Постанова

від 04.10.2022 по справі 638/3675/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/3675/20 Номер провадження 22-ц/814/2184/22Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Хіль Л.М.,

суддів:Карпушина Г.Л., Панченка О.О.

секретар: Бродська В.О.,

за участі: адвоката Репеті В.О. який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засідання в м. Полтаві провадження за апеляційними скаргами адвоката Репеті Володимира Олеговича який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвоката Ткаченко Євгенії Олександрівни яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

ВС ТА НО ВИ В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ); причіп легковий-В (саморобний транспортний засіб номерний знак НОМЕР_4 ), причіп-платформу-Е ПГМФ 8915 (VIN номер НОМЕР_5 ); судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просила визнати за нею право власності та виділити їй наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; 1/4 нежитлової будівлі (реєстраційний номер: 527528163101), загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити йому наступне майно: житловий будинок (реєстраційний номер: 278865063220), загальною площею 235, 8 кв. м, розташований за адресою: за адресою: АДРЕСА_4 ; автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); саморобний транспортний засіб причіп легковий (номерний знак НОМЕР_4 ); причіп-платформу-Е ПГМФ 8915 (VIN номер НОМЕР_5 ) судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ); стягнути з ОСОБА_2 175 547,5 грн. як компенсацію різниці у вартості виділеного сторонам майна.

Також просила визнати її особистою власністю квартиру АДРЕСА_5 , стягнути з ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в сумі 10 510,00 грн., витрати на проведення експертної оцінки майна та витрати на правову допомогу (а.с. 2-6).

В обгрунтування позову вказувала, що вона з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, від якого народилася дитина ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2018 шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу спільна дитина проживає разом з позивачем.

За час спільного життя у зареєстрованому шлюбі позивачем та відповідачем у спільну сумісну власність було набуто майно: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ); саморобний транспортний засіб причіп легковий (номерний знак НОМЕР_4 ), причіп-платформу-Е ПГМФ 8915 (VIN номер НОМЕР_5 ); судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 )

Вказувала, що за час шлюбу нею було за особисті кошти придбано квартиру АДРЕСА_5 .

20.10.2020 ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання права власності щодо причіпа-платформи-Е ПГМФ 8915; причіпа легкового-В (саморобний транспортний засіб (номерний знак НОМЕР_4 ) та стягнення з ОСОБА_2 175 547,5 грн. як компенсації різниці у вартості виділеного сторонам майна.

Решту позовних вимог представник позивача просив задовольнити (а.с.200).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.11.2020 прийнято відмову від зазначених позовних вимог.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності, - задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступне майно:

-квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер: 1194139863101), площею 94,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 .

-житловий будинок (реєстраційний номер: 278865063220), загальною площею 235, 8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/4 (одну четверту) нежитлової будівлі (реєстраційний номер: 527528163101), загальною площею 1505,7 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

-автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 );

-автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 );

-автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ).

В порядку поділуспільного сумісного майна подружжя виділенона праві приватної власності ОСОБА_6 автомобіль MERCEDES-BENZ НОМЕР_8 (VIN номер НОМЕР_9 )/

В порядку поділуспільного сумісного майна подружжя виділено на праві приватної власності ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ).

В рахунок урівняння частокавтомобіля MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ) та MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ) стягнуто з ОСОБА_2 різницю вартості зазначених автомобілів, відповідно до оцінки, на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 97 775 грн.

Визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/2 ідеальних частин автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ) та житловий будинок (реєстраційний номер: 278865063220), загальною площею 235, 8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та залишивши даний автомобіль і будинок у спільній частковій власності сторін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 понесені витрати на правову допомогу у сумі 24000 грн, судовий збір, пропорційно до задоволених вимог у сумі 9406 грн 50 коп, а всього 33406 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2021 року визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/2 ідеальні частини квартири АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/8 частині від частки в праві сумісної власності нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_3 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2021 року виправлено описку в додатковому рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.06.2021 року, зазначивши у мотивувальній частині додаткового рішення «по 1/8 частині кожному із співвласників».

