Ухвала

від 26.07.2010 по справі 11/248 (2-21/2380.1-2009, 2-29/7633-2008)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ С УД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2010 р. № 11/248 (2-21/2380.1-2009, 2-29/7633-2008)

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого:

суддів: Мачульського Г.М.

Бакуліної С.В.,

Кривди Д.С.

перевіривши матеріали ка саційної скарги Кабінету Міністрів Укра їни

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 11.05.2010р.

у справі №11/248

Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Трансінвест "

до

1). Центру медичної реабіл ітації, санаторного лікуванн я та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних С ил Збройних Сил України

2). Міністерства оборони України

треті особи

1). Феодосійська квартирн о-експлуатаційна частина рай ону

2). Кабінет Міністрів Укр аїни

за участю Військового прокурора Фео досійського гарнізону ВМС

про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Кабі нету Міністрів України не мо же бути прийнята до розгляду , оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господа рського процесуального коде ксу України з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 ГПК У країни касаційна скарга не п риймається до розгляду і пов ертається судом, якщо до скар ги не додано документів, що пі дтверджують сплату державно го мита у встановлених поряд ку і розмірі.

До касаційної скарги в якос ті доказу сплати державного мита доданий примірник квита нції про сплату 42, 50 грн. держав ного мита, проте державне мит о з касаційної скарги сплаче не не у встановленому законо м розмірі виходячи з наступн ого.

Як вбачається з матеріалів справи, позов в ній, з врахува нням уточнень, пред'явлений п ро визнання права власності на нерухоме майно.

Справа розглядалась госпо дарськими судами неодноразо во.

Останнім рішенням Господа рського суду міста Києва від 12.10.2009р. (суддя Смирнова Ю.М.) в зад оволенні позову відмовлено п овністю.

Оскарженою постановою Киї вського апеляційного господ арського суду від 11.05.2010р. (колег ія суддів у складі: головуючо го - судді Рєпіної Л.О., суддів Дикунської С.Я., Євграфової Є. П.) рішення Господарського су ду міста Києва від 12.10.2009р. скасо вано. Постановлено: прийняти нове рішення; позов Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Трансінвест" задовольни ти; припинити право власност і Міністерства оборони Украї ни на 29/100 часток об'єкта нерухо мості кафе з косметичним сал оном, загальною площею 309, 2 м2, ро зташованого за адресою: м. Суд ак, вул. Набережна, 20; визнати за Товариством з обмеженою від повідальністю "Трансінвест" право власності на об'єкт нер ухомого майна в цілому - каф е з косметичним салоном літ. "А ", "над. А", загальною площею 309, 2 м2, розташованого за адресою: м. С удак, вул. Набережна, 20.

В своїй касаційній скарзі К абінет Міністрів України про сить вказану постанову скасу вати, а рішення місцевого гос подарського суду залишити в силі.

Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу Укра їни державне мито сплачуєтьс я чи стягується в доход держа вного бюджету України в поря дку і розмірі, встановлених з аконодавством України.

Відповідно до п.32 Інструкці ї "Про порядок обчислення та с правляння державного мита", з атвердженої наказом Головно ї державної податкової інспе кції України від 22 квітня 1993 р. N 15, з позовних заяв про право вл асності на майно державне ми то сплачується виходячи із в артості майна, тобто підляга є сплаті як із спору майновог о характеру.

В матеріалах справи містят ься висновки судової будівел ьно-технічної експертизи №12 в ід 14.07.2008р. (т. 1 а.с. 73-90), згідно яких ва ртість спірного майна склада є 956 202 грн., отже державне мито з касаційної скарги підлягає о брахуванню та сплаті виходяч и з вказаної суми.

Відповідно до ст.3 п.2 пп. “а” Д екрету Кабінету Міністрів Ук раїни “Про державне мито” ві д 21.01.1993 року №7-93 із заяв майновог о характеру, що подаються до г осподарських судів державне мито сплачується у розмірі о дного відсотку ціни позову, а ле не менше 6 неоподатковуван их мінімумів доходів громадя н і не більше 1500 неоподатковув аних мінімумів доходів грома дян.

Згідно ст.3 п.2 пп. “г” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 ро ку №7-93 із касаційних скарг на р ішення та постанови державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підляга є сплаті у разі подання заяви , для розгляду спору в першій і нстанції, а із спорів майново го характеру - у розмірі 50 від сотків ставки, обчисленої ви ходячи з оспорюваної суми.

Отже державне мито з касаці йної скарги належить обчислю вати та сплачувати до держав ного бюджету з врахуванням в имог вказаних норм Декрету К абінету Міністрів України “П ро державне мито” від 21.01.1993 року №7-93.

За вказаних обставин на суд касаційної інстанції поклад ено обов' язок повернути кас аційну скаргу Кабінету Мініс трів України відповідно до п . 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського проц есуального кодексу України о собі, що її подала.

Відповідно до приписів ста тей 125, 129 Конституції України т а рішення Конституційного Су ду України N8-рп/2010 від 11 березня 2010 року ухвала Вищого господа рського суду України касацій ному оскарженню не підлягає.

Виходячи з викладеного, кер уючись статтею 86, пунктом 4 час тини 1 статті 1113 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, Вищий господарський су д України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Кабі нету Міністрів України на по станову Київського апеляцій ного господарського суду від 11.05.2010р. у справі №11/248 Господарськ ого суду міста Києва поверну ти особі що її подала, а справу - до місцевого господарсько го суду.

Ухвала касаційному оскарж енню не підлягає.

Головуючий суд дя Г.М. Мачульський

Судді С. В. Бакуліна

Д.С. Кривда