Постанова

від 11.10.2022 по справі 2-1642/08

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6527/22 Справа № 2-1642/08 Суддя у 1-й інстанції - Прижигалінська Т.В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ілінзеєр Наталії Володимирівни, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ілінзеєр Н.В.

Посилаючись на те, що 11 серпня 2022 року він дізнався про те, що у виконавчому провадженні ВП №38456525 здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який виконаний без дотримання вимог ст.195 СК України, а тому просив суд визнати дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ілінзеєр Н.В. щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відносно ОСОБА_1 від 01 серпня 2022 року №26028 у виконавчому провадженні ВП №38456525 неправомірними; визнати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів щодо ОСОБА_1 від 01 серпня 2022 року №26028 неправомірним; зобов`язати державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ілінзеєр Н.В. усунути порушені права боржника ОСОБА_1 ; стягнути з Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зазначаючи, що ухвала суду винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично, законодавчо визначений строк на звернення до суду із даною скаргою, він не пропустив, оскільки про порушення своїх прав дізнався лише 11 серпня 2022 року.

13 вересня 2022 року Синельниківський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з пропуску строку на подачу скарги.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (заява №18357/91, від 19 березня 1997 року) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 №14 передбачено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст.26, ч.4 ст.57 Закону N606-XIV, ст.121-2 ГПК, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст.248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85,89 ЦПК, залишається без розгляду.

Згідно з п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад здійснення виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як передбачено п.а ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно з ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби з пропущенням строку встановленого законом, така скарга залишається без розгляду.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2 ст.449 ЦПК України).

Колегія суддів наголошує на тому, що вказана стаття імперативно встановлює строк для звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.

Відповідно до ст.ст.122,123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналогічні положення містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», а саме, відповідно до змісту пункту 16 цієї Постанови строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що скарга подана засобами поштового зв`язку 12 серпня 2022 року, оскаржуваний ОСОБА_1 розрахунок заборгованості №26028 складений 01 серпня 2022 року.

Відповідно до ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.3 ст.124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Втім, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник наголошував на тому, що з розрахунком заборгованості від 01 серпня 2022 року №26028 він ознайомився у ВДВС тільки 11 серпня 2022 року та просив суд витребувати відповідні матеріалі виконавчого провадження.

Вказане клопотання помилково залишене судом першої інстанції без уваги.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 , що як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.

Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по справі

Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.