Рішення

від 28.09.2022 по справі 380/8125/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року справа №380/8125/22

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника відповідача Карнидала В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БК Бомонд до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису

в с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю БК Бомонд (далі - позивач, ТзОВ «БК Бомонд») код ЄДРПОУ 40810181, місцезнаходження: 79021, м.Львів, вул.Садова, 2а (далі позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7а (далі відповідач, Інспекція), у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням індивідуального житлового будинку в період з 08.02.2022 по 21.02.2022, складення акта та протоколу;

- визнати протиправним та скасувати припис від 21.02.2022.

Позов обґрунтований тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про не допуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки «Будівництво ТзОВ «БК Бомонд» багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням індивідуального житлового будинку». Зазначає, що позивач не отримував жодних повідомлень про проведення вказаної перевірки, а відтак, відповідач порушив процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки позивач не був повідомлений про проведення планової перевірки, з направленням на проведення планового заходу не ознайомлювався, а тому не міг вчиняти дії щодо не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва.

Також звертає увагу, що в акті про недопущення посадових осіб відповідача протиправно не вказаний конкретний час такого не допуску.

11.07.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо надсилання повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування рекомендованим листом. Неотримання позивачем вказаного повідомлення (у зв`язку із завершенням терміну зберігання) не перешкоджає відповідачу у проведенні перевірки. Зазначає, що при проведенні перевірки на об`єкті Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням індивідуального житлового будинку та при складенні оскарженого припису відповідач діяв згідно з вимогами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, належним чином не повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Клопотань, пов`язаних із розглядом справи, до суду не надходило.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про те, що неявка не перешкоджає розгляду справи без участі представника позивача та наполягав на продовженні розгляду справи.

Суд у відповідності до положень частини 5 статті 205 КАС України, враховуючи стадію розгляду справи, ступінь реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, а також строки розгляду справи, вважав за доцільне розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 07.06.2022 суддя залишив позовну заяву без руху,

Ухвалою від 27.06.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 27.07.2022 суд замінив відповідача у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові його правонаступником Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Ухвалою від 27.07.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд викликав для допиту свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою від 27.07.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач здійснює будівельні роботи на об`єкті Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням індивідуального житлового будинку на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт №2-10620/АВП-3ю.0006 від 26.04.2017.

Наказом відповідача від 15.10.2021 №73 затверджено план перевірок об`єктів будівництва на 2022 рік, у пункті 1 якого визначено Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням індивідуального житлового будинку.

24.01.2022 відповідач скерував на адресу позивача рекомендованим листом №7903407176834 повідомлення про проведення планового заходу у період з 08.02.2022 по 21.02.2022. Згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт із вказаним повідомленням повернувся до відповідача у зв`язку з «закінченням терміну зберігання».

Наказом відповідача від 08.02.2022 №87-П призначено проведення планової перевірки на об`єкті Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням індивідуального житлового будинку.

Для проведення вказаної перевірки видано направлення для проведення планового заходу від 08.02.2022 №87-П заступнику начальника відділу інспекційної роботи відповідача Покотилу С.С.

За результатами виходу на об`єкт будівництва заступник начальника відділу інспекційної роботи відповідача Покотило С.С. склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 21.02.2022.

У зв`язку з не допуском на об`єкт будівництва відповідач 21.02.2022 склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Вказаним приписом зобов`язано позивача у 10-денний термін з дня отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом забезпечення проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на вул.Пасічній 94-А, 94-Б із знесенням індивідуального житлового будинку.

Акт про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства надіслані відповідачем позивачу рекомендованим листом (7904090957157) та отримані останнім 04.03.2022.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перевірки та складеним приписом про усунення порушень від 21.02.2022, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Проведення планових перевірок врегульовано нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).

Пунктом 12 порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Суд встановив, що відповідач виконав свій обов`язок щодо надсилання рекомендованим листом повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, передбачений пунктом 12 Порядку №553, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №7903407176834.

Суд звертає увагу на те, що норми Порядку №553 визначають обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо надсилання повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування рекомендованим листом, проте не містять застереження щодо обов`язкового отримання такого повідомлення.

