Рішення

від 03.10.2022 по справі 906/368/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/368/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Рисухін Д.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрофорс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРРІ КРАФТ"

про стягнення 27364,45 грн,

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОФОРС" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРРІ КРАФТ" про стягнення 27364,45 грн заборгованості, з яких 24381,54 грн основного боргу, 2654,26 грн інфляційних втрат та 328,65 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2022 позовну заяву ТОВ "ЕЛЕКТРОФОРС" залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків.

29.06.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви вих.№29 від 29.06.2022.

Ухвалою суду від 30.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 27.07.2022.

27.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи та розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 27.07.2022 відкладено розгляд справи по суті на 30.08.2022.

Ухвалою суду від 30.08.2022 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2022 об 11:00; витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області інформацію щодо включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Беррі Крафт" (код ЄДРПОУ 40199885) до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною №533 від 29.06.2017, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" (код ЄДРПОУ 39414091); інформацію щодо того, чи отримувалась покупцем - ТОВ "Беррі Крафт" (код ЄДРПОУ 40199885) податкова накладна №533 від 29.06.2017, при здійсненні операції з поставки товару на підставі видаткової накладної № 3022 від 29.06.2017 та чи відображалась ТОВ "Беррі Крафт" (код ЄДРПОУ 40199885) ) у реєстрі отриманих податкових накладних покупця податкова накладна №533 від 29.06.2017; належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Крафт" (код ЄДРПОУ 40199885) разом із додатком №5 за 2017 рік, з яких вбачається включення до податкового зобов`язання суми податку на додану вартість за фактом поставки товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" (код ЄДРПОУ 39414091) Товариству з обмеженою відповідальністю "Беррі Крафт" ( код ЄДРПОУ 40199885), зокрема, за видатковою накладною № 3022 від 29.06.2017.

21.09.2022 від Головного управління ДПС у Житомирській області на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення з додатками від 16.09.2022.

03.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача.

В судовому засіданні 03.10.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором, укладеним у спрощений спосіб, щодо оплати вартості поставленого товару згідно видаткових накладних №2572 від 07.06.2017 та №3022 від 29.06.2017. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 24381,54грн основного боргу, 2654,26грн інфляційних та 328,65грн 3% річних.

Представники сторін у засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно і належним чином.

03.10.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника; також зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, доказів поважності причин неявки суду не надав.

Відповідно до реєстру ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції 06.09.2022 та інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000233048635 (копія ухвали суду від 30.08.2022 у справі №906/368/22), надіслане відповідачу, "вручено особисто 25.09.2022".

Тобто, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про судове засідання. Неявка останнього є підставою для розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

В порядку та на умовах, погоджених сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" зобов`язувалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Беррі Крафт» товар, а відповідач зобов`язувався оплатити поставлену продукцію.

Позивач вказав, що протягом червня 2017 року поставив відповідачу товар на загальну суму 53444,04грн.

У свою чергу, за поставлену продукцію, відповідач частково здійснив оплату у сумі 29062,50грн, що підтверджується платіжним дорученням №1417974872 від 06.06.2017.

Не оплаченим залишився товар, поставлений відповідачу на підставі видаткових накладних №2572 від 07.06.2017 на суму 19831,68грн та №3022 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрофорс» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за вказаними реалізованими товарами з включенням таких ПН до Декларації з ПДВ у відповідному періоді та сплатою податкових зобов`язань.

20.12.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу №74 від 20.12.2021 про сплату заборгованості, з вимогою виконати свої зобов`язання в добровільному порядку, шляхом оплати заборгованості на рахунок позивача в строк до 29.12.2021.

Вказана вимога отримана відповідачем 28.12.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а також засновником Товариства Тетеріною В.П. особисто (а.с.29).

Вимога позивача до ТОВ "Беррі Крафт" про сплату заборгованості залишились без відповіді та задоволення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 24381,54грн.

Позивач за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленої продукції нарахував до стягнення з відповідача 2654,26грн інфляційних та 328,65грн на підставі ст. 625 ЦК України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 212550,03грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст.692 ЦК України).

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України (ч.2 ст.530 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що поставка була здійснена в період з 06.06.2017 по 29.06.2017 на підставі 3 видаткових накладних на загальну суму 53444,04грн, які відповідач оплатив лише частково на суму 29062,50грн по одній видатковій накладній, не оплаченими залишились видаткові накладні №2572 від 07.06.2017 на суму 19831,68грн (підписана представниками сторін та скріплена їх печатками) та №3022 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн (не підписана представником відповідача).

За даними позивача, сума основного боргу станом на момент пред`явлення позову склала 24381,54грн.

Відповідно до п. 201.7. Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В свою чергу, п. 201.10. Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

На підтвердження здійснення поставки товару за видатковою накладною № 3022 від 29.06.2017 на суму 4549,86, у т.ч. ПДВ 758,31грн, позивачем долучено до матеріалів справи податкову накладну за № 533 від 29.06.2027 на суму 4549,86грн, в т.ч. ПДВ 758,31грн, видану позивачем на ім`я ТОВ «Електрофорс» за фактом здійснення поставки товару (копія наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що вказана податкова накладна за №533 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн прийнята та зареєстрована 06.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (копія наявна в матеріалах справи).

Таким чином, на суму нарахованого податку на додану вартість позивач надав відповідачу відповідну податкову накладну, у зв`язку із цим у відповідача виникло право на формування податкового кредиту в сумі 758,31грн. Доказів відхилення та не включення податку на додану вартість до податкового кредиту за спірною поставкою відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з письмових пояснень з додатками від 16.09.2022 Головного управління ДПС у Житомирській області, відповідно до зареєстрованих податкових накладних в системі ЄРПН за червень 2017 року ТОВ «БЕРРI КРАФТ» включено до податкового кредиту, що й відображено в Додатку 5 до декларації, суму ПДВ в розмірі 8907,34 грн по контрагенту ТОВ "Електрофорс", яка включав в себе й податкова накладна вiд 29.06.2017 року №533.

Таким чином, податкова накладна за № 533 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн, в т.ч. ПДВ 758,31грн, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрофорс», на ім`я покупця Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі Крафт», разом з видатковою накладною № 3022 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн, в т.ч. ПДВ 758,31грн (копії яких долучені позивачем до матеріалів справи) достовірно підтверджують факт поставки товару, що мала місце між позивачем та відповідачем за усним договором поставки.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що у останнього станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на підставі видаткових накладних №2572 від 07.06.2017 на суму 19831,68грн. та №3022 від 29.06.2017 на суму 4549,86грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в загальній сумі 24381,54грн на підставі видаткових накладних №2572 від 07.06.2017 та №3022 від 29.06.2017, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2654,26грн інфляційних та 328,65грн 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, а, відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2654,26грн та 3% річних у сумі 328,65грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, відповідних актів приймання-передачі, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРРІ КРАФТ" (вул.Т.Шевченка, буд.4, с.Дівочки, Черняхівський р-н, Житомирська обл., 12340, код ЄДРПОУ 40199885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" (вул. Гоголівська, буд.23-Б, кв.1, м.Житомир, 10012, код ЄДРПОУ 39414091) 24381,54 грн основного боргу, 2654,26 грн інфляційних втрат та 328,65 грн 3% річних, 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.22

Суддя Прядко О.В.

Друк. :

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) + на ел.пошту: info@eforce.com.ua; ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1