Постанова

від 15.03.2023 по справі 2-1642/08

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2703/23 Справа № 2-1642/08 Суддя у 1-й інстанції - Прижигалінська Т. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) Ілінзер Наталії Володимирівни, заінтересована особа ОСОБА_3 про визнання розрахунку заборгованості неправомірним (суддя першої інстанції Прижигалінська Т.В.),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) Ілінзер Наталії Володимирівни, заінтересована особа ОСОБА_3 .про визнання розрахунку заборгованості неправомірним.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) Ілінзер Наталії Володимирівни, заінтересована особа ОСОБА_3 про визнання розрахунку заборгованості неправомірним відмовлено.

Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 , та через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції, що розрахунок заборгованості від 01.08.2022 року був складений, на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження документів не відповідає дійсності, оскільки державним виконавцем при здійсненні розрахунку заборгованості від 01.08.2022 року № 26028 проігноровано відомості про працевлаштування та/або отримання доходу за цивільно-правовим договорами апелянта, та не вчинено належних дій щодо встановлення доходів боржника.

Наголошує на тому, що різниця між сумою аліментів, яка підлягає стягненню, та нарахованим розміром аліментів згідно розрахунків від 29.08.2022 року, 12.09.2022 року, 29.09.2022 року, 29.11.2022 року полягає у визначенні державним виконавцем доходів боржника разом з утриманими податками, а саме ПДФО, ставка якого протягом 2016-2020 років становила 18% та військовим збором, ставка якого протягом 2016-2020 років становила 1,5%, що суперечить законодавству, а саме ч.1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_2 , просив ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 , задовольнити в повному обсязі.

Також просив стягнути з Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1033,00 грн.,та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представники ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримати та просили її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 13.10.2008 року з ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів здійснювати з 11.08.2008 року. Рішення набрало законної сили 24.10.2008 року.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що до 29.05.2013 року виконавчий лист у справі №2-1642/2008 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 перебував на виконанні у Самарському Відділі ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції. Заборгованість станом на 30.01.2013 року була відсутня.

14.06.2013 року державним виконавцем Відділу ДВС Синельниківського МРУЮ Банк А.А. було відкрито виконавче провадження ( ВП № 38456525) з виконання виконавчого листа № 2-1642/2008, виданого 23.07.2010 року Синельниківським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5

ОСОБА_1 згідно розписки від 17.07.2013 року, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, зобов`язався у разі зміни свого місця проживання і місця роботи повідомляти про це державного виконавця.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державними виконавцями в ході проведення виконавчих дій здійснювався виклик боржника для вирішення питання щодо подальшої сплати аліментів, були направлені запити до відповідних організацій щодо надання наступної інформації : перебування боржника на обліку як безробітний, про місце реєстрації боржника, щодо джерел отримання доходів, про наявність зареєстрованих земельних ділянок за ОСОБА_1 , наявність зареєстрованої сільскогосподарської (будівельної) техніки, що належить на праві власності боржнику, наявність у боржника буд-якого майна, що зареєстровано за ним, про перелік місць роботи боржника, тощо.

Згідно відомостей про рух виконавчого провадження ВП №38456525, дане виконавче провадження до 12.07.2022 року перебувало на виконанні у інших виконавців Синельниківського Відділу ДВС, а державному виконавцю Ілінзеєр Н.В, дії якої оскаржує представник скаржника, виконавче провадження передано 12.07.2022 року.

Крім того, державним виконавцем Ілінзеєр Н.В. 01.08.2022 року був зроблений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , згідно якого заборгованість по аліментам станом на 01.08.2022 року становить 258116,28 грн., а згідно розрахунку від 29.08.2022 року заборгованість останнього складає 230948,40 грн., згідно розрахунку від 12.09.2022 року станом на 01.05.2022 року заборгованість становить 210678,35 грн., згідно розрахунку від 29.09.2022 року заборгованість станом на 01.09.2022 року становить 227939,98 грн., згідно розрахунку від 29.11.2022 року заборгованість останнього станом на 01.09.2022 року складає 227939,98 грн.. Також було роз`яснено, що у разі надання підтверджуючих документів про сплату аліментів буде здійснений перерахунок заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії державного виконавця Ілінзеєр Н.В. при здійсненні розрахунку заборгованості від 01.08.2022 року вчинені відповідно до закону та в межах її повноважень.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Нормою ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Аналогічні норми закріплено в п. 4 розділу XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), де також передбачено, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У частині першій статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1, п.1 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерело/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 28.07.2022 року № 0412-22-00982, ОСОБА_1 , отримував дохід з ознакою 101 (заробітна плата) відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 27.07.2022 року:

- З 01.05.2014року по 1 квартал 2016 року у ТОВ «Проммаш» (ідентифікаційний код юридичної особи 23645366)

-З 16.11.2016 року по 01.03.2017 року у ТОВ «Дніпробілдінггруп» (ідентифікаційний код юридичної особи 40260336).

-З 01.04.2017 року по 22.02.2018 року та з 23.07.2018 року по 16.08.2018 року у ТОВ «Інтерстрой-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35807554).

-З 20.09.2018 року по 03.12.2018 року у ТОВ «Газова будівельна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 30082501).

-З 18.02.2020 року по 01.04.2020 року у ТОВ «Еталон безпеки плюс"(ідентифікаційний код юридичної особи 40857117).

Оскільки, апелянт працював у листопаді 2016 року, грудні 2019 року, лютому 2020 року, розмір аліментів повинен визначатись з його реального доходу за певний місяць, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину.

З матеріалів справи вбачається, що розмір заборгованості боржника у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2022 року № 26028 виконаний без дотримання вимог ст. 195 СК України, а тому апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні скарги, що призвело до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 слід задовольнити, ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року скасувати.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року скасувати.

Визнати дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) Ілінзер Наталії Володимирівни щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів щодо ОСОБА_1 від 01.08.2022 року № 26028 у виконавчому провадженні ВП №38456525 неправомірними.

Зобов`язати державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) Ілінзер Наталії Володимирівни усунути порушені права боржника ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 17 березня 2023 року.

Головуючий-суддя