Викладено абзац другий та третій резолютивної частини рішення наступного змісту:

"Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/2 ідеальні частини квартири АДРЕСА_6 (реєстраційний номер нерухомого майна 1194139863101).

Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/8 частину нежитлової будівлі, розташованої у АДРЕСА_3 ; (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 527528163101)".

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив адвокат Ткаченко Є.О. який діє в інтересах ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду в частині визнання спільним майном подружжя квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1194139863101), площею 94,4 кв. м; житловий будинок (реєстраційний номер: 278865063220), загальною площею 235, 8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 (одну четверту) нежитлової будівлі (реєстраційний номер: 527528163101), загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ), а також в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за кожним по Ѕ частині ідеальних часток квартири АДРЕСА_5 .

Визнати особистою приватною власністю за ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1194139863101), площею 94,4 кв. м; 1/4 (одну четверту) нежитлової будівлі (реєстраційний номер: 527528163101), загальною площею 1505,7 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1194139863101), площею 94,4 кв. м та ј частину нежитлової будівлі (реєстраційний номер: 527528163101), загальною площею 1505,7 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ним було придбано на його особисті кошти, оскільки на вказане майно він брав гроші у позику, що підтверджується відкритими судовими провадженнями.

Вказував, що судом не було вирішено питання щодо поділу квартири АДРЕСА_5 .

Щодо витрат на правову допомогу, то вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт наданої правової допомоги та оплату за неї, у зв`язку із чим відповідач не міг надати обгрунтованого клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив адвокат Репетя В.О. який діє в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду в частині виділення в порядку спільного майна ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ), стягнення з ОСОБА_2 в рахунок урівняння часток автомобіля MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ) та MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 97 775 грн; визнання за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності за кожним з них на 1/2 ідеальних частин автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ) та житловий будинок (реєстраційний номер: 278865063220), загальною площею 235, 8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 );

- автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 );

-автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 );

- судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просив визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ).

Просив визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ), судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ).

Також просив визнати квартиру АДРЕСА_5 , особистою власністю ОСОБА_6 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог щодо судна (плаваючий засіб) Rinker Fiesta, оскільки вказане майно є спільною власністю подружжя та підлягає поділу, що підтверджується наданими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, вказує, що місцевий суд взагалі не вирішив питання щодо поділу квартири АДРЕСА_1 , та 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Також місцевий суд визнаючи право власності по 1/2 частині на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ) не забезпечив належного захисту позивача, оскільки вказане призведе до виникнення спору щодо порядку користування вказаним автомобілем.

Також суд вирішуючи питання про стягнення грошової суми в рахунок різниці вартості автомобілів не звернув уваги на те, що така вимога не заявлялась і позивач не надала згоду на отримання грошової компенсації в рахунок урівняння часток зазначених автомобілів.

Окрім того вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання особистою власністю квартири АДРЕСА_5 місцевий суд не врахував, що вказана квартира була куплена за особисті кошти позивача які були отримані від продажу квартири у АДРЕСА_8 яка належала її родичам на праві спільної сумісної власності.

В судовому засідання ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_1 просив свою апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити нове судове рішення по суті заявлених вимог.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 яка діє в інтересах ОСОБА_2 просив залишити без задоволення.

Інші учасники будучи належним чином повідомлені про розгляд справи до суд не з`явились.

Колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи без участі інших учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 25.06.1994 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_10 (а.с.15).

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.16).

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2018 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 03.11.2018 (а.с.19).

На теперішній час ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_11 (а.с.199).

З копії договору купівлі-продажу від 15.03.2012 вбачається, що ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 ; (п.1 договору). На час придбання квартири покупець ОСОБА_2 перебував у шлюбі, дружиною покупця подана заява про згоду на укладення цього договору (п. 6 договору) (а.с.20).

На підставі зазначеного договору ОСОБА_2 16.03.2012 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію №33491134 (а.с.22).

З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_2 (а.с.23-25).

Відповідно договору купівлі- продажу від 28.01.2014 ОСОБА_3 прийняла у власність житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,10000 кв.м., кадастровий номер 6322010100:00:004:0500 (а.с.31).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта підтверджується, що право приватної власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.32-33).

З наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що земельна ділянка 6322010100:00:004:0500 на праві приватної спільної часткової власності, розмір частки 1/4, належить ОСОБА_2

ј частина нежитлової будівлі літ «б-1», загальною площею 1505,07 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ) прийнята у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 13.12.2014. Зазначений договір було укладено за згодою дружини покупця ОСОБА_3 ( п. 1.5 Договору ). (а.с.38-40).

З відповіді головного сервісного центру МВС вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 в період з 06.102015 по 27.04.2017, тобто під час перебування в зареєстроваеному шлюбі з позивачем, зареєстровані, зокрема, автомобіль автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ) (а.с.41).

З копії суднового білету №007300 вбачається, що ОСОБА_2 з 21.03.2006 зазначений як власник судна (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ) (а.с.42).

Задовольняючи частково позов місцевий суд виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ) є спільним майном подружжя та підлягає поділу.

Відмовляючи в частині задоволення вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя судна (плавучий засіб) Rinker Fiesta (HIN: НОМЕР_6 ) місцевий суд виходив з того, що не надано належних та допустимих доказів щодо права власності на вказане майно.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання квартири АДРЕСА_5 особистою приватною власністю Просової ( ОСОБА_3 ) місцевий суд виходив з недоведеності вказаних вимог.

Апеляційний суд вважає такі висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК Українипередбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зістаттею 63 СК Українидружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина першастатті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, другастатті 71 СК України).

У пунктах 22-24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України тастаттею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четвертастатті 65 СК України).

Отже,спільне майноподружжя завідсутності домовленостіміж ними,слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

Конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446 св 18,від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518 св 18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, провадження № 14-325цс18.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четвертастатті 65 СК Українивстановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Місцевим судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ); автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_3 ) придбано в період шлюбу та є спільним майном подружжя.

При вирішенні питання про поділ автомобіля MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ); автомобіля MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ).), місцевий суд дійшов вірного висновку, що оскільки між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди про поділ зазначених об`єктів рухомого майна та в порядку поділу спільного сумісного майна сторони надали свою згоду на виділення на праві приватної власності ОСОБА_6 автомобіль MERCEDES-BENZ НОМЕР_8 (VIN номер НОМЕР_1 ) та на праві приватної власності ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ).

З наданої позивачем оцінки вартості вказаних автомобілів вбачається, що вартість автомобіля MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ) становить 537860,00 грн, вартість автомобіля MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ).) становить 733410,00 грн., різниця вартості двох автомобіль складає 195550 грн.

Отже, в рахунок урівняння частокавтомобіля MERCEDES-BENZ GL 350 CDI (VIN номер НОМЕР_1 ) та MERCEDES-BENZ S 350 (VIN номер НОМЕР_7 ) місцевий суд вірно стягнув з ОСОБА_2 різницю вартості зазначених автомобілів, відповідно до оцінки, на користь ОСОБА_6 . Різниця вартості автомобілів становить 195550 грн та з у рахуванням того, що частки майна дружини та чоловіка є рівними суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частини від вказаної суми, тобто 97775 грн.

Відповідно достатті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Щодо застосування вказаної норми при поділі майна подружжя Верховним Судом України викладена правова позиція у справі № 6-37цс13 від 23.09.2015, відповідно до якої при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п`ятастатті 71 СК України). За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбаченихстаттею 365 ЦК України. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першоїстатті 365 ЦК Україниза умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Разом з тим, суд, вирішуючи зазначені позовні вимоги про припинення права на частку у вищезазначеному спільному майні подружжя та залишення у власності відповідача рухомого і нерухомого майна у порядку поділу неподільного майна, місцевий суд вірно визначив, що такі вимоги можуть бути вирішені на підставістатті 365 ЦК Українита лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Проте позивачка такі кошти не внесла.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем не встановлено домовленості щодо поділу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 ), частки сторін є рівними і становлять по Ѕ частини.

Щодо ј частини нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 місцевий суд дійшов вірного висновку про визнання права власності за кожним із сторін по 1/8 частини на вказані приміщення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання спільною сумісною власністю та визнання за відповідачем ОСОБА_2 права власності на судно (плавучий засіб) Rinker Fiesta місцевий суд дійшов вірного висновку, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що зазначений плавучий засіб дійсно належить сторонам та на тепершній час перебуває у користуванні відповідача, який заперечує наявність у нього зазначеного плавучого засобу та відповідної його реєстрації на його ім"я.

Надана позивачем копія суднового білету не може свідчить про належність на теперішній час зазначеного плавучого засобу відповідачу, оскільки, відповідно до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і суднової книги України реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України.

Проте позивачем не надано витягу з Державного судного реєстру України на підтвердження того, що зазначене нею судно належить саме відповідачу ОСОБА_2 .

Статтями 12,81ЦПКУкраїни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання квартири АДРЕСА_5 особистою приватною власністю ОСОБА_9 ( ОСОБА_3 ) місцевий суд вірно виходив з того, що надані позивачем докази не дають підстав для спростування презумпції спільної сумісної власності, а також не надано доказів того, що вказані кошти спрямовувались саме на купівлю спірної квартири.

За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 яка діє в інтересах ОСОБА_2 щодо визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ; 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки на вказане майно він брав грошові кошти в позику, що підтверджується відкритими судовими провадженнями не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четвертастатті 65 СК Українивстановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Окрім того, укладаючи договори купівлі-продажу вищевказаного майна ОСОБА_3 давала письмову згоду на його купівлю, що свідчить про купівлю вказаного майна в інтересах сім`ї .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_5 спільною сумісною власністю подружжя та поділу її по Ѕ частині за кожним не заслуговують на увагу, оскільки такі позовні вимоги в суді першої інстанції не заявлялись, а тому не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подачу зустрічного позову про поділ майна подружжя, а висловив свою думку подавши відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про невірний розподіл судових витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу та спростовуються наданими доказами.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_1 про те, що місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог щодо судна (плаваючий засіб) Rinker Fiesta, оскільки вказане майно є спільною власністю подружжя та підлягає поділу не заслуговують на увагу, так, як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на спільне майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не вирішено питання щодо поділу квартиру АДРЕСА_1 , та 1/4 нежитлової будівлі, загальною площею 1505,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . не заслуговую на увагу, оскільки додатковим рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2021 року вказані позовні вимоги вирішено.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що визнаючи за кожним по 1/2 частині на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI (VIN номер НОМЕР_2 , оскільки вказане призведе до виникнення спору щодо порядку користування вказаним автомобілем не беруться до уваги, оскільки між позивачем та відповідачем не встановлено домовленості щодо поділу вказаного нерухомого майна, частки сторін є рівними і становлять по Ѕ частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_1 про те, що квартира АДРЕСА_5 куплена за особисті кошти позивача які були отримані від продажу квартири у АДРЕСА_8 яка належала її родичам на праві спільної сумісної власності не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказувала, що квартира за адресою АДРЕСА_9 куплена за її особисті кошти.

Між тим, в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок - мати позивача, пояснила, що квартира за адресою АДРЕСА_9 придбана за її особисті кошти.

За таких обставин, у зв`язку із розбіжностями у свідченнях свідка і позивача та, оскільки не надано належних та допустимих доказів,щ саме ці кошти були спрямовані на придбання спірної квартири місцевий суд дійшов вірного висновку про недоведеність вказаних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v.Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_1 та адвоката Ткаченко Євгенії Олександрівни яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді Г.Л. Карпушин

О.О. Панченко

Повний текст постанови складено 11.10.2022 року