Більше того, нормами абзацу 6 пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, передбачено, що надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Згідно з довідкою про причини повернення/досилання поштового відправлення №7903407176834 конверт із вказаним повідомленням повернувся до відповідача у зв`язку з «закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 124 Правил надання послуг поштового зразку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, строк зберігання або доставки поштових відправлень не повинен перевищувати 1 місяць.

Згідно з пунктом 117 Правил надання послуг поштового зразку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Суд враховує те, що рекомендоване поштове відправлення №7903407176834 направлено відповідачем за адресою місцезнаходження позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (79021, м.Львів, вул.Садова, 2а). З пояснень представника позивача вбачається, що працівники позивача у спірний період працювали за місцезнаходженням товариства. Представник позивача у судових засіданнях не зміг вказати жодних обгрунтованих причин, які б перешкоджали отриманню поштової кореспонденції.

Позивач не надав доказів, які б давали підстави вважати, що неможливість отримання ним поштової кореспондеції зумовлена протиправною бездіяльністю поштового відділення.

Таким чином, суд висновує, що неотримання позивачем поштової кореспонденції (повідомлення про проведення планової перевірки) від відповідача зумовлена його бездіяльністю.

Відтак, суд висновує, що бездіяльність позивача, що спричинила неотримання ним повідомлення про проведення планової перевірки, скерованого рекомендованим поштовим відправленням за належною адресою, не може створювати для відповідача наслідків у вигляді неможливості проведення перевірки.

Допитаний у судовому засіданні 28.09.2022 свідок заступник начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_1 зазначив, що у період з 08 по 21 лютого 2022 він тричі виїжджав на спірний об`єкт будівництва, на якому перебував лише охоронець. Крім того, він розмовляв з працівниками відділу продажу позивача, які обіцяли допомогти йому зв`язатися з керівництвом ТзОВ «БК Бомонд». Проте, жодної інформації свідок так і не отримав.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суд зазначає, що недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 у справі №822/836/16.

У зв`язку з викладеними обставинами заступник начальника відділу інспекційної роботи Інспекції Покотило С.С. 21.02.2022 склав акт про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва.

Суд відхиляє доводи позивача про неправильне зазначення часу та дати в акті про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва від 21.02.2022, оскільки такий складений відповідно до вимог додатку до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства від 15.05.2012 №240. Вказаним наказом визначено обов`язок вказівки в акті суті правопорушення із зазначенням абзаців, пунктів, частин, статей, розділів, глав, нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів і правил, проектних рішень тощо, які порушено. З аналізу акта від 21.02.2022 вбачається, що відповідачем дотримано нормативних вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства від 15.05.2012 №240 при його складенні.

З урахуванням викладеного суд висновує про правомірність дій відповідача щодо проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на вул.Пасічній 94-А, 94-Б із знесенням індивідуального житлового будинку в період з 08.02.2022 по 21.02.2022, складення акта та протоколу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним припису від 21.02.2022, суд зазначає таке.

Недопущення посадових осіб Інспекції на об`єкт будівництва є порушенням вимог пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку №553.

Факт недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на вул.Пасічній 94-А, 94-Б із знесенням індивідуального житлового будинку підтверджується актом від 21.02.2022.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

21.02.2022 відповідач прийняв оскаржений припис, яким зобов`язав позивача у 10-денний термін з дня отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом забезпечення проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті Будівництво ТзОВ Бомонд багатоквартирного житлового будинку на вул.Пасічній 94-А, 94-Б із знесенням індивідуального житлового будинку.

Суд бере до уваги те, що оскарженим приписом зобов`язано позивача допустити посадових осіб відповідача до проведення перевірки, тобто фактично зобов`язано позивача виконати обов`язок, передбачений у статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Жодних інших негативних наслідків для позивача згаданий припис не створює.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2020 у справі №813/1885/16, згідно з якою, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

З урахуванням викладеного, суд висновує про правомірність припису Інспекції від 21.02.2022, прийнятого щодо ТзОВ «БК Бомонд», і відповідно про відсутність підстав для його скасування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю БК Бомонд до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 10 жовтня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик