Рішення

від 05.10.2022 по справі 927/501/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/501/22

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Фермерського господарства «Голд колос»,

вул. 1-го Травня, 150И, м. Мена, Чернігівська область, 15600;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

до відповідача: Менської міської ради, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600; e-mail: miskradamena@cg.gov.ua;

предмет спору: про розірвання договору оренди землі

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Кінебас О.М. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1033021, виданий 01.07.2022;

від відповідача: Марцева Т.І. - представник згідно витягу з ЄДРПОУ (діє в порядку самопредставництва);

У судовому засіданні 05.10.2022, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

28.07.2022, Фермерським господарством «Голд колос» (надалі - ФГ «Голд колос») подано позов до Менської міської ради про розірвання договору оренди землі від 20.05.2021. Позовні вимоги обґрунтовано приписами статті 652 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зокрема істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору. В обґрунтування позову позивач зазначив, що військове вторгнення 24.02.2022 Російської Федерації на територію України призвело до зриву посівної компанії 2022 року, дефіциту на паливо, добрива, посівний матеріал, спричинило фінансову кризу в країні, стрімкий ріст інфляції - девальвації гривні, що разом поставило під сумнів рентабельність посівної компанії 2022 року, в той час як відповідач, на звернення позивача з пропозицією переглянути розмір річної орендної плати, не йде на поступки. Згоди на припинення орендних відносин шляхом розірвання договору оренди землі від 20.05.2021 сторонами не досягнуто.

Ухвалою суду від 08.08.2022, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/501/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.08.2022; сторонам установлено строки для подачі письмових заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15-тиденний строк для подачі, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), мотивованого відзиву на позов.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі доставлена відповідачу 08.08.2022 до його Електронного кабінету; також процесуальний документ надісланий 08.08.2022 на офіційну електронну адресу відповідача (e-mail: miskradamena@cg.gov.ua).

Відповідач, у межах установленого строку, в порядку статей 165, 178 ГПК України, подав мотивований відзив, яким заперечував проти заявлених до нього вимог у повному обсязі.

Звертав увагу суду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що підтверджували б неможливість використання позивачем спірної земельної ділянки за її цільовим призначенням або доводили б неможливість виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7423083500:03:000:1607 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та за видом угідь є сіножатями (додано до відзиву).

За умовами Договору позивач зобов`язався використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до виду угідь (п.31 Договору), зміна складу та виду угідь допускається в разі розроблення проєкту еколого-економічного обґрунтування та внесення відомостей по зміні угідь до Державного земельного кадастру (п.17 Договору). У разі зміни виду угідь та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається з моменту здійснення відповідних змін (п.13 Договору).

Натомість позивач, з повідомленням про зміну виду угідь та перегляд розміру орендної плати до Менської міської ради не звертався (належних доказів до суду не подано). З наведеного слідує, що спірна земельна ділянка має використовуватись позивачем саме як сіножаті. Тобто, надані позивачем докази на підтвердження збільшення його витрат на обробіток земельних ділянок (ріллі) не можуть бути підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди землі від 20.05.2021 б/н, оскільки не доводять будь-яких істотних змін відносно використання (рентабельності обробітку) позивачем спірної земельної ділянки (сіножаття).

Спірна земельна ділянка передана позивачу в оренду за результатами аукціону, відповідно до умов якого позивач самостійно запропонував орендну плату в розмірі 100,17% від нормативно грошової оцінки (що за доводами останнього надмірно завищена). Жодного листа позивача з пропозицією переглянути узгоджений розмір орендної плати Менська міська рада не отримувала (всупереч доводам позивача).

У відзиві на позов просив врахувати, що розірвання спірного договору в судовому порядку призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки відповідно до підпункту 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану, земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється. Розірвання спірного договору в судому порядку матиме негативні наслідки для відповідача, яким при формуванні бюджету громади на 2022 рік, у дохідній частині бюджету, враховано орендну плату за спірним договором. Відтак його розірвання призведе до невиконання дохідної частини бюджету та відповідно неможливості забезпечення запланованих видатків.

29.08.2022, у підготовче засідання прибув повноважний представник відповідача; позивач до суду не прибув, явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений за його електронною адресою (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Судом, з метою забезпечення права позивача на подання відповіді на відзив в установлений строк, відкладено підготовче засідання на 21.09.2022, про що позивач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України, за його електронною адресою (вказаною в позовній заяві).

21.09.2022, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; представник відповідача до суду не прибув, явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Позивач правом на подання мотивованої відповіді на відзив, у порядку статей 166, 184 ГПК України, не скористався.

Судом, за результатами підготовчого засідання, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.10.2022, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

05.10.2022, у судове засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважних представників позивача та відповідача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, визначені ним у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За частинами 1 та 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За частинами 1 та 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

20.05.2021, за результатами проведеного аукціону (протокол земельних торгів №66736 від 20.05.2021), між Менською міською радою (відповідач, Орендодавець) та ФГ «Голд колос» (позивач, Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого (пункти 1-3) Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 10,2103га, кадастровий номер 7423083500:03:000:1607, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами с. Дягова.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 144165,62грн (п.5 Договору).

Сторони в п.8 погодили, що цей Договір укладено на 7 років.

Земельна ділянка, що передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.6 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 15, 16 Договору).

Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до виду угідь згідно з договором оренди, дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, своєчасно вносити оренду плату (п.31 Договору).

Виходячи з умов пунктів 9-11, 13 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, за результатами орендних торгів у розмірі 100,17% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік, що складає 144376,80грн. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частини розміру річної орендної плати в строки, передбачені чинним законодавством.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Розмір орендної плати переглядається кожний рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищенням тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законодавством.

У разі зміни виду угідь та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається з моменту здійснення таких указаних змін.

Зміна умов Договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку (п.36 Договору).

Відповідно до п.37 дія Договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання Орендарем земельної ділянки в власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - Орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

За п.38 дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, на вимогу однієї з сторін, унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.39 Договору, розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається Орендодавцем у разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її в непридатний для використання за цільовим призначенням стан, а також у разі невиконання Орендарем обов`язків, передбачених п.31 Договору.

Таким чином, виходячи з аналізу змісту пунктів 38, 39 Договору суд установив, що Орендар не має права на розірвання цього Договору в односторонньому порядку.

Сторони погодили, що цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (сформовано 04.06.2021 №259991732) 02.06.2021 за номером 42326604 за ФГ «Голд колос» зареєстровано право оренди на земельну ділянку, площею 10,2103га, кадастровий номер 7423083500:03:000:1607, підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 20.05.2021 б/н, строк оренди 7 років, дата закінчення дії: 20.05.2028.

Сторонами в двосторонньому порядку складено акт передачі землі від 20.05.2021, за яким спірна земельна ділянка передана в оренду позивачу терміном на 7 років.

20.05.2022, позивач звернувся до відповідача з заявою про припинення дії договору оренди землі від 20.05.2021 б/н. Мотивував подану заяву різким підвищенням цін (2-3 рази) на паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, добрива та насіння для посіву, що призвело до нерентабельності використання орендованої земельної ділянки.

Менська міська рада, розглянувши звернення ФГ «Голд колос» щодо припинення права оренди на земельну ділянку, загальною площею 10,2103га, кадастровий номер 7423083500:03:000:1607, ухвалила рішення від 22.05.2022 №187 (19 сесія, 8-го скликання) «Про відмову дострокового розірвання договору оренди землі, укладеного з ФГ «Голд колос», рахуючи, що указана земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням.

Враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди щодо дострокового розірвання договору оренди землі від 20.05.2021 б/н, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Підставою позову визначив істотну зміну обставин, якими він керувався укладаючи оскаржуваний договір, зокрема зазначив, що після введення воєнного стану відбулось стрімке підвищення вартості обробітку спірної земельної ділянки, що зумовило нерентабельність її використання.

Предметом позову в даній справі є вимога про припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 20.05.2021 б/н, укладеного між Менською міською радою та ФГ «Голд колос» щодо земельної ділянки загальною площею 10,2103га, кадастровий номер 7423083500:03:000:1607, зареєстрований 02.06.2021 за номером 42326604, з підстав істотної зміни обставин, якими керувався позивач на момент укладення цього правочину.

До кола обставин, які є предметом доказування в межах даної справи, належить встановлення наявності / відсутності визначених законом підстав для дострокового розірвання договору оренди землі, обумовлених статтею 652 ЦК України.

За статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-ХІV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено підстави припинення договору оренди землі, зокрема виходячи зі змісту частин 3-4 указаної норми, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За частиною 1 статті 32 цього Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання договорів врегульовано главою 53 ЦК України та главою 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, установлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

За частиною 1 статті 652 ЦК України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За частиною 2 указаної норми якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору в відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, установлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, положення статті 652 ЦК України пов`язують можливість розірвання договору безпосередньо не з істотною зміною обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї норми, за істотної зміни обставин (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №927/762/17).

Мотивуючи позов, ФГ «Голд Колос» вказував на те, що після введення в країні воєнного стану, істотно зросли ціни на обробіток спірної земельної ділянки, зокрема, в два - три рази збільшилась вартість паливно-мастильних матеріалів (про що надав засвідчену довідку ПП «ТТ-Нафта» б/н б/д), зросла ціна на засоби захисту рослин, добрива та насіння для посіву (про що надав: засвідчені копії договору про надання послуг (виконання робіт) від 31.05.2021 б/н, акту здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2021 до нього, листів-довідок ПП «Менський Аграрник» №10 від 05.05.2022 та №7 від 10.05.2021, а також засвідчену копію довідки ТОВ «ТСМ Агро» б/н б/д). Наведене зумовило нерентабельність використання спірної земельної ділянки, орендна плата за яку, на його думку, завищена, в той час як річний дохід ФГ «Голд колос» за результатами 2021 року не дозволяє здійснити такі витрати, з огляду на те, що результат від використання цієї земельної ділянки економічно непрогнозований.

Виходячи з пунктів 1.1., 2.1. Статуту ФГ «Голд колос», затвердженого 15.04.2021 за рішенням засновника, Господарство створене і діє відповідно до ГК України, ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство», та інших нормативно-правових актів України. Головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

За частиною 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, в тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з абз. 2, 3, 5 частини 1 статті 44 вказаного Кодексу підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, установлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Сторони укладаючи за результатами земельних торгів договір оренди землі від 20.05.2021 б/н, розраховували на належне виконання його умов та брали на себе відповіді зобов`язання, що зокрема пов`язано в певними фінансовими ризиками для обох сторін, у той час як введення воєнного стану змінило матеріальне становище обох сторін.

Зокрема, як вірно звертає увагу відповідач, на даний час він позбавлений можливості на конкурентних засадах провести аукціон щодо права оренди відносно спірної земельної ділянки, враховуючи підпункт 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, за яким під час дії воєнного стану земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Водночас, докази надані позивачем на підтвердження зростання витрат на обробіток землі (ріллі), а саме витрат на паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та посівний матеріал не можуть бути враховані судом як належні, оскільки земельна ділянка, площею 10,2103га, кадастровий номер 7423083500:03:000:1607, передана позивачу в строкове оплатне користування за Договором, належить до виду угідь сіножаті згідно з витягом з Державного земельного кадастру (доданого до відзиву) та має використовуватись позивачем за цільовим призначенням відповідно до цього виду угідь (п.31. Договору).

Тобто, зростання ціни на паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та посівний матеріал не свідчить про зміну істотних обставин для позивача за оскаржуваним Договором, предметом якого є передача йому в строкове оплатне користування земельної ділянки, що згідно з відомостями з Державного земельного кадастру віднесена до угідь сіножаті.

За висновком суду, матеріали даної справи не містять жодних доказів, які б свідчили про неможливість використання позивачем спірної земельної ділянки за її цільовим призначенням або про неможливість виконання ним договірних зобов`язань перед відповідачем.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, не доведено наявність чотирьох умов, у їх сукупності, що визначені частиною 2 статті 652 ЦК України, відтак правові підстави для дострокового розірвання договору оренди землі від 20.05.2021, що укладений між Менською міською радою та ФГ «Голд колос», відсутні.

З урахуванням зазначеного, судом відмовлено в задоволенні позову.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481грн покладено на позивача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165, 178, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Фермерського господарства «Голд колос» (вул. 1-го Травня, 150 И, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 44403097) до Менської міської ради (вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівської області, 15600; код ЄДРПОУ 04061777) про розірвання договору оренди землі від 20.05.2021, відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 11.11.2022

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко