, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, Блажко Анатолія Петровича, яким було зареєстроване право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 76, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126, задоволенню не підлягають.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, наведені в ст. 152 Земельного кодексу України не є вичерпними. Суд може захистити право на землю іншими способом, встановленим законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Як встановлено матеріалами справи, за ФГ "Новогригорівське Косінського" 15.11.2021 зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку за кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га (номер запису про інше речове право 13912683; індексний номер рішення: № 61588791) (т. 3 а.с. 216 зв.).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації зазначено, у тому числі, державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: КР МВ 76, виданий 24.02.1995 Маловисківською районною Радою народних депутатів

З підстав викладеного є обґрунтованим пред`явлення позову саме до ФГ "Новогригорівське Косінського". Зміст і характер відносин між учасниками справи підтверджують, що спір у позивача з приводу права постійного користування землею є саме з ФГ "Новогригорівське Косінського", за яким зареєстровано таке право.

Позовні вимоги про визнання права постійного користування, припинення права постійного користування та скасування державної реєстрації іншого речового права, відповідають вимогам ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто є належним способом захисту, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо участі у справі ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

25 лютого 2014 року ОСОБА_1 було вирішено відчужити 99% частки у статутному капіталі селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_2 , про що укладено відповідний договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі господарства.

Відповідно до п.4.4. цього договору з моменту державної реєстрації змін до установчих документів Господарства - відбувається одночасний перехід до Покупця всіх прав та обов`язків, що належали Продавцю, як засновнику Господарства.

25 лютого 2014 року рішенням протоколу зборів засновників ОСОБА_3 ОСОБА_1 " було затверджено нову редакцію статуту, відповідно до п. 1.2.2. ОСОБА_2 є засновником ОСОБА_4 ".

В той же час засновником даного господарства і на момент розгляду даної справи, згідно даних державної реєстрації залишається ОСОБА_1 .

Після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім засновано селянське (фермерське) господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у правовідносинах є юридичні особи.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951 надавалась для ведення фермерського господарства, є єдиним активом позивача, як юридичної особи, оскільки воно було створено саме для використання цієї землі.

Тобто будь-яке розпорядження майном господарства, в тому числі земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, повинно здійснюватися рішенням відповідного керівника юридичної особи або рішенням засновників, учасників.

В той же час, без будь-якого рішення чи розпорядження голови юридичної особи - позивача, без повідомлення про це іншого засновника - учасника господарства, ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 25 березня 2016 року, відповідно до якого в оренду Відповідачу передається земельна ділянка загальною площею 47,9 га, кадастровий номер 3523183800:02:000:0951 строком на 10 років, тобто до 01.04.2026.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

У постанові ВП Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 зазначено:

"51. Додатково Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що вона вже неодноразово висловлювалася щодо юрисдикції суду в спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

52. Так, зокрема у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 (провадження № 12-165гс19), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 1106апп19) та від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (провадження № 1008апп19) викладено висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України".

Окрім того, ОСОБА_1 всупереч чинному законодавству, було зареєстроване нове фермерське господарство, за яким зареєстроване право постійного користування спірною земельною ділянкою, хоча в той же час, ОСОБА_1 згідно даних реєстру залишається засновником юридичної особи - позивача, яку створював саме для обробітку та користування спірною земельною ділянкою, що, в свою чергу, означає як не визнання права постійного користування за позивачем, так і ознаки корпоративного спору, що відповідає юрисдикції господарського суду.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його невизнання, порушення чи оспорювання. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Право на звернення до господарського суду регламентується у ст.4 ГПК України, відповідно до якої таке право гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, позивачем наведені усі обставини, які зумовлюють необхідність для звернення до суду з метою захисту своїх невизнаних та порушених прав.

З урахуванням зазначеної позиції, наявні ознаки корпоративності у пред`явленому позові, так як ОСОБА_1 , який є учасником СФГ " ОСОБА_1 ", без згоди іншого учасника, передав земельну ділянку, яка входять до земель господарства, до створеного ним же іншого фермерського господарства.

Поряд з тим, як встановлено матеріалами справи, за ФГ "Новогригорівське Косінського" зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку за кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації зазначено, у тому числі, державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: КР МВ 76 від 24.02.1995.

Таким чином, на час подання позову та розгляду справи по суті ОСОБА_1 не є користувачем та титульним володільцем відповідної земельної ділянки. Вимог до ОСОБА_1 не пред`явлено.

На підставі викладеного господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги частково, а саме:

- визнав право постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Косінський Михайло Васильович" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за№ 126;

- припинив право постійного користування Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ 16, виданого Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126;

- скасував державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, загальною площею 47,9 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада за Фермерського господарства "Новогригорівське Косінського" (ідентифікаційний код юридичної особи: 44441187) (номер запису про інше речове право - 13912683).

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про застосування строку позовної давності до вимог про визнання права постійного користування та скасування державної реєстрації незаконного права постійного користування іншої юридичної особи, з посиланням на те, що ще з 25.03.2016 спірна земельна ділянка вибула у користування Селянського (фермерського) господарства «Косінський Василь Михайлович, однак позивач з 2016 року не вчинив жодних дій для захисту прав, які він вважав порушеними, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом задоволених позовних вимог є оскарження рішення державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко О.А. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61588791 від 15.11.2021), яким зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку за Фермерським господарством "НОВОГРИГОРІВСЬКЕ КОСІНСЬКОГО", яке було створене 11.11.2021.

Саме ці обставини зумовили необхідність звернення до суду у справі № 912/173/22 шляхом подання позовної заяви про визнання права постійного користування та скасування державної реєстрації.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, строк звернення з позовом про оскарження вищезазначеного рішення державного реєстратора від 15.11.2021 спливають (як мінімум) лише 15.11.2024, а позивач звернувся до суду 26.01.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з урахуванням того, що позовні вимоги пред`явлені до ФГ "Новогригорівське Косінського", за яким право постійного користування зареєстровано у листопаді 2021 року; того, що передача в оренду в 2016 році ОСОБА_1 спірної земельної ділянки СФГ "Косінський Василь Михайлович" не позбавляла права постійного користування позивача; того, що реєстрація права постійного користування за Косінським М.В. слугувала підставою для відкриття розділу в Реєстрі і в подальшому мала бути перереєстрована на СФГ "Косінський Михайло Васильович", що і намагався зробити позивач; господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про неможливість застосування у даних правовідносинах правових висновків, наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду №922/989/18 від 23.06.2020, №615/2197/15-ц від 20.03.2019, оскільки фактичні обставини зазначених справ є абсолютно відмінними від справи №912/173/22, що виключає подібність, колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт зауважує, що у справі № 922/989/18 відмінні фактичні обставини від тих, що розглядаються у справі № 912/173/22, а тому не можуть бути застосовані і прийняті до уваги висновки ВП ВС, оскільки питання переходу права постійного користування до юридичної особи у цій справі вирішувалося у зв`язку зі смертю фізичної особи, на ім`я якої видавався державний акт.

З цього приводу слід наголосити, що ВП ВС у справі № 922/989/18 зауважила, що належність права постійного користування юридичній особі відбувається після її створення особою, на ім`я якої видався державний акт і смерть такої особи не може позбавити господарства права на таку земельну ділянку. Тобто, ключовим є те, що перехід прав та обов`язків щодо земельної ділянки відбувається з фактом створення господарства особою, на ім`я якої видавався державний акт, а не з фактом її смерті.

Окрім того у п. 67 постанови № 922/989/18 ВП ВС зауважує, що становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Аргументи Відповідача-2 мають схожість з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який розглядаючи справу в подібних правовідносинах, у своїй постанові від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17 зазначив, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. Оскільки СФГ не надано документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою, то за таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за СФГ права постійного користування земельною ділянкою. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду не погодилась з цими правовими висновками, викладеними в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17, відступила від них та зазначила, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Тобто, фактично, доказами права постійного користування позивача на спірну земельну ділянку є державний акт серії КРМВ 76, виданий Маловисківською районною радою від 24 лютого 1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126 та розпорядження Маловисківської районної ради народних депутатів від 24 лютого 1995 року № 26-р «Про реєстрацію селянського/фермерського/господарства Косінського М.В.», оскільки вони підтверджують момент переходу усіх прав щодо спірної земельної ділянки від Відповідача - 2 до створеного ним господарства.

Будь-які дії ОСОБА_1 - продаж частки у статутному капіталі, вихід із складу засновників господарства, навіть його смерть - не є підставою для припинення права постійного користування С(Ф)Г « ОСОБА_1 » на спірну земельну ділянку та можливості Відповідача - 2 реєструвати права користування за будь-якою іншою юридичною особою, в тому числі за ФГ «Новогригорівське Косінського».

Також слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Логіка побудови й мета існування процесуальних механізми забезпечення єдності судової практики указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки великої палати верховного суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

Відповідач - 2 своїми незаконними та протиправними діями створив умови, якими унеможливив користування спірною земельною ділянкою позивачем та зумовив необхідність у зверненні до суду за захистом.

Щодо позиції апелянта про невикористання спірної земельної ділянки позивачем, то колегія суддів зауважує, що причиною цьому стало саме незаконні дії з боку Відповідача, а саме укладення договору оренди належній господарству земельної ділянки на праві постійного користування та, відповідно, подальша реєстрація нового господарства та реєстрація за останнім права постійного користування, що і є предмет спору у справі № 912/173/22.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 у справі №912/173/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 у справі №912/173/22 - залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2022.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Березкіна


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	28.09.2022
Оприлюднено	12.10.2022
Номер документу	106683090
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника

Іванов Олексій Геннадійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.09.2022 по справі 912/173/22ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —912/173/22

Постанова від 28.09.2022

Постанова
від 28.09.2022 по справі 912/173/22
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД