Постанова

від 05.10.2022 по справі 17/32

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 17/32

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022

про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" арбітражного керуючого Гуцал Тамари Михайлівни

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2020

про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" (здійснено заміну у виконавчому провадженні на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ГАЗ")

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (процесуальний правонаступник - Акціонерне товариство "Укртрансгаз")

про визнання права власності на природний газ в обсязі 305 000 000 куб. м та про зобов`язання поставити цей газ.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2000 року Закрите акціонерне товариство "Укренергозбут" (далі - ЗАТ "Укренергозбут" та/або позивач) звернулося до Арбітражного суду міста Києва з позовною заявою до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та/або відповідач) про визнання частково недійсними актів приймання-передачі природного газу та визнання права власності на природний газ.

На обґрунтування позову ЗАТ "Укренергозбут" посилалося на укладені з ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" контракти та угоду, за умовами яких позивачем було закуплено та передано відповідачеві для транспортування 418 000 000 куб. м природного газу, з яких 113 000 000 куб. м за вказівками ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" передано споживачам, а 305 000 000 куб. м залишилися невикористаними в газотранспортній системі відповідача.

1.2. Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, залишеним без змін постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 визнано за ЗАТ "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб. м та зобов`язано ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками; в частині визнання недійсними частково актів приймання-передачі природного газу провадження у справі припинено, оскільки такі позовні вимоги не підлягають розгляду в арбітражних судах.

Зазначені судові рішення мотивовані доведеністю позовних вимог, зокрема наданими суду контрактами, угодою та актами приймання-передачі природного газу, якими безспірно встановлено те, що позивачем до газотранспортної системи відповідача передано 418 000 000 куб. м газу. За вказівкою ЗАТ "Укренергозбут" споживачам передано 113 000 000 куб. м газу. Залишок невикористаного позивачем газу, що є його власністю і знаходиться у розпорядженні відповідача, складає 305 000 000 куб. м.

1.3. 21.03.2007 на виконання зазначених судових рішень та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, якою задоволена заява позивача про відновлення строку для пред`явлення наказу Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32 до виконання, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ про зобов`язання ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками.

1.4. 21.05.2007 Відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 17800349 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32.

1.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019, заяву Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (далі - ПрАТ "Укренергозбут") про видачу дубліката наказу задоволено та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32.

1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 замінено стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ЗАТ "Укренергозбут" на його правонаступника - ПрАТ "Укренергозбут"; замінено боржника у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз").

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 17/32 зазначену ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 залишено без змін.

1.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 замінено стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" замінено на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест"), замінено боржника у виконавчому провадженні, відкритому за наказом господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - АТ "Укртрансгаз".

Зазначена ухвала мотивована тим, що стороною боржника змінено найменування (тип товариства) та здійснено реорганізацію шляхом перетворення, а згодом змінено тип та найменування відповідача (боржника у виконавчому провадженні); згідно з договором про відступлення права вимоги від 15.04.2019, який укладено між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова Компанія "Фін-Інвест", ПрАТ "Укренергозбут" відступило всі права за угодою від 21.09.1999 № 32- 99/8/3-440/1, які підтверджені рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32, який пред`явлено до виконання до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, та за яким 21.05.2007 відкрито виконавче провадження ВП № 17800349. Відступлення права вимоги є підставою для вибуття ПрАТ "Укренергозбут" як стягувача та заміни його на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" у межах виконавчого провадження ВП № 17800349.

Постановою Північного апеляційного суду від 12.03.2020 у справі № 17/32 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест".

Постановою Північного апеляційного суду від 28.05.2020 у справі № 910/12125/19 визнано недійсним договір від 15.04.2019, укладений між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест" про відступлення права вимоги за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1, а також за рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32 у межах виконавчого провадження № 17800349.

Постановою Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 910/12125/19 залишено без змін постанову Північного апеляційного суду від 28.05.2020 у справі № 910/12125/19.

1.8. У подальшому 02.07.2020 приватним виконавцем Бандолою Олександром Олексійовичем відкрито виконавче провадження № 62455701 з виконання наказу від 21.03.2007 № 17/32, виданого Господарським судом міста Києва у справі № 17/32.

1.9. Ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2020 у справі № 17/32 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ГАЗ" (далі - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ"), виходячи з того, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 25.06.2020, який укладено між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", ПрАТ "Укренергозбут" відступило всі права за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1. Відступлення права вимоги є підставою для вибуття ПрАТ "Укренергозбут" як стягувача у виконавчому провадженні № 62455701 та заміни його на правонаступника - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ" (внаслідок договірного правонаступництва) в межах виконавчого провадження ВП № 62455701. Суд дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки є всі правові підстави для набуття заявником прав та обов`язків нового кредитора в зобов`язанні у справі № 17/32, що підтверджено належними та допустимими доказами.

1.10. У подальшому до місцевого господарського суду надійшла заява приватного виконавця Бандоли Олександра Олексійовича про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі № 17/32.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 затверджено мирову угоду в процесі виконання рішення у справі № 17/32 від 02.11.2020, укладену між АТ "Укртрансгаз", ТОВ " ПРОФІ ГАЗ ", ПрАТ "Укренергозбут", ТОВ "Фінансова компанія "Фін - Інвест".

2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана сторонами у цій справі мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову і, враховуючи викладене, оскільки сторони досягли примирення в процесі виконання судового рішення у справі № 17/32, яке знайшло відображення у мировій угоді, умови якої не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, за висновками суду, подана сторонами мирова угода в процесі виконання рішення підлягає затвердженню Господарським судом міста Києва.

2.3. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, розпорядник майна ПрАТ "Укренергозбут" арбітражний керуючий Гуцал Тамара Михайлівна (далі - арбітражний керуючий) звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 у справі № 17/32 скасувати повністю.

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022, зокрема, поновлено арбітражному керуючому строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 у справі № 17/32, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 у справі № 17/32.

2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 справі у справі № 17/32 (Доманська М. Л. - головуючий, судді Грек Б. М., Гарник Л. Л.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.6. Ухвала про закриття апеляційного провадження мотивована тим, що на час укладення та затвердження судом відповідної мирової угоди, ПрАТ "Укренергозбут" вже не було стягувачем у виконавчому провадженні № 62455701, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, адже ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2020 у справі № 17/32 здійснено процесуальне правонаступництво, замінено стягувача у виконавчому провадженні № 62455701, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" замінено на правонаступника - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", засвідчено факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Тобто ПрАТ "Укренергозбут" вибуло з відповідного матеріального правовідношення, а його права та обов`язки перейшли до іншої особи - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", який визнаний правонаступником відповідних прав та обов`язків ПрАТ "Укренергозбут". Відтак на час укладення та затвердження судом мирової угоди всі права та обов`язки позивача у даній справі, стягувача у вказаному виконавчому провадженні перейшли до ТОВ "ПРОФІ ГАЗ".

Апеляційний господарський суд також наголосив на тому, що оскаржуваною ухвалою від 13.11.2020 у справі № 17/32 питання щодо прав, обов`язків та інтересів ПрАТ "Укренергозбут" не вирішувалося, оскільки ПрАТ "Укренергозбут" є лише номінальним підписантом мирової угоди, яка затверджена оскаржуваною ухвалою. За мировою угодою ПрАТ "Укренергозбут" не зобов`язано вчиняти жодних дій, не несе жодних зобов`язань перед сторонами мирової угоди, жодних прав щодо сторін мирової угоди у ПрАТ "Укренергозбут" за умовами мирової угоди також не виникає. Тобто оскаржувана ухвала, якою затверджено мирову угоду, не стосується прав ПрАТ "Укренергозбут" та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом за оскаржуваною ухвалою не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не стосується прав, інтересів та обов`язків скаржника, адже ні скаржник, а ні ПрАТ "Укренергозбут" не були учасниками правовідносин, щодо яких затверджено мирову угоду, оскаржувана ухвала не містить суджень про права та обов`язки цих осіб у відповідних правовідносинах, будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом за оскаржуваною ухвалою не приймалося, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження, апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою підлягає закриттю.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 17/23, розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" арбітражний керуючий Григор`єв Валерій Васильович (далі - розпорядник майна та/або скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу № 17/32 направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

3.2. Скаржник зауважує на порушенні судом апеляційної інстанції положень статей 52, 254, 334 ГПК України.

Так, на думку скаржника, з аналізу положень статей 52, 334 ГПК України вбачається, що поняття стягувача та позивача є відмінними і їх заміна передбачена різними положеннями закону. Ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2020 у справі № 17/32 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні на підставі статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 334 ГПК України. Проте сторону позивача в справі № 17/32 замінено не було та ухвала про таку заміну, як це передбачено положеннями в статті 52 ГПК України, не виносилася, у зв`язку із чим ПрАТ "Укренергозбут" наразі є учасником справи № 17/32.

Цей факт підтверджено і тим, що ПрАТ "Укренергозбут" як учасником справи було підписано і текст мирової угоди та вказане товариство як учасник справи брало участь в судовому засіданні, в якому розглядалося питання про затвердження цієї мирової угоди, а ТОВ "ПРОФІ ГАЗ" відповідно брало участь в засіданні та підписувало мирову угоду як стягувач, проте не як учасник судової справи, яким є ПрАТ "Укренергозбут".

3.3. Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що, наголосивши на відсутності у ПрАТ "Укренергозбут" статусу учасника справи, апеляційний господарський суд відповідно надав не вірний статус вказаному товариству як особі, яка подає апеляційну скаргу, адже апеляційну скаргу було подано учасником справи, а не особою, яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки. Зазначене, на думку скаржника, спростовує всі подальші твердження апеляційного суду щодо відсутності факту порушення прав ПрАТ "Укренергозбут", адже за умови подання апеляційної скарги учасником справи такі твердження є безпідставними.

3.4. При цьому скаржник звертає увагу на зміст мирової угоди, з якої можна зробити висновок про те, що ПрАТ "Укренергозбут" визнавалося стороною (учасником) справи № 17/32 весь час та у всіх засіданнях до моменту винесення Північним апеляційним господарським судом оскаржуваної ухвали.

Скаржник також акцентує увагу на тому, що Верховний Суд у постанові в справі № 908/1604/17 зазначив, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі, а також вирішуються питання, пов`язані із судовими витратами у справі. Тобто, на думку скаржника, затверджуючи мирову угоду ухвалою від 13.11.2020 у справі № 17/32, місцевий господарський суд визнав ПрАТ "Укренергозбут" учасником справи та цей факт є встановленим судовим рішенням, яке набрало законної сили, є преюдиційним та відповідно не потребує додаткового доказування.

3.5. Розпорядник майна зазначає, що Господарський суд міста Києва, ухваливши ухвалу від 13.11.2020 у справі № 17/32, фактично у непередбачений законом спосіб (шляхом затвердження мирової угоди) змінив суть рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32, його порядок і спосіб виконання та затвердив поставку природного газу не споживачам ЗАТ "Укренергозбут" (наразі ПрАТ "Укренергозбут") у кількості 305 000 000 куб. м за його вказівками, а ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", яке не має жодного відношення до споживачів ПрАТ "Укренергозбут".

Зміна у непередбачений законом спосіб рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 призвела до недоотримання ПрАТ "Укренергозбут" прибутку, тобто фактично ПрАТ "Укренергозбут" за результатами затвердження мирової угоди позбавлене активу у виді природного газу у кількості 305 000 000 куб. м.

При цьому скаржник звертає увагу, що дії арбітражного керуючого щодо повернення ПрАТ "Укренергозбут" права на актив у виді природного газу в кількості 305 000 000 куб. м безсумнівно спрямовані на можливість відновлення платоспроможності ПрАТ "Укренергозбут" або подальшого задоволення вимог кредиторів у межах справи про банкрутство. З огляду на викладене та враховуючи, що ухвалою місцевого господарського суду від 13.11.2020 у справі № 17/32 затверджено мирову угоду з іншими ніж учасники справи особами, незаконно змінено суть, спосіб та порядок виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та фактично позбавлено боржника (ПрАТ "Укренергозбут") можливості отримати прибуток від реалізації свого активу у виді природного газу у кількості 305 000 000 куб. м, що безсумнівно впливає на можливість відновлення платоспроможності ПрАТ "Укренергозбут" та зачіпає інтереси кредиторів у справі № 918/1174/20 про банкрутство ПрАТ "Укренергозбут", скаржник вважає, що існують достатні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

3.6. Скаржник також, звертаючи увагу на положення статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає про те, що у цьому разі боржником у виконавчому провадженні є АТ "Укртрансгаз", єдиним засновником якого є Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України", частка держави в статутному капіталі якого становить 100 %, відповідно частка держави у статутному капіталі AT "Укртрансгаз" перевищує 25 %, що в свою чергу унеможливлює перебування виконавчого провадження щодо вказаного боржника на виконанні у приватного виконавця (в даному випадку у приватного виконавця Бандоли Олександра Олексійовича). Відповідно не маючи права на прийняття до виконання виконавчого листа в даній справі, приватний виконавець не мав повноважень (права) подавати заяву про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення в цій справі, що є самодостатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.

3.7. АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 - залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції (про затвердження мирової угоди), арбітражний керуючий звернувся з апеляційною скаргою, вказуючи, зокрема, що ухвалою затверджено мирову угоду, якою незаконно змінено суть, спосіб та порядок виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та фактично позбавлено боржника (ПрАТ "Укренергозбут") можливості отримати прибуток від реалізації свого активу у виді природного газу у кількості 305 000 000 куб. м, що безсумнівно впливає на можливість відновлення платоспроможності ПрАТ "Укренергозбут" та зачіпає інтереси кредиторів у справі № 918/1174/20 про банкрутство ПрАТ "Укренергозбут", на думку апелянта, у зв`язку з чим існують достатні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Апелянт наголошував, що дії щодо повернення ПрАТ "Укренергозбут" права на актив у виді природного газу у кількості 305 000 000 куб. м спрямовані на можливість відновлення платоспроможності ПрАТ "Укренергозбут" або подальшого задоволення вимог кредиторів у межах справи про банкрутство № 918/1174/20, посилався на те, що арбітражний керуючий (розпорядник майна) зобов`язаний здійснювати всі дії задля захисту майна (активів) боржника.

4.4. Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судових рішень, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Разом з тим згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При цьому у разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 цього Кодексу в мотивувальній частині ухвали про закриття апеляційного провадження повинні бути зазначені, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи ухвалу.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.12.2018 у справі № 916/2878/14, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 15.01.2019 у справі № 7/74, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 22.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18).

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 910/13119/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

4.5. Суд апеляційної інстанції встановив, зокрема, те, що рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, залишеним без змін постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007, визнано за ЗАТ "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб. м та зобов`язано ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками; в частині визнання недійсними частково актів приймання-передачі природного газу провадження у справі припинено, оскільки такі позовні вимоги не підлягають розгляду в арбітражних судах.

21.03.2007 на виконання зазначених судових рішень та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, якою задоволена заява позивача про відновлення строку для пред`явлення наказу Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32 до виконання, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ про зобов`язання ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками

02.07.2020 приватним виконавцем Бандолою Олександром Олексійовичем відкрито виконавче провадження № 62455701 з виконання наказу від 21.03.2007 № 17/32, виданого Господарським судом міста Києва у справі № 17/32.

Ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2020 у справі № 17/32 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ГАЗ" (далі - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ"), виходячи з того, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 25.06.2020, що укладений між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", ПрАТ "Укренергозбут" відступило всі права за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1. Відступлення права вимоги є підставою для вибуття ПрАТ "Укренергозбут" як стягувача у виконавчому провадженні № 62455701 та заміни його на правонаступника - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ" (внаслідок договірного правонаступництва) в межах виконавчого провадження ВП № 62455701.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Також відповідно до частин 1 та 2 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження.

За змістом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Виходячи зі змісту наведеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 5027/902/2011.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 наголосила на тому, що: "… стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 ГПК України розташована в розділі V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону № 1404-VIII.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України".

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що у разі здійснення заміни сторони у виконавчому документі після відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали суду, прийнятої відповідно до положень статті 334 ГПК України, відбувається одночасна заміна відповідного учасника справи його правонаступником.

Ураховуючи те, що у справі № 17/32, яка переглядається ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2020 у справі № 17/32 після відкриття виконавчого провадження здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" замінено на правонаступника - ТОВ "ПРОФІ ГАЗ" є правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ПрАТ "Укренергозбут" вибуло з відповідного матеріального правовідношення, його права та обов`язки перейшли до ТОВ "ПРОФІ ГАЗ", відтак на час укладення та затвердження судом мирової угоди (13.11.2020) всі права та обов`язки позивача у даній справі, стягувача у виконавчому провадженні перейшли до ТОВ "ПРОФІ ГАЗ".

Зважаючи на викладене є доречними посилання суду апеляційної інстанції на те, що мирова угода, затверджена ухвалою місцевого господарського суду від 13.11.2020, не стосується жодних активів ПрАТ "Укренергозбут".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду (про затвердження мирової угоди) у цій справі не стосується як прав та обов`язків арбітражного керуючого, так і права та обов`язків ПрАТ "Укренергозбут", а тому арбітражний керуючий не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні процесуального закону.

4.6. Верховний Суд зазначає, що доводи розпорядника майна в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Крім цього, доводи касаційної скарги (пункти 3.4-3.6) цієї постанови у більшій частині стосуються неправомірності ухвали місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди, яка наразі не є предметом касаційного оскарження, а відтак у суду касаційної інстанції відсутні підстави для прийняття таких доводів.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

5.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо недоведеності ухвалення судом першої інстанції рішення про права, інтереси та обов`язки арбітражного керуючого та/або ПрАТ "Укренергозбут" відповідає вимогам статей 86, 236, 254, 264 ГПК України, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яку постановлено без порушень норм процесуального закону.

5.5. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 17/32 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